Як підвищити кваліфікацію
у центрі прогресивної освіти "Генезум"?

header
  • збірник матеріалів
  • публікація на сайті genezum.org безкоштовна
  • заочна участь
  • для закладів загальної середньої освіти
  • для закладів дошкільної освіти
  • Сертифікат - 5 год, 0.05/0.1 ЄКТС
ПЕРЕЙТИ
header
  • постійний доступ
  • можна проходити у будь-який час
  • дистанційне навчання
  • для закладів загальної середньої освіти
  • для закладів дошкільної освіти
  • Сертифікат - 16/30 год, 0.5/1 ЄКТС
ПЕРЕЙТИ
header
  • безкоштовний перегляд
  • інтерактив зі спікером
  • онлайн формат
  • для закладів загальної середньої освіти
  • для закладів дошкільної освіти
  • Сертифікат - 2 год, 0.06 ЄКТС
СКОРО

Інсценівка за мотивами української народної казки.

Дійові особи:
Оповідач – дорослий,
Дідусь – хлопчик,
Сніжинки – 6-8 дівчаток,
Мишка,
Жабка,
Зайчик,
Лисичка,
Вовк,
Ведмідь – діти.

Реквізит:
засніжені ялинки,
велика  рукавиця,
санчата,
галузки(дрова),
іграшкові сокира,  посуд, 
віник, 

Інструменти:                 
дерев’яні палички (по дві на кожну дитину), 
свищики, 
поліетеленові султанчики (по кількості дітей), 
дзвіночок,
бубонці,
сопілочка,
бубон, 
ложки, 
барабан.

У залі встановлено декорації зимового лісу.

Під пісню  «Ой, зима»  музика та слова Н. Май заходять діти і займають свої місця.

Оповідач:
Зимонька гуляє в нашім ріднім краї
Снігом сипле, морозцем щічки нам щіпає
Та морозом нас, малята, зимі не злякати
Ми усі гуртом підем танцювати.

Діти виконують пісню-хоровод «Зимовий танець» Музика Л. Миргородської Слова Ж. Калюжної

Зима трудиться старанно
Сніжком засипає.
Вітер хугою у лісі на свищиках грає.

Діти під звуки хурделиці грають на свищиках та шурхотять султанчиками.
Щоб зігріть свою хатину,
Дід узяв стару свитину,
І сокиру нагострив – 
В ліс по дрова поспішив.

Виходить Дідусь, в одній руці тримає сокиру, другою тягне санчата.

Дрова Дід рубав завзято
І складав їх на санчата.
В лісі всі почули стук-
Тук-тук-тук, тук-тук-тук.

Дідусь імітує рубання дров. 
Діти під музику стукають дерев’яними паличками.

Навантажив повні сани –
І додому поспішив.
Не помітив наш Дідусь –
Рукавичку загубив.
Дідусь тягне санчата, губить рукавичку та виходить із лісу.
              (виноситься велика рукавичка)
Оповідач: Ось біжить лісочком мишка
                  Мишка сіра, невеличка.
                  Бідна змерзла – вся дрижить,
                  Бачить рукавичку і пищить.
Під музику біжить Мишка. Тримає дзвіночок.
Мишка: Пі, пі, пі! Чия це рукавичка?            
Мишка заглядає у рукавичку, радіє. 
                Буде мені хатка невеличка!
                Тут я буду жити, 
                Дзвіночком себе веселити.
Мишка  грає на дзвіночку.
Оповідач: Ось живе там Мишка –
                 На дзвіночку грає.
                 Коли скаче Жабка –
                 Бубонці тримає.
До рукавички стрибає Жабка з бубонцями.
Жабка:  Тепла рукавичка ось  лежить (озирається)
                Зимно так, я в рукавичці хочу жить.
                 Хтось там є, чи нікого нема? (стукає)

Мишка:  Я Мишка – у дзвіночок граю. А ти хто?

Жабка:    А я Жабка – бубонці тримаю,
                  Пусти у хатинку – весело заграю.
                Жабка грає на бубонцях.

Мишка:   Заходь.

Жабка заходить.

Оповідач: Ось стрибає Зайчик в білім кожушку,
Стрибає до рукавички Зайчик.
                 Він в кишеньці має дудочку дзвінку.
                 Чує, як з хатинки долинає сміх –
                 Стукає у двері…

Зайчик: Тут пускають всіх? (стукає)
               Хто сміється відгукнись, 
               З рукавички покажись.

Мишка:  Я Мишка – у дзвіночок граю,

Жабка:   Я Жабка – бубонці тримаю. 

