В ході вивчення курсу «Географія» одним з напрямків підготовки учнів є розв’язування географічних задач. Дуже часто хід розв’язку викликає складнощі у дітей та відсутність мотивації до вирішення проблеми. Одним з шляхів подолання учнівського супротиву у розв’язуванні задач є нестандартний підхід до створення умов задач та їх пояснення. Пов’язуючи хобі та інтереси учнів та вивчення географії – зростає мотивація до вивчення та полегшується спосіб сприйняття та розуміння програмового матеріалу.

Як зазначає О. Топузов, географічна навчальна задача – це «об’єктивна інформація, сформульована в словесній або знаковій формі у співвідношенні між визначеними (відомим) і невизначеними (невідомим) “умовами”» [3,ст. 55].

Дослідивши теми курсу, котрі супроводжують задачами можемо умовно поєднати їх у групи: масштаб, гідросфера, атмосфера, літосфера, топографія, географічні координати, суспільна географія, час [1,2].

Розглянемо приклади застосування нестандартного підходу у розв’язуванні задач.

Вивчення теми «Топографія» ми зустрічаємо у 6 та 8 класах. У 6 класі знайомимося з основними поняттями та топографічною картою, у 8-му вже досліджуємо прямокутні координати та більш детально заглиблюємося в топографічні задачі.

Саме прямокутні координати та побудова маршрутів за картою часто викликає низку складнощів.

У вирішенні проблеми побудови маршрутів вчитель може поставити умову задачі, де маршрут матиме нестандарну форму, наприклад:

У контурній карті замалювати маршрут: туристи-астрономи вирішили піти в похід, щоб спостерігати за зорями. Вони вийшли з селища Федорівка, початок маршруту – церква та рушили на північний схід на відстань 1500 м, далі повернули на південний схід і пройшли ще 1625 м. Зупинившись на ніч вони вирішили продовжити подорож та відправилися на північний захід, пройшли 1250м та зупинились на перепочинок, а далі пройшли ще 1км в тому самому напрямку. Ця ніч була дуже хмарна і тому похід продовжили ще на 1 день. Зранку група вийшла на схід та пройшла через річку 1750 м. День був довгим і виснажливим, тому став останнім і туристи повернулися додому в сторону південного заходу на відстань 1750м.

Поясніть чому маршрут був саме такого шляху.

Побудувавши маршрут учень помітить особливість – шлях складається у формі зірки (рис.1).

Рис. 1 Приклад маршруту зображеного на топографічні карті

Шляхом гри ми зацікавлюємо учнів у пошуку вірного маршруту з метою пояснення його форми. У нашому випадку, на початку задачі було вказано, що туристи-астрономи. Тому їх маршрут і має таку форму.

Для учнів 6-го класу не зайвим буде дати завдання, де діти зможуть перетворити топографічну карту у зашифровану розмальовку. Завдання – додати певних кольорів виконуючи умови задачі.

Наприклад: Рухаючись від центральної площі міста на північний схід 200 м турист посадив одиноке хвойне дерево. Горизонталь з найвищою абсолютною висотою наведи коричневим кольором. Водні об’єкти наведи синім кольором. Зелені насадження наведи зеленим кольором. Знайди на плані вітряк та обведи його в кольорове коло. Зобрази в місці найвищої точки на карті зірочку.

Мотивацію до вивчення географії та розв’язування задач старших учнів можна підвищити наблизивши умови задач до життя.

Географія хобі, географія відомих світових брендів, музики, фільмів, власної сім’ї.

Керуючись принципом: я люблю, я знаю, я можу розказати, створюємо міні-проєкти «Моє хобі». Дозволяючи учням самостійно обирати напрямки ми отримає надзвичайно цікаві теми: блогери, аніме, комп’ютерні ігри, фаст-фуди, бойові мистецтва, футбольні турніри. Учні більш вмотивовані до вивчення теми, якщо розуміють її пов’язаність з власним життям та хобі.

При вивченні транснаціональних корпорацій у 9-му класі ми розглядаємо ті компанії, що презентують діти (рис. 2).

Рис. 2 Приклади презентацій транснаціональних корпорацій

Крім того, знаючи логотипи компаній можемо грати в ігри. Наприклад, заховавши фрагмент зображення на логотипі, необхіно сказати, що заховано та яку компанію представлено(рис. 3).

Рис. 3 Приклади ігор з зашифрованими елементами логотипів

Додаючи в задачі життєві ситуації ми полегшуємо процес уявлення ситуації, що описана в задачі. Наприклад:

• На карті годинних поясів в атласі зобразити маршрут подорожі: студентка-випускниця, котра проживала Лондоні о 13:00 прибула до місцевого аеропорту, щоб сісти на літак до Сіднея. Літак запізнився на 1 годину та летів протягом 10 год. У Сідней дівчина прибула за поясним часом … годин. Дівчина зраділа, що через … годин зможе втілити свою мрію та побачити Сіднейську оперу в променях ранкового Сонця, тому вирушила до опери.
• Температура комфорту для зберігання картоплі взимку – +2-+4^оС. Чи вигідно буде побудувати овочесховище на вершині гори, якщо її висота 360 м, а температура біля підніжжя +1^о.
• У торгівельній мережі температура зберігання замороженого морозива не повинна перевищувати –12 ⁰С. Чи можна зберігати морозиво довше 2 діб в коробці, котра стоїть на вершині 7200 м над рівнем моря, а температура на рівні моря +10^о?
• Зміна температури з висотою: чи потрібно буде блогеру вдягати рукавички, якщо знаємо температуру біля підніжжя гори та її висоту.
• Населення: скільки людей в країні має вік, коли можна отримати права.
• Ресурсозабезпеченість: чи вистачить кожній дівчині по каблучці із золота, якщо знаємо запаси.

Для покращення якості географічних знань учнів вчитель повинен розуміти інтерес його аудиторії. Показавши, що інтереси та хобі будуть враховані в ході вивчення програмового матеріалу вчитель підвищує мотивацію учнів до досліджень та навчання. Проявивши креативність та нестандартність в методиці викладання географії знання будуть змістовніші, а інтерес – підвищуватися.

 Література

1. Географія. Інструктивно-методичні рекомендації. Лист Міністерства № 1/9-426 від 01.06.2012 «Щодо інструктивно-методичних рекомендацій із базових дисциплін» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.mon.gov.ua/ua/activity/education/56/generalsecondary-education/metodichni-rekomendatsiji/.
2. Державний стандарт базової і повної середньої освіти (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14січня 2004 р. № 24) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://mon.gov.ua/education/average.
3. Топузов О. М. Проблемне навчання географії в школі: теорія і практика : [монографія] / О. М. Топузов. – К. : Фенікс, 2007. – 304 с.