Сучасні соціальні перетворення, стрімке зростання інформатизації суспільства, запровадження інноваційних технологій навчання потребують удосконалення практики навчання в загальноосвітній школі. У зв’язку з цим у методиці навчання історії домінуючими стали особистісно орієнтований, діяльнісний та компетентнісний підходи до навчання та методика їх формування.

У Держстандарті освітня галузь «Суспільствознавство» висуває перед учителем головну мету: формування соціальної та громадянської компетентностей, що є ключовими, мають «міждисциплінарний характер та інтегруються за допомогою усіх освітніх галузей і спрямовуються на соціалізацію особистості, набуття громадських навичок співжиття і співпраці у суспільстві, дотримання соціальних норм» [2].

Система предметних компетентностей, що формується у навчанні кожного предмета, відповідає специфіці його змісту. Історична предметна компетентність – це здатність учня до самостійного осмислення історії та культури України в контексті світового історичного процесу та адекватної оцінки соціального – морального досвіду минулих поколінь. Вона має сприяти формуванню (розвитку, розкриттю потенціалу) учня як громадянина України, соціально-адаптованої та відповідальної особистості через набуття ним таких предметних компетенцій. Згідно з компетентнісним підходом, компетенції учнів є основним показником їх навчальної діяльності.

Класифікація основних історико-предметних компетентностей учнів ( за О. Пометун) [3, с. 25].

• Хронологічні
• Просторові
• Інформаційні
• Логічні
• Аксіологічні

1. Хронологічна передбачає вміння учнів орієнтуватися в історичному часі:

• встановлювати події за датами або дати за подіями;
• уміння встановлювати тривалість події / подій, віддаленість її /їх від сьогодення (з переходом через еру);
• вміння встановлювати хронологічну послідовність подій, явищ, процесів;
• співвідносити історичні факти (події, явища, процеси) з періодами / епохами, факти-події з явищами, процесами [1].

Наприклад, вправа «Руський літопис». Вчитель пропонує семикласникам скласти «Короткий літопис про монгольську навалу на Русь», спираючись на опис-розповідь в підручнику про ці події. Щоб спрямувати роботу школярів у правильне русло, вчитель допомагає зробити перші записи спільно:

1223 р. – битва на річці Калка; 1239 р. – захоплення монголами Переяслава та Чернігова

Подальшу роботу учні продовжують самостійно, занотовуючи дати 1240, 1245 рр. та коротко характеризуючи події, які відбулися в ці роки. Після завершення роботи в ході співбесіди, школярі представляють свої короткі літописи.

2. Просторова передбачає вміння учнів орієнтуватися в історичному просторі:

• співвідносити розвиток історичних явищ і процесів з географічним положенням країн та природними умовами;
• користуючись картою визначати причини та наслідки історичних подій, процесів, основні тенденції розвитку міжнародних відносин та місця в них України, пов’язані з геополітичними чинниками і факторами навколишнього середовища;
• характеризувати, спираючись на карту, історичний процес та його регіональні особливості [3, с. 89].

Робота з картою. Учні простежують на карті місця основних битв національно – визвольної війни періоду 1648 –1649 рр.,(Жовті води, Корсунь, Пилявці, Зборів) паралельно опрацьовуючи текст підручника з описами битв, природи та місцевості.

3. Інформаційна передбачає здатність учнів працювати з джерелами історичної інформації:

• критично аналізувати, та оцінювати історичні джерела, виявляти тенденційну інформацію та пояснювати її необ’єктивність;
• користуватись довідковою літературою, Інтернетом тощо для самостійного пошуку інформації;
• будувати усні та письмові висловлювання (позицію) щодо історичних фактів, історичних постатей та історичної теорії;

Вправа «Історична постать»

Користуючись додатковими джерелами інформації підготуйте коротку характеристику візантійських імператорів (Юстиніан, Лев III Ісавр, Василій II Болгаробійця). План характеристики:

• Риси характеру історичного діяча;
• Напрями внутрішньої та зовнішньої діяльності;
• Внесок в історію;
• Ваше ставлення до історичного діяча.

4. Логічна – передбачає вміння учнів визначати та застосовувати теоретичні поняття, положення, концепції для аналізу й пояснення історичних фактів, явищ, процесів:

• визначати і застосовувати поняття як інструмент пізнання нового;
• аналізувати, синтезувати та узагальнювати значний обсяг інформації у певній системі (в усній, письмові та наочній формі);
• проводити нескладні дослідження, проектуючи власну діяльність.
• Наприклад:

Порівняйте, як природа та особливості географічного розташування, впливали на господарство та заняття жителів Стародавньої Греції та Межиріччя.

5. Аксіологічна передбачає вміння учнів формулювати оцінки і версії історичного руху й розвитку:

• знання цінностей суспільств, народів і різних соціальних груп, що вивчаються в курсі історії сучасного суспільства; фактів толерантного ставлення різних народів і соціальних груп одна до одної;
• оцінювати різні версії й думки про минулі історичні події, самостійно ідентифікувати себе й інших в історичному процесі, що, у свою чергу, розкладаються на конкретні навчально-історичні вміння;
• виявляти інтереси, потреби, протиріччя в позиціях соціальних груп і окремих осіб та їх роль в історичному процесі, тенденції і напрями історичного розвитку [4, с. 193].

Наприклад: Держава у Франції в XIV столітті мала два означення – «централізована», «станова монархія». Поясніть, як ці означення пов’язані між собою.

Таким чином, сучасний компетентнісний підхід до навчання, орієнтація освіти на результат потребує зламу певних стереотипів як у плануванні уроку, організації пізнавальної діяльності учнів, так і в оцінюванні навчальних досягнень учнів та інших аспектах побудови адекватної моделі навчання.

Формування історичних компетентностей учнів зумовлене реалізацією не тільки відповідного оновленого змісту освіти, але й адекватних методів та технологій навчання. Так, формуванню необхідних компетентостей сприяє продуктивне навчання, яке забезпечує засвоєння знань та умінь, володіючи якими випускник школи знаходить підґрунтя для свого подальшого життя.

Література

1. Власов В. С. Суспільствознавчі предмети. 5-11 класи: навчальні програми, методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу в 2016/2017 навчальному році з коментарем провідних фахівців – Режим доступу: http://lib.iitta.gov.ua/714776/
2. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти. Затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392 – Режим доступу: http:// http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1392-2011-%D0%BF
3. Пометун О. І. Компетентнісно орієнтована методика навчання історії в основній школі : методичний посібник / О. І. Пометун, Н. М. Гупан, В. С. Власов. – К. : ТОВ «КОНВІ ПРІНТ», 2018. – 208 с.
4. Федчиняк А.О. Структура аксіологічної компетентності в шкільній історичній освіті / А.О. Федчиняк // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. – 2013. – №1. – С. 191 – 197.