Виховання  на сучасному етапі – складний інтегрований процес розвитку та стимулювання особистості з придбанням нею соціального досвіду. Зміни в освіті відбуваються на основі затвердженого постановою Кабінету Міністрів Державного стандарту початкової освіти. Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей, розвиток самостійності, творчості та допитливості [1, с.1].

Початкова загальна освіта – перший найважливіший рівень навчання та розвитку дитини. Актуальним завданням постає оволодіння учнями ключовими компетентностями, які є  основою інтелектуального розвитку особистості.  Ця проблема набуває актуальності у зв'язку з тим, що сучасний світ  стрімко розвивається і потребує від учня здатності робити свій вибір, сміливо діяти у будь – яких життєвих обставинах. Результатом діяльності початкової освіти повинна стати сформована життєва компетентність учнів, а це можливо тільки за умови організації навчального процесу на основі компетентнісного підходу, який

- формує активну, самостійну й ініціативну позицію учнів у навчанні;

- розвиває загальнонавчальні вміння та навички;

- формує не просто вміння, а компетенції,пов'язані з досвідом їх застосування у практичній діяльності;

- реалізовує принцип зв'язку навчання з життям.

А вчитель, повинен відповідним чином організувати навчальну діяльність, створити умови для перетворення дитини в суб'єкта, зацікавленого в самовдосконаленні і здатного до дії.

Сучасні тенденції реформування шкільної освіти передбачають розробку і впровадження у практику освітнього процесу особистісно орієнтованих технологій, котрі формують в молодших школярів систему особистісних цінностей, сприяють зростанню їх самостійності й творчої активності. Це  пов’язано з розкриттям феномену рефлексії на рівні регулятивних процесів розвитку особистості молодшого школяра.

Ми добре розуміємо, що ефективність навчання  залежить від чіткої  організації навчального процесу на уроці, від вміння вчителя враховувати реальне засвоєння матеріалу кожним учнем та їх індивідуальні особливості. До сучасного уроку  висувається безліч вимог. Серед них вимоги, які сприяють збереженню фізичного та психічного здоров’я  учнів. У цей ряд ми можемо вписати і рефлексію. Важливим фактором, який впливає на ефективність рефлексії в навчанні є використання  різноманітних її форм і прийомів, їх відповідність віковим та іншим особливостям дітей.

Рефлексії у навчальній діяльності відводиться важлива роль. Її мета – «згадати, виявити й усвідомити основні компоненти діяльності: її смисл, типи, способи, проблеми, шляхи їх вирішення, отримані результати тощо» [2, с. 36]. Крім того, рефлексивна діяльність є засобом самопізнання і самооцінки, співвідношення отриманого і запланованого результатів. Можна стверджувати, що без оволодіння вміннями і навичками рефлексії учень не зможе стати повноправним і повноцінним суб’єктом навчальної діяльності [7, с.91]. Молодший школяр опановує рефлексію як здатність аналізувати зміст і процес своєї діяльності, розглядати й оцінювати власні дії, яка реалізується через певні вміння і навички.

Рефле́ксія (від лат. reflexio — «повертаюся назад») — філософський метод, за якого об'єктом пізнання може бути сам спосіб пізнання (гносеологія) чи знання, думка, вчинок (епістемологія). [4]

Рефлексія – reflexion (лат reflexio – відображення) – процес самопізнання, самоаналізу, споглядання і розуміння власного внутрішнього світу, а також сприйняття і розуміння психічного стану, можливого перебігу думок іншої людини у спілкуванні, усвідомлення того, як партнер сприймає та оцінює співрозмовника. [6]

Педагогічна рефлексія: “Рефлексія – це навичка, яка дозволяє не тільки контролювати спрямованість уваги, а й усвідомлювати власні думки, відчуття і загальний стан. Завдяки рефлексії людина має можливість спостерігати за собою збоку і бачити себе очима людей, які її оточують. Рефлексія – це будь-які наміри особистості, спрямовані на самоаналіз. Вони можуть проявлятися в оцінці своїх вчинків, думок і подій. Від того, наскільки людина освічена і вміє себе контролювати, залежатиме глибина рефлексії”.[5, с.232]

Цілі рефлексії на уроці наступні:

• формування навички самоконтролю;
• розвиток вміння опрацьовувати власні помилки в тій чи іншій сфері життя;
• формування осмисленого підходу до дійсності;
• розвиток критичного мислення.

Види рефлексії відповідно до етапу уроку

Поговоримо про рефлексію з погляду її практичного застосування на уроках. Як стверджують наукові джерела, слово «рефлексія» походить від латинського reflekxio – «звернення назад».

Існує кілька класифікацій рефлексії як етапу уроку. Знаючи класифікацію, вчителю зручніше використовувати і комбінувати прийоми, включаючи рефлексію в план уроку.

