Інтегрований урок – це урок, який проводить з метою розкриття загальних закономірностей, законів, ідей, теорій, відображених у різних науках і відповідних їм навчальних предметах.

Інтегрований урок може будуватись у межах одного навчального предмета (внутрішньопредметна інтеграція) або з інтегрованого змісту кількох навчальних дисциплін (міжпредметна інтеграція), або на змістовій основі інтегрованого курсу. З практики роботи Лубенської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 10 можна сказати, що найчастіше поєднуються такі предмети, як: історія України – українська література, зарубіжна (або українська) література – музичне та образотворче мистецтво, всесвітня історія – зарубіжна література, біологія – екологія, географія – економіка, іноземна мова – зарубіжна література, фізика – математика. Але ефективними виявились також поєднання таких предметів: історія України – етика (6 клас), біологія – фізика (9 клас), світова література – географія (6 клас) та інші.

Спираючись на класифікацію уроків (за Онищуком), інтегровані уроки можна теж поділити на такі типи за дидактичною метою:

• Інтегровані уроки вивчення нових знань;
• Інтегровані уроки застосування знань і формування вмінь;
• Інтегровані уроки узагальнення і систематизації знань і вмінь;
• Інтегровані комбіновані уроки.

На нашу думку, проведення інтегрованих уроків контролю й корекції знань є недоцільним: адже учні не можуть виявити свої знання одночасно з двох предметів у повному обсязі. Такий контроль буде поверхневий, він не дасть змогу вчителю об’єктивно оцінити рівень знань учнів.

Серед різних форм проведення інтегрованих уроків найбільш зручною є  бесіда (8-11 класи) та гра (5-7 класи). Але при будь-якій формі учні повинні бути активними учасниками. Доцільно під час таких уроків застосовувати групові форми, що дає змогу кожному учневі висловити свою думку стосовно тієї чи іншої проблеми, розглянути її з різних позицій.

Використання інтегрованих уроків приносить користь не лише учням, а й самому вчителю. Спілкуючись із колегами, учитель відкриває нові факти, на які раніше не звертав уваги, інший бік проблеми чи явища, починає задумуватися над тим, на що раніше не звертав уваги або вважав другорядним.

Участь у підготовці та проведенні таких уроків з колегами збільшує багаж знань, дає можливість відчути інтеграцію між науками, жодна з яких не може існувати відокремлено від інших.

Діяльність по впровадженню в урок матеріалу з суміжних дисциплін починається в 5-ому класі і продовжується у роботі зі старшокласниками.

Ось декілька  прикладів.

Зарубіжна література і всесвітня історія

При вивченні в 11-ому класі теми «Осмислення трагедії Першої світової війни в поезії Гійома Аполлінера «Зарізана голубка й водограй» ставимо мету довести, що даний вірш – це ліричний документ Першої світової війни. Учитель літератури поглиблює розуміння учнями поетичного світу Г. Аполлінера, дає їм можливість відчути розширення простору вірша завдяки синтезу поетичної мови та опису, розвиває вміння сприймати поезією в будь-яких формах. Учитель історії вчить одинадцятикласників розуміти причини і наслідки Першої світової війни. Учні готують матеріал про участь самого поета у війні, а також про його друзів, паризьких художників, які були  на фронтах. Одинадцятикласники роблять висновок про те, що Аполлінер бачив війну не зі шпальт газет. Він пройшов її . він був солдатом-художником, тому не просто розказав про війну, а показав її суть.

Емоційно насиченим є урок за романом М. Булгакова «Майстер і Маргарита» на тему «Світ радянської сучасності в романі». Разом з учителем історії учні намагаються довести, що Булгаков піддає висміюванню не окремі вади, а всю соціальну систему… Одинадцятикласники, спираючись на документальні історичні матеріали щодо арештів, які увійшли у повсякденне життя в 20-30-х роках минулого століття, знаходять підтвердження цього факту в романі. Учні за допомогою вчителів проводять паралель між зображеними в романі М. Булгакова формами організації дозвілля, культури, торгівлі, і тими, що дійсно існували в Москві за часів НЕПу. На уроці використовуються також ілюстрації Т. Зеленченко, А. Карапетяна до роману, звучить пісня «Sympathy for  the Devil» («Співчуття дияволу») у виконанні групи «Rolling Stones», учні переглядають уривки з фільму «Майстер і Маргарита» режисера В. Бортка (2005 р.). форми і методи роботи, використані на уроці, дають можливість учням сформувати цілісне уявлення про життя людей у 20-30-ті роки ХХ століття, привчають до самостійного здобуття знань, розвивають їхні творчі та розумові здібності.

