Мета.   Формування потреби розвивати свої творчі можливості. Сприяння ефективному формуванню в учнів прагнення до самореалізації , творчого успіху та самовдосконалення. [2, с.1].   

Актуальність теми.  Всі учні – унікальні особистості зі своїми надіями, талантами, захопленнями й прагненнями. Творча компетентність – це знання, уміння, навички, ставлення, необхідні для успішної творчої діяльності  та можливість їх використаня в житті. Вона визначається як здатність людини генерувати ідеї, гіпотези, здібність фантазувати; асоціативне мислення; здібність бачити протиріччя;  здібність переносити знання та вміння в нові ситуації; здібність відмовитися від нав’язливої ідеї, подолати інертність  мислення; незалежність процесу критичного мислення.

Завдання. Спрямування зусиль на формування в школярів складних особистісних новоутворень, що сприяють постановці та здійсненню самим школярем творчих цілей власної поведінки та діяльності, досягнення нових оригінальних результатів; характеристика шляхів  формування творчої компетентності у процесі вивчення образотворчого мистецтва, занять художніми ремеслами  та в позакласній діяльності.

Напрями реалізації завдань. Постійне вдосконалення  та творчий пошук вчителя; створення ефективного навчального (розвивального) середовища; підтримання безбар’єрного, естетично привабливого середовища, яке відповідає вимогам ергодизайну; створення власної навчально – матеріальної бази; залучення батьків до організації та здійснення додаткової освіти; здійснення науково – методичних розробок; наповнення базової варіативної моделі власним варіативним змістом.

Шляхи реалізації: через сучасні уроки,творчі конкурси, персональні виставки,  проєктну  та  культурно – просвітницьку діяльність,  поповнення експозицій шкільних музеїв, воркшопи,мистецькі студії, майстер-класи, краєзнавчі розвідки, участь у програмах місцевого та регіонального рівнів.

Формування потреби в художній творчості залежить від педагогічних настанов, тобто дидактичних умов і регуляції навчально-творчої діяльності учнів у відповідності до етапних завдань процесу художнього навчання. Тому  вчитель, як носій художньо творчої компетентності сам повинен мати здатність до неперервного збагачення власного візуального досвіду, розвитку естетичного смаку й спеціальних здібностей, поповнення знань, удосконалення вмінь і навичок з художнього формотворення засобами композиції в практиці активного продукування оригінальних за змістом  технічно  майстерних  та об’єктивно ціннісних творів, що стає підґрунтям для досягнення вершин художньо педагогічного професіоналізму.  Без постійного навчання,професійного розвитку педагог не зможе працювати з дітьми відповідно до вимог сьогодення[1, с.3].     Неперервній освіті сприяють: персональний сайт  https://liliaholevan.wixsite.com/mysite, особиста сторінка на сайті «Всеосвіта» https://vseosvita.ua/user/id41263,мої досягнення на сайті «Всеосвіта» https://vseosvita.ua/user/id41263/achievements, особиста сторінка на сайті «На урок» https://naurok.com.ua/profile/184961, сертифікація з функціоналу он-лайн тестів « На урок» https://naurok.com.ua/test/certification, персональний канал в youtube:

• https://www.youtube.com/channel/UCOVcc6Q3g3Icf0qdZVQsUYw/videos?view_as=subscriber

Досвід переконує, що творчий  потенціал розвивається поступово, поетапно, через систематичне спрямування на  творчу діяльність, виховання потреби у творчості. Основою для розвитку творчості є та  діяльність, в якій проявляються здібності  дитини, а розвиток здібностей найефективніший тоді, коли гармонійно  поєднуються  природні задатки, мотиви діяльності та вплив зовнішнього середовища. Цьому сприяють : практичні заняття в родинних школах мистецтв,  діяльність музеїв(Етнографії та краєзнавства Гуцульщини, мистецьких робіт майстрині-художниці Ксенії Колотило, «Скарби роду Кознюків»),гурткові заняття(«Різьба по дереву»,  «Основи бондарської справи»,  «Художнє ткацтво», «Писанкарство»), дієва партнерська мережа (Путильський районний центр дитячої та юнацької творчості ,Чернівецький обласний центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді,Чернівецький обласний художній музей, ТРК «Буковина»,школа мистецтв №2 м. Київ та ін.)

Використовую можливості педагогічної діагностики з метою забезпечення наукового підходу до організації освітнього процесу. Це дозволяє розпізнати обдарованість, щоб спільно з учнем  торувати шлях його творчого розвитку, де обдарованість та творчість стають невіддільними одна від одної. Психолого-педагогічні діагностичні процедури проводила за такими методиками: інтерпретативні (тест Роршаха, картини хмар, тест Сонді, тест тематичної апперцепції (ТАТ), експресивні тести (малюнок-тест «Будинок-дерево-людина»,тест «Намалюй людину», малюнок дерева, малюнок сім’ї, графологія); ігрові техніки (катартичні тести (психодрама, соціодрама і гра), мозаїчний тест [6, с.87].    На основі результатів діагностування здійснюю  цілеспрямований вибір  індивідуальних завдань для успіху й розвитку учня,формую індивідуальну програму розвитку, в якій основою є складання портфоліо творчого успіху школяра (використовую елементи різних видів порт- фоліо:демонстраційне, робоче, віртуальне та портфоліо вчителя).

З метою забезпечення оптимальних умов для організації освітнього процесу  діє  кабінет - майстерня образотворчого мистецтва(навчальна лабораторія). В кабінеті є декілька функціональних зон: осередок для роботи вчителя, осередок творчості для учнів, простір для експонування творчих робіт, осередок зберігання приладів і художніх матеріалів, технічних засобів навчання. Це - простір самостійної думки, творчого пошуку, розвитку власних здібностей і можливостей.

