У сучасних умовах одним iз стратегiчних завдань системи освiти є формування особистостi з високим рiвнем iнтелектуальної культури, орiєнтованої на безперервний саморозвиток, що визнає прiоритет загальнолюдських цiнностей, здатної забезпечити своєю дiяльнiстю сталий розвиток людства в майбутньому. Реалiзацiя цього завдання здiйснюється за допомогою залучення школярiв до науково-дослiдної роботи, адже лише творча особистiсть, спроможна створювати, управляти, пропонувати новi теорiї, новi технологiї, новi напрямки розвитку, знаходити шляхи виходу зi складних нестандартних ситуацiй [4]. Тому забезпечення кожнiй людинi можливостi використання свого творчого потенцiалу є одним iз прiоритетних завдань загальноосвiтнiх закладiв, а основним рушiєм такого розвитку є мотивацiя.

Проблеми мотивацiї  в галузi освiти дослiджували вiтчизнянi та зарубiжнi вченi, серед яких слiд вiдмiтити працi таких визначних науковцiв: Л. Карамушки, Л. Даниленко, О. Бондарчук,  В. Сич,  А. Бакурадзе, Р. Шакурова та iн. Зокрема, В. Князєв дослiджував методи управлiння мотивацiєю з метою пiдвищення iнiцiативи та вiдповiдальностi. Питання специфіки дослідницької діяльності розглянуто в роботах Н. Амєліної, Є. Кулик, В. Борисова, Н. Корнєва, Т. Мишковської, В. Сидоренко та ін.; питання готовності особистості до науково-дослідної діяльності порушували в своїх роботах В. Балашов, Л. Гаврилюк, І. Дорожко, Л. Султанова та ін. О. Леонтьєв вважає, що саме мотивація є одним із найважливіших факторів, який забезпечує успіх у будь-якій діяльності [1], тому особливої уваги заслуговують питання мотивації школярів до науково-дослідної діяльності, підвищення їх інтересу і пізнавальної активності до самостійного пошуку нових знань.

Метою статтi є висвiтлення особливостей мотивацiї до науково-дослідної діяльності учасникiв навчально-виховного процесу освiтнiх органiзацiй та визначення її ролi у залученнi школярiв до науково-дослiдної дiяльностi.

Аналiз дослiджень доводить, що останнiм часом все бiльше освiтнiх органiзацiй надають великого значення системi мотивацiї персоналу. Ця проблема постає перед усiма керiвниками, адже добре продумана i органiзована система мотивацiї є ефективним iнструментом як для пiдвищення якостi надання освiтнiх послуг у цiлому, так i для залучення школярiв до здiйснення науково-дослiдної дiяльностi зокрема.

Формування мотивацiї в учнiв до науково-дослiдної дiяльностi є однiєю з головних проблем сучасної школи, що обумовлена оновленням змiсту навчання, постановкою завдань формування у школярiв прийомiв самостiйного набуття знань, пошуку нових способів розв’язання типових завдань, пiзнавальних iнтересiв, життєвих компетенцiй, активної життєвої позицiї [2].

На жаль, сьогоднi пересiчний учитель i типовий навчальний заклад орiєнтованi переважно на пiдтримання зовнiшньої мотивацiї, що описано у табл.1[3]. Така практика згубно позначається на внутрiшнiй мотивацiї, призводить до поступового зниження iнтересу учнiв до науково-дослiдної роботи.

Табл.1

Види мотивації (за А. К. Марковою)

У сучаснiй школi потрiбно здiйснити радикальнi змiни з удосконаленням внутрiшньої мотивацiї учнiв. Потрібно прагнути й докласти усіх зусиль для того, щоб зовнішня мотивація виникала із внутрішньої потреби юного дослідника до пошуку нових знань чи оригінальних способів вирішення наукової задачі.     Мотивацiя складається iз багатьох аспектiв, якi змiнюються й вступають в новi  спiввiдношення (суспiльнi iдеали, сенс навчання для учня, його мотиви, цiлi, емоцiї, iнтереси, рiвень навчальних досягнень, когнiтивнi можливостi), тому становлення мотивацiї є не просте зростання  позитивного або негативного ставлення до науково-дослiдної роботи, а й  утворення складних структур мотивацiйної сфери. Цi окремi структури мотивацiйної сфери (й складнi дiалектичнi вiдношення мiж ними) повиннi стати об’єктом управлiння з боку вчителя. На сучасному рiвнi психологiчної науки педагог повинен використовувати психолого-педагогiчнi засоби впливу, щоб сформувати в учня мотивацiю до науково-дослiдної дiяльностi [4].