Етика та історія.

Важливою темою в курсі етики у 5-ому класі є тема «Що означає бути громадянином своєї держави». Вона тісно пов’язана з матеріалами, які вивчаються на уроках історії. Мета такого інтегрованого уроку – поглибити знання учнів про нашу державу, розкрити поняття «громадянство», формувати загальнолюдські цінності, виховувати любов і національну гордість за Україну. Діти знайомляться з Конституцією України, з правами і обов’язками громадян. На урок діти приходять в українських вишиванках. Звучать вірші про Україну Т. Г. Шевченка, В. Симоненка, Д. Павличка. Проводиться лексична робота: визначення понять «держава», «громадянин». Учні дізнаються про історичних діячів, які зробили свій внесок у побудову нової держави. Вчителі звертають увагу на формування в учнів громадянської позиції, поваги до державних символів – прапора, герба, гімну. Учням розкривається значення слова «патріот». Використовується унаочнення, зокрема карта України, відеоматеріали про м. Київ, про рідне місто.

На нашу думку, доцільно застосовувати інтеграцію й при проведенні позакласних заходів з предметів. Це дає можливість всебічно висвітлити тему, розширити кругозір учнів.

Змістовно пройшов захід для учнів 6-ого класу «Краса, возведена в абсолют» про культуру та традиції Японії. Учні знайомилися з поезією Мацуо Басьо, самостійно складали хайку, виготовляли орігамі, переглядали відео-презентацію про Сад каміння, готували роли, вчилися заварювати чай за японськими традиціями, демонстрували прийоми карате. Все це формувало в учнів інтерес до вивчення культури різних народів світу, до самостійного здобуття знань, умінь.

Позакласний захід з фізики, географії, історії

Закінчуючи вивчення теми з фізики «Електромагнітні хвилі» ( 10 клас), проводиться захід «Формування культури користування мобільним зв’язком», під час якого прослідковується дослідження історичного розвитку та географії зв’язку на фоні узагальнення і систематизації знань з фізики про електромагнітні хвилі. В учнів розкриваються творчі здібності, вони вчаться виділяти головне в потоці інформації, розвивається логічне мислення школярів. А також вчителі формують в учнів розуміння необхідності бути компетентними у будь-якій сфері людської діяльності, виховують культуру користування мобільним телефоном.

Інтеграція – необхідна умова сучасного навчального процесу. Інтеграційні процеси в освіті різноманітні, але мета їх одна – розвинена, креативна особистість, здібна до творчого пошуку.

Отже, інтегроване навчання – це навчання, яке цілісно забезпечує пізнавальну спрямованість особистості школяра, створюючи умови для самореалізації особистісного потенціалу та саморозвитку.

Ідея інтегрованого навчання передбачає досягнення мети якісної освіти, тобто освіти конкурентоздатної, спроможної забезпечити кожній людині самостійно досягти тієї чи іншої цілі, творчо самоутверджуватися у різних соціальних сферах.

Таким чином, набуття школярами інтегрованих знань стало актуальним завданням школи, не менш важливим, ніж засвоєння знань у галузі конкретних наук. Саме таке завдання, на нашу думку, стоїть перед учителями в практичному викладанні предметів.

Література

1. Філософія, теорія та практика випереджаючої освіти для сталого розвитку : Матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції. 17 листопада 2016 р. , м. Дніпро , ДОІППО , Частина ІІ / Наук. ред. О. Є. Висоцька. – Дніпро : Роял Принт , 2016. – 284 с.
2. Іванчук М. Г. Інтегроване навчання : сутність та виховний потенціал. (Виховання особистості молодшого школяра в умовах інтегрованого підходу до навчання). – Чернівці : Рута , 2004. – с. 359.
3. Козловська І. М. , Собко Я. М. Принципи дидактики в контексті інтегрованого навчання // Педагогіка і психологія. – 1998. – № 4. – с. 48-51.