Сьогодні поняття «метапредмет» і «метапредметне навчання» набувають особливої популярності. Це цілком зрозуміло, бо метапредметний підхід закла-дений в основу Державних освітніх стандартів. Результати оволодіння основ-ними загальноосвітніми програмами можна згрупувати так: особистісні, метапредметні, предметні. При такому підході в учнів формується розуміння предмета, який вивчається, як системи знань  про світ.

Метапредмет – це такий нетрадиційний навчальний предмет, який, по-перше, будується на матеріалі  одразу декількох навчальних предметів, по-друге, націлений на формування в школярів здібностей. Учитель працює із знаннями, а не з інформацією. Він заснований на інтеграції та на універсальних  знаннях.

На метапредметних уроках говорять  про  сенс життя та про життєві  цінності. Вони дають відповіді на питання: «Навіщо мені ці знання? Де вони мені знадобляться?»  Сутність такої діяльності полягає в тому, що засвоєння будь-якої навчальної інформації (поняття, алгоритму дії тощо) відбувається в процесі розв’язання практичної чи дослідницької задачі, вирішення пізнавальної проблемної або соціальної ситуації та, як наслідок, є основою формування в учнів метапредметних умінь.

Одним із продуктивних інструментів організації метапредметного на-вчання є кейс-технологія. Це технологія системного багатовимірного представ-лення матеріалу, в розгортках на кілька тем, пов'язаних між собою акцентами уваги.

Освітній процес на кейс-уроці передбачає оптимальну (і запатентовану) пропорцію стилістики викладу: 30% присвячується науковому фундаменту знань, 50% науково-популярному поясненню і 20% генеруванню учнями нових ідей та думок. При такому підході забезпечується багатогранне засвоєння матеріалу разом з розвитком критичного і позитивного мислення.

Пропонуємо розглянути тему «Папороть» (3 клас) на прикладі кейс-уроку з розгортками: природознавство, математика, літературне читання та об-разотворче мистецтво.

Роботу на даному кейс-уроці організуємо за допомогою бріколажу та голо-графічного методу проекції в навчанні.

У вступі з метою активізації розумової діяльності проводимо гру – зма-гання «Хто перший?». Об’єднуємо дітей  у три групи за відтінками зеленого кольору. Завдання: розташувати на своїх гілочках овали-листочки у певному порядку (І група – розміщує числа в порядку зростання, ІІ група – в порядку спадання; ІІІ група – парні – непарні).

- Що нагадує вам утворена аплікація? (Папороть).

- Що вам відомо про папороть? (Інтерактивна  вправа «Асоціативний кущ»)

 Застосовуючи  метод критичного мислення «Кластер», пропонуємо учням впродовж уроку створити «Паспорт рослини».

У розгортці «Природознавство» новий матеріал доречно подавати за до-помогою інтерактивної вправи «Телевізор».

Учні  за допомогою вчителя ( враховуючи вік) частково готуються до кейсу вдома, за моделлю «перевернутого класу» (flipped classroom), і за певними блоками подають інформацію іншим в ролі ведучих програми «Природа навко-ло нас». Наприклад:

І блок –  вивчивши інформацію про будову  та вік існування папороті на Землі, розв’язують задачі з іменованими  величинами (різниця у розмірі різних представників папороті, визначення віку папороті щитника).

ІІ блок – поширюють інформацію про те, як папороть використовується лю-дьми  в медицині, промисловості та господарстві. Пропонуємо рецепт приго-тування салату з папороттю. Потім складаємо разом задачу про час приготу-вання цього блюда.

ІІІ блок – дають рекомендації, як треба правильно доглядати рослину в домашніх умовах, розроблені на основі власних досліджень.

У ході такої «телепередачі» діти створюють власні інтелект-карти, поступово заповнюючи «Паспорт рослини» (вклеюють заготовки, зроблені вчителем).

Підводячи підсумок розгортки «Природознавство», ми ставимо перед ді-тьми  проблемне питання: вивчивши будову, місцезростання та процеси жит-тєдіяльності вищих спорових рослин, ми зрозуміли, що сьогодні вони пред-ставлені в основному трав’янистими рослинами, але в далекі часи це були ве-летенські 10-20-30 метрові дерева, які створювали непрохідні ліси. Ці ліси не змогли вижити в тих умовах, які наступили зі зміною клімату, і вимерли. Тому вчені вважають, що значення вимерлих спорових рослин набагато більше, ніж сучасних, у зв’язку з тим, що вони утворили кам’яне вугілля, яке на сьогодні-шній день має велике значення у багатьох галузях промисловості. Чи дійсно вимерлі вищі спорові рослини мають більше значення, ніж сучасні?  Ми по-винні погодитися з цим, заперечити це, або у нас буде свій варіант відповіді.

