Постановка проблеми: актуальність теми  для учнів в тому, щоб вони сприймали красу української землі через між предметні зв’язки вивчення тем  на уроках географії та української літератури.

Мета: через методику між предметних зв’язків продовжувати прививати любов і красу до  рідної землі через читання літературних додатків.

Основний текст: З давніх-давен, гори - це місце, де душа розслабляється, дихання стає чистішим і частіше, все погані думки залишають розум. Краса величних Карпат, ще не залишила байдужим жодного відвідувача. І взимку, і влітку, тут величезна кількість туристів, які спостерігаючи за великими схилами і гострими шапками гір, назавжди занурюються вглиб себе, своїх роздумів, своєю сутністю. Природно, варто перелічити те, чим цікаві для туриста Карпати. Всім і так ясно, що якщо це гори - то взимку це, безумовно, лижний спорт. Чим ще займатися взимку в горах, крім як мчать на лижах з величезною швидкістю по крутих схилах в компанії кращих друзів? Правильно нічим.

Днем, виснажуючи себе катанням на лижах, а ввечері гріючись в затишних кімнатах невеликих баз, можна залишити в своєму серці найкращі зимові спогади. Тут, в Карпатах, взимку величезна кількість туристів. Всіх їх приваблює краса і душевність тутешніх місць. Новий рік в Карпатах - це просто диво, яке спостерігають тут цікаві туристи щороку. Величезна кількість снігу, веселі компанії, сила-силенна розваг - як раз та атмосфера, яка допомагає відчути справжнє свято. Однак, Карпати гарні не тільки взимку. Літо в Карпатах - теж насичене і цікаве. Багато туристів приходять сюди, щоб здійснювати піші походи на вершини гір, розбивати табори, відпочивати з друзями в дивовижною природною атмосфері. Влітку в Карпатах чарівно красиво. Дивлячись на ліси, пагорби, схили гір, відразу розумієш, чому так багато українських письменників писало про Карпатах і про народи, які заселяли цю територію.

Нехай Карпати і не відрізняються родючістю, зате ні відрізняються душевністю, яку у цих гір ніхто ніколи не зможе відібрати! У літній період часу, тут краще відпочивати під відкритим небом, адже ні в одному місті, чи не знайдеться такого зоряного неба, як тут, в горах. Бюджетно, але чудово - можна сказати про відпочинок в Закарпатті. Ці гори готові укласти в свої обійми всіх тих, хто любить природу і хоче до неї долучитися.

Карпати... Величні і неповторні в красі своїй гори, покриті віковічними лісами, бурхливі ріки, кришталево прозорі високогірні озера - "морські очі", барвистий килим полонин ц отарами овець, мелодії гуцульської трембіти... Таким на мить постає в уяві цей чудовий край чарівної природи, невичерпних земних багатств визначних пам'яток минулого, працьовитих і талановитих людей!

Карпати - це гудки заводів і паровозів, каравани плотів па звивистих порожистих ріках і цілющі мінеральні джерела, газові свердловини і шахти, краєвид нафтових вишок і моря золотої пшениці Прикарпаття, квітучі сади і важкі грона винограду Закарпаття. Широко розливається довкола верховинська пісня, і дзвенить у ній радість визвольної праці, щастя оновленої землі.

Карпати - велика і своєрідна за своїми природними особливостями гірська країна, частина грандіозного поясу молодих складчастих альпійських гірських споруд. Загальна площа Карпат становить 188 тис. кв. км. За гіпсометрією це середньовисотні гори, найвищі масиви яких рідко перевищують 2500 м.

Україні належить середня, північна, звужена і понижена частина Карпатської гірської дуги. Гірські ланцюги тут простягаються з північного заходу на південний схід під верхів'я р. Сану до верхів'я р. Сучави на протязі 240 км. Ширина гірського поясу невелика, від 100 до 110 км, площа близько 27 тис. кв. км.

Гірська споруда оточена генетично зв'язаними з нею передгірними рівнинами. На північному сході простягається Прикарпатська підвищена рівнина, а південно-західні схили Карпатських гір переходять у плоскі простори Закарпатської низовини.