Разом: А ти хто?

Зайчик:  Та я ж Зайчик, на дудочці-грайчик 
                 Пустіть мене в хатинку 
                 На сопілці вам заграю
                 Вже через хвилинку.

Зайчик грає на сопілочці.

Звірята (разом): Заходь.

Оповідач: Втрьох живуть звірята, не сумують,
                Хоч зима надворі – вони не горюють.
                Та ось біжить лісом красуня Лисичка.

Вибігає Лисичка з бубном.

                Бачить - лежить на снігу рукавичка.
                Зупинилась, її розглядає
                В бубон грає й голосно питає.

Лисиця:  Хто живе у рукавиці?
                 Відгукніться до лисиці. (стукає)

Мишка: Я Мишка – у дзвіночок граю,

Жабка: Я Жабка – бубонці тримаю. 

Зайчик: Я Зайчик -  на дудочці-грайчик .

Разом: А ти хто?

Лисичка: Я руда Лисиця,
                  Пустіть мене до рукавиці.
                  Можу я пісні співати
                  І на бубоні заграти.
                 Лисичка грає на бубоні.

Звірята (разом): Заходь.

Оповідач: Так, вже вчотирьох живуть звірята.
                  Дарма, що зима -  у них тепла хата.
                  Ось лісочком Вовчик сірий пробігає
                  Щоб зігрітись, ложки взяв, та й виграває.
                Вибігає Вовчик з ложками.
                 Бачить рукавицю, стукає й питає…

Вовк:  Хто-хто у рукавиці проживає? (стукає)

Мишка:  Я Мишка – у дзвіночок граю,

Жабка:   Я Жабка – бубонці тримаю. 

Зайчик:   Я Зайчик -  на дудочці-грайчик . 

Лисичка: Я руда Лисиця.
                  На бубоні грати майстриця.

Разом: А ти хто?

Вовк:   А я Вовчик- братик
             На ложках мастак грати, 
             Пустіть мене до хати.
          Вовчик грає на ложках.

Звірята: Заходь.

Вовчик заходить у рукавичку.

Оповідач: П’ять звіряток рукавичка зігріває
                  А зимонька лісом гуляє, гуляє
                  Білим землю, дерева вкриває
                  Все навколо сніжком засипає.

Дівчатка-Сніжинки виконують танок.
«Сніжинки» музика та слова А. Олєйнікової

Оповідач: Ось по снігу ледве-ледве йде Ведмідь.
Важко переступаючи, йде Ведмідь з барабаном.
                  У барлозі він чомусь не спить.
                   Барабан у лапах тримає,
                   Бачить рукавичку, стукає й питає:

Ведмідь: Ох і злюща настала зима!
                  В рукавиці хтось є чи нема?

Мишка:  Я Мишка – у дзвіночок граю,

Жабка:   Я Жабка – бубонці тримаю. 

Зайчик:   Я Зайчик -  на дудочці-грайчик . 

Лисичка: Я руда Лисиця.
                  На бубоні грати майстриця.  

Вовк:   А я Вовчик- братик
             На ложках мастак грати.

Разом:  А ти хто?

Ведмідь: Клишоногий я Ведмідь
                В рукавичці хочу жить. 
                Барабан ось маю,
                Вам -  я теж заграю.

Ведмідь грає на барабані.

Звірята: Заходь!

Ведмідь заходить.

Оповідач: Всіх вмістила рукавичка,
                 Тепла хатка, невеличка.
                  В ній звірята проживають,
                  Кожен своє діло має:
                  Вовчик тріски  носить,
                  Зайчик пічку топить.
                  Жабка в хаті підмітає,
                  Мишка пил скрізь витирає.
                  Лиска – тісто замісила,
                  Пиріжечків наліпила,
                  В пічку теплу посадила.
                  А Ведмідь приніс водиці,
                  З трав духмяних чаю заварив
                  І звірят до столу запросив.
                  Пиріжки, тим часом, вже спеклися,
                  Їх до столу теж несе Лисиця.

Звірята працюють, звучить легка музика.
                Так звірята до весни проживали,
                Дружно працювали, разом чаювали.
Звірята імітують чаювання.
                У завзятій праці в них проходить день,
                 А вечір настане – співають пісень.
                 Беруть інструменти і весело грають
                 Оркестр чудовий на весь ліс лунає!
Всі виконують пісню «Дружба» музика Н. Савко   слова Л.Солонько, звірята  грають на своїх музичних інструментах.