Одним з основних завдань сучасної загальної середньої освіти, закріпленим в освітньому законодавстві, є формування здорового способу життя та дбайливого ставлення до свого здоров’я. Вирішенню цього завдання якнайкраще сприяє курс «Основи здоров’я», який вивчається в 1-9 класах. Як справедливо зауважує Т.М. Клюєва, викладання цього предмету  зумовлено не лише суттєвим погіршенням стану здоров’я дітей і молоді в Україні, але й усвідомленням того, що здорові діти є більш успішними в навчанні й інших сферах життя [4, с. 135]. В умовах сьогодення, які ускладнені поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, викладання цього предмету набуває ще більшої актуальності, оскільки формує не тільки навички здорового способу життя, а й навички захисту свого здоров’я. Водночас ситуація, яка склалася вимагає і значних зусиль для педагогів, які мають донести до учнів цінність життя, сформувати потребу в його збереженні. Особливо це важливо у зв’язку з активізацією використання засобів дистанційного навчання. У зв’язку з цим особливого значення набуває з’ясування особливостей інноваційної діяльності вчителя основ здоров'я в умовах сьогодення та з урахуванням перспектив майбутнього.

Ефективність засвоєння учнями знань з основ здоров’я в значній мірі залежить від вибору вчителем форм організації навчальної роботи. Сучасні умови набуття знань вимагають від педагогів не тільки високого професіоналізму, а й постійного самовдосконалення, володіння сучасною технікою та інформаційними технологіями, творчого підходу, прагматизму та раціоналізму. Як правильно зауважує Т. М. Клюєва, завдання сучасного педагога – відчувати тенденції інноваційних змін у системі освіти [2, с. 135]. Але це відчуття має базуватися на особистості вчителя, його способу життя, ставленні до власного здоров’я, особистому прикладі. Слід також погодитися з Г. Ковальчук, яка стверджує, що використання  сучасних  інноваційних технологій значною мірою підвищує ефективність навчального  процесу,  забезпечує  оволодіння життєвими  навичками здорового  способу  життя молодших школярів і виховання у них потреби в здоров’ї як важливої життєвої цінності [5, с. 78]. Проте лише цим ефективність досягнення  мети предмету «Основи здоров’я» не вичерпується.

Н.В. Богдановська зазначає, що для досягнення максимальної ефективності навчання вчителю необхідно: розуміти сучасну концепцію здоров’я, безпеки і розвитку, принципи навчання на засадах розвитку життєвих навичок; володіти сучасними педагогічними методиками, передусім, інтерактивними (тренінговими) формами групової роботи; користуватися якісними навчально-методичними матеріалами і перевіреними джерелами додаткової інформації; бути відданим справі навчання дітей здоров’я, розуміти і визнавати актуальні потреби, інтереси та вікові можливості учнів; знати, як заручитися підтримкою колег і батьків [3, с. 107]. До цього слід додати і розуміння та опанування вчителем сучасних технологій дистанційного навчання.

Слід зазначити, що на сьогодні існує три основні види навчання дистанційно. По-перше, це кейс-технологія, де використовуються як паперові носії, так і наочно-методичні посібники. Цей вид навчання використовується одночасно з очною формою. По-друге, це так звана телевізійно-супутникова технологія - навчальне телебаченням з використанням різних відеоматеріалів. По-третє, навчання за допомогою інтернету, яке набуває особливої популярності в останні роки.

Ю.М. Богачков ще в 2011 р. звертав увагу на те, що основна цінність дистанційного навчання – це навчання у своєму темпі за своєю індивідуальною програмою [2, с. 29]. Але таке твердження справедливе лише за умови відсутності постійного навчання на відстані, до якого школа змушена пристосовуватися в умовах карантину. При цьому ще 10 років тому головними проблемами були:

• відсутність навчальних ресурсів, які повноцінно змістовно наповнені, якісно структуровані і потенційно можуть забезпечити формування змісту необхідної програми навчання за курсом «Основи здоров’я»;
• відсутні середовища, яке дозволяли ефективно формувати й адмініструвати програми навчання одночасно для багатьох учнів;
• не існувало системи (організаційно, технологічно, нормативно), яка забезпечувала б розроблення, оновлення й адміністрування відповідних навчальних ресурсів і адміністрування самого процесу дистанційного навчання одночасно великої кількості учнів;
• відсутня система підготовки тьюторів (учителів) дистанційного навчання.

