Українська література є невід’ємною складовою національної культури нашого народу. Як інші види мистецтва, вона здатна збагачувати внутрішній світ учнів, формувати суспільно-ціннісні орієнтири, активізувати морально-етичний потенціал, розвивати естетичні смаки, інтелект.

Основна мета сучасної літературної освіти – сформувати уважного читача з добре розвиненими творчими, розумовими, пізнавальними здібностями, який у процесі роботи над твором, максимально наближаючись до авторського задуму, готовий до критичної, виваженої оцінки [1].

Перед учителем української літератури стоїть важливе  завдання: виховати учнів, які у реальних життєвих обставинах висловлюють свою точку зору, активно обговорюють запропоновану тему, обмінюються враженнями. Цьому школярі можуть навчитися із художньої літератури, оцінюючи вчинки та висловлювання героїв творів.

Щоб досягти бажаних результатів, педагогу потрібно викликати інтерес до літератури, залучати учнів до читання шляхом формування їхньої читацької компетентності.

Формування читацької компетентності школяра є актуальною педагогічною проблемою, яка потребує осмислення, комплексного підходу до її розв’язання.  Процес формування має передбачати взємопов’язаний розвиток когнітивно-діяльнісної та емоційно-естетичної сфер [2.с.43].

Об’єктом дослідження роботи є вивчення української літератури у 5-8 класах загальноосвітньої школи. Методики формування читацької компетентності для глибшого сприймання творів художньої літератури – предмет дослідження.

Мета роботи полягає у вивченні формування читацької компетентності учнів середніх класів на уроках української літератури.

Щоб  найкраще досягти розвитку  читацької компетентності  учнів на уроках української  літератури, необхідно застосувати найефективніші  технологічні прийоми.

Одним із ефективних прийомів є інтерактивне навчання школярів. На уроках української літератури найбільше практикую технологію ситуативного моделювання. Таке навчання покликане реалізувати ще й комплекс цілей: забезпечення контролю виведення  емоцій, надання дитині можливості самовизначення, надихання і допомога розвитку творчої уяви, надання можливості зростання навичок співробітництва в соціальному аспекті, надання можливості висловлювати свої думки.

Учасники навчального процесу за ігровою моделлю перебувають в інших умовах, ніж у традиційному навчанні. Учням надається максимальна свобода інтелектуальної діяльності, яка обмежується лише означуваними правилами гри. Учні самі обирають власну роль у грі, висуваючи припущення про ймовірний розвиток подій, створюють проблемну ситуацію, шукають шляхи її розв’язання, беручи на себе відповідальність за обране рішення. Учитель в ігровій моделі виступає як інструктор, суддя, тренер, головуючий, ведучий.

На практиці це означає, що в результаті компетентнісно спрямованої літературної освіти учень не просто знає імена та прізвища визначених програмою письменників,  певні літературознавчі поняття, зміст вивчених творів тощо,   а може розрізнити твори масової культури і художню літературу, самостійно обирає та зіставляє різні естетичні явища (художній твір, музичний твір, театральну виставу, кінофільм тощо), висловлює власну оцінку, мотивує її, аргументовано інтерпретує прочитане та побачене. 

Отже, уроки літератури мають створювати належні умови для мотивації читацької активності школярів, формування їхнього досвіду творчої діяльності та емоційно-ціннісного сприйняття  світу.

Одним із основних моментів у процесі вивчення літератури є інтерпретація художнього твору. Це ключова компетенція, якою має оволодіти учень, оскільки  інтерпретувати, тобто перекладати щось на мову власних вражень і понять, людині необхідно в різних  сферах її діяльності. 

З цією метою  створюю таку навчальну ситуацію, яка спонукатиме учнів до зацікавленої роботи під час аналізу літературного твору і буде спрямована саме на формування предметної літературної компетентності учнів. Наприклад, під час вивчення повісті І.Франка «Захар Беркут» пропоную учням 7 класу не лише змалювати  особистісні і громадянські якості головного героя, його  ідейні переконання, а й сформувати власну позицію і бачення себе в образі героя в сучасному світлі.

Формуванню читацької компетентності сприяє використання елементів рольової гри під час аналізу літературного твору. Саме це допомагає розвивати творчі здібності школярів і спонукає їх глибше усвідомити мистецьке явище. Усне перевтілення учня в героя твору, прогнозування власної поведінки за певних обставин сприяє формуванню здатності сприймати твір не тільки розумом, а й серцем, тобто враховувати такий важливий принцип шкільного аналізу художнього твору, як емоційність.

Формування компетентності відбувається на уроках української літератури через використання елементів рольових ігор, створення проблемних ситуацій, які спонукають до дискусії, створюють високий рівень мотивації до навчальної діяльності. Саме з цією метою варто пропонувати учням сформулювати запитання, завдання, пов’язані з вивченим твором, зверненні до автора, літературного персонажа, однокласника.

Пріоритетними методами розвитку читацької компетентності учнів повинен бути репродуктивно-творчий та дослідницький, а характер діяльності на уроках української літератури спрямований на формування логічного та критичного мислення учнів, вміння аргументувати свої висновки про художній твір та вчинки героїв [3. с.14-17 ]. Використовую такі види діяльності на уроках літератури, методи та прийоми роботи над художнім текстом: проблемний  початок уроку, репродуктивна або евристична бесіда, коментоване читання, складання інформаційного грона, складання усної або письмової характеристики літературного героя, зіставлення прототипу і художнього образу, зіставлення художнього твору з його екранізацією або театральною виставою, читання художнього твору за ролями або ж драматизація (розігрування за ролями) уривків з художнього твору.

Наприклад, на уроці української літератури «Тарас Шевченко. Життєпис поета. Мотив усеперемагаючого життєлюбства, доброти, любові. Зміна емоційного стану незахищеної дитячої душі у великому і складному світі («Мені тринадцятий минало…»)» у 7 класі використовую рольову гру. Учні у ролі рідних, друзів розповідали однокласникам про письменника. Потім семикласники повинні висловити своє враження про Тараса Шевченка на основі почутого.

Цікаві творчі завдання підсилюють прагнення учнів проникнути у творчу лабораторію письменника, зосереджують увагу на сюжеті твору, його композиції, образах. Основне у роботі вчителя української літератури – організувати роботу дітей з текстом твору, розвивати навички школярів розуміти думки автора. Школярі вчаться уважно читати, а це допомагає їм, безумовно, осмислювати прочитане та робити висновки [2.с.44].

Чим більше діти читають, тим більше вони орієнтуються у творах художньої літератури. Особливу роль відіграє спільна діяльність батьків, учителів, учнів ( пошук творів, відомостей про письменника, персонажів книги, створення ілюстрацій).

Формування читацької компетентності – нелегке завдання. Місце  книги в сім’ї, серед однолітків та ще багато чинників, від яких залежить читацький інтерес школяра. Але провідна роль у розвитку цієї компетентності належить учителям словесності та  урокам української літератури.Інтерактивні технології, різноманітні методи і прийоми роботи, різні види нестандартних уроків допоможуть сформувати читацьку компетентність сучасного школяра.

 Література

1. Українська література. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніхнавчальних закладів. – К.: Освіта, 2013 зі змінами,затвердженими наказом МОН України від 07.06.2017 №804).
2. Паламар С.Формування читацьких компетентностей на уроках української літератури у 5 класі //Українська література. – 2013. – №11. – С.43-45.
3. Постол Н. Формування читацьких компетентностей на уроках української мови і літератури // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2016.- №16-18. – С.10-21.