Постановка проблеми. Щороку збільшується кількість дітей дошкільного віку з порушеннями мовленнєвого розвитку, що негативно впливають  на психічний стан дитини. Сьогодні перед педагогами закладів дошкільної освіти стоїть завдання підвищити ефективність корекційно-розвивального процесу через включення таких педагогічних засобів, що викликатимуть у дітей бажання дізнаватися, міркувати, діяти, опановувати тощо. Одним з таких засобів є пісочна анімація, використання якої є доцільним в групах компенсуючого типу для дітей з порушеннями мовлення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. О. В. Лисенко розкриває корекційні можливості техніки піскової терапії у логопедичній роботі з попередження і подолання порушень письма в учнів початкових класів загальноосвітньої школи [4]. Т. Дичок, С. Глеваська звертають  увагу на особливості використання піскової терапії як ефективного методу набуття комунікативного досвіду дитини із загальним недорозвитком мовлення [1]. Л. А. Шик, Н. І. Дикань О. М. Гладченко, Ю. М. Черкасова розглядають ігри з водою та піском як один із видів розвивальних ігор [5]. Н. В. Маковецька одним із засобів формування, зміцнення та збереження здоров’я дошкільників вважає ігри з піском, також вона пропонує методи і прийоми роботи з піском, вправи, що можуть бути використані під час ігор.

Мета статті: висвітлити зміст корекційно-розвивальної роботи з подолання мовленнєвих порушень засобом пісочної анімації.

Виклад основного матеріалу дослідження. Принцип «терапії піском» був запропонований ще Карлом Густавом Юнгом, чудовим психотерапевтом, засновником аналітичної терапії [3]. Усі діти без винятку люблять грати у піску, тому що гра з піском – це одна з форм природної діяльності дитини: малюк з цікавістю малює на піску (тварин, букви, цифри тощо), будує різні споруди, робить пасочки, за допомогою фігурок тварин і людей та різних предметів створює різні сюжети картини власного світу. Усе це він робить вільно і не боїться помилитися, тому що тут помилки можна легко і багаторазово виправляти. Слід зазначити, що пісочниця є чудовим посередником для встановлення контакту з дитиною. З огляду на те, що, використовуючи пісок, дорослий не намагається змінити і переробити дитину, вчити якимось спеціальним поведінковим навичкам, а дає можливість дитині бути самим собою, засіб пісочної анімації або малювання піском можна використовувати в корекційно-розвивальній роботі з дітьми, які мають порушення мовленнєвого розвитку, починаючи з трьох років.

Малювання піском (малювання на піску) можна застосовувати на індивідуальних, підгрупових та фронтальних заняттях в групах компенсуючого типу для дітей з порушеннями мовлення. На вказаних заняттях із застосуванням засобу пісочної анімації вирішуються наступні завдання:

• стабілізація у дошкільників психоемоційного стану, зниження високого рівня психічної напруги дитини;
• становлення довірливих відносин між педагогом та дитиною;
• розвиток дрібної моторики пальців рук та координації рухів;
• розвиток сенсорно-перцептивної сфери;
• розвиток тактильно-кінестетичної чутливості;
• формування та засвоєння навичок спілкування з однолітками та дорослими;
• корекція порушень мовленнєвого розвитку;
• розвиток мислення, пам’яті, уваги, уяви, фантазії та творчих здібностей;
• стимуляція пізнавальних інтересів і розширення кругозору дошкільників.

На заняттях діти можуть малювати пальцями (одним і кількома), ребром великого пальця, кулачком, із використанням додаткових інструментів (дерев’яної палички, теки, ватної палички, штампів, дерев’яних гребінців, паличок для суші), шляхом насипання піску з кулачка, відсічення зайвого тощо. Діти малюють як однією рукою, так й обома руками одночасно.

Учитель-логопед на своїх заняттях використовує ігри та вправи з піском, спрямовані на розвиток дрібної моторики пальців рук, удосконалення просодичних  компонентів мовлення, розвиток слухового сприймання та фонематичних процесів, формування лексико-граматичних категорій, розвиток зв’язного мовлення.

Наведемо приклад ігор для корекції мовленнєвих порушень у дітей дошкільного віку засобом пісочної анімації.

Гра-вправа на розвиток дрібної моторики рук «Незвичайні сліди». Дорослий пропонує дітям відобразити сліди різних живих істот на піску за вказівкою педагога: «Ідуть ведмежата» – натискати кулачками на пісок, «Біжать жучки» – рухати по піску пальцями, «Повзе змія» –  малювати хвилясту лінію пальчиками рук, «Стрибають зайчики» – стукати кінчиками пальців по піску тощо.