І. Рефлексія настрою та емоційного стану використовується на початку уроку для створення позитивного настрою, емоційного контакту з кожним окремо, а також з групою  в кінці діяльності для перевірки емоційного стану.

Ресурсними матеріалами для проведення цього виду рефлексії можуть бути картки із зображенням емоційних облич (смайлики), картки емоційно-художнього забарвлення (картини, музичні твори), зображення настрою кольорами тощо.

ІІ. Рефлексія діяльності дає можливість осмислити способи та прийоми роботи з навчальним матеріалом, знайти найбільш раціональні.Даний вид рефлексії зручніше застосовувати при перевірці домашніх завдань, на етапі закріплення матеріалу, при захисті проектів. Він допомагає учням осмислити види і способи роботи, проаналізувати свою активність і, звичайно, виявити прогалини.

ІІІ. Рефлексію змісту навчального матеріалу використовують для виявлення рівня усвідомлення змісту вивченого. Ефективний прийом незакінченого речення, тези, оцінки «збільшення» знань і досягнення мети; прийом аналіз суб’єктивного досвіду й досить відомий прийом сінквейну, що допомагають у процесі роботи над темою з’єднати старі знання і осмислити нові. Рефлексивна контрольно-оціночна діяльність при організації навчального процесу важлива, оскільки не тільки аналізує результати роботи учнів, але й сам процес роботи, що у свою чергу, передбачає включення кожного учня у взаємоконтроль і взаємооцінку.

Висновки. Важливим моментом у роботі вчителя є – вміння учнів оцінити свою роботу на уроці.

Привчати дитину формулювати свої думки, робити оціночні судження треба починати ще з дитячих років. Позитивна самооцінка дитини молодшого шкільного віку розвивається під час пошуку вірних рішень, висновків. Це надзвичайно важливе відчуття. Тому рефлексія не частина уроку   - це метод моніторингу, iнструмент для аналiзу [3]. Цей метод дозволяє більш продуктивно формувати в учнів ряд ключових компетентностей. Перш за все – «уміння вчитись». Вони набувають досвіду в уміння організовувати свою роботу, розвязувати актуальні проблеми, набувають навичок самоконтролю, самооцінки. Діти вчаться спільно визначати проблеми, співпрацювати, бути відповідальними за прийняті рішення. Обґрунтовують, долають суперечки, приходять до спільного вирішення проблеми.

Власний досвід свідчить про те, що які б інноваційні технології ми не впроваджували в практику, досягти успіху можна лише зацікавивши учня.Застосування методу рефлексії під час вивчення навчальних дисциплін, як на уроках, так і в позакласній роботі, створює додаткову мотивацію до навчання. Учні добре засвоюють матеріал, тому що це їм цікаво.

Систематичне впровадження цього методу  призводить до того, що всі учні поступово опановують її не тільки як навчальну технологію, вміння самостійно вчитися, критично мислити, але і використовувати свої знання у повсякденному житті. Необхідністю подальшої роботи є розробка і впровадження у практику початкової школи методики роботи з розвитку рефлексивних умінь молодших школярів. А саме початкова ланка є фундаментом формування ключових компетентностей Держстандарту  як одного з найголовніших  напрямків виховання особистості сучасної молодої людини.

Література

1. Державний стандарт початкової освіти. [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: http://nus.org.ua/news/uryad-opublikuvav-novyj-derzhstandart-pochatkovoyi-osvity-dokument/.
2. Виногородський А.М. Рефлексивний пошук як механізм вирішення конфліктів у підлітковому віці
3. А.М. Виногородський, І.С. Булах. – Вінниця, 1997. – 145 с.
4. Головкина Е.В. Подведение итогов урока. Рефлексия [Электронний ресурс] / Головкина Е.В. – Режим доступу до ресурсу: : http : //www.ezhva-licey.ru/teachers/nmr/metodich_razrabotki/itogi_uroka.
5. Рефлексія (філософія). - [Електронний ресурс]. – Режим доступу до джерела: https://uk.wikipedia.org/wiki/Рефлексія_(філософія)
6. Тлумачний словник-мінімум із соціальної педагогіки та соціальної роботи / упор. Л. В. Лохвицька. – 2-ге вид., оновл. — Тернопіль : Ман- дрівець, 2017. - 232 с.
7. Топол Вікторія, стаття «Нова українська школа». – [Електронний ресурс]. – Режим доступу до джерела. - https:m.fasebook.com>posts
8. Турчин Т. Розвиток особистісної рефлексії учнів у контексті особистісно орієнтованого навчання / Т. Турчин // Педагогіка і психологія професійної освіти / Гол. ред. Н.Г. Ничкало. – 2007. – № 6. – С. 91-101.