Якщо ви маєте яблуко і я маю яблуко, і ми обміняємося цими яблуками, то у вас і в мене залишиться по одному яблуку. А якщо ви маєте ідею і я маю ідею, і ми обміняємося цими ідеями, то у кожного буде по дві ідеї.
(Б. Шоу)

Методична робота в дошкільному закладі – це комплексний процес, у ході якого здійснюється практичне навчання педагогічних працівників ефективним формам і методам роботи з дітьми.

Правило кожного педагога — з перших хвилин перебування дитини в дошкільному закладі оточити її увагою, теплом, цінувати її уподобання, прагнення.

В основі педпроцесу – створення простору для розвитку індивідуальних здібностей, інтересів дитини. Увага і повага до дитини, турбота про її розвиток. здібності, особистісні якості, нахили – найважливіше у роботі нашого дошкільного закладу.

Актуальність проблеми якості дошкільної освіти зростає з кожним днем. Сучасні вимоги, які висуває суспільство до освіти, набувають небаченої мінливості та динамізму. Для працівників дошкільних закладів пріоритетним є завдання побудувати свою роботу так, щоб вона не тільки відповідала запитам суспільства, а й забезпечувала збереження самоцінності, неповторності дошкільного періоду дитинства (згідно основних напрямків Базового компонента дошкільної освіти в Україні).

В умовах соціальних реформ високий рівень загальної та фахової педагогічної освіти в цілому не вирішує просвітніх проблем, адже перед системою освіти одним із найважливіших завдань постає підвищення ефективності та якості методичної роботи.

Однією з умов управління якістю освіти є оптимізація педагогічного процесу, що здійснюється в результаті роботи з таких напрямів:

- оновлення змісту дошкільної освіти;
- активізація творчого потенціалу педагогічних працівників;
- організація дієвого освітнього простору і середовища.

Діяльність дошкільного закладу в інноваційному режимі обумовлює систематичне вдосконалення змісту і методів освіти дошкільників; підвищення кваліфікації працівників, організацію психолого-педагогічної освіти батьків.

Поняття “якість дошкільної освіти” з позиції кожного суб’єкта освітнього процесу трактується по-різному.

Для педагогів – це позитивна оцінка їхньої діяльності керівниками ДНЗ, батьками; успішне виконання освітньої програми всіма дітьми; оптимальний добір методів і прийомів роботи з дітьми; підтримка інтересу дітей до процесу будь-якої діяльності, успішний їхній розвиток; збереження і зміцнення здоров’я кожної дитини; раціональне використання часу дітей і вихователя, забезпеченість педагогічного процесу всіма необхідними методичними рекомендаціями і системою планування.

Методична робота в дошкільному навчальному закладі відповідає наступним правилам:

- організована нестандартно, яскраво, жваво, цікаво, з урахуванням індивідуальних запитів і можливостей педагогів;
- приносить вихователям відчутну практичну допомогу, тобто має безпосередній вихід;
- позначається на рівні підготовленості вихованців;
- задовольняє духовні, естетичні, моральні та інші запити педагога;
- постійно користується увагою адміністрації: стимулюється, контролюється, враховується при підбитті підсумків;
- створює умови для виникнення людських контактів і творчого спілкування з колегами, об’єднує спрямованістю до загальної мети.

Пріоритети розвитку методичної роботи є:

- варіативне інформування педагогів про досягнення психолого-педагогічної науки та практики, про нові вимоги до фахівця;
- диференційоване навчання й розвиток педагогічних кадрів, підвищення їх кваліфікації;
- активне формування інноваційного потенціалу, професійної мотивації;
- формування, виявлення, вивчення та впровадження найбільш цінного перспективного досвіду педагогічної діяльності;
- підготовка методичного забезпечення для здійснення освітнього процесу;
- формування готовності до професійного самовдосконалення.

Мета методичної роботи:

Удосконалення системи безперервної освіти педагогічних кадрів, вивчення та розвиток педагогічної компетентності кожного педагога; стимулювання творчого потенціалу водночас із формуванням навичок самостійного аналізу власної педагогічної діяльності, організація моніторингу якості освіти відповідно до Державних стандартів, запровадження компетентнісно-орієнтованого підходу до навчально-виховного процесу.

Напрямки методичної роботи:

- підвищення соціально-психологічної культури педкадрів;
- удосконалення педагогічної майстерності
- сприяння в опануванні світової та національної, мовної й побутової культури;
- розвиток спеціальних умінь і навичок.

