До зали заходять декілька хлопців.

1. Добрий день вам, добрі люди!

Хай вам добре завжди буде!

Раді вас у нас вітати

Й не дамо вам сумувати!

2. Свято буде тут козацьке

Пісні й ігри  залихвацькі!

Гей, козаки, не зівайте-

На змагання завітайте!

Заходять решту хлопців на чолі з отаманом під звучання «Козацького маршу», хлопці шикуються з однієї сторони зали.

3. Ну що хлопці-козаки,

Веселіш буде стократ,

Як покличемо дівчат.

Всі хлопці:  Дівчата!!!

Забігають дівчата під гарну веселу музику, шикуються з другої сторони зали.

Дівчата: Добрий день, хлопці!

Хлопці: Добрий день, дівчата! А чи вмієте ви танцювати?

Дівчата: Так!

Дівчинка: Гоп, скок, веселенько! Гарна донька я у неньки.

Мене ненечка пестує, та смачненьким все годує,

Я ж матусю поважаю і слухняна виростаю.

Як та кізонька стрибаю і матусю звеселяю.

Хлопці: Молодці дівчата.

Хлопчик: Хлопці теж вміють танцювати!

Шаровари ви мої, червоні та сині,

Як навчився танцювать – танцюю й донині!

Хлопці: Дівчата, а чого ви нас не хвалите?

Дівчатка : 1. Бо хвалений борщ виливають!

2. Кулик невелик, а все ж таки птиця!
3. Що комар, то й сила!

Хлопчики: 1.Дівчата – як калина,а жалять як кропива!

2. А хазяйки які! І хліб пекти, і по телята йти
   і куди ж мені, людоньки, погуляти піти.
3. Шиють та порють, та все ниткам горе!

 Дівчинка:   Годі, хлопці! Вмієте пожартувати,

Та знайте, коли перестати. Ходіть краще танцювати!

Звучить музика, дівчатка і хлопці підходять один до одного, стають парами, йдуть по колу, танцюють.

Український танок

Після танцю вишиковуються півколом.

Дит. Діти, а яка зараз пора року?

Всі: Осінь!

Хл. В Україні восени святкують Покрову- це велике народне свято.                                          

З особливою повагою до нього ставилися українські козаки.                                      

Дівчатка, а може ви нам про Покрову щось розповісте?

Дівчатка: 1. Світ у сяйві , не впізнати саду і городу,                                                                                  

То Покрова - світле свято  нашого народу!

2. То Покрова землю вкрила щедрими плодами,

Розпістерла ніжні крила, стала понад нами.

3. Грає осінь кольорова, пахнуть груші, сливи,

Усміхається Покрова до дітей щасливих.

4. Встала в небі зоря вечерова, та й за руки веде зірченят.

Будь здорова, Козацька Покрово! Найдавніше з осінніх свят!

  Дівчинка: Хлопчики ,а хто такі козаки?

 Хлопці (по черзі)

1. Козаки - це вільні люди! Козаки - безстрашні люди!

Козаки - борці за волю,  за народу кращу долю.

2. Козак - це людина чесна і смілива, найдорожча йому Батьківщина!

Козак - слабому захисник, цінити побратимство звик.

3. Козак – завжди є справжній друг, і лицарський у нього дух!

Козак – це той, хто за освіту, хто прагне волі і блакиту.

Дівчинка:   Є святкових днів багато, нам усіх і не згадать.

А між ними – й наше свято – вшанування козачат!

Хлопчик. Гостей дорогих ми вітаємо щиро,

стрічаєм з хлібом – сіллю, любов’ю і миром!

Під музику хлопчик і дівчинка несуть хліб – сіль, обходячи всіх дітей, потім на середину, вклоняються, і несуть на стіл шановним гостям.

Дит. Для гостей відкритий садочок наш рідний,

Тільки б жодна кривда в нього не забігла.

Дит.  Хліб ясниться в залі, сяють очі щирі,

Щоб жилось по правді, щоб жилось у мирі.

