Перед сучасним суспільством стоїть завдання підготовки інтелектуально розвиненої особистості, яка спроможна вирішувати складні проблеми, вільно орієнтуватися в соціумі. Бурхливий розвиток науки і техніки потребує швидкого впровадження отриманих результатів в освітні процеси. Як наслідок, обсяг інформації швидко зростає і це, у свою чергу, супроводжується труднощами у засвоєнні програмового матеріалу. Таким чином, існує суперечність між усезростаючим обсягом знань, які потрібно засвоїти, і обмеженими можливостями пам’яті дитини.

Ми кажемо дітям: «Запам’ятай!». Але не пояснюємо, як це зробити. Що необхідно для того, щоб вирішити основне завдання – об’єднання логічних та образних компонентів мислення? Починати треба з формування мислення, уяви, пам’яті. Дослідження останніх років довели, що найкращих результатів у навчанні можна досягти лише завдяки поєднанню образного і логічного мислення, що дає можливість ефективно розвивати пам'ять і увагу дітей .

Абсолютно новий підхід в формуванні у дитини вмінь керувати процесами мислення надає ментальна арифметика, яка набирає зараз великої популярності. Завдяки цій методиці навчання діти швидше засвоюють нову інформацію, розвивають свій творчий потенціал, вчаться розв’язувати складні математичні завдання в умі, без використання калькулятора.

Що таке ментальна арифметика. Ментальність – від латинського mens – ум (свідомість), образ мислення, загальна духовна налаштованість людини, це здатність людини мислити в більш широкому розумінні [8, с. 37,].

Ментальний – це той, який має відношення до розуму, в його функціональному аспекті (пам'ять, сприйняття, почуття, бажання) або в його змістовних аспектах (образи, зміст) [8, с. 56].

«Поняття men-talite утвердилося в інтелектуальному житті. Mentalite означає дещо спільне, що є в основі свідомого й несвідомого,  логічного й емоційного, тобто глибинний і тому важко фіксуєме джерело мислення, ідеології, віри, почуттів, емоцій. Mentalite пов’язаний з соціальним життям і в той же час історично і соціально має свою історію» (М.І. Ротанський).

Таким чином, упровадження цієї методики в сучасну освіту є актуальним, тому що: методика належить до здоров’язбережувальних технологій; сприяє поліпшенню ефективності засвоєння нової інформації; розвиває комунікативні та пізнавальні здібності особистості; розвиває творче і креативне мислення, фотографічну пам'ять, точність і швидкість при прийнятті рішень, самовпевненість. Набуті навички залишаться у дитини назавжди.

З давніх часів у людей з’явилася необхідність рахувати різні предмети, і вони всіма засобами намагалися придумати прості способи виконання цієї задачі. Приблизно в IV столітті до н.е. винайшли перший пристрій для лічби. Його створив вчений Абакус, його ім’ям і було названо цей пристрій.

Сучасний абакус використовується для лічби в школах в початкових класах.

Вчені з’ясували, що максимально активно і швидко мозок дитини розвивається у віці з 4 до 12 років. Саме в цьому віці уся нова інформація швидко засвоюється, а знання залишаються в пам’яті на довгі роки. Тому постійні заняття і розвиток дитини в цей період дуже впливають на її майбутнє [6, с. 78].

Спочатку діти використовують абакус, а потім – на більш складному рівні – діти роблять обчислення в умі, не використовуючи абакус, а просто подумки представляючи його.

Користь ментальної арифметики підтверджують дані міжнародних досліджень. В Англії в 2007 році провели дослідження серед 3185 дітей у віці від 7 до 11 років. В результаті систематичних занять діти значно покращили показники не тільки з математики, а й з інших дисциплін. Дослідження впливу ментальної арифметики на пам'ять дітей проведено в Китаї. Виявлено значне покращення візуальної пам’яті молодших школярів. З 2002 по 2004 р.р. подібні дослідження проводились в Індії. Завдяки заняттям з ментальної арифметики у всіх дітей (вікова категорія 6 - 12 років) покращилась зорова та слухова пам'ять, підвищилась концентрація уваги [7,с. 56].

Головні аспекти ментальної арифметики:

1. Область Брока. Маніпуляції з рахівницею є проявом дрібної моторики, подразнюються нервові закінчення на подушечках пальців, що призводить до стимуляції відповідної ділянки мозку (рухова кора), яка знаходиться безпосередньо біля ділянки мозку, яка відповідає за артикуляцію мовлення (область Брока, руховий центр м’язів язика). Осередок збудження, що виникає в одному центрі, переходить на інший. За рахунок цього пояснюється вплив дрібної моторики на покращення артикуляції мовлення.
2. Інтеріоризація. За Л.С. Виготським будь-яка психічна діяльність до того моменту, як потрапити в середину, спочатку розвертається в діяльності зовні. Цей процес називається інтеріоризацією [8, с. 29]. Ментальна арифметика забезпечує більш успішну лічбу про себе за рахунок того, що дана діяльність відбувається спочатку зовні, за допомогою рахівниці.
3. Конкретна, предметна діяльність, а не образне мислення молодших школярів. Д.Б. Єльконін стверджував, що провідною і зрозумілою діяльністю для дитини 6 років є предметна діяльність (маніпуляції з предметами, а не з образами)[5,с.74], саме такою є лічба на абакусі.
4. Чому саме цей вік? До 12-ти років зберігається певна, достатньо висока пластичність мозку, інтенсивність росту головного мозку, спостерігається ріст нервових клітин та встановлення нервових зв’язків між лівою і правою півкулями [8, с. 49].
5. Дві півкулі. Для лічби дитина використовує обидві руки, відповідно, використовує дві півкулі, пересуваючи кісточки абакуса двома руками: задіяння дрібної моторики сприяє активізації діяльності головного мозку в цілому, а не тільки однієї з півкуль. Використання малюнків перемикає роботу мозку з лівої на праву півкулю.
6. Багато видів діяльності в одній. Поєднує тактильний (торкається рахівниці), рухомий (пересуває кульки), обчислювальний (рахівниця, образ) види діяльності.
7. В роботу включається префронтальна кора головного мозку – найбільш розвинута ділянка головного мозку, яка контролює, направляє, керує і фіксує дії.

