З реформуванням дошкільної освіти дедалі актуальнішою стає проблема перепідготовки керівників закладів дошкільної освіти як  організаторів діяльності освітніх установ. Творчість, ініціативність, самостійність, вміння робити власний вибір, забезпечувати варіативність, системність, комплексність освітнього процесу, спрямованість на кінцевий результат, самоповага та повага до інших – риси, необхідні сучасним керівникам закладів дошкільної освіти.

Керівники в своїй діяльності стикаються з рядом труднощів. Це, насамперед, відсутність необхідних для самостійної управлінської діяльності знань із соціальної економіки та права. Підготовка керівників для системи дошкільної освіти за змістом майже не відрізняється від підготовки вихователя, методиста, викладача. Саме тому, на керівну посаду можуть призначати людину з великим досвідом педагогічної діяльності, з вищою освітою, тобто начебто об’єктивно грамотного фахівця, але без урахування того, чи може цей працівник виконувати функції керівника. І перед людиною одразу постає проблема: бракує вузькопрофільних знань, необхідних саме для робот на цій посаді. У деяких керівників з досвідом роботи, склалися певні стереотипи мислення, несумісні з нашим швидкоплинним і подекуди не прогнозованим життям. Такі керівники не виявляють активності у забезпеченні контингенту дітей, у питаннях фінансування, залучення батьків та громадськості до взаємодії, для них характерна також тенденція до закритості та ізольованості свого закладу. Але сьогодні життя ставить нові вимоги – за дітей потрібно боротися. Отже, слід підвищувати якість освітніх послуг, рекламувати свою діяльність, тісно співпрацювати з батьками, не покладаючись тільки на державне забезпечення, дбати про самофінансування й шукати для цього нові можливості, ініціювати та впроваджувати в життя нові проекти розвитку закладу. Необхідно враховувати, що сучасні умови пред’являють якісно нові вимоги до організаторської діяльності керівників-менеджерів.

Що необхідно зробити? Як розподілити роботу? Кого поставити відповідальним виконавцем? Які дати вказівки в діяльній реалізації ідей? При цьому необхідно проявити стільки творчості і ініціативи, що це має мати не менше значення, ніж сама ідея.

Отож, що таке менеджмент? Менеджмент – самостійний вид професійної діяльності людей, спрямованих на досягнення навчальним закладом, що функціонує в ринкових умовах, певних цілей управління шляхом раціонального використання ресурсів (моральних, матеріальних, інформаційних).

Менеджмент якісної дошкільної освіти – це скоординована діяльність із керівництва та управління закладом дошкільної освіти, яка дозволяє долати труднощі і перешкоди за допомогою безперервного вдосконалення системи, передбачаючи і попереджаючи можливі кризові ситуації.

Для підвищення рівня роботи керівника, йому перш за все важливо проаналізувати свою роботу, виявити, вивчити та дослідити методи, які формують його стиль роботи, встановити параметри освітнього процесу; Проаналізувати причини і напрямки роботи, види діяльності і затрати часу, трудові навики. Всі аспекти виконання завдань членами колективу. Такий підхід буде сприяти аналізу всіх факторів, які впливають на ефективність трудового процесу і дозволить дати комплексну оцінку діяльності керівника – визначити стиль і методи роботи, визначити шляхи раціоналізації. Аналізуючи всю свою роботу, керівник може знайти безліч шляхів для економії часу. Систематична, повсякденна, цілеспрямована робота у відповідності з розкладом, чітке проведення зборів, засідань, нард з детальною підготовкою актуальних питань, їх регламентованість, ритмічність дозволяють зменшити затрати часу.

Будь – яка  діяльність, що повʼязана із завданнями, які вирішує керівник, обовʼязково повинна супроводжуватися роботою з інформацією. Використання інформації, яка йде від виконавців, допоможе керівнику краще орієнтуватися в ситуації, що склалася, своєчасно приймати міри. Системний метод аналізу, раціоналізації і підвищення якості роботи керівника зберігає свою цілісність і дієвість завдяки отриманню, використанню та передачі інформації.

В діяльності керівника необхідно виходити з того, що ефективна бесіда є важливим, перевіреним методом обміну інформацією, яка необхідна для роботи, і до того ж самим простим, доступним і результативним із всіх відомих методів. Бесіда допомагає встановити взаємну довіру, необхідну керівнику в любій обстановці підвищує ділові якості як керівника, так і підлеглих.

Розвиваючи вміння керувати і підкорятися, керівникам слід виробити систему логічних прийомів і методичних правил і застосовувати їх в процесі своєї творчої діяльності. Для керівника ДНЗ необхідність цього обумовлена вимогами творчого підходу до діяльності, саморозвитку, виробленню нових форм поведінки.

Вміння уважно слухати і правильно сприймати інформацію абсолютно необхідне для керівника для встановлення контактів з людьми. Це являється його обов’язком,  входить в коло виконуваних ним функцій, а тому керівник повинен прагнути оволодіти цим мистецтвом досконало.

