Актуальність: Сучасна освіта суттєво розширює можливості людини, оскільки позитивно впливає на різні сторони її життєдіяльності, стан здоров’я, суспільну та політичну активність, доступ до знань та вміння ними користуватися як на роботі, так і вдома – у побуті, вихованні дітей тощо. Відповідно, нагальною потребою є формування у всіх людей планети такого способу життя, на якому обсновуватиметься довготривалий ощадливий гармонійний розвиток людства – його сталий розвиток. Тому введення                               та реалізація нової моделі освіти, більш актуальної в умовах глобалізації та розвитку науки, моделі освіти в цілях сталого розвитку, включення ідей                               і принципів сталого розвитку в сучасну освіту є крайня потреба для реалізації цих стратегій. Ніякі заходи не допоможуть державі й людству в цілому перейти до сталого розвитку, якщо свідомість більшої частини суспільства збережеться на рівні суспільства нераціонального споживання, безвідповідального до навколишнього середовища.

Забезпечення сталого розвитку є насамперед обов'язком національних урядів згідно з принципом спільної, але диференційованої відповідальності, та потребує розроблення національних програм і відповідної політики.

Освіта для сталого розвитку дає змогу спроєктувати напрями розбудови нового майбутнього. Завдяки освіті для сталого розвитку можна виховати нове покоління людей, які будуть носіями культури створення нового суспільства.     

Ступінь досліджуваності проблеми. Аналіз наукової  літератури свідчить, що на сьогоднішній день рівень екологічного усвідомлення та екологічної культури суспільства є недостатнім. Причина цього – низька та неефективна поінформованість щодо наслідків екологічних впливів людської діяльності на стан навколишнього природного середовища та здоров’я. Відсутні мотивації робити особистий внесок у справу захисту довкілля.

Результатом цього є недбале ставлення до особистого здоров’я та оточуючого середовища в цілому. Яскравим свідченням цьому є засмічені вулиці, парки, сквери нашого міста, безрозбірливе споживання продукції та послуг, що можуть шкодити здоров’ю та довкіллю, бездумне та неекономне використання природних ресурсів, тощо [1, с.181].

Мета і методи дослідження. Створити на базі закладу виховального середовища та організаційно-педагогічних умов для формування і розвитку компетентної, соціально активної, гуманістично-спрямованої, креативної особистості з почуттям національної гідності з усвідомленою громадською позицією, системою наукових знань про природу, суспільство, людину та готової до суспільного самовизначення (профорієнтація).  Методи дослідження – теоретичний аналіз і узагальнення науково-методичної літератури; вивчення документальних матеріалів і педагогічне спостереження; педагогічний експеримент.

Основні висновки. Педагогічному колективу КНВК №81 вдалося створити освітнє та виховне середовища для впровадження наскрізного навчання з елементами сталого розвитку в усіх класах, а не тільки профільних. Досягнена основна мета, а саме: вчитися мислити (постановка аналітичних питань, критичне і системне мислення, розв'язання проблем, орієнтація на майбутнє); вчитися робити (застосування знань у різних життєвих ситуаціях, дозвіл криз і ризиків, відповідальні дії, самоповага); вчитися бути самостійним (впевненість в собі, самовираження і комунікабельність, подолання стресу); вчитися жити й працювати разом (відповідальність, повагу до інших, співпраця, участь в демократичному процесі прийняття рішення, переговори й досягнення консенсусу) в інтересах сталого розвитку.

Розроблено та апробовано методичні основи екологічної освіти в інтересах сталого розвитку, принципи діяльності людини по збереженню життя, значно підвищено рівень екологічної грамотності населення мікрорайону в цілому й учнів ліцею. Використано педагогічні технології щодо розвитку ключових освітніх компетентностей.

Педагогами було урізноманітнено тематичне вивчення предметів, до планів включено уроки з елементами сталого розвитку, запроваджене «наскрізне навчання». У закладі охоплені «наскрізним навчанням» освіти для сталого розвитку всі учні, починаючи із початкових класів. У середній та старшій ланці школярі продовжують знайомство із питаннями сталого розвитку на таких предметах: основи здоров’я, географія, економіка, біологія, фізика, хімія, право, українська та зарубіжна література, історія, українська, російська, іноземна мова, математика. Загальні дидактичні принципи впровадження «наскрізного навчання» полягають не лише у наданні учням інформації про певні проблеми сталого розвитку, а й передбачають формування стійких навичок використання отриманих знань на практиці. Інтегровані уроки з аспектами освіти для сталого розвитку учителі КНВК № 81 проводять двома шляхами: 1) через об’єднання схожої тематики кількох навчальних предметів з акцентом на питання сталого розвитку; 2) через формування інтегрованих дисциплін або окремих спецкурсів шляхом об’єднання окремих дисциплін, наприклад, інтеграція «основ екології» та «правознавства» формує таку дисципліну як «екологічне право», «економіки», «основ споживчих знань» та «основ екології» - «основи екоспоживання», «основ здоров’я», «основ екології» та «етики» - «екологічну етику», «фізики» та «економіки» - «основи енергоефективності», «історії рідного краю» та «основ екології» - «екологію рідного краю» тощо. Педагоги ліцею у своїй роботі систематично працюють над проведенням наскрізного навчання з метою донесення до школярів ідей сталого розвитку. Результатом цієї роботи стала участь в обласному конкурсі у конкурсі «Школа сприяння сталому розвитку».

З метою корекції методики викладання базових предметів у ході «наскрізного навчання» з освіти сталого розвитку педагогічним колективом розроблено та впроваджується календарне планування проведення уроків з акцентом на ідеях та проблемах сталого розвитку. Здійснюючи календарне планування на поточний рік, учителі підбирали відповідні теми та розробляють заходи в рамках сталого розвитку, які вони проводитимуть, вивчаючи дану тему. Працюючи над проєктом, педагоги ліцею намагались перейти від пасивного засвоєння знань учнями до створення умов для отримання ними практичного досвіду. З метою поглиблення знань молодших школярів про природу, довкілля, виховання ощадливого ставлення до всього, що оточує, учителі проводять зі школярами бесіди, екоігри, екодиктанти, екоплакати, використовують відео «Уроки тітоньки Сови», проводять музичні фізкультхвилинки та інші види діяльності.

Впроваджені факультативи та проведені заходи показали, що учні 4-х класів стали більш відповідально ставитись до довкілля. Молодші школярі із задоволенням розповідають про те, що вдома вони стежать за економією електроенергії, нагадують батькам про класифікацію сміття, а також дбайливо ставляться до води. Доказом зміни способу життя дітей є і те, що вони роблять зауваження тим, хто не вимикає воду біля їдальні після миття рук, пояснюють, чим це шкідливо для природи. Також учнями 3-х класів було проведено флешмоб щодо економного використання водних ресурсів.

Учні 8 та 9 класів щоразу доводять, що ощадливе природокористування дозволяє значною мірою економити кошти з сімейного бюджету, тому вони із задоволенням стежать за економією води, електроенергії та тепла вдома. Також учні виготовили інформаційні листівки, які дозволяють поділитись інформацією про економію природних ресурсів і про те, наскільки така економія позитивно позначається на фінансовому рівні.

Анкетування учнів, учителів та батьків, на останньому етапі експерименту дозволило відстежити позитивні зміни у свідомості  його учасників щодо екологічних проблем довкілля. Так на початку експерименту рівень обізнаності щодо сталого розвитку виглядав наступним чином:

Література

1. Хилько М. І. Екологічна безпека України: Навчальний посібник / М.І. Хилько. – К., 2017. – 266 арк.