Сьогодення свідчить, що ці проблеми вирішені лише частково:

• навчальні ресурси з’явилися, при цьому їх кількість зростає надзвичайно швидко – інколи вчителю досить складно орієнтуватися в цьому надзвичайному різноманіттю. Відповідно не вистачає методичних оглядів навчальних ресурсів в мережі Інтернет, які можна було використовувати вчителю, у тому числі й вчителю основ здоров’я. Так, наприклад, сьогодні в процесі вивчення предмету «Основи здоров’я» можна використовувати матеріали каналу YouTube «Цікава наука», канал Дніпро TV «Школа online» з онлайн-уроками з основ здоров’я для 5 класу; телеканал ПЛЮСПЛЮС, де розміщено цикл «Корисні підказки». Яскравим і корисним прикладом методичних оглядів є методичні рекомендації «Організація освітнього процесу із застосуванням технологій дистанційного навчання у 2020/2021 навчальному році» [6];
• активно збільшується кількість середовищ для формування та адміністрування програм навчання, у тому числі й «Основ здоров’я» (Сlassroom, Moodle, Edmodo, OnLineTestPad, iSpring Online та інші). Проте на практиці вчителю, який лише пройшов курси підвищення кваліфікації, досить складно самотужки опанувати ці системи, особливо в сукупності в поєднанням з месенджерами для спілкування (Skype, WhatsApp, Viber), програмами для організації відеоконференцій (Zoom, Skype, Discord, Google Hangouts, TrueConf та інші). У зв’язку з цим переважна більшість вчителів відразу зупиняються на одній з таких систем і намагаються або власноруч пристосуватися до неї, або пристосувати її можливості до власної методики викладання «Основ здоров’я», невиправдано залишаючи інші;
• система, яка забезпечує організаційно-нормативну складову дистанційного навчання, поступово формується та удосконалюється. Проте на сьогодні вона характеризується значними протиріччями, намаганням охопити усі нюанси процесу дистанційного навчання;
• система підготовки тьюторів (учителів) дистанційного навчання лише починає формуватися і характеризується значною недосконалістю та пошуками.

До сих пір не подолана проблема технічного забезпечення учнів та вчителів. Зокрема не всі діти забезпечені персональними комп’ютерами, ноутбуками, планшетами. Досить часто їм потрібно користуватися смартфонами для роботи над завданнями та онлайн-уроками, що призводить до погіршення зору. Окремою складною проблемою є забезпечення доступу до мережі Інтернет. Якщо в містах ця проблема переважно вирішена, то в сільській місцевості багато населених пунктів не мають належної швидкості обміну даними за допомогою мережі інтернет.

Головною проблемою і, одночасно перевагою, діяльності вчителя сучасної школи сьогодні та в майбутньому при викладанні предмету «Основи здоров’я» є поєднання традиційних методів навчання та дистанційних технологій. Використання інформаційних технологій дає можливості вчителю при навчанні «Основам здоров’я» використовувати як готові традиційні засоби наочності, так і комп’ютерну наочність. Наприклад, цікавим є сервіс для створення анімованих презентацій – Sway, на якому можна створювати інтерактивні презентації, яка слугують повноцінним поясненням нового матеріалу та завданнями; заслуговує на увагу інтерактивні вправи («Горючі речовини», «Оцінюємо ризик ВІЛ інфікування», вікторини «Пожежна безпека», «Людина в небезпечній ситуації», знайди пару «Надзвичайні ситуації», «Вплив складу повітря на здоров’я людини»), які можна створити, користуючись різними онлайн-ресурсами, що дозволить зацікавити учнів до роботи, підвищити активність та ефективність уроків основ здоров’я.

Альтернативним сервісом для створення інтерактивних вправ є сервіс Wizer.me, який дозволяє складати інтерактивні робочі аркуші, наприклад,  «Наслідки науково-технічного прогресу», «Пожежна безпека»,  «Рівні, види та заходи безпеки». Сервіс Padlet призначений для збереження, організації та спільної роботи з різним контентом у визначеному віртуальному просторі. Прикладом є віртуальна дошка «Друге життя побутових речей», де учні можуть презентувати створені власноруч вироби з відходів.

Серед усіх освітніх середовищ для дистанційного навчання «Основам здоров’я» вважаємо за найбільш доцільне використовувати Google Classroom. Учні можуть у будь-яку хвилину долучатися до онлайн-класу з предмета «Основи здоров’я» за наявності комп’ютера, ноутбука або мобільного пристрою з доступом до інтернету. У вкладці «Завдання», яку можна вважати своєрідною дошкою, вчитель залишає підготовлені заздалегідь матеріали для опрацювання учнями (навчальні матеріали (презентації, статті, уроки, посилання та відеоролики відповідно до теми заняття, онлайн-тестування, різнорівневі та творчі завдання). У стрічці предмету учні публікують власні повідомлення та додають коментарі, що створює двостороннє спілкування. Google Classroom є комплексною системою з потужними можливостями для створення тестів та оцінювання. Окрім того, разом з  використанням Classroom доцільно користуватися іншими інноваційними можливостями, які надаються сервісом Google – створенням презентацій, текстових документів, електронних таблиць, відеоконференцій тощо. Особливо слід звернути увагу на Google Meet, яка цікавою альтернативою платформі для проведення відеоконференцій Zoom. При цьому можливості даного інструменту аналогічні – обмін інформацією в будь-який момент часу. Під час відеоконференцій з основ здоров’я продемонструвала презентації, схеми, графіки, відео на своєму екрані, використовуючи функцію «Демонстрація екрана» та інтерактивну дошку. Також застосовувала функцію «Чат», що дозволяє всім учасникам ділитися короткими текстовими повідомленнями, передавати файли групі або в індивідуальному порядку.