Хл.  Люба мама, милий тато, перед вами не малята,

Правда, ми не парубки, проте справжні козаки!

Хл.  Намалюєм гарні вуса, хвацько їх підкрутимо,

Гарну пісню заспіваєм, та ще й вас научимо!                                   

Пісня «Козачата» муз. М. Ведмедері, сл. О. Яворська

Після пісні діти парами йдуть навколо, і сідають на стільчики. На середину виходить хлопчик – отаман.

Отаман: Козачата, а який у вас сьогодні стан?

Чи є охота позмагатись? Силу й спритність показати,

І відвагу молодецьку, як це в козаків ведеться?

Хлопці: Так!

ОТАМАН: То ж порозважаємось,  в  іграх позмагаємось.

Отаман бере і показує великі чоботи:

Які чоботи кравці нам пошили гарні ці!

Естафета з чобітьми

Дві команди хлопчиків(по 5 хлопців)по черзі взувають на одну ногу великі чоботи, біжать до відмітки (кубик),ставлять на нього взуту ногу і повертаються назад, передаючи чобіт наступному учаснику команди, який робить теж саме.

Отаман: А тепер беріть мішки, глянем, чи міцні вони!

Естафета з мішками

Дві команди хлопців по черзі стрибають у мішках, і потім передають їх наступному гравцеві.

Дівчинка:  Що все – хлопці та хлопці? Дівчата теж хочуть побавитись!

Гра «Їде карета»

Грають всі дівчата, стають в коло. По середині – ведуча, однією рукою закриває очі. Дівчата ходять, приспівують:

Їде карета, дзвоником дзвонить,

Скажіть, скажіть, пані, скільки в ній коней?

Ведуча не відкриваючи очей другою рукою показує на дітей. На кого показала – той говорить число (1-10). Тоді ведуча відкриває очі, і рахує. Так вона вибирає наступну ведучу.

Хлопчик: А чи вмієте ви, дівчатка, співати? Бо ми – вміємо!

Пісня «По козацьку славу»  автор невідомий

Соліст: Я хлопець маленький, ……зовуся,

На коника сісти зовсім не боюся!

Всі хлопці: Гей – гей! 2р.

Соліст: А мій коник сивий все рветься до бою,

хоче мене нести далеко з собою.

Гей-гей!  2р.

Та я кажу – Коню! Мусимо держатись –

Я- своєї мами, ти – нашої хати!

Гей – гей!

Бо я ще маленький, та виросту дужий –

По козацьку славу поїдемо, друже!

Гей – гей!

Виходить 2 хлопчик, співає…

Пісня «Маленький козак» муз.і.сл. Михайло Назарець

Після пісні говорить:

Це я, козак Богдан, у мене шапка і жупан.

У мене самопал – рушниця і шабля – рідная сестриця!

Це я, козак Богдан! 2р.

Виходить дівчинка, співає індивідуальну пісню.

Пісня (Українська народна – на вибір)

Ця ж дівчинка:      Дівчатка, ходіть танцювати!

Танець дівчат з віночком

Хлопець: 1. Гоп-гоп, гопачок,  затанцює козачок!

Танець хвацький, дуже вправний,

І веселий, і забавний

На дозвіллі і в поході  козаку стає в пригоді.

2. Та не тільки це танок, а й військовий ще урок.

Це мистецтво звуть отак:

Всі хлопці: Славний бойовий гопак!

Танець – гопак

Хлопець до дівчат:      Годі нам з дівчатками змагатись,

Ходім краще разом танцювати.

Парний український танок

 Хлопець: Щось я, хлопці, зголоднів, наче три дні я не їв!

Уставайте- но скоріш та зготуємо куліш!

І дівчат би запросити, як без них кашу варити?

Гра – естафета «Варим куліш»

Діти стають шнурочком: спочатку отаман, потім 9 дітей, вірші говорять через одного. Коло отамана казан з кулішем, а з другого боку – все необхідне.

1. Отаман: Будемо куліш варити?

