Як підвищити кваліфікацію
у центрі прогресивної освіти "Генезум"?
- збірник матеріалів
- публікація на сайті genezum.org безкоштовна
- заочна участь
- для закладів загальної середньої освіти
- для закладів дошкільної освіти
- Сертифікат - 5 год, 0.05/0.1 ЄКТС
- постійний доступ
- можна проходити у будь-який час
- дистанційне навчання
- для закладів загальної середньої освіти
- для закладів дошкільної освіти
- Сертифікат - 16/30 год, 0.5/1 ЄКТС
- безкоштовний перегляд
- інтерактив зі спікером
- онлайн формат
- для закладів загальної середньої освіти
- для закладів дошкільної освіти
- Сертифікат - 2 год, 0.06 ЄКТС
Мета: з’ясувати, які зміни відбулися у забудові Житомира після набуття статусу губернського центру на поч. ХІХ ст., ознайомитися з визначними історичними пам’ятками та вулицями міста.
Розвивати вміння аналізувати історичну інформацію, порівнювати архітектурні споруди, сприяти формуванню історичної та інформаційно-комунікаційної компетентності учнів.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу
Вид уроку: урок-екскурсія.
Обладнання: підручник Історія рідного краю Л.В.Котенко, карта Житомирської області, план центру Житомира, мультимедійна презентація, роздатковий матеріал
Очікувані результати: після уроку учні зможуть:
- описувати місто Житомир ХІХ ст.
- показувати на карті місто Житомир, Волинську губернію, вулиці Житомира, які з’явилися у ХІХ ст.;
- називати основні пам’ятки архітектури даного періоду;
- визначати вплив адміністративних реформ на розбудову міста;
- характеризувати нововведення, які виникли у губернському центрі.
Хід уроку
І. Організаційний момент
Доброго дня! Для нас всіх сьогодні незвичайний урок. Бажаю успіху вам і собі! Чи всі сьогодні присутні на уроці?
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
Для роботи на сьогоднішньому уроці нам потрібно дещо пригадати:
- У складі яких держав опинилися українські землі на поч. ХІХ ст.?
- Які адміністративно-територіальні одиниці були утворені в Російській імперії?
- До складу яких губерній входили землі Житомирщини у ХІХ ст.? (робота з картою)
- Коли була утворена Волинська губернія? (29 серпня 1797 р.) (записати на дошку)
- Яке місто мало бути центром Волинської губернії? (карта)
- В якому році Житомир офіційно набув статусу губернського міста? (1804 р.)
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів
Чи любите ви подорожувати? А яке місто України вам найбільше подобається? А знаєте ви, що у Львові є 68 музеїв, а може і більше? А скільки музеїв у Житомирі? А що ж можна подивитися у нашому рідному обласному центрі.
І мені було дуже образливо, коли в соцмережах Житомир асоціювали зі шкарпетками.
У вас на партах є конверти. Відкрийте і дістаньте з них сюрприз (листівки з зображенням міста у ХІХ ст.) Як ви думаєте, яка тема нашого уроку?
- Які у вас очікування від уроку?
Отже, нас сьогодні чекає віртуальна екскурсія до міста Житомира ХІХ ст.
- Оголошення теми, мети, плану уроку
Проблемне запитання
- Як змінився Житомир після набуття статусу губернського центру у ХІХ ст.?
Провести краєзнавче міні-дослідження.
- Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
План
- Значення перетворення міста на губернський центр.
- Вулиці та історичні пам’ятки Житомира ХІХ ст.
- Чи відома вам така інформація, яку підготували учні-журналісти:
«Інформаційний центр»
- ведучий. Назва головній річці Житомира і області Тетереву у давні часи дали греки: «Теретеніа», що означає «річка, протерта крізь скелі». Саме так вона підписана на середньовічних картах Європи, які досліджував відомий житомирський краєзнавець Георгій Мокрицький.
- ведучий. Село Левків колись називалось Ловків і було селищем мисливців.
У 1802 році Житомир був викуплений казною у графа Ільїнського, і з 1804 року призначений губернським містом, вважаючи «что в нем помещаются уже губернския присутственныя места, имеются постройки, сделанныя частными людьми и хозяйственныя заведения губернских чиновников».
- Яке це мало значення для подальшої долі міста?
Відтоді місто інтенсивно розбудовувалося і зростало. У другій половині ХІХ століття Житомир увійшов у число найбільших міст Російської імперії.
