Актуальність проблеми. Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» досить гостро порушує питання адаптації першокласників до навчання у школі, оскільки це важливий крок у доросле життя, і від того, яким він буде, залежить здатність дитини адаптуватися до нових умов і реалізувати власні потенційні можливості.

Проблема адаптації до школи останнім часом є дуже популярною серед дослідників у різних галузях знань. Психологи, педагоги, фізіологи вивчають і обґрунтовують рівні, критерії та умови, які безпосередньо впливають на перебіг процесу адаптації.

Виклад матеріалу. У нашій країні вивчення цієї проблеми має довгу історію. Починаючи з 20-х років ХХ століття, вона ставала предметом, як спеціального дослідження, так і супутнього розгляду в ході дослідження суміжних наук. Відомі численні публікації, присвячені вивченню труднощів шкільної адаптації, її критеріїв, рівнів, етапів (Г.М Чуткіна, В.Є. Каган, Т.В. Дорожевець).

У психологічному словнику поняття «адаптація» розглядається як процес і результат ефективної взаємодії особистості із середовищем, в результаті якого встановлюється відповідність між загальним рівнем найбільш актуальних на даний момент потреб особистості і наявним (перспективним) рівнем задоволення даних потреб, що визначає безупинний розвиток особистості.

На основі аналізу психолого-педагогічної літератури ми розробили основні показники оцінки рівня шкільної адаптації складається з наступних блоків:

1. Показник інтелектуального розвитку містить у собі інформацію про рівень розвитку вищих психічних функцій, про здатність до навчання і саморегуляції інтелектуальної діяльності дитини.
2. Показник емоційного розвитку відображає рівень емоційно-експресивного розвитку дитини, його особистісне зростання.
3. Показник сформованості комунікативних навичок.
4. Рівень готовності до школи у дошкільний період.

Оптимальний адаптаційний період складає один-півтора місяці. Психологами доведено, що найбільш напруженими для всіх дітей є перші чотири тижні навчання. Це період так званої «гострої» адаптації. В цей час не слід підвищувати навантаження, темп роботи.

Створення сприятливого середовища для адаптації дитини до систематичного навчання забезпечуватиме їй подальший розвиток, успішне навчання та виховання. Основною новацією у практиці діяльності 1-х класів закладів загальної середньої освіти є структурування змісту початкової освіти на засадах інтегративного підходу у навчанні. Одним із головних завдань освітнього процесу в НУШ є формування деяких ключових життєвих компетентностей в учнів.

Авторами Концепції НУШ запропонований тематичний інтегрований підхід, де кожен тиждень присвячено окремій темі. До кожної з перелічених тем, за кожним із проблемних питань пропонуються різні види освітньої діяльності.

В умовах реформування системи освіти та запровадження НУШ невід’ємною частиною у роботі практичного психолога є проведення ранкового кола «Я та мої друзі-однокласники», бесід з першокласниками «Як нам стати дружнім колективом», хвилинок релаксації та рефлексії як важливих компонентів сучасного уроку.

Логічно, що створення сприятливих умов для адаптації дитини до школи є важливою умовою забезпечення наступності та продуктивності її розвитку. Цим пояснюється стратегія нашого дослідження, яке проводилось на базі Глухівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 Глухівської міської ради з учнями 1-х класів у 2017-2018, 2018-2019 навчальних роках (експериментальна вибірка – 50 осіб: 24 хлопчики і 26 дівчаток).

Мета дослідження: визначення і порівняння показників та рівнів адаптації першокласників «традиційної» та Нової української школи.

Для проведення діагностичного обстеження ми обрали індивідуальну бесіду з першокласниками (Н.Г. Лусканова); експертну оцінку адаптованості дитини до школи» (В.І. Чирков, О.Л. Соколова, О. В. Сорокіна) (варіанти для вчителя і батьків);проективні методики «Що мені подобається в школі» і малюнок «Мій клас».

Дослідження проводились у школі переважно у другій половині дня, коли діти відпочили від шкільних занять (попередньо було отримано згоду батьків, узгоджено його план з учителями). Діти знаходилися у звичних для них умовах індивідуальної роботи, що зводило до мінімуму вплив сторонніх факторів на результати дослідження).

На першому етапі ми досліджували адаптацію першокласників до навчання у так званій «традиційній» школі: 8% мають низький рівень адаптації (пристосування до навчання в школі вик ликає значні труднощі в особистісних взаєминах); 36% мають високий рівень адаптації до навчання в школі (ця група пристосувалась до шкільного середовища); у 58% діагностовано середній рівень адаптації.