Для підвищення рівня роботи керівника йому важливо було перш за все проаналізувати свою роботу, виявити, вивчити та дослідити методи, які формують його стиль діяльності.

Керувати – означає спонукати до дій й удосконалювати команду для досягнення погоджених цілей. Кожен керівник несе відповідальність за себе, свою команду, окремих людей у команді, успіх справи і найближчі завдання.

Т.Вороніна виділяє основні функції керівника щодо управління закладом дошкільної освіти на основі менеджменту:

- спонукати штат працівників до роботи в міру сил і здібностей, не допускаючи втрати зацікавленості;
- делегувати , тобто передоручати завдання, залишаючи за собою більше часу для керування й удосконалення штату співробітників;
- складати плани і контролювати діяльність у своїй галузі, щоб гарантувати досягнення цілей;
- приймати дієві рішення на допомогу команді;
- керувати проблемами, не розв’язувати їх усі, але допомагати команді досягти прийнятих рішень;
- ініціювати і заохочувати ідеї, які висуває команда;
- удосконалювати команду;
- поповнювати команду належними кадрами;
- скеровувати партнерську взаємодію з батьками вихованців [1,с.10-12].

У розпорядженні керівника:

• люди – функція керування ним вважається найскладнішою. Це різні запити, погляди, здібності й індивідуальності. Люди не є постійними і можуть змінюватися щодня, щогодини. Здібний керівник розкриє сильні сторони, а слабкі зведе до мінімуму;
• час – засіб демократичний. Як цей час використовується, визначає ефективність керівництв;
• площа – на наявній площі можна багато чого зробити для поліпшення обстановки і режиму роботи людей;
• фінанси – усі керівники до відомої міри пов’язані з бюджетом і витратами. Потрібна додаткова освіта, щоб керівники- нефінансисти мали можливість вести фінансові справи;
• інформація – полегшує працю команди, якщо надається в належному порядку.

Приступаючи до аналізу своєї діяльності, керівник не обмежується  лише збором та константа цією окремих фактів, які характеризують  стиль і методи роботи, а виявляє часткові та загальні закономірності, вимірює силу їх дії в реальних умовах, звіряє свої абстрактні висновки з практичними результатами.

Кожному конкретному закладу дошкільної освіти його імідж потрібний для того, щоб впливати на безпосередні почуття батьків майбутніх вихованців. Нові проблеми в системі закладу дошкільної освіти вимагають змін мислення завідувачів – це рішуча  відмова від млявості та поверхневості, перегляд поглядів на сучасні  проблеми охоплення дітей дошкільною освітою. Сучасний завідувач закладу дошкільної освіти бачить проблем у там, де більшості здається, що все вирішено, і він здатний йти на певний ризик у ході прийняття управлінських рішень.

Сьогодні відомі стратегічні завдання: перехід від уніфікованої освіти до освіти за вибором; залучення всіх учасників освітнього процесу до проектування і нормування освіти. Кожен керівник ЗДО щоденно на запитання  що таке «ринок освітніх послуг», відповідає відповідно до свого особистого розуміння і необхідності просування до цього ринку і вигоди від нього. Розмаїття і варіативність в освітній політиці породили ситуацію вільного вибору батьками типу і виду освітніх закладів, що неминуче привело до конкуренції на ринку освітніх послуг. З.Кульневич зауважує, що погляд сучасних батьків про управління освітньою установою все менше збігається з їх спогадами про власне «організоване» дитинство [2, с.9]. Образ завідувача, зайнятої демонстрацією матеріальної турбот про все і ні про що, яка безладно організовує освітній простір дошкільного закладу, поступово витісняє образом завідувача-менеджера.. Уміння говорити – доводити свої думки, ідеї, рішення і накази до людей, здатність чітко формулювати, просто пояснювати, легко переконувати , говорити  багато, але по ділу. Для успішної організаторської діяльності потрібні ще особливі якості, риси та здібності людини. Як організатор, керівник багато спілкується з людьми  і мусить володіти високою комунікабельністю.

В українській мові багато інших хороших слів, що характеризують людину, - розумний, добрий, вольовий, креативний, заповзятий – і можна нескінченно сперечатися про головні якості справжнього керівника, але можна визнати, що все пізнається в контексті, у тій чи іншій життєвій ситуації, коли всі ці властивості й ознаки застосовуються і виявляються насправді. Якщо керівник не усвідомлюватиме сенсу своєї діяльності й мети, якої прагне досягти в майбутньому, то ніколи не зможе створити собі позитивного іміджу.

