Сьогодення сучасної дошкільної освіти багатоманітне та цікаве. Є можливість обирати різні технології, розробляти власні інновації. Підвищувати професійний рівень, користуючись досвідом колег і новітніми досягненнями науки.

Проте актуальною проблемою дошкілля є оптимальне перетворення освітнього простору дошкільного закладу з метою його осучаснення, задоволення потреб та запитів дітей, врахування особливостей їхнього світосприймання та психофізичного розвитку.

Проблеми та недоліки сучасного освітнього простору.

Аналізуючи проблеми та недоліки освітнього простору сучасних дошкільних закладів, дослідники називають переважно такі:

• Недостатня мобільність обладнання, що ускладнює моделювання простору для ігрових потреб дитини;
• Штучна і надмірна декоративність (тюль, важкі портьєри, ламбрекени, килими на переходах тощо)
• Формальність окремих осередків (як от фізкультурного в ігровій кімнаті, знаряддям якого дітям не дозволяють користуватися)
• Наявність у групах сенсорних стимулів, які не можна використовувати у приміщенні (фізкультурне обладнання для прогулянки розташоване в груповій кімнаті тощо.)

Не можна не згадати й той «візуальний терор». Тобто про інформаційне перевантаження дітей. Це й безліч незрозумілої та надмірно яскравої інформації на стінах, і засилля готових наочних посібників, моделей, картин тощо. У результаті мозок дитини блокує доступ нової інформації, її запам’ятовування.

Однією з проблем є також розрив між знаннями і їх застосуванням у практиці повсякденного життя дошкільнят, тому, важливою стратегією розв’язання окреслених проблем є проектування освітнього простору, адекватного змінам у соціумі. А зміни ці стрімкі, реальні і неминучі.   

Термін «освітній простір» педагоги, соціологи, управлінці та політики почали вживати на початку 80-х років минулого століття. У 1990-х дефініція увійшла до широкого обігу, поступово утверджуючись як наукова категорія.

До питання термінології

Вправа «Тлумачний словничок» (дібрати тлумачення до визначення)

Освітній простір – сфера взаємодії трьох суб’єктів: педагога, дитини й середовища, в якому вони співіснують.

Освітнє середовище – це сукупність умов, впливів, способів навчання, виховання і розвитку особистості.

Предметно-розвивальне середовище – частина освітнього середовища, представлене ​​спеціально організованим простором (приміщеннями, ділянкою тощо), матеріалами, обладнанням та інвентарем для розвитку дітей дошкільного віку відповідно до особливостей кожного вікового етапу, охорони і зміцнення їх здоров'я, обліку особливостей і корекції порушень їх розвитку.

Основні вимоги до простору такі: він має бути безпечним, комфортним, знайомим та розвивальним.

В освітньому просторі може бути кілька середовищ, а в середовищі – кілька осередків (центрів активності).

Іноді для позначення таких осередків вживають терміни зона або куточок. У зазначеннях цих слів є певні нюанси.

Зона, куточок – певний простір, що характеризується конкретними ознаками і має чітко окреслені межі. Складається враження, що діти тільки й розвиваються, що в зоні або в куточку.

Осередок – місце зосередження певної діяльності.

Тому, більш влучним і точним є термін – осередок.

Організація середовища дитячого садка.

Освітній простір закладу дошкільної освіти — комплекс різних середовищ, серед яких мо­жуть бути:

• групові кімнати;
• музична зала з набором інструментів та аудіоапаратури;
• театральна зала;
• лекотека (ігрова кімната);
• відеозала з набором освітніх програм, мульт­фільмів тощо;
• етнографічний музей “.Українська хатина”;
• комп’ютерно-ігровий комплекс;
• фізкультурна зала;
• басейн з душем та сауною;
• фізкультурний майданчик;
• зимовий сад з колекцією рослин різних клі­матичних зон;
• екологічна або наукова міні-лабораторія;
• методичний і медичний кабінети;
• територія дитячого садка із садом, городом, квітниками тощо.

У цих середовищах передбачено різні осеред­ки відповідно до видів діяльності дошкільнят.

У сучасних освітніх комплексних програмах організація предметно-розвивального сере­довища не передбачає жорстко фіксованого на­бору й кількості осередків активності.

