Мета: за допомогою інтерактивних технологій:

• Навчити дітей вільно і відкрито міркувати над матеріалом, вдумливо читати, виділяти ключові поняття, формулювати свої судження, оцінювати отриману інформацію та бути здатними використовувати потрібну інформацію в подальшому.
• Розвивати соціально – критичну грамотність, уяву, оригінальність, творчість, креативність мислення.
• Виховувати вміння роздумувати, міркувати, працювати самостійно та у складі груп.

Методологічна основа проблеми – Концепція Нова українська школа, Державний  стандарт  початкової загальної освіти, принципи дидактики (наочності, доступності і послідовності); системний підхід до цілісних педагогічних процесів і явищ; урахування сучасних психолого-педагогічних теорій, а саме: теорії розвивального навчання, теорії поетапного формування знань, вмінь і навичок, теорії інноваційних технологій; орієнтація на передовий вітчизняний і зарубіжний досвід; визначення ролі активності самої особистості у власному розвитку.

Актуальність даної проблеми: нові реалії життя в Україні, європейська інтеграція, її поступове перетворення на демократичну, соціально орієнтовану країну обумовили глобальні зміни у філософії освіти, визначенні її мети, завдань, методів діяльності. Сьогодні в країні створюється нова школа, де учень повноцінно живе, проектує своє майбутнє, свій шлях, враховуючи власні можливості, ставлячи перед собою завдання самовдосконалення, самовиховання, самоосвіти. При цьому особливого значення набуває креативність особистості, її здатність до творчого нестандартного мислення, вміння ефективно вирішувати складні проблеми власної  життєдіяльності.

Зміни, які відбулися в суспільстві і державі, вимагають суттєвих змін в системі освіти, особливо в вивченні іноземних мов. Зважаючи на сучасні вимоги розпочата реформа системи освіти в Україні, яка орієнтує нинішніх і майбутніх вчителів па відмову від авторитарного стилю навчання на користь гуманістичного підходу,  на застосування освітніх технологій, які сприяють розвитку творчих засад особистості з урахуванням індивідуальних особливостей учасників навчального процесу й спілкування. Сьогодення вимагає особистісно-зорієнтованого  підходу до кожного учня, мета якого створення максимально - сприятливих умов для розвитку і саморозвитку особистості, виявлення та активного використання його індивідуальних особливостей у навчальній діяльності.

Основними умовами активізації процесу навчання в системі особистісно-орієнтованої освіти є позитивна мотивація, джерелом якої виступають передусім потреби та інтереси учнів; сприятливий мікроклімат, психологічний комфорт; використання педтехнологій, що відповідають різним стилям і способам навчання; оптимальний перерозподіл часу на кожному етапі вивчення теми; використання попереднього досвіду, знань та умінь учнів; психологічна готовність педагога працювати з дітьми певного віку та конкретного класу.

Розвиваючий аспект раннього шкільного навчання англійської мови

Ігрова мотивація - це система спонукальних причин, які стимулюють потреби молодшого школяра у грі. Ці потреби цілком закономірні. Адже початкові класи є стиком двох психологічних домінант: ігрової діяльності та навчальної (ігри та учення, за словами Д.Б.Ельконіна). При цьому гра, як показує узагальнення позитивного педагогічного досвіду, має практично невичерпні можливості, щоб зробити процес раннього навчання іноземної мови у школі цікавим, інтенсивним і результативним.

Дійсно, спостереження свідчать: настанова на гру, яка відповідає віковим інтересам дітей, викликає у них позитивний настрій і стимулює готовність до іншомовної діяльності як до засобу проведення гри. В учнів активізуються уява, фантазія, процеси мислення, робота пам'яті, пізнавальна і комунікативна ініціатива, посилюється самостійність. Гра дозволяє надавати комунікативної цінності практично будь-якій мовній одиниці. Вона сприяє орієнтації учнів у новому мовному матеріалі, а також у процесі мовленнєвої взаємодії. Подання серйозних навчальних завдань у початкових класах в доступній, привабливій і розважальній ігровій формі зумовлює мимовільний характер засвоєння мовного матеріалу і стереотипів мовленнєвої поведінки у типових ситуаціях іншомовного спілкування. Застосування ігрових вправ звільняє урок від зайвого академізму і зберігає на ньому атмосферу дитинства, що є, на думку психологів і дидактів, одним із найважливіших чинників гармонійного розвитку дитини: психічного, фізичного, духовного.

У процесі навчання іноземної мови в початковій школі гра виконує такі функції: моделюючу, інформуючу, формуючу, коригуючу, стимулюючу.

Моделюючафункція   гри   полягає   у  створенні  умов  для  сприяння соціальному розвитку дитини та соціалізації в іншомовному просторі; інформуюча- передбачає ознайомлення дітей в ігровій формі з пізнавально-цінною інформацією, а також з правилами та нормами поведінки у певних ігрових ситуаціях; формуюча - полягає у розвитку мотиваційної і пізнавальної сфер дитини, у формуванні її як особистості, як індивіда і як суб'єкта навчальної діяльності; коригуючи- дає змогу виявити під час гри рівень навченості учнів (фонетичної, лексичної, граматичної), рівень сформованості мовленнєвої поведінки у відповідних ситуаціях, а також обрати засоби психолого-дидактичного впливу на кожного окремого учня; стимулююча функція гри забезпечує мажорний тон спілкування, позитивний емоційний настрій, усунення негативних психологічних бар'єрів.

