Національна доктрина розвитку освіти України в XXI столітті визначила, що головною метою української системи освіти є створення умов для розвитку й самореалізації кожної особистості. І тому сучасна школа  потребує створення виховного простору, спрямованого на виховання конкурентоспроможної особистості, котра зуміє розробляти свої життєві плани, самостійно використовувати знання для розв’язання проблем.

Актуальність обраної проблеми зумовлена, з одного боку, її соціальною значущістю, відповідністю сучасним вимогам освіти та технологіями, які спроможні реалізувати цю мету. Дедалі більше уваги приділяється впровадженню інноваційних педагогічних технологій. Одне з чільних місць поміж них посідає технологія розвитку критичного мислення, а саме використання узагальнюючої схеми «кластер» з метою  підвищення ефективності оволодіння учнями теоретичними знаннями, а також для інтенсифікації роботи  на уроці.

Наукові засади  проблеми застосування методу кластера в технології  критичного мислення представлені в працях  таких українських учених  як О.І. Пометун, Д.Л.Десятовим, К.О.Бахановим,  І.І.Бондарук,  О.В.Тягло, С. Терно. Витоки цієї технології активно впроваджуються в багатьох країнах світу, зокрема – у Канаді, США (М.Ліпман, А.Кроуфорд, В.Саул, С.Метьюз та інші)  вже більше, як півстоліття з метою розвитку свідомого самостійного мислення учнів у процесі навчання, формування демократичного менталітету як учнів, так і вчителів, демократизації освіти і суспільства.

Відомі педагоги К.Д.Ушинський, В.О.Сухомлинський вважали, що справжнім є лише те навчання, яке має спрямованість на розвиток дитини, її мислення в активній діяльності у процесі пізнання. Виняткову роль відіграє уміння вчителя скерувати хід думки учнів так, щоб вони активно, зосереджено прагнули побачити невидиме, зрозуміти приховане. Майстерність викладання полягає не в тому, щоб навчання, оволодіння знаннями було для учнів легким, без труднощів, навпаки, розумові сили розвиваються, коли учень зустрічає труднощі і самостійно долає їх.

Нині проблема розвитку критичного мислення особливо актуальна. Критичне мислення – це самоспрямоване, самодисциплінуюче, самооцінююче й самокорегуюче мислення. Отже, треба навчити учнів працювати з інформацією, розвивати ті вміння та навички, які допоможуть зорієнтуватися в сучасному інформаційному просторі. Критично мислити означає усвідомлювати, що світ змінний і плинний, а процес пізнання – безкінечний.

Досвід  роботи в школі показує, що переосмислення інформації через графічні схеми і таблиці є цікавим для дітей основної школи.З-поміж різноманітних графічних способів опрацювання матеріалу школярівприваблюють кластери.Учні сприймають їх позитивно і при цьому показують вищий рівень засвоєння навчального матеріалу, аніж при вивченні тексту з використанням інших форм, зокрема, складання плану, тез, конспекту тощо.Кластер (cluster – пучок, рій, скупчення) – група тісно пов’язаних один з одним об’єктів із спільними ознаками, з’єднаних в одне ціле та поданих у логічній послідовності, котрі створюють  цілісну і наочну картину.У різних методичних джерелах цей метод називають по-різному: «карта понять», «карта-схема», «їжак», «асоціограма» та ін.

Кластер буває: класичний, паперовий, з нумерацією слів, арт-кластер, предметний, сюжетний, груповий, зворотній. З-поміж великого їх розмаїття найбільш прийнятними на уроках літератури є такі як: класичний, зворотній,  кластер-образ, предметний, паперовий, кластер з нумерацією слів, мультимедійний з візуальними, аудіо та відео ефектами. Ця педагогічна стратегія дає учням доступ до власних знань, розумінь або уявлень про певну тему, дозволяє  вільно міркувати над будь-якою темою, а також розвиває пам’ять, просторове мислення.

Метод кластера застосовую на заняттях  літератури  для інтерпретації:

а) будь-яких елементів літературного твору (фрагменти, сцени, мотиви, персонажі, символи, тропи тощо, навіть окремі речення та слова), співвіднесені з відповідним контекстом твору або позатекстовою ситуацією;

б) літературного твору як певної цілісності;

в) літературної цілісності вищого порядку, ніж літературний твір, наприклад, творчості письменника, літературної школи, літературного напряму, літературного періоду.

Застосовують кластер  на усіх етапах уроку: на стадії виклику – для систематизації того, що дітям відомо і визначення  прогалин у знаннях; на стадії осмислення – дозволяє фіксувати фрагменти нової інформації; на стадії рефлексії поняття групуються і між ними встановлюються логічні зв’язки.

Отже, його можна використовувати на всіх етапах уроку: під час вивчення нової теми, повторення, контролю. Психологічний комфорт у навчальному процесі створює індивідуальна, парна, групова і колективна робота. Правильно складена схема з наступною вербальною презентацією і є продуктом для діагностики рівня розвитку предметних компетенцій школярів.