Гра-вправа на розвиток дрібної моторики рук «Відтвори візерунок». Дорослий пропонує дітям малювати на піску різні зображення-візерунки (геометричні фігури, хмарки, сніжинки, хвилясті лінії тощо) за запропонованим зразком, що зображений на піску або на папері.

Гра-вправа на розвиток фонематичних процесів «Спіймай звук». Дорослий пропонує дітям набрати в кулачки піску і висипати частинку піску, коли вони почують заданий звук серед ряду звуків, що їх промовляє педагог.

Гра-вправа на розвиток фонематичних процесів «Доріжки до друзів». Педагог разом з дітьми розставляє в пісочниці фігурки різних живих істот (тварин, комах, птахів тощо); потім пропонує малювати доріжки від фігурки, назва якої закінчується на певний звук, до фігурки, назва якої починається на такий же самий звук (верблюд – дельфін – носоріг – голуб – бик – кабан тощо).

Вправа «Напишемо слова». Педагог пропонує дітям «намалювати» звукові схем поданих слів на піску.

Гра-вправа на активізацію словникового запасу за лексичною темою «Тваринний світ». Педагог змінює колір піску за допомогою підсвітки під склом та пропонує дітям розташовувати на поверхні фігури відповідних живих істот: білий колір – тих, хто живе на півночі (де холодно), жовтий – в  пустелі (де тепло), зелений – в лісі, синій – у водних просторах.

Гра-вправа на активізацію словникового запасу «Намалюй предмет». Педагог пропонує дітям малювати різні предмети (овочі, фрукти, квіти, природні явища тощо), які відповідають кольору піску: жовтий – сонце, банан, кульбабка; зелений – листя, огірок, трава; білий – сніжинка, сніговик, ромашка; червоний – помідор, ягоди, мак; синій – море (хвилі), дощ.

Гра-вправа на розвиток зв’язного мовлення «Створи казку». Педагог пропонує дітям вибрати міні-атрибути для казки – фігури казкових героїв, дерев, будинків, та розставити їх в пісочниці; після створення композиції діти мають придумати казку та розповісти її.

Під час роботи з піском необхідно забезпечити вільний підхід дітей до пісочниці з усіх сторін, наочний матеріал для занять слід розташовувати в маленьких корзинках або ящичках на рівні очей дітей. Бажано, щоб діти працювали стоячи – таким чином у них буде більше свободи рухів.

Висновки. Пісок – це унікальний сенсорний матеріал, дуже гарний матеріал для експериментування та чудове предметно-ігрове середовище.  Використання пісочної анімації в корекційній роботі з дітьми, які мають порушення мовленнєвого розвитку, дає можливість забезпечити психологічний комфорт на занятті, активізувати та розвивати психічні функції, підвищити мотивацію та інтерес дітей до діяльності, розвинути фонематичні процеси, вдосконалити граматичну будову мовлення, збагатити та активізувати словниковий запас дитини,  розвинути зв’язне мовлення,  сприяє активній участі дитини в корекційному процесі. 

Література

1. Дичок Т., Глеваська С. Розвиток комунікативної сфери дітей із загальним недорозвитком мовлення за допомогою пісочної анімації / Вісник Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Корекційна педагогіка і психологія – Вип. 8 // Кам’янець-Подільський: ПП Медобори-2006, 2017.
2. Інновації в дошкіллі. Програми, технології, проекти, ідеї, досвід: Посібник на допомогу дошкільним працівникам // Авт.-упор.: Л. В. Калуська, М. В. Отрощенко. - Мандрівець, 2010.
3. Кудрина Л. В., Кислинская Н. П., Панфиленко Г. И., Лагоша Г. Е. Песочная игротерапия как средство развития речевой деятельности дошкольников // Молодой ученый. – 2014. – №17. URL https://moluch.ru/archive/76/12986/
4. Лисенко О. В. Окремі аспекти застосування піскової терапії як засобу логопедичного впливу у роботі з молодшими школярами // Корекційна та соціальна педагогіка і психологія. – 2013.
5. Розвивальні ігри з водою та піском // Упоряд. Л. А. Шик, Н. І. Дикань, О. М. Гладченко, Ю. М. Черкасова – Х. : Вид. група «Основа», 2010.