Всі: Так!

Отаман: Хай вогонь горить, а для цього – знають всі – що треба?

Всі: Дрова!

Передають дрова один одному до казана.

3 дит. Дрова є, вогонь палає! Та чогось не вистачає?

Щоб зварити куліш ,нам з річки треба водички.

Передають 2-3 відра, «заливають» в казан.

5 дит. (Дівчинка): Водичка закипає – пшона ще не має!

Передають пшоно великими ложками, щоб не розсипати.

7 дит. Підходить до казана, мішає ложкою, «пробує», стає на місце, з місця говорить:

А що, братці,наш кулешик  вже зварився і упрів,

І підсмажився, і вклався, а на смак ніяк не вдався...

9 дит (Дівчинка)  От якби то воля наша-  яка була б смачна каша!

Та не збутись нашій волі,  бо не знаєм ,скільки  солі?

Передають помалу 1 пачку солі, 9 дівчинка підходить до казана, хлопчик сипе, дівчинка мішає кашу, пробує, хлопчик знову сипе, дівчинка пробує, каже : «Досить».

ОТАМАН: (пробує кашу): Каша наша вже готова, запашна, смачна,

Хто таку кашу їсть, буде сильним й  першим скрізь!

Хлопчики – козаки – будуть міцні, як дубки!

А дівчата – ластівки – як червоні ягідки!

Гайда кашу їсти!

Всі діти стають, утворюють півколо.

Отаман:   Перш, ніж кашу їсти – згадаймо, з якого ми тіста.

Діти:

1. Наш приятель – сміливий вітер, відвага - це наш заповіт,

Ми роду козацького діти,  землі української цвіт.

2. Живуть в нас батьків заповіти; - свободи палкий оксамит,

Ми роду козацького діти, землі української цвіт.

3. Ми землі і сонця вірні діти, і навчатись прагнемо щомить,

Разом з Україною мужніти,  совістю і серцем їй служить.

4. Клятву вірності народу, за любов і за свободу,

будуть наші козаченьки через все життя нести.

Всі діти: Присягаємо!  Ми за Україну!

5. Бо ніяк вже Україні без молоді жити,

Тож ставайте всі в ланцюг,  і візьмемося за руки,

Та Вітчизну обнімімо,  честь і славу її збережімо.

 Всі діти: Присягаємо! Ми за Україну!

6. Славна наша Україна, а ми її діти,

Поки живі на цім світі -  будемо радіти.

І ця радість хай озветься  по всьому роздолу,

Хай вороженьки здригнуться,  бо

Всі діти:Козацькому роду - нема переводу!

Пісня про Україну (на вибір)

Методист: Наші козачки й  козаки позмагались залюбки,  

Всі здолали перешкоди, крізь вогонь пройшли та воду.

Довели – що вони – України справжні дочки і сини.

Завідувач:І за це ми сьогодні  нагороджуємо вас  відзнаками – «Справжніх козачат» - Які допоможуть вам згадувати про це гарне свято!

Нагороджування медалями

Вихователі: 1.Тримайся, козаче, сміливим будь, козак не плаче, це не забудь.

Нехай невдача, нехай біда - ніщо не зломить  козака.

Здоров’я і щастя всім нашим родинам, 

Цвіту і плоду нашій Україні!

Щоб був достаток на столі у кожнім місті і селі.

2.Зичимо здоров’я від водиці ключової, багатства від води святої,

Щастя земного, неба голубого, хліба запашного!

Пам’ятайте! В усьому світі кожен зна: Батьківщина-лиш одна.

Це наша славна Україна. Не забувай Шевченка спів

Про горду славу козаків. Не забувай, що ти-дитина

Землі,що зветься Україна! Про Україну,рідний край,

Ти завжди це пам’ятай!

Діти всі разом: ЩОБ КОЗАЦЬКОМУ РОДУ НЕ БУЛО ПЕРЕВОДУ!

Вихователь: А тепер – гайда їсти кашу!

Діти виходять.