Головними завданнями діяльності методичної роботи ДНЗ є:

- підвищення соціально-психологічної культури педагогічних працівників;
- вдосконалення педагогічної майстерності та сприяння особистісному професійному зростанню педагогів;
- сприяння в опануванні світовою, національною, побутовою культурою.
- підтримка ділового тонусу педагогів;
- стимулювання розвитку ініціативи, творчості, пошуку;
- створення умов для праці в режимі розвитку, в напрямку опанування новими методами, прийомами, засобами, технологіями, системою навчання та виховання
- оптимізація системи мотивації педагогів до підвищення фахової майстерності та узагальнення власного педагогічного досвіду.

Принципи методичної роботи:

- педагогічна співпраця з педагогом.
- робота в режимі довіри, доброзичливості.
- творча атмосфера, стимулювання творчої активності.
- принцип допоміжно-регулювального контролю.
- надання вихователю права вибору.
- системність методичних заходів.
- систематична допомога.
- випереджуючий характер методичної роботи

Зміст методичної роботи реалізується через такі форми роботи:

Колективні:

 інструктивно-методичні наради; педагогічні ради; педагогічні читання; теоретичні семінари; семінари-практикуми; колективні перегляди освітнього процесу.

Групові:

методичні об'єднання вихователів дошкільних груп; робота творчих груп; консультації

Індивідуальні:

наставництво; самоосвіта; взаємовідвідування; робота над проблемними питаннями; атестація.

Результат методичної роботи:

становлення індивідуальної авторської, якісної системи педагогічної діяльності, коли кожний педагог охоплений увагою методиста, разом з ним моделює, планує діяльність, одержує позитивні результати.

Методична робота – це спеціальний комплекс взаємопов'язаних практичних заходів, спрямованих на розвиток творчого потенціалу педагогів, їх безперервну та професійно-методичну освіту, яка зорієнтована в кінцевому результаті на підвищення рівня освіченості, розвинутості і вихованості.

Рішенню цієї проблеми в значній мірі сприяє формування творчого, компетентного педагога. Практика свідчить, що для формування творчої особистості вихователя потрібно не менше десяти років. А щоб реально керувати й контролювати, допомагати підвищенню педагогічної компетентності, методист має сам поповнювати інформаційну та організаційну базу методичної справи, постійно самовдосконалюватися.

Ми намагаємось працювати так, щоб підвищення професійного рівня було успішним для кожного педагога. Тому формуємо роботу над підвищенням професійного рівня за такими принципами:

1. Професійний розвиток повинен бути змістовним і насиченим.

Щоразу, як ми підвищуємо свій професійний рівень і хочемо вдосконалити свої навички, – маємо отримувати досвід, корисний і релевантний відносно до наших ролей в освіті.

Дуже важливо, щоб ті знання, які ми отримуємо, були пов’язані не лише із потребами закладу чи регіону, а й із специфічними інтересами кожного педагога. Стараємось, щоб ці дві мети досягалися однією дією.

2. Наші педагоги колегіально вирішують чому вони будуть навчатися і як це буде відбуватися.
3. Педагоги закладу активно користуються різними інформаційними речами, такими як гугл-форми, нотатки, презентації. Ці відомості використовуються для  розсилки. Те, що не потребує двосторонньої комунікації, розсилається електронною поштою або роздруковується роздається людям.
4. Професійний розвиток має концентруватися на покращенні результатів навчання дітей. Тобто всі знання, що ми отримуємо, повинні позитивно впливати на успішність навчального-виховного процесу.
5. Наші педагоги беруть активну участь у вдосконаленні своїх навчальних можливостей. Усі серйозно ставляться до покращення навичок, читаючи, співпрацюючи, обмінюючись, обговорюючи, створюючи, прогресуючи у своєму ремеслі щоденно.

Усі зустрічі педагогічного колективу навчального закладу побудовані таким чином, щоб працював кожен педагогічний працівник.

