Ключові слова: фрейм, фреймовий підхід, дитина з особливими освітніми потребами

Вступ. Процес інклюзії (включення осіб з ООП) в школі є діючим і проблемним для всіх учасників освітнього процесу. Навчання ми розглядаємо як процес, який триває все життя, у зв’язку з революцією в інформатизованому суспільстві, переходом на деджиталізацію в  усіх сферах життя. Діти, студенти з ООП, забезпечуються планшетами, смартфонами, комп’ютерами, тощо. Через інститут дошкільного закладу та школи, інші освітні установи держава змінює відношення, а потім і ставлення до проблемних категорій населення, включає їх у соціальне життя,  вчить створювати інклюзивне середовище, універсальний дизайн, доступність, мобільність. Від цього процесу виграють всі. Здорові однолітки дізнаються про інших дітей, вчаться сприймати, комунікувати,  допомагати, залучати в різні проекти. Саме інформаційна насиченість сучасного світу вимагає спеціальної підготовки перед пред’явленням учням, щоб у образному вигляді дає основні відомості про явище, предмети, ситуації, оповідання. Відповідно до «Порядку організації інклюзивного навчання»(2010), Закону «Про освіту»(2017) та підтримку в концепції НУШ(2016) дітям з особливими потребами створюємо особисто-орієнтовану траєкторію обов’язково з кореційно-розвитковою складовою(логопедичними та іншими заняттями). Майже всі діти з ООП мають труднощі з комунікацією, писемним і усним мовленням, тому класифікуємо їх як дітей, що мають порушення у мовленнєвому розвитку(ПМР).

Постановка проблеми у загальному вигляді. У зв’язку зі збільшенням інформації для дітей з ООП, орієнтуємось на залучення психічних механізмів сприйняття і пам’яті, структуризацію, поділ на частини, виокремлення подібного, відмінного,  використання способів «обробки» інформації, «стиснення», представлення в зручному та компактному вигляді. Доцільно використовувати фрейми, як спосіб візуалізації навчального матеріалу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемі розроблення інноваційних технологій присвятили свої роботи такі вчені: Тарасун В.В., Скрипник Т.В., Шеремет М.К., Колодочка Т.М., Мінський М. (фрейм кімната), В. Шаталов,С. Лисенкова (випереджальне навчання) та зарубіжні вчені  Р. Лангакер(«рамки відмінків»), Ч. Філмор (схематизація досвіду), Р.Шенк  і Р.Абельсон (набір інструкцій), С.Ойянг (каркасна структура), А. Остапенко(технологія концентрованого навчання), Р.В. Гуріна та інші.

Виклад основного матеріалу. До проміжних мов мислення, без встановлення ними різниці за їх належністю до різних типів мислення, є крупні одиниці проміжної форми мови: фрейм, гештальт, образ, схеми та ін. Загальне, що об’єднує всі одиниці проміжної форми мови, – це властивість стислості, потенційності, здатності бути розгорнутими у більш чи менш просторовий текст (властивість «прагнативності»); одночасне звернення як до мислення, так і до мовлення, формацію про будь-який об’єкт та його якості (М. Мінський).

Фрейми — це численні запам’ятовувальні структури (сітки) даних, на яких базуються процеси мислення: розуміння слова, тексту, висловлювання, міркування, будь-які дії, розповіді, зорові образи та їх усвідомлення. Фрейми охоплюють знання не однієї якоїсь ситуації, а є найбільш характерними, основними для ряду близьких ситуацій, що належать одному класу. Співставлення, співвіднесення заданого тексту навчальної задачі (або зорового образу, оповідання і т.п.) з тим чи іншим уже сформованим фреймом дозволяє дитині, образно кажучи, «накинути» своєрідну сітку пошуку інформації для розпізнання, розуміння і розв’язання запропонованої задачі (чи оповідання, дії, зорового образу і т.п.).  Так Р.В. Гуріна наводить приклади розв’язування математичних та фізичних задач за фреймами-сценаріями, лабораторних та практичних занять з фізики та хімії. Вчена експериментально підтвердила кращі знання тих груп, які використовували фреймову педагогічну технологію. Є.Є. Соколова пропонує застосування схем, сценаріїв при вивченні іноземних мов [2].  

Вчитель показує алгоритм, діти відпрацьовують, проходячи всі етапи формування розумових дій.  Наприклад на уроках літератури, вивчаючи характеристики героя за його вчинками і діями, виписавши їх в таблицю, ми визначаємо його особисті якості. Тому при вивченні творів дитина зможе виконувати аналогічне завдання, готувати таблицю та робити висновки про індивідуальні людські цінності персонажів за їх вчинками. Потрібно добре знати зміст дисципліни, чи можливо його структурувати, накинути сітку чи створити таблицю. Використання таблиць, структурування матеріалу спостерігаємо на уроках географії, вивчаючи країни; на історії, досліджуючи держави в різні часові періоди. На уроках біології за Т.М. Колодочкою теж структуруємо та візуалізуємо матеріал підручника[4].

