Постановка проблеми. Інформаційне суспільство сьогодні – це період високих технологій, який вимагає формування компетентної та активної особистості. Саме досягнення кінцевого результату – розвитку особистості через призму формування життєвих компетенцій – закладене в сучасну модель освіти. Нові вимоги підкреслюють важливість учителя головним чином не у керуванні процесом засвоєння знань учнів, а у формуванні компетентної особистості.

Впровадження на уроках нових навчальних технологій особистісно орієнтованого навчання є необхідною умовою активної пізнавальної діяльності учнів. Нестандартна, цікава, творча робота викликає інтерес дітей до знань та сприяє емоційному, духовному й інтелектуальному розвитку учнів, формуванню вміння мислити критично.

Щодня учням доводиться стикатися з великим обсягом нової інформації, яку вони отримують із різних джерел, як-от: Інтернету, телебачення, радіо, газет. Це, з одного боку, дозволяє старшокласникам значно розширити свої знання. Однак, з іншого боку, запропонована для розгляду інформація може бути перекручена, однобічна, важка для сприймання, мати характер пропаганди чи нав’язування. Така інформація потребує ґрунтовного аналізу та осмислення, що вимагає від школярів володіння критичним мисленням як життєво важливою навичкою. Особливо гостро ця проблема постає перед учнями старших класів,  які за своїми віковими особливостями схильні до поглинання будь-якої інформації ззовні. Тільки розвиток навичок критичного мислення та ефективне їх використання у навчанні допоможе учням у вирішенні проблем, з якими вони можуть стикнутися у самостійному житті в майбутньому [1, с.97].

Виклад основного матеріалу. Аналіз сучасної науково-педагогічної літератури, зокрема праць С. І. Векслера, Л. С. Виготського, М. Ліпмана, Д. Стіла, Ч. Темпла, А. В. Тягло,  Д. Халпнера та ін. дозволяє виокремити низку дефініцій та класифікацій критичного мислення. Так, критичне мислення визначається вказаними вище психологами як:

1) свідомий і обдуманий процес, який використовується для інтерпретації або оцінки інформації та досвіду за допомогою набору рефлексивних засобів та можливостей, що враховують переконання та дії [2, с.48];

2) рефлексивні роздуми, орієнтовані на визначення того, у що вірити і що робити [5, с.101];

3) організована розумова діяльність для оцінки аргументів чи тверджень та прийняття рішення, яке може супроводжувати розвиток уподобань та визначення необхідних дій [4, с.3].

Проте, на нашу думку, визначенням, що найбільш ґрунтовно відображає реалії сьогодення, є наступне: «Критичне мислення – інтелектуально організований процес активного та майстерного осмислення, застосування, аналізу, синтезу та/чи оцінювання інформації, отриманої/створеної за допомогою спостереження, досвіду, роздумів чи спілкування, що сприймається як керівництво до переконань та дій [6, с.240].

Формування компетентної, критично мислячої особистості, яка здатна орієнтуватися в сучасному інформаційному просторі неможливе без використання інтерактивних методів, що базуються на діалозі, моделюванні ситуацій вибору, вільному обміні думками тощо. Досвід сучасності доводить, що формуванню критичного мислення старшокласників сприяє застосування педагогічних інновацій, особистого підходу в організації навчального процесу, використання цікавих і нестандартних завдань, розширення творчої свободи старшокласників.

Однією з інноваційних технологій, яка, окрім допомоги у здобутті знань, сприяє формуванню та розвитку критичного мислення старшокласників, є технологія проєктів.

Звідси, метою роботи є дослідження ефективності використання технології проєктів  у розвитку критичного мислення старшокласників на уроках іноземної мови.

Технологія проєктів забезпечує організацію особистісно-орієнтованого навчання, сприяючи розвитку творчості, пізнавальної діяльності, самостійності учнів. Використання технології проєктів дозволяє: 1) формувати навчальні завдання та шукати способи їх вирішення; 2) організовувати діалог у процесі розв’язання проблемних задач; 3) надавати учневі право на помилку та створювати ситуації виправлення помилок; 4) передбачати письмове викладення розмірковувань учнів з подальшою рефлексією [7, с.4].

Робота над проєктом включає багаторівневий підхід до вивчення мови, охоплюючи розвиток мовленнєвих компетенцій (в читанні, аудіюванні, говорінні, письмі) та лексико-граматичних умінь і навичок, що є особливо ефективним на уроках іноземної мови. Використання технології проєктів на уроці іноземної мови сприяє розвитку активного самостійного мислення учнів та скеровує їх до спільної дослідницької роботи.

