Cьогодні вже нікого не здивуєш словом «інтеграція». Його можна почути стосовно всіх сфер виробництва, організації діяльності певних об’єктів життєдіяльності людини чи певної групи людей. Інтеграційні процеси тісно пов’язані з потребою часу, індивідуальними та колективними потребами.   Елементи інтегрованого навчання торкаються і початкової освіти.

Не можу згадати автора чудового вислову, що часто останнім часом повторюю, але із задоволенням процитую: «Не вчіть дітей як учили вас, бо живуть вони в інший час.» Саме цей вислів можна взяти дороговказом у роботі вчителів сьогодні. Тільки в пошуку, новизні, експериментах вчителя, відкритті кожної дитини себе під час навчання, їх творчій дослідницькій роботі залежить кінцевий результат – інтелектуально розвинена, творча, високо освічена особистість, що стане успішною особистістю в майбутньому.   Добре, що нарешті дали право вчителю, на свій розсуд, компонувати свої уроки, інтегруючи елементи кількох навчальних предметів в одну тему.

Це велике збагачення мислення, сприймання та почуттів дитини за рахунок цікавого матеріалу, що дає учневі не тільки краще і цікавіше вивчити навчальний предмет, а й пізнати навколишній світ.

Інтегрáція (від лат. integrum — ціле, лат. integratio — відновлення): поєднання, взаємопроникнення. Це процес об'єднання будь-яких елементів (частин) в одне ціле; процес взаємозближення й утворення взаємозв'язків.

Ми вважаємо, що це явище нове, бо з’явилося кілька років тому. Проте, це не так. Адже ще видатні педагоги К.Д.Ушинський і В.О.Сухомлинський використовували елементи інтегрованих уроків в своїй роботі. Чого тільки варті «уроки мислення в природі» Василя Олександровича в Павлиській школі! Він за допомогою спостереження, мовлення та мислення навчав, виховував і розвивав дітей. В наш час, коли вчитель проводить уроки, діти включаються у різні види діяльності, так як на такому уроці поєднуються блоки знань з різних предметів, підпорядковані одній темі. Тому дуже важливо чітко визначати завдання уроку та його головну мету. Саме метою інтегрованого уроку є створення передумов для всебічного розгляду дітьми певного поняття,  явища чи об’єкта. Вчитель повинен на такому уроці не тільки вивчити новий матеріал з дітьми, але й формувати й розвивати позитивні мотиви навчально-пізнавальної діяльності, враховувати рівень розвитку і психологічні особливості дітей та стимулювати нові якісні зміни у цьому розвитку, виховувати гуманне відношення одне до одного і життєво необхідних якостей. Готуючись до уроку, вчитель багато працює над створенням самої структури уроку, добирає матеріали для роботи, використовує цікавий дидактичний матеріал. Це сприяє розширенню знань учнів, формуванню цілісної системи уявлень про діалектико- матеріалістичні закони пізнання навколишнього світу в їх взаємозв’язку. Важлива роль при підготовці надається специфіці кожного предмета, який інтегрується з іншими. Потрібно переглядати й уточнювати набуті знання учнів з даних дисциплін, чи вміють діти застосовувати ці знання в повсякденному житті.    

Вчитель повинен виконувати роль «модератора», а вже діти самі намагаються під час навчання мислити і робити висновки, аналізувати кожну деталь поняття чи явища.

Велику роль під час проведення інтегрованого уроку відіграє навчально-матеріальна база: таблиці, схеми, графіки, аудіозаписи, відеозаписи, демонстраційні матеріали та прилади, матеріали для проведення дослідів, роздатковий дидактичний матеріал. Все це дає можливість тримати високу ефективність роботи на уроці. Діти стають активними, а не пасивними учасниками навчального процесу. Вони вчаться як самостійно, так і колективно висловлювати свої думки, виражати своє ставлення до того чи іншого явища, показувати свої почуття, ділитися своїм хоча й невеликим, але життєвим досвідом.

Інтегровані уроки мають велику відмінність від традиційних. Під час проведення звичних традиційних уроків вивчається явище чи поняття у вузькому спектрі. А коли ми готуємо інтегровані уроки, то тут те ж саме явище чи поняття виступають як багатопланові об’єкти, інформація про які міститься в різних навчальних дисциплінах. Отже, якщо ми підсумуємо вище сказане, то зрозуміємо, що для досягнення високої ефективності навчання необхідно запроваджувати й використовувати в своїй педагогічній практиці інтегровані уроки, особливо в початковій школі, де все сприйняття й пізнання навколишнього світу відбувається через гру та цікавий навчальний матеріал.

Інтеграція навчання має певні підстави для впровадження:

• Наявність інтегрованих процесів у всіх сферах учнівської діяльності.
• Природна потреба молодших школярів цілісно розпізнавати навколишній світ.
• Створення сприятливих умов для реалізації особистісного навчання.
• Необхідність усунення перевантаження учнів та дублювання навчального матеріалу.
• Поглиблення всебічного вивчення конкретних предметів, фактів, явищ.
• Зменшення кількості навчальних годин протягом тижня, вилучення їх для предметів розвивального циклу.

Проте, разом з тим, інтеграція навчання вимагає майстерності, творчості, натхнення, бажання вчителя,  ретельної підготовки, особистісно орієнтованого спілкування з учнями.