Вибір осередків та назв для них залежить від конкретної ситуації в закладі, у групі, і його ви­хованці та педагоги можуть здійснювати разом, як команда. Так з’являються нові осередки ак­тивності, наприклад осередок дослідницької ді­яльності, змінюється організація тих, що вже іс­нують.

Облаштування осередків

З чого розпочати облаштування

Створення розвивального предметного середовища — складний багаторівневий процес. У ході проєктування розробляють праобраз цього середовища, зокрема:

• структуру;
• просторове розміщення окремих складових;
• раціональне їх поєднання та сумісність;
• можливість трансформування, мобільного переміщення;
• наповнюваність обладнанням і засобами.

На основі проєктування моделюють різні варіанти розвивального предметного середовища з огляду на потреби дітей конкретно вікової групи. Відтак обирають оптимальний варіант і відповідно до нього облаштовують осередки.

Яких принципів дотримуватися

Спроєктувати предметне розвивальне середовище допоможуть 13 принципів.

Урахування віку вихованців. Добираючи освітні засоби й обладнання слід орієнтуватися на сензитивні періоди розвитку та провідні види діяльності дітей певного віку.

Розвивальної спрямованості. Наповнювати осередки і поновлювати їх вміст необхідно з урахуванням зони актуального й найближчого розвитку в контексті особистісно-орієнтованого підходу й творчого розвитку дитини.

Ампліфікації. Важливо урізноманітнювати умови розвитку, можливості для дитини якісно проживати сьогодення у тривимірному предметному просторі, співмірному діям її рук. Відповідно до психолого-педагогічної концепції ампліфікації зміст середовища має максимально збагачувати зміст форм діяльності дитини в ньому, задовольняти потреби її розвитку.

Інтеграції спілкування, гри, праці, пізнавально-пошукової, рухової, художньо-мовленнєвої, образотворчої та інших видів діяльності дитини.

Функціональності. Окремі елементи предметного середовища слід підлаштовувати до певних освітніх цілей і програмового змісту. Вони мають бути зручними в користуванні, мобільними, забезпечуваити зручний перехід від одного виду діяльності до іншого.

Культуровідповідності, зв’язку з реальним життям.

Діалогічності. Просторове розміщення й зміст наповнення осередків має спонукати дітей до співтворчості й співпраці з однолітками й дорослими. Зокрема створювати умови для спільного проживання соціокультурного, професійного, особистісного досвіду педагога й життєвого досвіду дитини.

Динамічності. Змістове наповнення має бути мобільним, просто змінюваним. За відносної постійності середовища, яка гарантує дитині відчуття комфорту й захищеності, слід забезпечити гнучкість середовища, його керованість, корегування. Предметне середовище необхідно періодично оновлювати, вносити до нього нові засоби навчання або ті, які діти вже трохи забули. Періодичність, якісні та кількісні параметри цих змін визначають педагоги, виходячи з міркувань психолого-педагогічної доцільності та з урахуванням інтересів, уподобань, креативних ідей вихованців.

Активності, самостійності і творчості. Середовище має спонукати до проявів у ньому активності та взаємодії з його наповненням, а також містити механізми для зниження надмірної активності, які «переключатимуть» дитину на інші види діяльності.

Емоційного благополуччя. Принцип базується на відчутті індивідуального комфорту дорослого й дитини у предметному середовищі. Для цього важливо забезпечити кожному різноманітність вражень на загальному позитивному емоційному тлі.

Центрування. Дає дітям змогу комфортно розташуватися у просторі для одночасної участі в різних видах діяльності. Дітям необхідно мати змогу:

• об’єднуватися в підгрупи за інтересами або пропозицією педагога;
• діяти, не заважаючи одне одному;
• почергово змінювати вид діяльності й відповідні локації.

Естетичності. За умови дотримання загальних канонів естетичної організації розвивального предметного середовища важливо поєднувати звичні й неординарні елементи в облаштуванні та оформленні приміщень, дизайні майданчиків, інших ділянок території закладу.

Безпеки. Облаштовувати розвивальне предметне середовище слід відповідно до санітарно-гігієнічних, техніко-ергономічних норм безпеки щодо будівель, ділянок, обладнання та навчальних засобів.

Вдалим рішенням, що дає можливість опти­мально використовувати обмежене приміщення дитячого садка, є застосування принципу ком­плектування. Ось кілька практичних порад.