Ефективність роботи з проектами підвищиться, якщо впроваджувати її в кілька етапів, що, у свою чергу, відповідає етапам розвитку критичного мислення. Кожному з етапів відповідає своя система вправ:

1) актуалізація – мета цього етапу полягає у формуванні особистого інтересу для отримання необхідної інформації. Реалізації поставленого завдання сприятимуть такі прийоми, як-от: індивідуальна, парна та групова робота, брейнштормінг, озвучування проблемних питань тощо. Ефективними будуть вправи: «Знаю – хочу знати – дізнався», «Прогнозування за ілюстрацією», «Асоціація», «Запитання з розлогою відповіддю», «Дерево припущень».

2) осмислення – метою етапу є самостійний пошук учнями нової інформації з її подальшим груповим обговоренням та аналізом. На цьому етапі доцільно застосовувати вправи та завдання, як-от: технологія «6 капелюхів», «Зигзаг», «Insert», «Карусель», «Ромашка Блума» [8, с. 243].

3) рефлексія передбачає осмислення та аналіз отриманої учнями інформації із застосуванням нових понять на практиці, чому сприятимуть вправи на зразок «Сінквейну», «Кластера» чи «Есе».

Зауважимо, шо застосування технології проєктів у роботі із старшокласниками передбачає завдання більш творчого (у порівнянні з учнями середньої ланки) характеру. На нашу думку, з метою розвитку критичного мислення старшокласників на уроках іноземної мови, доцільними будуть такі проектні роботи, як-от: стінгазета/ постер (запланованої вечірки, клубу за інтересами); реклама певного продукту (способу життя, дієти, товару тощо); колаж чи фотовиставка (з власними фото чи фотографіями однокласників, які перевтілились); буклет (наприклад, із інформацією про найпрестижніші професії/ вузи в Україні та за кордоном); авторський вірш (на будь-яку тему); діа-, відеофільм чи кліп (на соціальну тематику); аудіогід (визначними містами чи місцями рідного міста); культурологічна вікторина чи  кросворд  («Як добре ми знаємо…?»); презентація (власної книги, віршів, художніх робіт) англійською мовою.

Звичайно, при виборі форми реалізації проекту слід враховувати рівень підготовки дітей, тему заняття, технічні можливості, часові обмеження та інші фактори. Однак, використання на уроках іноземної мови технології проектів дозволяє підтримати пізнавальний інтерес учнів шляхом розвитку внутрішньої мотивації до цілеспрямованого навчання, підтримку їх пізнавальної активності, спонукання до порівняння отриманої інформації з особистим досвідом, формування аналітичних суджень.

Отже, у процесі проєктної діяльності учень розвиває свої інтелектуальні вміння та навички критичного мислення, що, у свою чергу, сприяє формуванню гармонійно розвиненої, конкурентоспроможної особистості, якій властиві цілеспрямованість, наполегливість, працьовитість, соціальна та професійна адаптація в сьогоднішньому швидкоплинному світі.

Література

1. Гудзь Н.О., Кузьменко О.Ю., Черниш О.А. Розвиток критичного мислення старшокласників як один із засобів успішного оволодіння іноземною мовою. Вісник Житомирського державного університету. 2015. №4 (82). С.97 – 101.
2. Кроуфорд А. Технологія розвитку критичного мислення учнів. К. : Плеяда, 2006. 220 с.
3. Леонтьєва А. Технологія розвитку критичного мислення у формуванні комунікативної компетенції під час навчання іноземної мови. Вісник Молодой ученый. 2014. №2. С. 890-892
4. Освіта в Україні. Доповідь міністра освіти і науки України на ІІ Всеукраїнському з’їзді працівників освіти: м. Київ, 12 жовт.2001р./ Редкол.: В. Кремень(кер). К.: Освіта України, 2001. 14 с.
5. Терно С. О. Критичне мислення – сучасний вимір суспільствознавчої освіти. Запоріжжя. : Просвіта, 2009. 274 с.
6. Тягло А. В., Воропай Т. С. Критичне мислення, проблема світової освіти XXI століття / Х. : Ін-т внутр. справ, 1999. 194, 285 с.
7. Халперн Д. Психологія критичного мислення: Редкол.: Д. Халперн О.Чуба С.-Пб. : Вид-во Питер, 2000. 518 с.
8. Benjamin S. Bloom. A Taxonomy for Learning, Teaching, and Assessing: A Revision of Bloom's Taxonomy of Educational Objectives, Abridged Edition 1st Edition/ Lorin W. Anderson, David R. Krathwohl. L.:Longman,1st Edition, 2001. 243p.