Фактори, що сприяють формуванню внутрiшньої мотивацiї до здiйснення науково-дослiдної дiяльностi: позитивний емоцiйний настрiй, ситуацiя успiху, свобода вибору, сформованiсть загальнонавчальних умiнь i навичок, диференцiацiя, iндивiдуалiзацiя завдань,  використання рiзноманiтних прийомiв i методiв, iнновацiйних технологiй, дослiдницько-пошукових, формування мотивацiї на кожному етапi виконання науково-дослiдної роботи. Вчитель поступово формує дослiдницькi навички, здiйснює контроль за виконанням учнями дослiдницьких робiт, проводить консультацiї.

Мотивами науково-дослiдної дiяльностi є: самостiйний пошук нового матерiалу; iнтерес до дослiдження; пошук альтернативних засобiв i способiв розв’язання проблеми; пiдготовка до майбутньої професiї; спiвпраця з учителем, iншими учнями; вiдповiдальнiсть за результати творчого процесу; практичнi результати науков –дослiдної дiяльностi[2].

Мета органiзацiї науково-дослiдної дiяльностi учнiв: надання можливостi для розвитку особистостi та творчої iндивiдуальностi; розвиток творчих здiбностей та активiзацiя розумової дiяльностi; формування потреби безперервного самостiйного поповнення знань; здобуття глибокої системи знань[2].

Мотивацiя учня – глибоко особистiсне та iндивiдуальне поняття. Особливiсть внутрiшнiх мотивiв полягає у тому, що вони безпосередньо пов’язанi зi змiстом та особистiсною значущiстю дiяльностi; якщо змiнюється мотив, заради якого учень вчиться, то це принципово перебудовує i змiст його дiяльностi. Становлення мотивацiї – це не просто збiльшення позитивного чи негативного ставлення до науково-дослідної діяльності, а й ускладнення структури мотивацiйної сфери та спонукань, що є частиною, встановлення нових, iнодi суперечливих вiдносин мiж ними[4]. Зазвичай аспекти мотивацiйної сфери, як i складнi дiалектичнi взаємини мiж ними, мають стати об’єктом управлiння кожного вчителя, який прагне досягти поставленої мети.

Отже, в школi потрібно мотивувати учня до навчання у цiлому i науково-дослiдної дiяльностi зокрема, щоб складалися умови для розвитку творчого мислення кожної дитини. Врахування належним чином психолого-педагогічних чинників мотивації школярів до науково-дослідної роботи сприятиме розвитку їх наукової і дослідницької ініціативності, професійних вмінь та навичок, підвищенню їх рівня знань та формуванню позитивного ставлення до науково-дослідної роботи.

Література

1. Брич В. Я., Корман М. М. Психологiя управлiння: Навч. посiбн. / Брич В.Я., Корман М. М. — К.: Кондор — Видавництво, 2013. — 384 с.
2. Джежеря О.О. Науково – дослiдницька робота учнiв - [Електронний ресурс].-Режим доступу: http://klasnaocinka.com.ua/ru/article/naukovo-doslidnitska-robota-uchniv.html.
3. Маркова А.К. Формирование мотивации учения: книга для учителя / А.К. Маркова, Т.А. Матис, А.Б. Орлов – М. : Просвещение, 1990. – 191с.
4. Швед С.В. Пам’ятка юного науковця - [Електронний ресурс].-Режим доступу:http://static.klasnaocinka.com.ua/uploads/editor/1437/105599/sitepage_62/files/pamyatka_yunomu_naukovomu_shukachu.pdf.