Згідно теорії розумових дій Гальперіна П.Я. і Тализіної Н.Ф. формування розумових дій проходить поетапно: перший етап знайомство з дією, мотивація, система умов правильного виконання, сітка, схема-опора; другий - матеріалізоване виконання дій – однотипних завдань; третій – зовнішня мова – голосне промовляння(формується уміння, автоматизується виконання); четвертий – перехід у внутрішню мову, промовляння в умі, «про себе», внутрішня мова контролює виконання; п’ятий – автоматизоване виконання розумових дій. Саме на першому етапі орієнтації на схему, конспект , структурно-логічну схему, алгоритм пропонуємо використовувати фреймові опори. 

У наукових джерелах, присвячених проблемі фреймів (В.Гончаренко, М.Мiнський, Й.Уілкс, Б.Черняк, Є.Шинкарьова та ін.), виділяють такі основні види фреймів:  фрейми візуальних образів,Ø  семантичні фрейми,Ø  фрейми-сценарії (невізуальні фрейми),Ø  фрейми-оповідання.

Технологія фреймів має свій алгоритм дій педагога і учнів, який складається з 4 етапів (за Т. Колодочкою).

І етап. Пояснення по концепту. Роль педагога –транслятор, дії – активні педагогічні, в учнів – пасивні дії, сприймання. Роль учня - «Мене вчать».

ІІ етап.  Спільна діяльність. Роль педагога - транслятор-фасилітатор, дії – фронтальний, груповий, індивідуальний. Роль учнів – «Ми вчимося», дії – сумісні, відокремлені.

ІІІ етап. Досягнення методичних знань. Фасилітатор-методист. Я допомагаю знайти способи пояснення. Дії – педагогічна підтримка, допомога в розумінні, допомога в засвоєнні матеріалу. Діяльність учнів – самостійна по підручнику. Роль «Я вчуся вчитися».

ІV етап. Взаємонавчання. Діяльність вчителя – «Я спостерігаю та коректую діяльність учнів», активна, творча, продуктивна.  Роль учня «Я вчу»[2,3].

Тарасун В.В. пропонує використовувати різні фрейми як для дошкільників з ПМР, так і для молодших школярів. Система фреймів для формування елементарного зорового образу  розвиває уяву, мислення — «Куб». Наприклад, для формування певного образу, пред’являється натуральний куб із різнокольоровими  сторонами;  пред’являється куб, що має сторони: в квіточку, в смужечку, крапки, клітинку;  пред’являється натуральний куб з одноколірними сторонами, на яких розміщено по одному предметному малюнку  замість натурального куба дитині пред’являється його малюнок (спочатку з різнокольоровими сторонами, а потім — з однокольоровими, з предметними малюнками).

Методика роботи

1) Логопед (вихователь) демонструє дитині натуральний куб з різнокольоровими  сторонами і говорить: «Що це за предмет у мене в руці? (Кубик). Якого кольору всі його сторони (грані) — одного чи різного? (Різного, різнокольорові). В який колір пофарбовані його сторони? (Жовтий, синій, червоний, коричневий). А якого кольору його «підлога» і «стеля» (верхня і нижня грані)? (Вони білі). Я буду повертати куб до тебе (до конкретної дитини) різними його сторонами: жовтою, синьою, червоною, коричневою. Запам’ятай їх, це тобі знадобиться при виконанні завдання. (Педагог двічі повертає куб навколо його осі). Які сторони куба тобі зараз видно? (синю, червону). Тепер слухай уважно, куб я більше повертати не буду. А ти подумай над таким питанням. Якщо я куб поверну вправо (до вікна), то якого кольору сторона куба зникне? (Синього). А з’явиться? (Коричневого). Якщо повернути куб на початкову позицію, якого кольору сторона куба з’явиться? (синього), а зникне? (коричневого). Примітка: Після відповіді дитини на запитання педагог повертає у відповідному напряму куб і дає змогу дитині переконатися у правильності своєї відповіді. Дитина співвідносить свою відповідь з побаченим кольором грані куба (чи у подальшій роботі — з малюнком) і остаточно переконується у тому, чи була її відповідь правильною.

2) і 3) Аналогічна інструкція пред’являється дітям при виконанні завдань з кубом, сторони якого розфарбовані в клітинку, в смужку, в крапочку і у квіточки, та на яких зображені різні предметні малюнки: лампа, ракета, дерево, будинок. Після того, як всі діти успішно оволодівають вмінням створювати дані зорові фрейми, педагог ускладнює цю роботу: крім чотирьох сторін куба він задіює ще дві: «стелю» й «підлогу» (верхню і нижню грані). Інструкція при цьому застосовується аналогічна попередній за винятком вказівки додаткового напряму повороту куба (вниз, вгору).