♦ Розміщення осередків важливо продумувати так, щоб матеріали, які стимулюють розвиток пізнавальних здібностей, розташовувались | у різних функціональних просторах.     

Так, частина групової кімнати може мати умов­ну назву “кабінет” — простір для розміщення деяких матеріалів із сенсорики, математики, гра­моти, а також дидактичних матеріалів — ігор типу лото, доміно, діафільмів тощо.

♦ Кожному осередку може відповідати певний колір.

Яскраві кольори ігрового осередку показу­ють, що тут можна рухатися, шуміти. Приглуше­ні, пастельні тони — математичний і книжковий осередки — запрошу­ють до спокійної діяльності. Зара­ди комфорту такі осередки не слід розташовувати поряд. Можна за­провадити умовні ключі від них. Ра­зом з дітьми виготовляють “ключі” з дірочками, які чіпляють на цвяшки поряд з осередком. Якщо ключів на цвяшку в певний момент немає, це означає, що в осередку вже є хтось із дітей, тож варто поки що знайти собі інше заняття.

♦ Заради безпеки й ефективності осередки варто розділяти сте­лажами, складаними ширмами або рамами на колесах заввиш­ки приблизно в метр.

Це дає вихователеві можливість безперешкодно спостерігати за тим, що відбувається в групі, створює від­чуття особливої атмосфери в кожно­му осередку й дає можливість збері­гати матеріали.

♦ У створюваному для дітей просторі не може бути випадковим і набір предметів.

У будь-якому штучно створеному предметно-розвивальному середовищі дорослі завжди матеріалізують свою систему уявлень про те, що корисно й добре для дитини. На жаль, вони іноді забувають порадитися про це з самими ви­хованцями і не зважають на їхній персональний простір.

Якими мають бути освітні осередки

З освітніх осередків у групових приміщеннях традиційно виокремлюють:

• ігровий з локаціями для ігор —

– сюжетних;
– конструкторсько-будівельних;
– настільних дидактичних;
– спортивних;
– інтелектуальних;

• природничий,
• відпочинковий,
• книжковий,
• самостійної художньої, театралізованої, освітньо-пізнавальної діяльності,
• батьківський,
• виставковий тощо.

Кількість, види, локальне розміщення осередків у групі може змінюватися залежно від віку дітей, рівня та змісту програмових вимог, нових тенденцій у дошкільній освіті, пріорітетних напрямів освітньої роботи з дитячим колективом. Вибір осередків має бути реальним, педагогічно виправданим і функціональним.

Аби уникнути скупченості дітей і конфліктів у групових осередках, важливо не лише раціонально розмістити їх у просторі, а й спільно з вихованцями виробити прості правила діяльності в них. Такі правила варто встановити стосовно тривалості перебування у центрі, кількості учасників, способу переходу до іншого осередку, користування обладнанням тощо.

Якими нормативними документами керуватися

Основу змісту розвивального предметного середовища ЗДО складають засоби навчання та обладнання, рекомендовані нормативними документами МОН. Насамперед, слід керуватися Примірним переліком ігрового та навчально-дидактичного обладнання для закладів дошкільної освіти, який затверджений наказом МОН від 19.12.2017 № 1633, щорічними Переліками навчальної літератури, рекомендованої МОН для закладів дошкільної освіти. Проте ці документи не регламентують кількість та асортимент засобів навчання та обладнання. Їх можна варіювати для кожного окремого закладу дошкільної освіти залежно від:

• типу;
• профільності;
• кількості дітей;
• приміщень і ділянок території, їхніх площ;
• доступних джерел фінансування;
• динамічного осучаснення асортименту;
• творчого потенціалу колективу;
• підтримки з боку батьківської громадськості тощо.

Важливо грамотно систематизувати розвивальне предметне середовище, чітко розуміти призначення його наповнення й доцільно обирати для нього місце розміщення. Лише за таких умов педагог матиме змогу ефективно застосовувати різні видів обладнання й навчальні засоби у просторі дитячого садка.

Персональний простір дитини.

Персональний простір сучасного дошкільни­ка водночас є і фізичним (тіло, предметне і при­родне середовище, люди, які його оточують, різні заняття тощо), і психологічним (емоційне забарв­лення життя, стиль взаємин). Щось дитина при­ймає у просторі свого життя, від чогось відчуже­на. Дошкільник уже добре володіє своїм тілом, проте його тілесна, а тим паче психологічна вза­ємодія з довкіллям, яка робить цей світ “своїм”, ще перебуває в процесі становлення.

