Мета

Формувати у дітей уявлення про воду як джерело життя всього живого на Землі, про кругообіг води як закономірне   природне явище.
Узагальнити і систематизувати знання дітей про значення води в природі та в житті людини, про її стан і властивості.
Розвивати вміння сприймати оточуюче середовище через органи чуття шляхом дослідницько-пошукової роботи, вдосконалювати причинно-наслідкові зв’язки, пізнавальний інтерес у дітей.
Розвивати зв’язну мову,  логічне мислення, пам'ять, увагу.
Виховувати любов до природи, бережне ставлення до води.

Матеріали для роботи: експонати музею, схема – плакат кругообігу води в природі, голубі хустинки – 15 шт., українські костюми – 2 шт., коромисло – 1 шт, відра – 2 шт., фільтр , стакани для води – 15 шт., синтезатор – 1.

Технічні засоби: магнітофон, музичний диск із записом органної музики.

Хід  заняття

Діти стоять у світлиці музею народного побуту

Вихователь: -  Станьте, діти, підтягніться,
Один одному всміхніться,
Усміхніться сонечку:

Діти: - Здрастуй, золоте!

Вихователь: - Усміхніться квітоньці:

Діти: - Хай вона цвіте!

Вихователь: - Вже настала сонячна
Весняна пора,
Людям  посміхаймося,

Діти: -               Зичим їм добра!

Вихователь: - Хата моя, біла хата,
Рідна моя сторона,
Пахне любисток і м’ята,
Мальви цвітуть край вікна.
Хата моя, біла хата,
Казка тепла й доброти,
Стежка від тебе хрещата,
В’ється в далекі світи.

Вихователь: - Як справжні українці, ми раді  всіх вітати у нашій хаті в день великого весняного свята - Благовіщення.

Блага вість прийшла в цей день на Землю, про те, що Діва Марія народила Сина, Спасителя всіх людей - Ісуса Христа.

А в народі кажуть, що в цей день Бог благословляє землю, і господар уже може лопату в грунт устромити, почати городні роботи.

А що знаєте ви, діти, про цей день?

Дитина: - Існує повір’я, що навіть пташка в цей день не в’є гнізда. За легендою, зозуля тому не має свого гнізда і підкидає яйця в інші, що колись на свято вила гніздо, і Бог відібрав у неї пам’ять.

Дитина: - Якщо цього дня гарна погода - буде гарний врожай.

Дитина: - Яка погода на Благовіщення - така й на Великдень.

Дитина: - Благовіщення без ластівок - холодна весна.

Дитина: - Якщо півень води нап’ється, то на Юрія віл напасеться.

Вихователь: - Буде вода - буде й життя. Вода - на диво простий і загадковий витвір природи, унікальне явище Сонячної системи, яке дарує життя на Землі.

Скажіть, діти, а чи любите ви воду?

Дитина: - Коли велика спека влітку,
І гратись вже немає сил,
Щодуху я біжу до річки,
Неначе в мене пара крил.

Дитина: - А я люблю, коли узимку
Сніжок лапатий випада,
Кататися на санях й лижах,
В дворі є баба снігова!

Дитина: - А яка краса уранці,
Коли роса блищить на квітах!
Вона то схожа на сльозинки,
То на перлини й самоцвіти.

Дитина: -  А як приємно прогулятись
Під теплим дощиком весною,
І, взагалі, дружити треба                                              
Із чарівницею водою!

Під музику з’являється  Краплинка

Краплинка: - А я - крапелька води. Я потрібна всім живим істотам, бо рятую їх від спраги допомагаю бути чистими. Де я з’являюсь на землі, там ростуть дерева, кущі, квіти.

Я буваю різною - і твердою, і рідкою, вмію перетворюватися на пару. Хочете побачити мене з друзями? Подивіться на воду у склянці.

Я люблю подорожувати, я ніколи не сиджу на місці. Ось послухайте, як я це роблю з подружками.

На дошці зображена схема кругообігу води в природі

Краплинка показує і розповідає

Краплинка: - Жили в річці сестрички-краплинки. Захотілося їм помандрувати. Пригріло сонечко, і полинули краплинки в небо. А тоді зібралися разом водити хоровод і стали вони Хмаркою. Все нові і нові краплі- сестрички приєднувалися до хмарки, і стала вона важкою. Не втрималася і порвалася. Полився на землю дощик. Краплинки падали на землю, в озера і річки. Та коли опинилися вдома, їм знову захотілося подорожувати. І полетіли краплинки знову в небо.

Вихователь: - Діти, а де народжується вода?

Дитина: - Під землею. Там теж є життя. Там народжуються джерела чистої питної води. Вони виходять на поверхню і утворюють струмки. А потім з багатьох таких струмочків утворюється повноводна ріка з прісною водою.

Вихователь: - Які річки України ви знаєте?

Діти: - Дніпро, Десна, Здвиж.

Вихователь: - А якою вода стає на поверхні?

Дитина: - В річках вона вже не така чиста, як під землею.

Вихователь: - Чому?

Дитина: - Тому, що забруднена.

Вихователь: - Чим забруднена вода?

Дитина: - Різними відходами.

Дитина: - Шкідливими для здоров’я речовинами.

Вихователь: - А хто забруднює наші річки, озера, моря?