Далі слід звернути увагу на організаційні форми навчання.  Основною такою формою є урок, який є цілісним, логічно-завершеним, обмеженим у часі основним організаційним елементом навчально-виховного процесу в закладах освіти. За умови дистанційної освіти ця організаційна форма вимагає перегляду. Так, наприклад, відповідно до положень Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти, затвердженого в 2020 р. [1], максимальний час роботи з технічними засобами під час уроку складає для учнів 1 класів – не більше 10 хвилин, 2 – 4 класів – не більше 15 хвилин, 5 – 7 класів – не більше 20 хвилин, 8 – 9 класів – 20 – 25 хвилин. При цьому стандартний урок триває біля 40 хвилин. В таких умовах вчителю Основ здоров’я необхідно враховувати велику кількість факторів та будувати урок таким чином, щоб не порушувати вимоги санітарного регламенту і при цьому забезпечити ефективність навчання, координуючи проведені в домашніх умовах разом із дорослими практичні завдання, попередньо забезпечивши відео-, аудіоінструктажами та іншими рекомендаціями. В цьому контексті слід чітко визначати з яким матеріалом діти можуть попрацювати самі, вивчивши тематичний теоретичний матеріал, а коли тема складніша і потрібно пояснити – у цьому випадку доцільним є проведення відеоуроків. Також у зв’язку з цим доцільним видається більш широке використання нетрадиційних уроків-тренінгів, вікторин, екскурсій, подорожей, а також таких інтерактивних технологій, як «Мікрофон», «Незакінчені речення», «Робота в парах», «Займи позицію»,   «Асоціативний кущ», «Очікування», «Пантоміма», «Підказка», «Криголами» та інші.

Особливу увагу слід звернути оцінюванню. Оскільки тематичне оцінювання відбувається на основі оцінювання учня протягом вивчення певного блоку, доцільним є оцінювання усіх видів робіт учня: робота з тестами, створення презентацій, розробка пам’яток та алгоритмів дій, робота в зошиті тощо. Сучасні пристрої зв’язку дозволяють учням знімати відео, тому як варіант мотивації до виконання завдань та їх оцінювання може бути відеоінсценізація певної ситуації, її моделювання спільно з батьками, бабусею чи дідусем, братом чи сестрою (наприклад, моделювання ситуації надання допомоги постраждалому від теплового або сонячного ударів), відеоруханки тощо. Додатковими (заохочувальними) балами має оцінюватися креативність дитини та творчий підхід до виконання завдань.

Узагальнюючи, відзначимо, що здоров'я – одна з головних умов досягнення ycпixy в житті, реалізації природних можливостей. В умовах загальноосвітньої школи збереженню здоров’я, формування ціннісного ставлення до нього сприяє вивчення предмету «Основи здоров’я». Складна епідеміологічна ситуація в світі та, безпосередньо, в Україні, привела до актуалізації технологій дистанційного навчання основам здоров’я, в умовах якого надзвичайно важливим є інноваційна діяльність вчителя.

Література

1. Про затвердження Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти: Наказ МОН України від 10.09.2020 р. №1111/35394 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1111-20#Text
2. Богачков Ю.М. Дистанційне навчання школярів – можливості і проблеми / Ю.М. Богачков // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2011. – №2. – С. 29-33,
3. Богдановська Н. В. Теоретичні та методичні особливості викладання навчального предмета «Основи здоров’я» / Н. В. Богдановська, Т. Є. Одинець // Вісник Запорізького національного університету. Фізичне виховання та спорт. – 2015. – № 1. – С. 104-109.
4. Клюєва Т. М. Методичні аспекти викладання навчального предмета «Основи здоров’я» на основі розвитку життєвих навичок / Т. М. Клюєва // Таврійський вісник освіти. – 2014. – № 3. – С. 134-141.
5. Ковальчук Г. Підготовка майбутнього вчителя початкової школи до викладання предмета «Основи здоров’я» / Г. Ковальчук, В. Кавчак // Молодь і ринок. – 2018. – № 5. – С. 74-79.
6. Організація освітнього процесу із застосуванням технологій дистанційного навчання у 2020/2021 навчальному році: методичні рекомендації / За заг. ред. В. І. Шуляра. – Миколаїв : ОІППО, 2020. – 108 с.