У методиці «Експертна оцінка адаптованості дитини до школи» (В.І. Чирков, О.Л. Соколова, О.В. Сорокіна) є 2 варіанти (для вчителів і батьків), де суб’єктів просять обрати твердження, найбільш точне на час, який характеризує поведінку учня.

За оцінкою батьків 63% першокласників мають середній  рівень соціально-психологічної адаптації; у 37% діагностовано високий рівень адаптації; у 8 % діагностовано низький рівень адаптації  до навчання в школі.

За оцінкою вчителя для 27% учнів властивий низький рівень адаптації (на уроці переважно пасивно сприймають інформацію, «погано» засвоюють матеріал з навчальних предметів, не виконують вимоги вчителя, велику частину уроку займаються сторонніми справами, у стосунках з однокласниками воліють знаходитися поруч з ними, але не контактувати, уникають контакту з учителем); 53% учнів мають середній рівень соціально-психологічної адаптації, 20% учнів – це високий рівень адаптації до шкільного навчання (активно працюють на уроці: часто піднімають руку і правильно відповідають; на перервах проявляють високу ігрову активність, у стосунках з однокласниками товариські; легко контактують з іншими дітьми, товариські до вчителя). 

Слід відзначити, що батьки упереджені в оцінці адаптації своїх дітей і приписують їм вищий рівень адаптованості, ніж вчитель. Рівень оцінки адаптованості вчителем та батьками співпадає у 46% учнів. 

За результатами аналізу малюнків проективних методик «Що мені подобається в школі» та «Мій клас» встановлено, що 27% учнів мають низький рівень адаптації, мотиваційну незрілість, відсутню шкільну та ігрову мотивацію, 24% дітей – це високий рівень (висока навчальна активність, пізнавальна мотивація), у 49% першокласників діагностовано середній рівень адаптації до навчання в школі (позитивно ставляться до навчання, але переважає зовнішня мотивація).

Наступний етап нашого експериментального дослідження передбачав діагностику рівня адаптації першокласників Нової української школи. У ході проведеної роботи було отримано наступні результати: 5% мають низький рівень адаптації (пристосування до навчання в школі вик ликає значні труднощі); 46% мають високий рівень адаптації до навчання в школі; у 49% діагностовано середній рівень адаптації.

За результатами методики «Експертна оцінка адаптованості дитини до школи» (варіант для батьків) 18% першокласників мають середній  рівень соціально-психологічної адаптації; у 78% діагностовано високий рівень адаптації; у 4 % діагностовано низький рівень адаптації  до навчання в школі. За оцінкою вчителя у 8% учнів діагностовано низький рівень адаптації; 64% учнів мають середній рівень соціально-психологічної адаптації, 28% учнів – високий рівень адаптації до шкільного навчання.

За результатами аналізу малюнків проективних методик «Що мені подобається в школі» та «Мій клас» встановлено, що 6% учнів мають низький рівень адаптації та навчальної мотивації; 44% дітей складає високий рівень шкільної адаптації, у 50% першокласників діагностовано середній рівень адаптації до навчання в школі.

Узагальнюючи результати дослідження міри адаптації першокласників в умовах реформування системи освіти України, можна зробити висновок про більш сприятливий процес перебігу адаптації в першокласників Нової української школи, оскільки різниця у відсоткових показниках високого рівня складає 10%, середнього – 9% і низького – 3%.

Також існує каузальний зв'язок між створенням комфортного освітнього середовища, використання новітніх інформаційних технологій в освітньому процесі, позитивним емоційним фоном та успішністю протікання процесу адаптації першокласників.

Висновки і перспективи дослідження. 1. Згідно основних теоретичних уявлень, основними показниками рівня адаптації є інтелектуальний та емоційний розвиток особистості учня, розвиток у нього комунікативних навичок та психологічна готовність дитини до навчання в школі. 2. Емпірично доведено гіпотезу, що успішність перебігу процесу адаптації першокласників безпосередньо залежить від рівня емоційного комфорту дитини в навчальному закладі. 3. Проведена експериментальна робота не вичерпує всіх аспектів проблеми адаптації першокласників до навчання.

Література

1. Агафонова І.Н. Психологічна готовність до школи в контексті проблеми адаптації / І.Н. Агафонова // Початкова школа. – 1999. - № 1. С.61.
2. Грищенко М. Нова українська школа [Електронний ресурс] / Михайло Грищенко. – 2016. – Режим доступу до ресурсу: https://www.kmu.gov.ua/storage/app/media/reforms/ukrainska-shkola-compressed.pdf.
3. Коробко С.Л. Робота психолога з молодшими школярами / С.Л. Коробко, - К., 2006.
4. Кочерга О.В. Коли дитина готова до школи / О.В. Кочерга // Дошкільне виховання. – 2012. − № 12. − С. 4-9.