Дитина: - Люди. Вони засмічують природу, викидають сміття просто під ноги. Залишають порожні пляшки, пакети, непотрібні речі на берегах річок і озер. А дощ змиває їх у воду.

Вихователь: - Як ми, люди, можемо дбати про чисту воду?

Діти: - Не смітити, відпочиваючи на природі. Не зливати отруйні відходи з заводів і інших підприємств у річки, озера. Дбати про чисте повітря.

Вихователь: - Існує навіть День води, який відмічають у всьому світі. Адже вода потребує захисту. З кожним роком чистої прісної води на планеті стає все менше, тому що річки й озера висихають. Вода забруднена, її не можна пити.

Діти, до чого може призвести забруднена вода?

Дитина: - Вона викликає багато хвороб.

Вихователь: - Так, організм людини майже повністю складається з води. Для того, щоб усі органи людини працювали злагоджено, їй треба пити чисту, джерельну воду. Що треба зробити для того, щоб воду можна було вживати?

Дитина: - Її треба очищувати.

Вихователь: - Чим можна очистити воду?

Діти: - Воду можна відстояти, але вона не буде повністю чистою.

А ще її можна закип’ятити, але вона не буде корисною. Найкраще питну воду очищує фільтр.

Вихователь: - Фільтри є різні. Деякі очищують воду частково. А є такі, які очищують воду майже повністю.

Ось перед вами такий фільтр. Це останнє досягнення науки. Такий фільтр  встановлено в нашому дитсадку, щоб ви могли пити очищену якісну воду.

Скуштуйте воду, очищену таким фільтром.

Діти п’ють воду, пропущену через фільтр

Вихователь: - Яка вода на смак?

Діти: - Солодка, м’яка, смачна. Вона не має запаху.

Вихователь: - А тепер ми разом з Краплинкою пофантазуємо. Я запрошую вас у подорож.

Релаксація «Струмок» виконується під мелодію води

Вихователь: - Діти, уявіть собі, що ви - струмок, який повільно тече полями, обходячи велике і мале каміння. Ніщо не може зупинити течію води. Покажіть, як тече вода. Ось струмок набрав сили і побіг далі. Випряміть руки, рухайте ними повільно, плавно. Наш струмок прибіг до річки.

Візьміться за руки по троє. Тепер ви - річки. Обертайтеся по колу. А тепер, тримаючись за руки, зробіть велике коло. Наша річка добігла до моря. Покажіть, як хвилюється море. А тепер хвилі зникли і море заспокоїлося.

Яка вода в морі? Чи можна її пити?

Дитина: - В морі вода солона. Пити її не можна.

Вихователь: - Звідки ми беремо воду для різних потреб?

Дитина: - 3 крану.

Вихователь: - А звідки брали воду люди, коли ще не було водопроводу?

Діти: - 3 річки. З криниці.

Вихователь: - Брали воду з річки, тому що була вона колись чистою і цілющою.

Слова О.П. Довженка з повісті «Зачарована Десна»

Вихователь: - А носили воду відрами на коромислі. Як наша Ганночка! Ось вона вже повертається з повними відрами.

Інсценівка пісні «З річки Ганночка ішла»

Вихователь: - А ще на Україні джерелом свіжої питної води була криниця. Я запрошую вас до нашої криниці.

Діти розміщуються біля криниці з журавлем

Вихователь: - Криницю будували з особливою любов’ю, охороняли, вважали святою.

Чи знаєте ви, діти, як вибирали місце для криниці наші предки?

Дитина: - 3 допомогою вербової гілочки. Брали її в руки. Там, де  листочки на гілочці ворушилися, означало, що тут було слабке джерело, а де вони стрімко опускалися вниз, наче їх притягував магніт, - значило що під землею є сильне джерело. Тут і копали криницю.

Дитина: - Ввечері, у тих місцях, де хотіли копати криницю, розкладали курячі яйця і накривали відрами. Вранці дивилися: де яйця були мокрими і з них стікала вода - там і місце для криниці. Там є сильне джерело під землею.

Вихователь: - Як називався пристрій для піднімання води?

Дитина: - Журавель.

Вихователь: - Чому криниці будували з журавлями?

Дитина: - Щоб легше набирати воду.

Дитина: - Є така легенда про журавля.

З далекого вирію повернулися на батьківщину журавлі. Збудували гніздо. Незабаром у них з’явилися маленькі журавлики. А коли настала осінь, журавлі зібралися відлітати в теплі краї. Але сталася біда. Прощаючись з полями і луками, загинула журавка. Журавель не зміг пережити таке горе. Він знепритомнів і навіки залишився у рідному краї. Став дерев’яним пам'ятником на могилі у своєї журавки.

Вихователь: - Вклоняючись кожного дня своїй милій, черпає він цеберком воду з лісової криниці. З тих часів і стали будувати люди криниці з журавлями.

І на нашому подвір’ї є така криниця. І вода в ній є. Хто допоможе мені набрати води з криниці?

Діти набирають відром воду.

Ставлять біля криниці

Вихователь: - Чиста вода - це розкіш і насолода. Без води життя на Землі неможливе: в’яне квітка, страждає звір, замовкає пташка, помирає людина.

Кожна краплинка є дорогоцінним скарбом природи. Бережіть її!

Вона загадкова, неповторна і вічна, як музика.

Звучить органна музика