Особливе місце у розвитку творчої компетентності учнів засобами зображувальної діяльності  посідає сучасний  урок, висока ефективність  якого досягається завдяки впровадженню сучасних технологій навчання образотворчому мистецтву, відповідно до нових стандартів інтеграцій[1,с.4]. Як приклад, розроблений мною та схвалений Науково-методичною радою Інституту післядипломної освіти Чернівецької області, протокол №4/69 від 23.12.2019р., конспект-конструктор уроків дизайну і технологій до альбомів-посібників «Маленький трудівничок» (1клас, 2 клас. Дизайн і технології . Автор Роговська Л.І.). Даний посібник сприяє розвитку ключових та предметних компетентностей учнів 1-2 класів, що дасть можливість здобувачам початкової освіти успішно адаптуватися і продовжити навчання дизайну і  технологій на рівні базової середньої освіти , а згодом долучитися до соціально-економічного життя країни, ініціювати розвиток сфер виробничої діяльності , в яких вони працюватимуть.

Проєктні технології. Дослідницька, пошукова і творча робота здобувачів освіти підвищує їхню пізнавальну активність[2,с.1], самостійність, допомагає самореалізуватися. В 2019-2020 н.р. розроблено такі  дослідницькі, інформаційні,практично-орієнтовані проекти : «Вишиване царство народної майстрині Варвари Татарин», «Вберегти від забуття», «Гуцулка Ксеня …«барвистими птахами прилинули на Батьківщину».

Все, що оточує людину, повинно бути прекрасним, і виховувати любов до краси. Це – простір життя  школяра, тут він не просто готується до життя, а повноцінно живе. Регіональна етнографічна самобутність Гуцульщини – неоціненний культурний скарб нашої країни – середовище життєтворчості[4, с.6]. Родинні школи мистецтв села Підзахаричі  - це рукотворна мистецька спадщина всіх родів, які проживають на території села Підзахаричі та його присілках, найцінніший посібник в сфері пізнання декоративно-ужиткового мистецтва, що найповніше розкривається під час проведення шкільного фестивалю фольклору та гумору «Захарецький Гарчик».

В умовах сільської школи  сприятливим засобом розвитку творчих компетентностей є включення школярів у процес співтворчості з митцем (мистецький  проєкт «Від родинної школи мистецтв до європейського визнання: Микола Фалафівка – багатогранний художник»).

Переживання учнем успіху від власної творчої діяльності супроводжується стимулюванням і схваленнями :подяки, дипломи, сертифікати міжнародних, всеукраїнських, обласних виставок, конкурсів, олімпіад, челенджів,  ( «Метелики-німий шедевр природи», «Про що розповів осінній листочок», «Галерея мистецтв», «Космічні фантазії», «Буковинська молодь обирає здоров’я»), а також сформовані портфоліо творчого успіху, які викликають позитивне ставлення до власної  творчості,  що сприяє подальшій зацікавленості в ній, усвідомлення необхідності самоаналізу, спрямуванню та вдосконаленню себе, бажанню ставити перед собою нові креативні цілі[5, с.1].

Висновки. Творча компетентність здобувача освіти – багатогранний показник результативності , що інтегрує широке коло компонентів : когнітивний (знання), практичний (уміння), креативний (досвід самовираження), комунікаційний (досвід спілкування).

Вчитель - носій художньо-творчої компетентності, повинен прагнути до досягнення вершин художньо-педагогічного професіоналізму.

Розвиток найяскравіший тоді, коли гармонійно поєднуються природні задатки,мотиви діяльності та вплив зовнішнього середовища.

Розвиток творчої компетентності в учнів засобами зображувальної діяльності відбувається в поєднанні урочної,позакласної та виставкової роботи.

Досвід образотворчої діяльності, через який людина проходить у дитинстві, позначається на формуванні її особистості. Із творчо розвинутих дітей виростуть творчі люди, незалежно від того, якій саме професії вони присвятять своє життя.

«Творчість, - писав В. О. Сухомлинський, - починається там, де інтелектуальні й естетичні багатства, засвоєні, здобуті раніше, стають засобом пізнання, освоєння, перетворення світу».

Література

1. Вітюк В.В. Готовність педагогів до змін в умовах реалізації Концепції «Нова українська школа». «Педагогічний пошук» № 2(94), 2017(електронний ресурс). Режим доступу:  http://nbuv.gov.ua/UJRN/pedp_2017_2_3 - 4 с.
2. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти (електронний ресурс) . Режим доступу до джерела інформації : https://osvita.ua/legislation/Ser_osv/28030/
3. Державний стандарт початкової освіти (електронний ресурс) . Режим доступу : https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennya-derzhavnogo-standartu-pochatkovoyi-osviti
4. Лосюк П.В. «На вістрі часу»: Освітньо-краєзнавчі статті./Лосюк П.В. – Косів «Писаний камінь». 2015 - 276с.
5. Митник О. «Теоретико-методологічні засади побудови навчання у ЗНЗ як цілісного творчого процесу».(електронний ресурс).Режим доступу : https://core.ac.uk/download/pdf/19666669.pdf– 12с.
6. Тименко В. П. Теоретико-методологічні  засади діагностики дизайн-обдарованості учнів  мистецьких ліцеїв. «Збірник  наукових  праць за матеріалами  V Всеукраїнської  науково-практичної  конференції студентів, молодих  учених  і науково-педагогічних  працівників «АРХІТЕКТУРНИЙ РИСУНОК У КОНТЕКСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ», жовтень 2019. (електронний ресурс). Режим доступу: https://s3.amazonaws.com/academia.edu.documents/61402219/%D0%97%-260 с.