Аналізуючи свої інтелект-карти, діти приходять до висновку: значення вимерлих і сучасних вищих спорових рослин необхідно поєднати.

На закріплення пропонуємо пограти в гру «Плутанка».

Об’єднуємо дітей у 5 команд.                                                                                                

Завдання: із поданих букв скласти слова: квіти, спори, соруси, вайї, плоди.

Коли діти справилися із завданням, застосовуємо ігровий прийом «Вірю-не вірю».

Розгортку «Літературне читання» розпочинаємо з вітагенної проекції. Спираючись на життєвий досвід учнів пропонуємо розгадати загадку.

Дивна в лісі є трава – не лопух, не кропива.

Коли хочуть щастя влітку все шукають її квітку.

Хоч півсвіту обійди – того цвіту не знайти.

Відповідь: Папороть

-  Чому неможливо знайти цвіту папороті?

(Папороть – це спорова рослина і квітки ніколи мати не може.)

Далі використовуємо стереопроекцію.

-  Коли шукають квітку папороті? (На Івана Купала – в ніч з 6-го на 7 липня)

-  За слов’янською міфологією папороть цвіте дуже короткий час, тільки одну мить в ніч на Івана Купала. Той цвіт бережеться від людей нечистими силами, а тому здобути його важко. Але  той, хто знайде цвіт папороті, зможе зрозуміти мову всякого створіння, зможе бачити заховані в землі скарби, і здобувати їх.

Згодом переходимо до голографічної проекції.

-  У народних казках теж розповідається про міфічну квітку папороті.

Пропонуємо дітям знову об’єднатися у три групи (кольори світлофора) обрати в кожній групі спікера і ознайомитись з поданими  текстами, а потім стисло пе-реказати зміст  іншим.

З метою здійснення особистісно-значущих висновків організовуємо дискусію.

Казка вигадка, та в ній  щось повчальне зрозумій.

- Відкинувши все казкове, давайте поміркуємо, яка людина почувається дійсно щасливою – та що прагне власної вигоди, чи та, що намагається зробити добро іншим?

Роздуми дітей підводять їх до висновку: та, що робить добро для інших.

– Ви  знаєте, головні герої казок своєю непоборною вірою  в існування квітки папороті, своїм незламним духом, що допоміг їм таки знайти цей цвіт, нага-дують мені великих вчених та винахідників, яким ми завдячуємо стрімким ро-звитком науково-технічного прогресу.

Цвіту папороті не існує, але якби людина не вірила в дива, не прагнула ві-дкрити досі незвідане, створити, досі небачене, довести досі незнане, то хтозна в якому б світі зараз жили ми з вами . Тож якими якостями повинна бути наділена людина, яка здатна до нових відкриттів?

Діти називають якості, а із заготовок-пелюсток робимо квітку на дошці. (Наполегливість, упевненість, цілеспрямованість, працелюбність, сміливість, безстрашність, хоробрість, допитливість, спостережливість, кмітливість).

Розгортку «Трудове навчання» розпочинаємо з ігрового прийому «Фан-тастична домішка».

- Сподіваюсь, що серед вас обов’язково знайдуться майбутні генії, вина-хідники, які можливо виведуть новий вид папороті, що матиме омріяну квітку. Але це буде у майбутньому. А сьогодні давайте пофантазуємо. Уявімо себе на-уковцями, які працюють над моделюванням квітки папороті.

Якою ж ви уявляєте цю квітку? (Інтерактивна вправа «Мікрофон»). Про-понуємо вам створити колективний витвір. Заздалегідь зробленими вчителем заготівками та власним задумом, учні поетапно виконують роботу в групах, а потім об’єднують елементи «квітки» в одне ціле.

Під час рефлексії швидко і просто встановити зворотній зв’язок із учнями можна за допомогою сигнальних карток : смайлики, промінці сонця,  прищіпки, скріпки, кольорові фішки, закріпивши їх за певною категорією: «Зрозумів», «Не зрозумів», «Потребую допомоги».

Таким чином, кейс-уроки дозволяють одночасно з вивченням тем, орга-нічно вплітати «soft skills» учнів: критичне мислення, комунікабельність, кміт-ливість, системність, тайм-менеджмент. Це креативний метод з інтригою, дра-матичним сценарієм і можливостями вибору, чого неможливо домогтися зви-чайними уроками. Вони дозволяють учням самостійно організовувати процес засвоєння матеріалу, ефективно організовувати роботу командами, дають мож-ливість роботи з різнимиджерелами інформації. У дітей швидко виникає моти-вація системно розібратися одразу і в усьому. Кейси – це технологія сучасного інтегрованого метапредметного навчання.