Робота з підручником
Розгляньте таблицю на с. 20 і дайте відповідь на запитання:
- Яке місто було найбільшим на Житомирщині у ХІХ ст.?
- Яка була кількість населення у Житомирі у ХІХ ст.?
Робота в зошиті
1827 р. – Микола І затвердив перший Генеральний план Житомира (слайд)
Дослідницька робота
Перегляньте будь ласка візуальні джерела і скажіть, чи всі частини міста забудовувалися однаково (слайди).
С. 22 – Які зміни з’явилися у місті після затвердження цього плану?(на дошку)
План 1827 |
План 1846 |
Бруківка Гасові лампи |
вулиці європейського зразка: камяні дво- і триповерхові будинки. |
1846р. – Генеральний план забудови Житомира як губернського центру
Первірка біля дошки
- Вулиці та історичні пам’ятки Житомира ХІХ ст.
Під час нашої віртуальної екскурсії прошу заповнювати порівняльну таблицю з метою кращого уявлення забудови міста у ХІХ ст.
Вулиці та історичні пам’ятки Житомира у ХІХ ст. (додаток 1)
Назва вулиці або майдану у ХІХ ст. |
Сучасна назва вулиці або майдану |
Історичні пам’ятки |
Хлугове озеро |
Житній ринок |
|
Сінний(Лісовий) майдан |
Сінний ринок |
|
Пасовисько |
Соборний майдан |
Преображенський собор |
Сміттєзвалище |
Старий бульвар |
Парк |
Пилипонівська |
Михайлівська |
Михайлівський собор |
Глиняна |
Театральна |
Семінарійський костел |
Петербурзька (Щорса) |
Покровська |
|
Кафедральна |
Київська |
Будинок губернатора |
Кривий провулок |
Вул. Адмірала Щасного |
Маєток Щасних |
Зелена |
Пушкінська |
Російська публічна бібл. |
Відеофрагмент Перегляньте відео фрагмент «Губернський центр», які підготували учні однієї із житомирських шкіл, і виконайте завдання – запишіть, що нового ви дізналися під час відео екскурсії.
А зараз попрацюємо в парах. Уявіть себе дослідниками-краєзнавцями і поєднайте зображення архітектурних споруд на візуальних джерелах ХІХ ст. і сучасних фотографіях.
Яка пара виконає завдання першими – отримають по 12 балів.
Перевіряємо на дошці. Слайд
Отже, ми продовжуємо нашу подорож і допомогу у цьому нам нададуть екскурсоводи, які ретельно готували розповідь про визначні місця Житомира – губернського центру.
Рольова гра
- екскурсовод. Будинок губернатора.
Нашу подорож розпочнемо з вами на Замковій горі. Ми бачимо будинок губернатора (ліворуч), слайд який прозвали в народі «Королівський палац». Ян Дуклан Охоцкий так описує палац: додаток1.
Але у 1804 р. він згорів, коли губернатором був Решетов, який добудував до палацу невелику кухоньку від якої і почалася пожежа.
29 серпня 1797 р. у день проголошення губернії влаштували велике свято. Для заможних гостей приготували обід, увечері були всі запрошені на бал…, як тоді говорили, казна витратила на це 500 000 руб. асигнаціями.
Безпосереднім учасником цих подій був Ян Дуклан Охоцкий:
Зустрінемося з ним і поговоримо.
Робота з документом:
- Пане Ян, що вам запам’яталося найбільше під час урочистостей?
(Документ)
- Про який прошарок населення згадується у документі?
- екскурсовод. Вулиця Михайлівська
Отже, ми вже почули про пилипонів – це старообрядці, які проживали у центрі, і тому цю вулицю називали – Пилипонівська. Тут була ґрунтова дорога, одноповерхові будинки. А в наш час це вулиця (слайд) Михайлівська з 1888 р., після того, як була побудована Михайлівська церква у 1856 р. за кошти купця Михайла Хаботіна. Пилипонів виселили на окраїну міста.
- екскурсовод. Між річкою Кам’янкою і Замковою горою на початку вул. Черняхівського польський король Август ІІ своїм привілеєм віддав ці землі ордену ієзуїтів, які заснували тут колегію і монастир(слайд). Катерина ІІ ліквідувала монастир, а землі почали здавати в оренду місцевим жителям, зокрема місцевій єврейській общині. Але на поч. ХІХ ст. сталася пожежа і у 1828 р. було збудоване нове кам’яне приміщення. Територія Юридики почала швидко і хаотично забудовуватися, в основному тут селилися євреї-ремісники і торговці. У серпні 1796 р. тут відбулися найбільші урочистості, присвячені створенню Волинської губернії.