Щоб стимулювати ігрову мотивацію і забезпечити реалізацію та взаємодію зазначених функцій гри, навчання іноземної мови у початковій школі повинно передбачати широкий діапазон ігрових вправ, цікавих для дітей з різним домінуючим типом діяльності: мисленнєвим та художнім. Нагадаємо: дітей з мисленнєвим типом діяльності відрізняє розвиток вербального інтелекту. Вони виявляють більші здібності до вивчення іноземної мови. Їх приваблюють вправи з комунікативною орієнтацією. Дітям художнього типу притаманні образність мислення, умілість рук.

З огляду на типологічні розбіжності учнів доцільно комбінувати різні види ігрових вправ, потенційно спроможних стимулювати мовленнєві та мовні дії дітей в ігровій формі, а саме:

• рольові ігри, які психологи вважають дійовим засобом соціалізації дитини;
• пізнавально-художні дидактичні ігри, наприклад: «Послухай і намалюй», «Прочитай і намалюй», «Намалюй і розкажи» тощо;
• рухливі дидактичні ігри з інтелектуальним навантаженням, наприклад: гра з м'ячем, скакалкою, що супроводжується виконанням певної мовленнєвої дії; гра-пантоміма, що ілюструє певні дії людей, тварин, які називає учитель або учень тощо;
• ігри-драматизації змісту пісень, віршів, римівок, сюжетів коміксу або тексту підручника, над яким працюють учні, казки тощо;
• лексичні та граматичні ігри з елементами змагання, побудовані за принципом "снігової грудки" (наприклад, гра "Хвальки": Похваліться, хто має більше корисних речей), "естафети", "мовленнєвого ланцюжка" тощо;
• ігри-змагання між командами, окремими учнями, парами, малими групами;
• ігри-конкурси: на кращого читця, декламатора, актора, диктора радіо, телебачення, гіда зоопарку, виставки, музею, перекладача тощо;
• інтелектуальні автентичні ігри за правилами, наприклад: "Віngо", "І sру";
• спокійні інтелектуальні ігри, наприклад: відгадування мовних загадок, чайнвордів, кросвордів, ребусів, математичних задач; вікторини, комп'ютерні ігри тощо.

Ігрова мотивація тісно взаємопов'язана з іншими видами мотивації учіння молодшого школяра, зокрема з комунікативною мотивацією.

Одним з ефективних прийомів в навчанні спілкування є рольові ігри, які мають невичерпні можливості відтворення самих різноманітних відносин, до яких вступають люди у реальному житті. Уроки з використання ігрових елементів зазвичай проходять жваво, емоційно, при високій активності учнів у сприятливій психологічній атмосфері. Крім того, орієнтуючись на комунікативно-ігровий характер навчання англійської мови на початковому етапі, доцільним є вживання ігрових вправ для навчання дітей техніці читання та письма з використанням ілюстрованої наочності.

Ігри сприяють виконанню важливих методичних задач:

-    створенню психологічної готовності дітей  до мовленнєвого спілкування;
-    забезпечення природної необхідності багаторазового повторення ними мовного матеріалу;
-    тренування учнів у виборі необхідного мовленнєвого варіанту, що є підготовкою до ситуативної спонтанності мовлення взагалі.

Плідними виявились у моїй роботі такі види діяльності: 
- інтелектуальні ігри
- лінгвістичні казки 
- диференційне навчання
- інтегровані завдання
- мовленнєві ігри
- інтерактивні методи. 

А саме: «Морський бій», «Мозковий штурм», «Мікрофон», «Абетковий мікс», «Асоціативний кущ» та ін.

З певністю, я можу стверджувати те, що як саме з перших уроків вчитель зацікавить учнів до вивчення англійської мови і сприятиме всебічному розвитку дитини , такий і буде його кінцевий результат. І якщо він не викличе інтерес в учня з перших днів, то ця дитина, назавжди залишиться глухою, байдужою до вивчення іноземної мови; буде жити без радощів пізнання і відкриття чогось нового і невідомого під час уроків англійської мови. Зі свого досвіду, можу твердо стверджувати, що процес навчання – це не автоматичне вкладання навчального матеріалу в голову учня. Він потребує напруженої розумової роботи дитини та її власної активної участі в цьому процесі. 

Вчитель досягне успіху лише тоді на своїх уроках, коли зрозуміє, що дітям подобається все нове і цікаве. Ми, вчителі, повинні пам’ятати, що одна й та сама модель проведення уроків, не дає можливості дітям розкрити себе повністю, зупиняє розвиток творчого потенціалу навчання.

Місце ігор на уроці та час, що відводиться для гри, залежить від ряду факторів: підготовки учнів, матеріалу, що вивчається, конкретної мети та умов урок.

Література

1. Бех П.О., Биркун Л.В. Концепція викладання іноземних мов в Україні // Іноземні мови. – 1996. – № 2. – С.3 - 8.
2. Близнюк О.І., Панова Л.С. Ігри у навчанні іноземних мов: Посібник для вчителів. – К.: Освіта, 1997. – 64 с.
3. Бодуен де Куртене І. Ігри на уроках англійської мови// Київ: Освіта, 1992.  – 34 с.
4. Державна національна програма "Освіта". Україна ХХІ століття. - К.: Райдуга, 2004. – 61 с.
5. Комунікативні методи та матеріал для викладання англійської мови // Перекл. з англ. мови та адаптація Л.В. Биркун. - Oxford Univ. Press, 1998. – С. 20-48.
6. Пометун О., Пироженко Л. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід. – К., 2002. – 135 с.

Інтернет ресурси

http://english-info.ucoz.ru/blog/global_education_conference/2015-111-18-5

http://english-info.ucoz.ru/index/games_and_activities/0-247

http://teacherjournal.com.ua/shkola/anglijska-mova-v-pochatkovij-shkoli.html

http://www.pearson.com.ua/--202.html