Концепції Нової української школи, що наразі активно впроваджуються в освітній процес, передбачають розвиток восьми ключових компетентностей, однією з яких є інформаційно-цифрова. Вона означає «впевнене, а водночас критичне застосування інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією на роботі, в публічному просторі та приватному спілкуванні» [1, 184].                               

Використання інтелект-карт розвиває такі ключові компетентності:  

– загальнокультурні (уміння аналізувати й оцінювати досягнення національної та світової культури; орієнтуватися в культурному й духовному контексті сучасного суспільства; застосовувати методи самовиховання, орієнтовані на загальнолюдські цінності);
– інформаційно-комунікаційні (уміння самостійно шукати, добирати, аналізувати, трансформувати, зберігати й відтворювати інформацію);                 
– комунікативні (навички роботи в групі, володіння різними соціальними ролями);                               
–  міжпредметні естетичні (уміння оцінювати предмети та явища, їхню взаємодію, що формується під час опанування різних видів мистецтва);          
– міжпредметні (уміння учня застосовувати знання, навички й особистий досвід у предметно-перетворювальній діяльності);                                       
–  соціальні (уміння продуктивно співпрацювати з партнерами у групі й команді, виконувати різні ролі й функції в колективі).                               

В останні роки в зв’язку з модернізацією освіти, збільшенням обсягу навчального матеріалу запам’ятовувати нові знання стає все важче. Людський мозок не настільки довго зберігає інформацію, яка була записана, прочитана або почута.                                                       

Тому з’являється потреба в застосуванні методу «згортання» великих блоків інформації до найголовніших понять. Карти знань можуть стати мотиватором до більш інтенсивного навчання, а також заміною текстовим конспектам.               

Враховуючи психофізіологічні здібності школярів, а саме те, що у них переважає наочно-образний тип сприйняття інформації та мислення, актуальним є використання «карт розуму» або «ментальних карт». При вивченні нового матеріалу теоретичного або практичного змісту схема відіграє роль опори знань. Наприкінці теми такі схеми застосовуються з метою узагальнення, рефлексії, наочності подачі основного матеріалу теми.

Англійський психолог Тоні Б’юзен дав своє визначення поняття «ментальна карта» – це схема, яка візуалізує певну інформацію при її обробці людиною, спосіб зображення процесу загального системного мислення за допомогою структурно-логічних схем радіальної організації. Карта пам’яті реалізується у вигляді діаграми, на якій зображені слова, ідеї, завдання або інші поняття, зв’язані гілками, що відходять від центрального поняття або ідеї. В основі цієї техніки – принцип «радіального мислення», що належить до асоціативних розумових процесів, відправною точкою або точкою дотику яких є центральний об’єкт. За допомогою складених за певними правилами карт можна створювати, візуалізувати, структуризувати і класифікувати ідеї та наочно представляти досить складні концепції і великі обсяги інформації [2, с. 233].         

Інтелектуальні карти охоплюють і допомагають записати, запам’ятати, з’єднати і вивести інформацію візуально. Створюються вони на папері (оригінальний спосіб) або ж за допомогою програмного забезпечення, якого нині існує вже багато видів. Основні елементи карти – ключі (або їх ще називають тригери) – слова і малюнки, кожен із яких символізує конкретний спогад, сприяє виникненню нових думок та ідей, а, отже, допомагає повніше використовувати можливості розуму. Тригери радіально розходяться від центральної ідеї за допомогою серії з’єднуючих гілок. Процес побудови карти імітує поведінку нейронів в процесі думання, коли активуються зв’язки між ними [3, с. 234]. При побудові ментальної карти активізуються різні здатності нашого мислення. При складанні гілок і ключових слів ми використовуємо ієрархії, для картинок – візуалізації та асоціативне мислення, в цілому використовується просторово-образне мислення. Все це активізує пам’ять і дозволяє запам’ятати як структуру даних, так і їх важливі аспекти, тому використання ментальних карт покращує запам’ятовування інформації приблизно на 32% [4].                                                   

Ментальні карти можуть бути застосовані:               

– безпосередньо на уроці (постановка проблемного питання, обговорення, пояснення нового матеріалу, закріплення знань, проведення опитування, робота за готовим алгоритмом дій чи правилом тощо);                                                           
– при підготовці самостійного (домашнього) завдання (індивідуально або в групі);                                      
– під час робіт, пов’язаних з організацією проектно-дослідної діяльності учнів;                              
– як матеріали для підготовки до олімпіад, конкурсів тощо;                             
– при дистанційному навчанні.                        