Нині ефективність дошкільної освіти на засадах освітнього менеджменту пов’язана з організацією освітнього процесу на основі педагогіки партнерства. Це спонукає оновити зміст і форми співпраці педагогів закладів дошкільної освіти з батьками вихованців. Робота з батьками завжди була традиційною складовою дошкільної освіти, адже заклад дошкільної освіти є першим соціальним середовищем, до якого дитина потрапляє із сім’ї. Дорослі учасники освітнього процесу мають усвідомити значущість партнерської взаємодії між закладом освіти і родиною, оскільки така співпраця покликана створити сприятливі умови для виховання здорової, соціально адаптованої, всебічно розвиненої дитини. Пошук шляхів, спрямованих на формування взаєморозуміння та довіри, побудови партнерської взаємодії між закладом і родиною, має ініціювати педагогічний колектив.

Для того, щоб стимулювати активність і творчий пошук наших вихователів щодо урізноманітнення змісту та колективних форм взаємодії з родинами, у річному плані роботи закладу ми передбачаємо використання як традиційних, так і інноваційних форм роботи в усіх вікових групах.

Аби спонукати батьків до спільної з педагогами участі в розвитку дитини, ми залучаємо їх до планування роботи закладу дошкільної освіти. Недаремно кажуть: «Краще один раз побачити, ніж сто раз почути». Досвід роботи показує, що такі форми роботи, як «Засідання ради закладу», на якій обговорюються питання, які пов’язані з організацією харчування, створення предметно-розвивального середовища, «Батьківські конференції, «День вишиванки»,  свята та розваги з участю батьків, такі як «Тато, мама і я – спортивна сім’я», «Козацькому роду нема переводу», «Мій тато найкращий», «Свято для бабусь та дідусів», «День іменинника», флеш –моби, родинні свята та розваги, «День матері», «Дні відкритих дверей», де  батьки мають змогу краще дізнатися про життя і діяльність дитини в закладі. Також у нашому закладі  батьки залюбки беруть участь у конкурсах-виставках, таких як «Іграшка руками батьків», «Поробки з природного та покидькового матеріалу», «З бабусиної скрині», «Книжка своїми руками» та інші. Два роки поспіль, уже стало доброю традицією проводити «День батьківського самоврядування», під час якого батьки беруть на себе ролі усіх працівників закладу і виконують їхні функції.

Однією з ефективних форм взаємодії із сім’єю залишаються батьківські збори. Проте, як свідчить досвід, на безпосереднє проведення зустрічей у вигляді звітів та повчальних бесід батьки відгукуються неохоче, що цілком зрозуміло.. Батьківські збори у нашому закладі проходять у таких формах, як: ділові ігри, ігрові тренінги, усні журнали, посиденьки, вечорниці.

На мою думку, вдалим проектом  роботи нашого закладу є створення Сімейного центру «Зростаємо разом». Центр створений для батьків та вихованців, які будуть з 2 років відвідувати наш заклад. Насамперед, були проведені  збори з батьками майбутніх вихованців,  на яких батькам презентували заклад дошкільної освіти,  групи раннього віку для того, щоб вони отримали уявлення про життя дитини в закладі, умови виховання і навчання, познайомили з педагогами. Як показали підсумки анкетування, найбільш хвилюючі проблеми батьків – це проблема пом'якшення адаптаційного періоду майбутнього вихованця дитячого закладу, особливості розвитку дітей раннього віку.

Перше заняття продемонструвало, що ми рухаємося у правильному напрямку, адже питання адаптації - актуальне, а позитивні емоції дітей та підтримка батьків надихають на подальшу роботу.

Тому, на зустрічах в Сімейному центрі педагоги знайомлять батьків з організацією освітнього процесу в закладі дошкільної освіти, особливостями розвитку дитини раннього віку, умовами успішної адаптації, ненав'язливо навчають їх різним методам і прийомам спілкування з маленькими дітьми.  Вдало пройшли батьківські збори з батьками середнього дошкільного віку на тему Програма “Впевнений старт”, як орієнтир формування готовності дітей до навчання у школі. Тому в цьому навчальному році група старшого дошкільного віку буде працювати за Програмою  розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт», яка передбачає безболісне входження дитини до Нової української школи.

Отже, робота нашого закладу спрямована на формування у педагогічних працівників та батьків позитивного ставлення до партнерської взаємодії, спонукання їх до дій і моделей поведінки, орієнтованих на взаєморозуміння та взаємодопомогу. А визначення чітких пріоритетів у роботі, особиста готовність педагогів та батьків до співпраці, спрямованість усіх заходів на партнерський формат взаємин сприяють досягненню мети – організації освітнього процесу на принципах партнерства і довіри. Тому, як зрозуміло з вищесказаного, партнерська взаємодія є складовою частиною освітнього меджменту закладу дошкільної освіти.

Література

1. Вороніна Т. Школа мененджмента // Дитячий садок: Управління.-2006. – №2 – С.16.
2. Крутій К., Маковецька Н., Управління дошкільним закладом освіти : організація контролю та керівництва. – Запоріжжя, 1999. – С.167.
3. Кузьменко В. Педагогічний менеджмент у системі дошкільної освіти// Дошкільне виховання. – 2002. № 5. – С.5