Межу Українських Карпат на північному сході проводять по лінії, яка з'єднує міста: Судова Вишня - Комарне - Миколаїв - Жидачів - Івано-Франківськ - Коломия - Чернівці. Вона розділяє окраїнні частини лісостепових рівнин Руської платформи і передгірні луково-широколистолісові рівнини Прикарпаття.

Південна і західна межі проходять по державному кордону. Тут по карпатських гірських хребтах і річках Радянський Союз межує з Угорською і Польською Народними Республіками, Чехословацькою Соціалістичною Республікою і Соціалістичною Республікою Румунії.

Українські Карпати займають проміжне положення між Західною і Східною Європою.

Карпати розташовані в південних лісостепових широтах помірного поясу. Вклинившись у широтну зону лісостепу, гори розділяють її на два сектори: північно-східний - волино-подільський і південно-західний - угорський. Гірська споруда, зумовлюючи формування помірно континентального, достатньо і надмірно вологого клімату,. порушує широтно-зональні процеси формування і розміщення ландшафтів і сприяє розвитку тут азональних природних комплексів. На фоні широтних лісостепових і степових ландшафтів Карпати різко виділяються у вигляді гірського, холодного, добре зволоженого лісового "острова".

Природа Карпат різноманітна і мальовнича. У підніжжі їх, на (передгірних рівнинах, розкинулась зона окультурених лісо-орних ландшафтів з рідкими сонячними дібровами. На високих передгір'ях їх змінюють широколисті ліси з помірно теплим вологим кліматом і дерново-підзолистими ґрунтами, які "відкривають" гірсько-лісові ландшафти.

У нижній частині гір розкинулись тінисті бувший з помірно вологим кліматом. Ще вище - в середньому ярусі гір - в умовах прохолодного клімату переважають хвойно-широко-листі ліси на буроземах.

Гірсько-лісові ландшафти завершують похмурі величні хвойні ліси помірно холодного, надмірно вологого клімату і підзолів. Вершини гір - це царство субальпійських чагарників і барвистих альпійських луків.

Карпати - край "зеленого золота", розкішних високостовбурних лісів, садів і виноградників.

Надра Карпат багаті на різноманітні корисні копалини, серед яких нафта, газ та сіль яким  належить першорядна роль. Гірські ріки мають величезні запаси енергії. Мінеральні джерела, чудовий клімат, чарівна природа сприяють розвитку численних здравниць, курортів туристських баз. Карпати справді стали краєм масового туризму.

Щороку з усіх куточків нашої неосяжної країни сюди приїжджають тисячі трудящих відпочивати, загартовувати своє здоров'я.

Закарпаття - південно-західні ворота нашої країни в Західну Європу. Через карпатські кручі в країни Європи прокладено найбільший у світі транс'європейський магістральний нафтопровід "Дружба". Через них крокують ажурні щогли-велетні високовольтної лінії в Румунію, Чехію та Словаччину, Угорщину. Ця нова «електроніка» -  "Мир" увіллється в єдину енергосистему країн Європи. Ще у жовтні 1961 року древній Львів і злата Прага з'єдналися електрифікованою залізничною магістраллю протяжністю більше тисячі кілометрів.

На території Українських Карпат розміщені більша частина Івано-Франківської області, Закарпатська і південна частина Львівської області (у межах колишньої Дрогобицької). Крайній південний схід (Північна Буковина) належить Чернівецькій області.

Карпатські області населені порівняно густо. Тут на площі 44 тис. кв. км проживає близько 3,65 млн. чоловік. Але розміщене населення нерівномірно. Більша частина його зосереджена в передгір'ях і на прилеглих до гір рівнинах.