Переваги використання ментальних карт у навчальному процесі:                         

– дають швидкий і повний огляд великої теми (сфери, проблеми, предмета);
–  дозволяють планувати стратегії і робити вибір;                                   
– стимулюють уяву і рішення проблем за допомогою розробки нових шляхів;     
– дозволяють максимально підвищити результативність та ефективність.

До недоліків слід віднести:  

– при досить великих обсягах традиційний спосіб запису досить складно запам'ятати і відтворити;                                                                             
– важко виявити ключові ідеї;                                   
–  неефективне використання часу при обробці інформації;                                      
– важко використовувати творчий підхід і знаходження нових рішень при описі проблеми.           

Результат їх використання:                                         

- час на планування та підготовку скорочується у рази;                        
- отримання повної картини досліджуваного питання;                                             
- дозволяє набути впевненості у своїх силах і застрахуватися від "творчих тупиків";               
- допомагає в повній мірі проявити творчий потенціал, сконцентруватися на поставленому завданні, накопичити велику базу асоціацій;
- скорочує час, витрачений на збір, систематизацію та узагальнення матеріалів, накопичених в ході проекту, а також на підготовку письмового звіту або презентації результатів роботи.

Отже, карти знань – це зручний інструмент відображення процесу мислення і структуризації даних у наочній формі. Їх можна використати, щоб фіксувати ті думки та ідеї, які проносяться в голові. І навпаки – вони дозволять так оформити інформацію, що мозок легко її сприйме, тому що карти знань відображають природний спосіб мислення.                      

Одним із шляхів покращення якості знань на уроках української мови і літератури є створення ментальних карт (карт знань, інтелектуальних карт, асоціативних карт). У процесі роботи з ними учні можуть подолати причини, що впливають на їх успішність.                                                                    

Такі карти сприяють успішній взаємодії учителя та учнів, розвитку їх творчих здібностей. Широке застосування ментальних карт у навчальному процесі, їх різноманіття сприяє подальшим дослідженням теми, а їх очевидні переваги – її практичному використанню у навчальному процесі.

Ментальні карти – відносно нова техніка, яка стрімко розвивається. Хтось її любить і активно використовує, інші – не розуміють і вважають даремною тратою часу. Є і такі, для кого це малювання карти не організовує думки, а ще більше заплутує.              

Інновації будують нову систему освіти, нові методи і принципи виховання, нововведення в педагогічну майстерність.

Література

1. Луцанич У.В., Лавренова М.В. Використання ментальних карт на уроках у початковій школі. // Освіта і формування конкурентоспроможності фахівців в умовах євроінтеграції: збірник тез доповідей Міжнародної науково-практичної конференції, 26-27 жовтня 2017 р., Мукачево / Ред. кол.: Т. Д. Щербан (гол. ред.) та ін. – Мукачево: Вид-во МДУ, 2017. – 508 с. – С. 232–234.
2. Нова українська школа: порадник для вчителя // Під заг. ред. Бібік Н.М. – К.: ТОВ «Видавничий дім «Плеяди», 2017. – 206 с.
3. Погребенник І. Ментальні карти при викладанні української мови і літератури у закладах професійно-технічної освіти.– Українська професійна освіта. № 4.
4. Руж Т. Mind Mapping, или как заставить свой мозг работать лучше [Електронний ресурс] / Татьяна Руж. – Режим доступу: https://habrahabr.ru/company/devexpress/blog/291028/.