Суспільство перебуває у перманентному стані змін. При чому, якщо ще кілька десятиліть тому зміни сприймались як кількісне та якісне докорінне переосмислення реальності, то сьогодні це просто пролонгований і постійний процес. Особливо помітними зміни стають у міжпоколінському розрізі. Так, більш як десятиліття тому ми усі були натхненні перспективами інформатизації суспільства, а також безмежними можливостями інформаційно-комунікативних технологій. При цьому, ми чітко усвідомлювали, що нові форми предметної діяльності і нові види комунікації обумовлюють зміни характеру мислення. Вплив інформаційних тенденцій сприймався як заздалегідь позитивний. Нові навички та вміння мали б розвивати новий вид особистості й мати ймовірно позитивний вплив на психологічний розвиток дитини. Однак сьогодні слід відзначити, що поряд з продуктивними змінами і набуттям корисних компетенцій діти можуть отримувати й негативний досвід, шо може неоднозначно впливати на їх когнітивний розвиток.

Сучасна дитина росте у світі, перенасиченому інформацією: різнотипні, не структуровані факти, відомості, знання буквально переслідують її на кожному кроці. Аналіз сучасних літературних джерел дає можливість стверджувати про зростання освітнього потенціалу Інтернету як доступного засобу дистанційного навчання та самоосвіти дітей. На відміну від інших засобів інформації Інтернет-мережа поєднує у собі друковану, фото та відеоінформацію. Потрібно лише зайти до мережі та сформулювати запит. Однак виникає парадокс – щоб правильно сформулювати запит, треба уміти проводити хоча б первинний аналіз пошукових задач, а ось здатності до аналізу, життя в Інтернет-реальності якраз і не формує. Діти, які виростають у щоденному спілкуванні з новим інформаційним середовищем досить виразно різняться від своїх «докомп’ютерних» однолітків. Тому виявлення особливостей впливу Інтернет-простору на дітей молодшого шкільного віку є достатньо актуальною темою серед вчених сфери педагогіки та психології.

Доступ до інформаційного простору дитина молодшого шкільного віку може отримувати за допомогою: смартфона, планшета, SMART-TV з виходом у мережу. При цьому, дитина може мати одночасно доступ до кількох гаджетів.

Можна виділити такі найбільш поширені форми діяльності молодшого школяра в мережі Інтернет:

- перегляд роликів Youtube;
- гра у комп’ютерні ігри;
- пошук та зберігання зображень, музики, фільмів;
- перебування на інших сайтах через пошукові системи (пошук за запитом);
- використання соціальних мереж для спілкування та перегляду розважального контенту.         

Серед основних потреб, що можуть реалізувати діти в Інтернет-просторі, є:

1. Пошук інформації – в Інтернеті можна знайти практично все (відповіді на шкільні завдання, новини, ресурси для хобі).
2. Розваги – у віртуальному просторі діти грають в онлайн-ігри, слухають музику, дивляться фільми й відеоролики.
3. Спілкування – ця потреба яскраво проявляється в підлітковому віці, проте вже й діти молодшого шкільного віку мають акаунти в кількох соціальних мережах.

Youtube-канал було виділено окремим блоком, оскільки для сучасних дітей він є вагомим каналом отримання інформації, а також пізнання і сприйняття навколишнього світу. Сама платформа дозволяє дивитись відео будь-якого сюжету і формату, при чому наступні відео рекомендуються глядачу на основі попередніх переглядів та запитів. Дослідження показують, що більшість дітей молодшого шкільного віку не мають на меті перегляд пізнавальних, навчальних, виховних відеороликів. Здебільшого – це просто почергова зміна картинок, що не має навчального або повчального характеру. Дітей «захопила» епоха блогерів, чиї відеоролики є інфантильними, простими, найчастіше без пізнавальної суті, з яскравим набором Інтернет-сленгу, що мають на меті лише «хайп» – збільшення кількості переглядів роликів, кількості «лайків», обговорюваності та кількості підписників.

Дослідники виділяють у діяльності дітей в Інтернет-мережі чотири компоненти:

- комунікаційний – використання дітьми Інтернет-мережі для спілкування, для якого характерні анонімність, невидимість, створення «віртуального Я», емоційна невимушеність, обмежене сенсорне переживання, складність у прояві емоцій, використання особливих скорочень та сленгу [1];
- пізнавальний – пошук та засвоєння інформації;
- ціннісний – переглядаючи Веб-сторінки, спілкуючись з віртуальними друзями, дитина засвоює певну інформацію, на підставі якої формуються її життєві цінності;
- поведінковий – засвоєння певних моделей поведінки, які прийнятні для віртуального світу, та з часом перенесяться в реальне життя.