Фізичний простір дошкільника постійно роз­ширюється. Разом з батьками сучасні хлопчики й дівчатка мандрують, ходять до крамниці, на гостини, до цирку, а також освоюють простір ди­тячого садка: групову кімнату, спальню, музичну та фізкультурну зали, сходи тощо.

Психологічний простір життя дошкільняти характеризується високою значущістю для нього чужого дорослого — вихователя, який символізує новий статус малюка і від якого залежить емоцій­не благополуччя кожної конкретної дитини. Час­то дошкільник готовий впустити виховательку до свого персонального простору, поставити її по­руч із мамою.

Персональний простір, на думку М.Осоріної, має складну систему координат, що її малюк за­своює з раннього дитинства, передусім на під­свідомому рівні. Просторові координати (знайомі місця, шляхи, об’єкти тощо) допомагають йому орієнтуватися на місці й реалізувати свою фі­зичну активність, випробовувати себе; соціальні координати (норми, правила, заборони, ритуа­ли тощо) — розібратися в конкретних життєвих колізіях. Духовно-моральні координати (ієрархія цінностей навколишнього світу, зразки й преце­денти взаємодії людей, форми їхньої поведінки тощо) допомагають осягнути взаємини між до­рослими.

Емоційними координатами персонального простору є родина, дім. Саме сім’я, поєднує для дитини минуле з майбутнім, інтимне із соціаль­ним. Для повноцінного розвитку їй потрібен дім, у якому в неї є персональне місце (окрема кімна­та, книжкова полиця тощо).

Якщо персональний простір, у якому живе ди­тина, не задовольняє її вікових потреб, вона за­знає великого дискомфорту, а отже, виростає емоційно й фізично незрілою, не здатною до вза­ємодії з середовищем (за М. Осоріною).

План проведення семінару на тему:

«Освітній простір дошкільного закладу»

Дата проведення:  23.10.2019 року

Мета: розглянути із педагогами проблеми та недоліки освітнього простору дошкільного закладу, термінологічні  поняття:«освітнє середовище», «розвивальне середовище», «освітній простір дошкільного закладу», познайомити педагогів із сутністю та елементами освітнього середовища НУШ та дошкільних закладів зарубіжних країн,  спонукати педагогів до моделювання сучасного освітнього простору дошкільного закладу.

Місце проведення: музична зала 

Інформаційні джерела до питання семінару:

1. К.Крутій. Цикл статей «Стіни, стеля та підлога, які говорять» - ж-л «Дошкільне виховання».-2019.- №1.- №3. №4).

Рекомендуємо інформаційно-методичний супровід питання організації освітнього простору:

• Новий освітній простір. Мотивуючий простір / інформаційний посібник dfrr.minregion.gov.ua;
• Новий освітній простір. Безбар’єрність / інформаційний посібник dfrr.minregion.gov.ua;
• Новий освітній простір. Сучасне обладнання / інформаційний посібник dfrr.minregion.gov.ua;
• Методичні рекомендації щодо організації освітнього простору Нової української школи (Наказ МОН від 23.03.2018 №283) / mon.gov.ua, nus.org.ua;
• Нова українська школа: порадник для вчителя / навчально-методичний посібник/ К., «Літера ЛТД», 2018.-С.44-58.
• Н.Гавриш, О.Лінник «Дитячий садок – початкова школа: переЗА вантаження?!» - «Дошкільне виховання» - 2019 - №9 – с.3- 9
• А.Тристан «Як вони це роблять: дошкільна освіта Німеччини» - Вихователь-методист дошкільного закладу - 2019 - №3 – ст..62-65
• К.Крутій. «Стіни, стеля і підлога, які говорять» - Дошкільне виховання - №№1,2.3,4
• Ю.Журлакова. Досвід німецьких дитсадків – «Дошкільне виховання» - 2019 - №2 – с.2
• В.Гребенюк «Система дошкільної освіти Німеччини» - «Дошкільне виховання» - 2018 - №11 – с.6

Додаткову інформацію щодо створення сучасного освітнього середовища закладу дошкільної освіти можна отримати у проспекті «Все для щасливого навчання дітей» - www.vemakids.com.ua,  www.factor-r.com.ua.