Фактично метод «кластер» дозволяє представити на уроці великий обсяг інформації у структурованому і систематизованому вигляді, виявити ключові слова теми. Таким чином підвищується мотивація, адже самі ідеї дітьми сприймаються легше. Вважають, що людині потрібні графічні образи, тому що мозок краще запам’ятовує моделі. Представлення учнями інформації у формі кластера, сприяє творчій обробці, а тому забезпечує засвоєння її на рівні розуміння. Саме цей метод дозволяє розвивати мислення, робити його більш  гнучким, позбавлятися стереотипів, тим самим відбувається перетворення догматичного мислення  в критичне. Важливо і те, що через побудову кластерів виявляється система  ключових слів, які можуть бути використані для пошуку інформації в інтернеті, а також для визначення головних напрямів учнівських досліджень, вибору тем для проектних робіт. Школярі сприймають створення кластерів, як творчу роботу, в якій є можливою реалізація власного бачення проблеми, власний підхід, варіативність як засіб  самореалізації та самоутвердження.

Саме метод «кластер» застосовують на заняттях літератури для інтерпретації: будь-яких елементів літературного твору (фрагменти, сцени, мотиви, персонажі, символи, тропи тощо, навіть окремі речення та слова), співвіднесені з відповідним контекстом твору або позатекстовою ситуацією; літературного твору як певної цілісності; літературної цілісності вищого порядку, ніж літературний твір, наприклад, творчості письменника, літературної школи, літературного напряму, літературного періоду.

Вивчаючи тему: «Фольклор, його характерні ознаки. Фольклорні жанри різних народів (прислів’я, приказки, загадки, пісні)» на етапі виклику можна записувати жанри фольклору, які відомі на той час учням, використовуючи «класичний кластер».

Отже, на стадії рефлексії робота з кластерами завершується. Учитель може підсилити цю фазу, пропонуючи школярам продовжити дослідження за темою, виконуючи творче завдання, адже схема може мати як найпростіший графічний вигляд, так і оригінальну форму представлення через певні предмети, образи тощо.

Під час виконання домашнього завдання,учні мають можливість укласти опрацьований матеріал у певну схему, використовуючи цей метод з метою кращого запам’ятовування  і представлення домашньої роботи.

Уроки літератури, побудовані на засадах критичного мислення, дозволяють вирішувати завдання сучасного підходу до навчання та виховання учнів, а саме – ставити запитання, направляти увагу школярів у конкретне русло, самостійно робити висновки та знаходити рішення, співпрацювати в колективі. Сучасні учні з цікавістю беруться за такий вид навчальної діяльності як створення кластера, який дає їм матеріал для роздумів, можливість виявляти ініціативу та самостійність, вимагає розумового напруження, винахідливості та творчості. Найголовніше – учні набувають досвіду самостійного здобування знань, що є вкрай необхідним для подальшої самореалізації особистості.

Використання схеми «кластер» дає необмежені можливості для «гри» з інформацією. Вона допомагає дітям легше засвоювати навчальний матеріал, а учителеві ефективніше навчати, адже, активна відповідь школярів – це зворотній зв`язок ділового контакту на уроці. Саме цьому і сприяє схема – опора «кластер».

Ефективність логічної схеми полягає в тому, що матеріал на уроці можна повторити приблизно шість разів, а саме під час: 1) створення логічної схеми; 2) зображення її на дошці; 3) перенесення в зошити; 4) виконання вправ з використанням схеми; 5) зіставлення схеми з матеріалом підручника; 6) при підведенні підсумків.

Отже, інтенсифікації й оптимізації освітньогопроцесу сприяє метод «кластер», який полегшуєпроцес засвоєння програмованого матеріалу; активізує навчальну діяльність учнів; формує навички аналізу навчальної інформації, творчого підходу до засвоєння навчального матеріалу; допомагає формулювати власну думку, правильно її висловлювати, додавати свою точку зору, аргументувати й дискутувати.

Подальша розробка даної проблеми є перспективною у наукових колах та серед учителів-практиків. Учителям літератури потрібноактивно застосовувати цей інноваційний метод на уроках літератури з метою формування всесторонньо розвиненої особистості, що вміє критично мислити, а отже здатна мати і ґрунтовно представляти власну позицію з будь-якого питання.

Література

1. Богосвятська А. Імідж сучасного уроку світової літератури // Всесвітня література і культура в навчальних закладах України. – 2012. – №1. – С.16-21.
2. Богосвятська А. Методичні прийоми технології розвитку критичного мислення учнів через читання та письмо // Зарубіжна література в школах України. – 2013. – № 10. – С.20-25.
3. Вукіна Н., Дементієвська Н. Критичне мислення: як цього навчати. – Х.: Основа, 2007. – 190 с.
4. Нечволод Л. Сучасний словник іншомовних слів. – Х.: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2007. – 768 с.
5. Мірошниченко Л. Методика викладання світової літератури в середніх навчальних закладах: Підручник. – К.: Вища школа, 2007. – 415 с.
6. Пометун О., Пироженко О. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук. метод посібн./За ред. О. І. Пометун. – К. : Видавництво АСК., 2004. – 192 с.