Тут розташовані і великі промислові міста:

Чернівці (172 тис. чол.),
Івано-Франківськ (82 тис. чол.),
Дрогобич (52 тис. чол.),
Коломия (36 тис. чол.),
Стрий (42 тис. чол.),
Борислав (33 тис. чол.),
Самбір (27 тис. чол.) - у Прикарпатті;
Ужгород (58 тис. чол.),
Мукачеве (56 тис. чол.),
Берегове (ЗО тис. чол.),
Хуст (25 тис. чол.) - у Закарпатті.

По передгірних рівнинах проходять важливі транспортні магістралі. Шосейні дороги обсаджені плодовими і декоративними деревами; вони стрічками в'ються по мальовничих долинах, серпантинами забираються на перевали.

Гори - мало заселений край. Гірські села і селища розташовані, головним чином, по долинах великих річок - Черемошу, Пруту, Опору, Стрию, Дністра, Ужа, Латориці, Боржави, Тереблі, Тересви, Тиси, вздовж яких вони тягнуться безперервним ланцюжком. Поселення іноді піднімаються до висоти 800-900 м над рівнем моря.

У національному складі населення переважають українці. В горах живуть різні їх етнічні групи - верховинці та гуцули, які зберегли в своїй культурі своєрідні риси в мові, обрядах, одязі, архітектурі будівель тощо. Крім українців, у карпатських областях проживають росіяни, а також поляки (на північному заході), румуни (на південному сході), словаки та угорці (в Закарпатті).

Основне заняття населення в гірських районах - гірське пасовищне скотарство, лісові промисли, різні народні художні ремесла (вишивання, ткання килимів, різьба по дереву, керамічні вироби). На передгірних рівнинах населення зайняте в сільському господарстві (землеробстві, садівництві) і в промисловості (лісообробній, хімічній, машинобудівній, легкій і харчовій). У Закарпатті, крім того, широко розвинене виноградарство. Прикарпаття - великий район нафтогазовидобувної та переробної промисловості.

За останні роки на території карпатських областей закладено сотні нафтових і газових свердловин, реконструйовано старі і побудовано нові заводи по переробці лісу і мінеральної сировини.

Невеликі дрібноторгові містечка перетворюються в промислові і культурні центри.

Озеро Синевир – міфічне око Карпат.

Озеро Синевир Національного природного парку (НПП) "Синевир" визнано одним з семи природних чудес України у зв'язку з унікальними природними комплексами і найбільшою в Українських Карпатах площею водного дзеркала.  Озеро відповідає вимогам Рамсарської Конвенції про водно-болотні угіддя і має міжнародне значення - переважно як середовище існування водоплавних птахів (995-031), у відповідності до Закону України від 29.10.1996 р. № 437/96-ВР "Про участь України в Конвенції про водно-болотні угіддя".

Водозбірний басейн озера відноситься до середньогірської частини Українських Карпат й розташований у північно-західній частині НПП "Синевир" у межиріччі річок Тереблі і Ріки на висоті нижче 1200 м над рівнем моря. Головною водною артерією району Синевирського озера є річка Теребля, яка бере початок на західному схилі г. Болотняк на висоті 1080 м і впадає в Тису.  Площа водозбірного басейну озера Синевир становить майже 2,4 млн. кв. м (Демиденко та ін., 1993р)

За геоморфологічним районуванням угіддя розташоване в районі середньовисотних хребтів і гірських груп Горган Вододільно-Верховинської області Карпатської Країни. Озеро Синевир належить до типу завальних. Воно утворилось 10-11 тис. років тому внаслідок потужного обвалу-зсуву корінних, що зірвались з південного схилу гори Красної і перекрили прадавню долину Синевирського потока.

Література

1. Масляк П.О., Шищенко П.Г.. Географія України: пробний підручник для 8-9 кл.серед.шк. -К,: Зодіак-ЕКО, 1998.
2. Стадник О.Г.Фізична географія України. Матеріали до уроків. Харків. видавнича група «Основа» 2008
3. https://www.npp-synevyr.net.ua/page142-14.html
4. https://sanatorii-zakarpattia.com/ua/bloh/ozero-sinevir--mfchne-oko-karpat/
5. https://sanatorii-zakarpattia.com/ua/bloh/priroda-ukranskikh-karpat/