Реалізація цих компонентів у діяльності в Інтернеті має свої позитивні та негативні моменти для розвитку дітей молодшого шкільного віку.

Позитивний вплив полягає у потенційній можливості дитини отримати освітній і життєвий досвід, розширити світогляд. До позитивних наслідків відносять також: розвиток творчого мислення, комунікаційних навичок, формування ділової мотивації, розвиток логічного, оперативного мислення, уміння прогнозувати, розвиток художнього смаку та навичок, формування активної життєвої позиції, емоційне вираження, можливість самореалізації.

Негативні аспекти мають наслідки в цілому для формування особистості дитини та в успішності її навчання в школі та готовності до життя у реальному світі: дитина втрачає інтерес до самостійного мислення, читання, ручної праці, стає пасивним споживачем інформації [4].

Коли Інтернет стає головним джерелом інформації та переважним засобом розваги, у молодшого школяра відсутня частина реального світу, адже він сприймає віртуальних як реальних друзів, які транслюють свої морально-етичні принципи та оцінки подій, що не завжди відповідають прийнятим у суспільстві та можуть формувати хибне уявлення про навколишній світ.

Також значною педагогічною проблемою є формування у сучасних молодших школярів «кліпового» мислення – особливість сприймати світ через короткі яскраві образи, навколишня дійсність сприймається як послідовність ніяк не пов'язаних між собою явищ, а не як однорідна структуру, яка має на увазі під собою взаємозв'язок всіх складових [2]. Також існує думка, що такий тип мислення сучасних школярів відображає реакцію на швидку зміну життя суспільства, що безупинно продукує нові запити. Внаслідок цього, психічній діяльності молодих школярів притаманна висока швидкість сприймання образів, асоціативність, візуальність, емоційність. Але з іншого боку такий спосіб сприйняття навколишнього світу призводить до поверхневого сприйняття та спрощення в засвоєнні інформації, наслідками чого є відсутність навички до аналізу інформації та засвоєння знань. Проте, слід зазначити, що саме вчитель є ключовою фігурою, яка може об’єднати інформаційні уривки єдиним контекстом та в рамках грамотно побудованого обговорення дозволить здобувачам освіти відчути інформаційну цілісність.

Серед інших негативних наслідків для молодших школярів, що може мати надмірне перебування в Інтернет-просторі та користування різними гаджетами, – проблеми з фізичним та психічним здоров’ям. У дітей можуть виникати проблеми з поставою, деформація хребта, порушення зору, слабкий фізичний розвиток. Розлади психічного здоров’я можуть проявлятися у нездатності адаптації до реального світу, складності встановлення контактів та спілкування (особливо з батьками, вчителями та особами інших вікових груп), звуження кола інтересів, Інтернет-залежність та інше.

Таким чином, Інтернет-простір є для молодшого школяра не лише платформою для навчання і пізнання світу, а здебільшого, представляє собою рекреаційний осередок, доступ до якого і його використання диктують певні правила. Потрібно розуміти, що через відсутність достатнього досвіду діти ще не можуть реально оцінювати рівень достовірності й безпеки інформації, яка знаходиться в Інтернет-просторі. У віртуальному світі знімаються заборони та обмеження морально-етичного й соціального характеру (насилля, руйнування, правові норми), що діють у реальності.

Зарадити проблемі можна лише комплексно:

-спільне навчання батьками і школою використання Інтернету;
-контрольоване перебування в Інтернеті (час та контент);
-пошук нових педагогічних методів викладання для вчителя з урахуванням нових особливостей молодших школярів, що формуються як результат впливу розвитку інформаційних технологій та Інтернету;
-акцент у викладанні на формуванні у молодших школярів компетенцій пошуку та аналізу інформації, оцінці її достовірності.

Література

1. Дудка Т. М. Діти та Інтернет: можливості й загрози / Т. М. Дудка// Комп'ютер у школі та сім'ї. – 2015. – № 1. – С. 29–30.
2. Кліпове мислення та школа: суміщаючи несумісне [Електронний ресурс] / Л. Савченко. — Електрон. текстові дані. — Режим доступа: https://osvita.ua/school/57359/, вільний.
3. Коваленко В.В. Формування соціальної компетентності молодших школярів засобами інформаційно-комунікаційних технологій : посібник / за наук. ред. проф. М. П. Лещенко. К., 2017. 192 с.
4. Чуяс О. В. Вплив комп'ютера на психіку дитини : поради батькам / О. В. Чуяс // Шкільному психологу. Усе для роботи : науково-метод. журн. – –№ 5. – С. 29-35.