Тема: Стан промисловості  та сільського господарства.

Соціальна політика за доби « відлиги».

Очікувані результати.  Після цього уроку учні зможуть:

• характеризувати реформи М.Хрущова, їхні особливості та їх суперечливий характер; давати оцінку діяльності політичного діяча.
• використовувати різні джерела інформації;
• працювати у творчих групах;
• готувати презентації з даної проблематики;
• збирати необхідну інформацію, уміти її аналізувати з різних точок зору, робити висновки;
• аналізувати та порівнювати історичний матеріал;
• логічно та критично мислити, вести дискусію;
• аргументовано висловлювати й доводити свою точку зору;
• аналізувати явища суспільного життя, визначати причини та наслідки реформ;
• описувати повсякденне життя та визначати зміни, пов'язані з процесом лібералізації суспільства.

Тип уроку: практичне заняття у формі захисту проекту з використанням дебатних технологій.

Обладнання:

     ТЗН:

1. Комп’ютер,
2. Проектор.
3. Презентації та відеосюжети

Основні поняття і терміни: раднаргосп, екстенсивний та інтенсивний методи розвитку народного господарства, волюнтаризм, вертикальна і горизонтальна системи управління.

Основні дати:

1954 р. - початок освоєння цілинних земель;
1955 р. — початок «кукурудзяної епопеї»; 
1957 р. — запровадження системи раднаргоспів; початок масового житлового       будівництва;
1958 р. - ліквідація  МТС.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Основний етап 

Учитель оголошує тему проекту - «Наслідки соціально-економічних реформ М.С.Хрущова».

Мета: розглянути суть реформ, проведених М.Хрущовим у сфері управління,  промисловості, сільського господарства та соціальній політиці, виявити їхні позитивні та негативні наслідки.

Учні класу готують проект у вигляді виступу двох команд - ствердження і заперечення. Захист проекту відбувається у вигляді гри «Дебати».

Формуються  дві групи в складі «аналітиків», «ілюстраторів» та «спікерів», які отримали випереджальні завдання: підібрати матеріал для лінії ствердження і заперечення. Капітани розподілили обов’язки:

• «аналітики» шукають історичні факти, досліджують документи (хрестоматія новітньої історії України та ін.), історичні джерела, матеріали підручників, публікації (газети, журнали), статистичні дані, готують питання дебатерам;
• «ілюстратори» забезпечують ілюстративний матеріал (добирають фотоматеріали, плакати, відеоматеріали: документальні фільми, мультфільми), готують презентації з використанням діаграм, таблиць, схем, відео сюжетів;
• «спікери» добирають аргументи та контраргументи, готують тези своїх виступів, питання опонентам.

Постановка проблемного питання

Учитель. - Сьогодні я хочу запросити вас до розмови про епоху, яка увійшла в історію під назвою «відлига» або десталінізація, основним творцем якої став Микита Сергійович Хрущов. Це один із найбільш суперечливих періодів нашої історії. По-перше, тому, що стосується десятиліття, яке спочатку називали «славним», а потім засуджували як час «волюнтаризму» та «суб’єктивізму». По-друге, через непослідовний і неоднозначний характер реформ, які він проводив.

З початком десталінізації, що зумовила лібералізацію суспільно-політичного життя та реабілітаційні процеси, було зроблено спробу переглянути й деякі аспекти економічної політики, щоправда, не зачіпаючи основ тоталітарної системи.

На цьому уроці ми маємо проаналізувати реформаторську діяльність М.С.Хрущова, визначити, у чому полягали її переваги та недоліки. Адже не дарма знаменитий скульптор Ернст Неізвєстний, який створив надгробний пам’ятник М.С.Хрущову із чорного граніту й білого мармуру сказав: «Я так і не зрозумів, чого в нього було більше - білого чи чорного…» Суперечки з цього приводу тривають і сьогодні. Тож, запрошую вас до дискусії.

Организація захисту проекту:

- учитель надає слово спікерам команд ствердження й заперечення, які проголошують конструктивні промови (перші, другі та треті спікери) та промови-спростування (четверті спікери кожної із команд).

 - решта групи по ходу дебатів складає таблицю: «Позитивні й негативні наслідки   соціально-економічної політики М.С. Хрущова», фиксуючи аргументи сторони ствердження й заперечення; задають питання дебатерам.

- «судді» голосують за команду, яка краще виступила чорними та білими картками (якщо кращою була команда ствердження - білого кольору, якщо заперечення - чорного).

Представлення участників дебатів:

1-а команда у складі… доводить, що реформи М. Хрущова мали позитивні наслідки. У складі команди 4 спікера сторони ствердження (С1,С2,С3,С4)
2-а команда у складі… доводить, що реформи М. Хрущова мали негативні наслідки. У складі команди 4 спікера сторони заперечення (З1,З2,З3,З4)

Питання для обговорення                                       

1. Реформи управління та промисловості.
2. Реформи в галузі сільського господарства.
3. Реформи в соціальній сфері. Повсякденне життя.

Хід дебатів.

Перші спікери лінії ствердження та заперечення роблять презентації, представляють свою лінію аргументації по першому питанню, заперечують лінію аргументації протилежної сторони, наводять докази для підтвердження своєї позиції.

Другі спікери лінії ствердження та заперечення роблять презентації, представляють свою лінію аргументації по другому питанню; заперечують лінію аргументації протилежної сторони, наводять докази для підтвердження своєї позиції.

Треті спікери лінії ствердження та заперечення роблять презентації, представляють свою лінію аргументації по третьому питанню; заперечують лінію аргументації протилежної сторони, наводять докази для підтвердження своєї позиції.

Четверті спікери задають питання з метою послабити лінію аргументації команди суперника, заперечують її докази, акцентують увагу на перевагу позиції своєї команди, роблять висновки, підбивають підсумки.

Учитель дає оцінку гри команд, оголошує результати голосування суддів.

III. Завершальний этап. 

Аналіз таблиці «Позитивні й негативні наслідки соціально-економічної політики М.С. Хрущова».

Метод «Точка зору» або «Займи позицію»

Учитель: - Повернімося до нашого проблемного питання. Пропоную вам зайняти позицію щодо переваги негативних або позитивних наслідків реформ і аргументувати її за схемою:

Структура аргументу:

теза – твердження, що треба довести

доказ – приклади, факти, посилання

обгрунтування – пояснення суттєвого зв'язку між тезою та доказом.

Висновок учителя

Жодну людину, тим більше керівника країни, не можна оцінювати однозначно. Головна причина успіху реформ М.Хрущова полягала в тому, що вони відродили економічні методи керівництва народним господарством і були початі  сільським господарством, а тому отримали широку підтримку в масах. 

Головна причина поразки реформ - та, що вони не торкнули  командно-адміністративну основу тоталітарного режиму. Використання старого політичного та економічного механізмів зумовило крах нововведень. Тому вже через п'ять-шість років багато реформ почали згортатися зусиллями як самих реформаторів, так і могутнім адміністративно-управлінським апаратом, номенклатурою. 

Домашнє завдання.  

Історія вчить: немає майбутнього без минулого. Сьогодні, коли наша держава переживає складні часи, ми, як ніколи раніше, розуміємо, наскільки окрема політична особистість може впливати на долю цілого народу.

Метод «Скарбничка думок»

Учитель: - Подумаймо, які уроки періоду «відлиги» ми можемо взяти для сьогодення? З якими порадами ви звернулися б до сучасних українських політиків, враховуючи успіхи й провали «хрущовського десятиліття»? 

(Занотувати у вигляді тез)