4) Наступне ускладнення роботи полягає в тому, що дітям для виконання завдання пропонуються малюнки куба. Інструкція аналогічна попереднім. Система фреймів для створення елементарного  зорового образу «Кімната» Цей набір спеціальних завдань для формування фрейму «Кімната» розроблений таким чином, щоб система зорового сприймання дитини аналізувала уявну сцену не просто як окрему картинку, а й у відповідності з установкою педагога. Кімната починається з дверей(які мають замок, ключ), кімната має форму куба чи паралелепіпеда(коробка),  можна розіграти сценарії  «Клас», «Лікарський кабінет», «Спальня», «Магазин» тощо. Описувати їх по пам’яті, креслити схеми з вікнами, дверями, розміщувати меблі, складати сценарії-оповідання «День народження», «Я хворий», «Я одужав» тощо..  За типом обкладинки  та за характером малюнка на обкладинці  створюються різні види фрейму «Книга».

Методика роботи. Звертаючись до дітей, педагог говорить: - «Ви вже вмієте добре, з першого погляду, передбачати й описувати будь-яку кімнату. Фрейм «Дорожні знаки». Цей фрейм використовується також для відпрацювання дрібних деталей у кімнаті. При цьому використовуються спеціально підібрані малюнки , розглядаючи які, дитина послідовно визначає, на яку послугу може розраховувати мандрівник.

 Фрейм «Затуляння» Для досягнення створення цього фрейму дітям пред’являється малюнок, на якому зображено кімнату, в якій окремі елементи предметів затуляють один одного. При розгляданні на малюнку знайомих груп предметів, що частково загороджують один одного, також використовується система фреймів. Примітка: для створення фреймів просторових зображень, пропонуються лише локальні групи предметів, оскільки до десятирічного віку діти не спроможні відтворювати затулені частини предметів, якщо одні елементи по-різному загороджують інші або відтворення відбувається з різних точок спостереження (Ж.Піаже).

Створення фрейму «Оповідання» (міркування, дії). З метою забезпечення формування такого виду фрейму розроблені спеціальні тексти оповідань, а у деяких випадках використовуються і ті, що є в підручниках для молодших класів та в книжках для дошкільників.  Оповідання «Подарунок на день народження». «Оленка була запрошена до Тараса на день народження. Вона подумала, чи сподобається йому повітряний змій? Вона пішла в кімнату й потрусила свою копилку. З копилки не чутно було ані звуку». Методика роботи На початку роботи педагог з’ясовує, чи розуміють діти, для чого Оленці потрібні були гроші (Для того, щоб купити Тарасу подарунок). Далі педагог перевіряє, чи розуміють діти, що в її копилці немає для цього грошей? (Так, адже з копилки не було чути ані звуку). Для полегшення такої роботи використовується, як ключове, слово «подарунок», що актуалізує поняття «гроші», хоч самі вони в оповіданні не фігурують. Якщо ця робота виявляється для дітей доступною, то її зміст ускладнюється, внаслідок чого оповідання «Подарунок до дня народження» набуває такого вигляду: «Оленка була запрошена до Тараса на день народження. Вона подумала, чи сподобається йому повітряний змій? Вона взяла свою копилку й потрусила її. З копилки посипалися гроші. Але Катя сказала Оленці: «Знаєш, але ж у Тараса вже є повітряний змій» [1]. 

Важливим є те, що використання фрейму-сценарію такого характеру міцно врізається в пам’ять кожної дитини. Більше того, це оповідання відразу ж стає зрозумілим дітям. 

Формування наведених прикладів основних видів фреймів сприяє їх міцному запам’ятовуванню кожною дитиною з ПМР і, як результат, значному підвищенню рівня розуміння ними змісту навчальних текстів Така сітка дозволяє структурувати зорове сприйняття, пам’ять, значно підвищуючи механізм розуміння інформації. За час навчання діти оволодівають також і самою структурою діяльності по створенню фрейму, основними складовими якої є передбачення та деталізація.

Раціональне керування в навчанні поступово підводить до сприйняття і засвоєння учнями наукових понять, структур – фреймів, за допомогою яких організуються сприйняття, емоції, моторна діяльність, думки та мовлення, а також відпрацьовуються системи пошуку і видобування інформації, необхідної для вирішення конкретної навчальної ситуації. Образне мислення може стати не віковим, допоміжним, перехідним етапом (від наочно-образного до понятійно-логічного), а засобом оволодіння дітьми з особливостями в розвитку прийомами організації сприймання, що сприятиме залученню ще не використаних резервів їх психічного розвитку. При формуванні системи фреймів у дітей спонтанно відпрацьовується вміння не висловлювати деякі проміжні елементи суджень. Як наслідок, відбувається постійне скорочення, згортання мовленнєвих операцій (суджень), що відіграє позитивну роль при виробленні у них інтелектуальних навичок читання, письма, розв’язання математичних прикладів.

Література

1. Тарасун В. В. Основи теорії і практики логодидактики: підручник для вищих навчальних закладів. – К.: «Каравела», 2017. – 316 с
2. Гурина Р.В. Соколова Е.Е. Фреймовое представление знаний. М., 2007.
3. Гурина Р.В. Фреймовые схемы опоры как средство интенсификации учебного процесса // Школьные технологии. 2004. № 1. С. 184–195.
4. Колодочка Татьяна Николаевна. Фреймовое обучение как педагогическая технология общая педагогика, история педагогики и образования. Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата педагогических наук Краснодар 2004