Ця ділянка головного мозку відповідає за «виконавчі функції» – здатність керувати часом, судженням, імпульсами, організацією та критичним мисленням. Досягнення не тільки в тому, що дитина вчиться швидко рахувати, це лише наслідок та підтвердження того, що у дітей розвивається здатність концентрувати увагу, спостережливість, уява, слух, пам'ять.

Інформаційне перенавантаження, що властиве нашому часу, має вплив на всі вікові групи, але особливо на дітей. Інтенсифікація освітнього процесу призводить до цілого ряду порушень у стані здоров’я молодших школярів. Тому вчителі вимушені шукати шляхи оптимізації навчального процесу, використовувати технології, які максимально знижують інформаційне навантаження на дітей. Особливі прийоми запам’ятовування стали називатися мнемотехнічними. Мнемотехніка – це процес засвоєння нової інформації за допомогою спеціальних методів і прийомів, які полегшують запам’ятовування та збільшують обсяг пам’яті шляхом утворення додаткових асоціацій [3,с.79].

На уроках ментальної арифметики впроваджуються такі прийоми, які навчають школяра максимально використовувати ментальні можливості мозку. Найефективнішими є: цифрообрази, логічні запитання, аналогія, трансформація .

Домінуючою діяльністю ментальної арифметики є ігрова, на неї і слід спиратися вчителю, працюючи з дітьми молодшого шкільного віку. Ментальна арифметика сприяє становленню не тільки арифметичних навичок, а й розвитку кмітливості, уваги, логічного мислення й комбінаторики. Проведення уроків у форматі захоплюючих ігор допомагають кожній дитині засвоїти усний рахунок і навчитися з легкістю використовувати ментальні можливості свого мозку. Заняття з ментальної арифметики спрямовані на всебічно інтелектуальний розвиток учнів, а не на отримання стандартних шкільних знань з математики. Швидкий усний рахунок – це приємний бонус до всіх навичок, які виробляються у школяра за період навчання.

З метою підтвердження гіпотези про вплив ментальної арифметики на розвиток уваги, пам’яті, мислення та з метою наочно продемонструвати позитивні результати навчання слід провести лонгітюдне дослідження, яке є максимально ефективним методом для того, щоб відстежити якісні зміни в розвитку дитини. Лонгітюдний метод часто називають «методом поздовжніх зрізів». Таке дослідження дає змогу точно виявити тенденції розвитку, незначні зміни, що відбуваються в інтервалах, які не охоплює дослідження.

Ми живемо у час змін ціннісних орієнтирів. Як знайти у цьому світі місце молодій людині? Вимоги до сучасних фахівців, які мають працювати у сфері високих технологій, стрімко зростають. Зрозуміло, що до знань, вмінь, навичок з предмету або професії необхідні такі особисті якості, як гнучкість мислення, вміння діяти у незнайомій ситуації, нести відповідальність, приймати креативні рішення. Задача педагога, постійно шукати та впроваджувати в освітній процес такі інноваційні форми і методи навчання, які будуть спрямовані на розвиток саме такої особистості.

 Література

1. Артихович В.В. Сходинки творчого мислення. – К.: Інститут економіки і права «Крок», 2003.
2. Антощак О. Розуміння – Розум – Творчість / Антощак О., Ганжала І., Ніколаєнко Н. – Київ: Шкільний світ, 2006.
3. Амонашвілі Ш.А. Особистісно-гуманна основа педагогічного процесу. / Ш.А. Амонашвілі. – М.: «Видавництво університету», 1990.
4. Богайчук Р.В. Талановита дитина. – Тернопіль: Навчальна книга. – Богдан, 2009.
5. Бабіч Т.В. Творчість у навчально-виховній діяльності. / Т.В. Бабіч // Психолог. – 2011. № 3.
6. Вікова та педагогічна психологія: Навчальний посібник / Скрипниченко О.В., Долинська Л.В., Огороднійчук З.В. та інші. – К.: Просвіта, 2001.
7. Дмитрієва О.А. Феномен творчості. Актуалізація творчого потенціалу на уроці / О.А. Дмитрієва // Шкільному психологу. – 2011. - № 1.
8. Зламанюк Л.М. Випереджальні завдання, як засіб активізації розвитку образного мислення школярів. // Педагогічні науки: Збірник наукових праць. Вип. 21. – Херсон: Айлант, 2001.