Головна ідея тематичного інтеграційного навчання  - сприяння успішній реалізації нових освітніх завдань, визначених Державним стандартом початкової освіти.

Тематична інтеграція має певні шляхи реалізації своїх завдань:

1. Інтегровані уроки.
2. Інтегровані заняття.
3. Інтегровані курси.
4. Бінарні уроки.
5. Інтегровані тематичні дні.
6. Уроки з міжпредметними зв’язками.
7. Тематичне навчання.

Досвід проведення інтегрованих уроків засвідчує, що їх методика вимагає  високого професіоналізму та ерудиції вчителів.

Ідея інтеграції знань надзвичайно популярна в таких країнах як Франція, Німеччина, Фінляндія.

У процесі інтеграції кількість навчальних годин, передбачених на вивчення кожної освітньої галузі, перерозподіляється таким чином, що їх сумарне значення не зменшується.

Зміст природничої, соціальної і здоров'язбережувальної, громадянської та історичної, технологічної, інформатичної освітніх галузей у початковій школі інтегрується в різній комбінації їх компонентів, утворюючи інтегровані предмети і курси, перелік і назви яких зазначаються в освітніх програмах і навчальних планах.

Можливі різні форми інтеграції знань: повне злиття навчального матеріалу в єдиному предметі, тобто інтеграція за змістом (тематичний підхід), інтеграція на рівні способів дій (навичок) (діяльнісний підхід).    Інтеграція за змістом, тобто за тематичним підходом можуть інтегруватися такі предмети: математика з арифметикою, початки алгебри та геометрії; навчання грамоти: мова, література; природознавство може охоплювати такі предмети: астрономію, екологію, економіку, зоологію, ботаніку, анатомію, географію; мистецтво інтегрується з образотворчим, музичним, декоративно - прикладним, танцювальним. Наприклад, тема: «Першоцвіти» розглядається на уроках української мови і читання, математики, природознавства і мистецтва [1]. Інтеграція на рівні способів дій (навичок) (діяльнісний підхід) надає можливість зв’язати зміст двох або більше предметів у межах однієї теми дослідження і називаються вони міжпредметними зв’язками. Міжпредметні зв’язки можуть бути горизонтальними або вертикальними.     Горизонтальні міжпредметні зв’язки характеризуються вивченням поняття на уроках різних предметів впродовж деякого часу (неодночасно). Наприклад, на уроках природознавства досліджують, як виготовляють папір, на уроках української мови проводиться словникова робота – зі словом папір, на уроках трудового навчання виготовляють різні іграшки з паперу.

Вертикальні міжпредметні зв’язки характеризуються вивченням поняття на одному уроці або в один часовий проміжок на різних уроках із використанням навчального матеріалу з різних предметів. Наприклад, на уроці з літературного читання вивчається вірш про річку, на уроці образотворчого мистецтва – малюють водні рослини, на уроках української мови вивчається правопис власних назв і, нарешті, на уроках природознавства вивчається тема водойми України.  

Міжпредметні зв’язки  пропоную  реалізовувати  у таких формах: проектах, екскурсіях, тематичних днях, тижнях, інтегрованих курсах, бінарних та інтегрованих заняттях.

Під час інтеграції на рівні способів дій (діяльнісний підхід) учні вчаться критично мислити, виробляються соціальні, комунікативні, організаційні навички, забезпечується розуміння художніх та інформаційних текстів, використовуючи знання та способів дій у нестандартних умовах.

Отже, можна зробити висновки, що інтегроване навчання має такі переваги: сприяє розвитку вміння бачити взаємозв’язки між різними явищами природи, глибше розуміти будь – яку тему завдяки її дослідженню через кілька точок зору, більш чітко визначати мету кожного предмету в різних контекстах, усвідомлювати комплексний підхід: предмети, навички, ідеї та різні точки зору пов’язані з реальним світом; надається можливість удосконалювати компетентності.

Таким чином, використання інтеграційного підходу у початковій освіті сприяє формування у молодших школярів цілісної картини світу, розвитку системного мислення, здатності сприймати предмети і явища різнобічно, системно, дає можливість формувати в учнів якісно нові знання вищого рівня мислення, динамічність застосування в нових ситуаціях, гнучкість розуму, уміння переносити та узагальнювати знання з різних предметів, з'являється творче ставлення до праці, здатність вирішувати складні практичні завдання, що вимагають синтезу знань із різних наукових галузей.

Література

1. Большакова І., М. Пристінська «Інтегроване навчання: тематичний та діяльнісний підходи» НВК «НОВОПЕЧЕРСЬКА ШКОЛА»
2. Гончаренко С.У. «Формування наукової картини світу в дорослих»метод. посіб. [Рукопис] \ С.У. Гончаренко. – К.: Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України. – с. 123.
3. Іванчук М. Інтегрований урок як специфічна форма організації навчання / М. Іванчук // Початкова школа -2004р. №5; С.10-13.
4. Нова українська школа. Концептуальні засади реформування середньої школи. МОН 27.10 2016 р. Електронний ресурс. Режим доступу до джерела:https://www.kmu.gov.ua/storage/app/media/reforms/ukrainskashkolacompressed.pdf