- Екскурсовод. Пізніше під час забудови центра міста євреїв також переселили, а тут з’явилися нові вулиці: Рибна, Гостинна, Шкільна, Воздвиженська, Острогська (острог-тюрьма, перебував Олександр Довженко, «гетто»), Стара і багато інших. Зараз на місці цього монастиря - школа-інтернат № 11.
- Про що свідчать назви цих вулиць?
- Узагальнення і систематизація навчального матеріалу.
- Перевірка таблиці. Дана таблиця стане вам у пригоді під час виконання наступного завдання.
- Творче завдання
Робота в групах Розробити туристичний маршрут «Вулиці та історичні пам’ятки ХІХ ст. Використовуйте карту центра Житомира і кнопочки для позначення, чия група перша - отримує високі бали.
Індивідуальна робота
- Хронологічна задача
Рік затвердження першого Генерального плану Житомира + рік, в якому був складений Генеральний план забудови Житомира як губернського центру – рік, коли з’явилася назва Михайлівська вулиця + кількість поштових станцій у Житомирі на початку ХІХ ст. – кількість тисяч жителів у Бердичеві + кількість повітів Волинської губернії – перша цифра року утворення Волинської губернії = ?
Яка подія відбулася у цьому році?
А зараз час прийшов пограти! І заробити ще оцінки.
«Історичні шахи»
Вибирайте питання за аналогією гри «Морського бою» (додаток 3)
VII. Підбиття підсумків. Рефлексія
Відповідь на проблемне запитання.
- Що сподобалося/не сподобалося на уроці?
- Чи відвідаєте ви історичні місця Житомира, вивчені на уроці?
VIIІ. Домашнє завдання
Опрацювати підручник с. 20-23, конспект
Розробити рекламу міста або туристичний буклет
Довідатися, які архітектурні споруди на листівці ми не розглянули на уроці. Дізнатися їхні назви.
Додаткова література:
Дмитро Антонюк, «Чотири мандрівки Житомищиною», видавництво Грані-Т; Георгій Мокрицький, "Житомир. Путівник-довідник"; Микола Костриця, Руслан Кондратюк, “Житомир: Підручна книга з Краєзнавства»).
ДОДАТКИ
- Вулиці та історичні пам’ятки Житомира у ХІХ ст.
Назва вулиці або майдану у ХІХ ст. |
Сучасна назва вулиці або майдану |
Історичні пам’ятки |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Парк |
|
|
|
|
|
|
|
Щорса |
|
|
|
|
|
Вул. Адмірала Щасного |
|
|
|
Російська публічна бібл. |
Хронологічна задача
Рік затвердження першого Генерального плану Житомира + рік, в якому був складений Генеральний план забудови Житомира як губернського центру – рік, коли з’явилася назва Михайлівська вулиця + кількість поштових станцій у Житомирі на початку ХІХ ст. – кількість тисяч жителів у Бердичеві + кількість повітів Волинської губернії – перша цифра року утворення Волинської губернії = ?
Яка подія відбулася у цьому році?
- «Історичні шахи»
1А Пропуск хода
2А Пилипонівська вулиця – зараз це…(1 бал)
3А Що відбулося у 1827 р. у Житомирі?(2 бала)
4А Цукерка
5А Хто побудував Михайлівський собор?(1 бал)
6А Коли з’явилися двоповерхові будинки у Житомирі. (2 бали)
1Б Де знаходилося Хлугове озеро? (1 бал)
2Б Пропуск хода
3Б Які релігійні конфесії існували у Житомирі у ХІХ ст.(3 б.)
4Б Як називалося село Левків у минулому?(2 б.)
5Б Цукерка
6Б Скільки людей проживало у Житомирі на поч. ХХ ст.(1б.)
1В Кривий провулок – це…(1б.)
2В Цукерка
3В Де знаходився будинок губернатора (2б)
4В Скільки було поштових станцій у Житомирі
5В Житомир був центром якої губернії (1б)
6В Цукерка
1Г Цукерка
2Г Назвіть собори Житомира, які були збудовані у ХІХ ст.
3Г Театральна вулиця раніше називалася - ? (Театральна) (2б)
4Г Цукерка
5Г Старий бульвар, а раніше – було (сміттєзвалище) (1б)
6Г Цукерка