1. Регулярні зустрічіпедколективу відбуваються з метою обміну досвідом, де кожен і кожна можуть висловити свою думку, а також запропонувати певну тему й виступити з нею.
2. Зустрічі, що спрямовані на вирішення певної проблеми. Для їх проведення адміністрація звертається до колективу з проханням перерахувати всі проблеми, з якими вони стикаються у своїй щоденній роботі. Потім разом обираєм найважливішу проблему, що хвилює більшість, і обдумуємо її вирішення.
3. В закладі працює година ІКТ (керівник Єфремова Л.Л.), де можна презентувати добірки веб-сайтів чи додатківі поділитися досвідом їх використання у навчально-виховному процесі. Це осучаснює діяльність педагога і дозволяє бути ближчими до дітей.
4. “Станції” – гарна методика для обговорення, де кожна і кожен можуть стати умовними “зупинками”, а всі в колективі – відвідати локацію і навчитися чогось новому. Будь-хто може запропонувати себе на роль “станції”. За один раз їх може буде кілька – тобто педагоги ходять від однієї станції до іншої і обговорюватимуть проблеми, а зрештою – визначають спільного рішення і чогось навчаться.
5. Цікавою можливістю для педагогів є використання глека для голосування, Ми її використовуємо коли не можемо визначитися з наступною темою для розмови. Пропонуємо кілька важливих тем, а потім колектив голосує за найбільш актуальну. Залучіть таким чином педагогів до вибору теми наступної зустрічі.
6. Для того, щоб щось обговорювати, не завжди потрібна фізична зучтріч людей. Тому ми влаштовуєм розсилку чи групу в соцмеражах з контраверсійними матеріалами й новинами, які містять різні думки. Публікації на гострі теми – чудова можливість подискутувати з однодумицями й однодумцями.
7. Підвищуєм кваліфікацію в п’ятихвилинках– так зване мікронавчання здійснюється малими дозами за допомогою розсилки навчальних матеріалів (відео чи статей) з відповідною лаконічністю змісту.

Кожного року до дошкільного закладу приходять молоді спеціалісти без певного досвіду, тому однією з пріоритетних форм роботи з кадрами є «Школа молодого педагога». Участь у засіданнях школи сприяє розширенню знань молодих спеціалістів щодо професійної майстерності сучасного педагога-практика, підвищенню професійного рівня, забезпеченню професійного інтересу до роботи з дошкільниками.

Сьогодні для педагога, особливо молодого, важливо не лише осмислити та засвоїти інформацію, а й оволодіти способами її практичного застосування для прийняття правильних рішень. Тому наша молодь полюбляє заняття, де ставиться проблема, виникає конкретна ситуація, яку треба розв'язати  (проблемна лекція, ігрове моделювання); активізують свої особисті знання і вміння під час проведення практичних занять у формі ділової гри, намагаються чітко і послідовно виконати завдання, навчаються прогнозувати віддалений результат. Корисним є проведення навчальних дискусій (семінар-дискусія, семінар-колоквіум), в межах конкретного предметного розділу, теми.

З метою забезпечення реалізації самоосвітньої роботи розроблено таку форму систематизації матеріалів як портфоліо самоосвітньої діяльності, яке є своєрідним інформаційним методичним банком педагога, тож воно має такі розділи:

- І блок – Персональний портрет
- ІІ блок – Індивідуальна освітня карта
- ІІІ блок – Мої досягнення
- ІV блок – Робочі матеріали

Крім того, кожним педагогом нашого ДНЗ ведеться щоденник з питань підвищення кваліфікації, який включає в себе самоосвітню роботу з наступних питань:

- підвищення фахового рівня;
- підвищення рівня знань з педагогіки та психології, загальнокультурного рівня;
- робота з інструктивно-нормативними документами;
- література;
- словник термінів.

В першому розділі вихователь представляє резюме – своєрідну візитку, своє творче кредо, обирає власний символ, напрямок, визначає педагогічні орієнтири.

Без результатів діагностування, різного роду тестування, анкетування неможливо в повній мірі спланувати власну самоосвітню діяльність, визначити методичну проблему, над якою працюватиме педагог, відповідно підібрати літературу, з якою він працюватиме, в тому числі з термінами, яких надзвичайно багато з'являється в сучасних умовах, і якими педагог має не тільки володіти, а й вміло оперувати, озброюючись знаннями сучасної науки і практики.

Під час місячника педагогічної майстерності проводиться конкурс «Сторінками портфоліо», один із етапів якого – захист портфоліо з питань самоосвітньої роботи, адже його створення підсилює практичний досвід, наукову обізнаність, розвиває індивідуальну творчість. Така своєрідна інновація в методичній роботі та організації самоосвіти сприяє самопрогнозуванню, самооцінці, самокорекції, самоконтролю та самоаналізу, а також задоволенню інтересів педагогів у постійному підвищенні їх професійного рівня.

В нашому дошкільному закладі стало традицією серйозно готуватися до проведення методичних днів: педагоги за власною ініціативою обирають день його проведення та запрошують усіх на обмін досвідом роботи. Такі зустрічі у педагогічному колективі сприяють обміну.  Відвідування організаційних заходів колегами є дуже помічним, адже це найбільш живий обмін досвідом.

Безперечно, лише системний підхід дає можливість чітко визначити проблему, проаналізувати ситуацію, знайти можливі рішення, скоригувати і проаналізувати свої дії, працювати з випередженням, на перспективу.

Найвищим показником професійної компетентності педагогів, нашого дитячого садочка вважаємо сформованість в них потреби в самовдосконаленні без спонукання «зверху».