Підвищуючи власну медіаграмотність, людина отримує чіткіше уявлення про межу між реальним світом і світом, що створили для неї масмедіа.
Дж. Поттер

До сучасної системи медіаосвіти належать: радіо, кіно, телебачення, друковані видання, компютерні системи, інтернет тощо.

Медіаосвіта – частина освітнього процесу, спрямована на формування в суспільстві медіакультури, підготовки особистості до безпечної та ефективної взаємодії із сучасною системою мас-медіа, включаючи як традиційні, так і новітні медіа з урахуванням розвитку інформаційно – комунікативних технологій.

На сьогоднішній день значення медіа в житті людини, особливо дітей, переоцінити неможливо. Тому сьогодні важливо виховання медіакультури особистості, формування медійної грамотності.

Актуальність впровадження медіаосвіти полягає у необхідності формування в учнів здатності до медіатворчості та критичного мислення.

Розвиток медіаграмотності учнів обумовлений, по-перше, тим, що сучасний школяр має, як правило, досить значний аудіовізуальний досвід: активно  спілкується з телевізійною, комп’ютерною, відеозаписною і звукозаписною технікою, володіє навичками поводження з мобільною телефонією. По-друге, учні, що стикаються з постійно зростаючим потоком  інформації ( навчальної, медійної), мають значні труднощі, коли їм необхідно самостійно критично оцінити отриману інформацію, виявити не тільки інтелектуальну і пізнавальну активність, але й особистісну, суб’єктивну позицію, творчу індивідуальність.

На своїх уроках географії я разом із традиційними технологіями навчання використовую величезні можливості комп’ютерних технологій, насамперед, загальнодоступних засобів MS Office: текстовий редактор  MS Word, програми MS Power Point, MS Explorer, MS Photoshop, Windows Movie Maker, My test , геосервіси, що надають інструменти для роботи з географічними  даними та дозволяють мені та моїм учням ознайомлюватися з різними країнами світу і навіть віртуально подорожувати, шукати різні об’єкти на карті Землі, переглядати, коментувати, доповнювати світлинами. Також ми використовуємо сайти із доступом до геосервірів: Wikimapia, Google Earth, Google Maps тощо.

Методи медіаосвіти поділяють на такі:

1. За рівнями пізнавальної діяльності:

• пояснювально – ілюстративні (повідомлення інформації про медіа);
• Репродуктивні (розробка та застосування завдань на основі медіа);
• Проблемні (аналіз тексту або ситуацій на основі медіа);
• Пошукові та дослідницькі (пошуково – творча діяльність).

2. За джерелами отриманих знань:

• Словесні (лекція, дискусія, розповідь, бесіда)
• Наочні (ілюстрація, демонстрація медіатекстів).
• Практичні (завдання на матеріали медіа, ігрові).

За словами Л. Найдьонової, щоб дитина грамотно споживала медіа, треба поставити її в позицію творця. Тому на уроках учні виконують операції з інформацією, критично оцінюють її; створюють логотипи, листівки; виконують операції з аудіо- та відео- файлами; створюють слайдові презентації, відеоролики тощо.

Існують різноманітні способи формування медіаграмотності на уроках географії.

І мета вчителя – впровадити ці способи для ефективного використання медіаресурсів в освітньому процесі. Бо дитина не в змозі самостійно одразу розібратися в усьому потоці медіаінформації.

Я зупинюся більш детально на використанні медіаресурсів в 10 класах при створенні презентацій та проведенні досліджень.

Мої учні створюють презентації, починаючи з 8 класу, використовуючи знання та вміння, набуті на уроках інформатики. Потім вони обирають тему (або самостійно, або з переліку, запропонованого вчителем). І розпочинається творчий процес зі створення власної медіапродукції, використовуючи медіаресурси. Учитель допомагає, спрямовує, радить, корегує, консультує і стимулює учнів. Під час роботи над презентаціями творчі здібності дітей розкриваються якомога більше.

Також проводячи дослідження, учні спочатку вивчають різні джерела інформації; здійснюють аналітико – синтетичну переробку інформації; застосовують прийоми та способи самостійного ведення пошуку за допомогою медіаресурсів. При цьому необхідно зберігати відчуття психологічного благополуччя при споживанні медіапродукції.

Сьогодні до всіх підручників з географії розроблено електронний освітній ресурс interactive.ranok.com.ua . Він містить багато корисної інформації, тестові завдання для підготовки до контрольних та самостійних робіт.

Карта – друга мова географії. Наряду із традиційними картографічними творами їх доповнюють аеро та космічні знімки, електронні карти й атласи, стерео та тривимірні моделі, блок – діаграми, картографічні голограми та анімації тощо. Під час розглядання в 11 класі теми «Картографія», учні виконували міні – проекти з даних питань, використовуючи медіаресурси, та захищали їх.

Широке застосування й ускладнення електронних карт обумовило виникнення ще одного їх різновиду - географічних інформаційних систем (ГІС). Після розглядання даної теми, учні працюють, самостійно отримавши завдання: «Скористайтесь однією з ГІС та з’ясуйте, яку інформацію вона містить. Поясніть і покажіть способи її використання, корисність та доступність цієї інформації». Або проводять дослідження: вони мають ознайомитися з віртуальним глобусом та прийомами роботи з ним; скласти перелік функцій програм, які для них мають практичне або навчальне значення.

Достатньо часто звертаються до медіаресурсів і учні 9-х класів при вивченні секторів економіки України, регіонів або країн світу. Наприклад:

1. Користуючись офіційним сайтом своєї (Харківської) області, обчисліть показник землезабезпеченості (лісозабезпеченості, водозабезпеченості).
2. Користуючись офіційним сайтом Державної служби статистики, назвіть види хімічних виробництв (машинобудівельних виробництв, виробництв легкої, харчової промисловості), що розвивалися в Україні в поточному році.
3. Користуючись інтернет – сайтами ТНК, що зазначені в таблиці підручника, дізнайтеся, виробництво яких з них представлені в Україні. Яку продукцію вони виробляють і де розташовані?

Учні 6-7 класів, готуючи короткі повідомлення про географічні об’єкти чи явища, теж використовують медіаресурси.

Отже, медіограмотність – це необхідне вміння для сучасної особистості, модель, яка заохочує дітей і вчителів замислюватися над тим, що ми дивимося, бачимо, читаємо. Медіаосвіта на уроках географії для учнів це:

• розвиток критичного мислення та здатність адекватно сприймати медіапродукт;
• підвищення мотивації до навчання: бо це близько, актуально, важливо;
• формування достатнього уявлення про професії в медіа та зв’язок їх із географією ( космічне землезнавство, веб- картографія тощо );
• надання можливості ще в школі випробувати себе в певних професіях і зробити свідомий вибір.

Медіаосвіта відкриває великі можливості для розвитку  учнів, їх інтелектуального і творчого потенціалу, здібностей, самостійного мислення. Саме в рамках медіаосвіти можливий розвиток умінь орієнтуватися в сучасних інформаційних потоках, підвищення рівня медіаграмотності школярів, зміна їхньої позиції при сприйнятті різних медіатекстів – з пасивного поглинання до критичного аналізу отриманої інформації. Кінцева мета медіаосвіти з усіх предметів – це розвиток медіаграмотності учнів, що сприяє спілкуванню з медіа під критичним кутом зору, розуміння значимості медіа в житті кожної людини.