Адаптація дітей до садка завжди була й лишається найскладнішим періодом як для дитини та її родини, так і для педагогів дошкільного закладу. Врахування специфіки адаптаційного періоду допоможе не лише знайти правильний підхід до малюка, а й закласти передумови для його успішної соціалізації в новому колективі. Адже характер пережитих у ранньому віці емоційних станів впливає на успіхи й невдачі не тільки в перші роки школи, але й упродовж усього життя людини.

І вихователь повинен разом з батьками, практичним психологом зробити все для того, щоб перехід від домашніх умов до умов дошкільного закладу був найменш вразливим.

Етапи роботи вихователя з дітьми в адаптаційний період

Робота в  закладі дошкільної освіти в адаптаційний період проходить в декілька етапів:

• підготовчий етап (батьківські збори, анкетування, консультування);
• етап спостережень (заповнення листків адаптації, діагностика);
• етап аналізу і висновків (аналіз адаптаційних листків і індивідуальних карток розвитку, співпраця з практичним психологом).

Розглянемо детальніше етапи роботи, що спонукають  до безболісного адаптування дітей до дитячого садка.

Підготовчий етап

Батькам бажано заздалегідь познайомитися з вихователями дитини. Напередодні формування групи, традиційно проводяться батьківські збори: детальне знайомство з умовами дитячого садка, з організацією життя малюків у дитячому садку. При прийомі дитини у групу раннього віку (3 р.ж.) - попереднє знайомство з дітьми, відвідування групи батьками разом з дітьми протягом трьох днів.

Етап спостережень включає:

• поетапний прийом дітей в групу, постійне збільшення часу перебування дітей в групі, знаходження мами в групі при необхідності, спостереження за поведінкою дітей, консультування батьків;
• розробку індивідуального режиму дня дитини, поступове входження її в життя дитячого садка;
• оформлення „Листків адаптації”, оцінку рівня нервово-психічного розвитку дітей. Активними тут є такі форми роботи: індивідуальні консультації, проведення спільних прогулянок новоприйнятих дітей з дітьми групи.

Етап аналізу  і висновків

Має на меті:

• обробку результатів і аналіз адаптаційних карт розвитку. Виявлення дітей з важкими ступенями адаптації  та індивідуальна робота практичного психолога та вихователя з ними.

Рекомендаційна пам’ятка  батькам, дитина яких вперше відвідує дитячий садок

1. Не залишайте дитину одну в перші дні відвідування садка, побудьте з нею певний час на прогулянці, до обіду, при потребі - залишіться на час вкладання дитини до сну.
2. Дайте дитині в дитячий садок улюблену іграшку.
3. Створіть спокійний, безконфліктний клімат для дитини у сім’ї. Бережіть нервову систему дитини.
4. Повідомте педагога про індивідуальні особливості вашого малюка (як любить засипати, що любить їсти, які продукти харчування провокують алергію і таке інше).
5. Проконтролюйте: аби початок відвідування дитячого садка не прийшовся на епікризні терміни: 2 роки 3 місяці, 2 роки 6 місяців, 2 роки 9 місяців, 3 роки.
6. Відвідувати дитячий садок дитині треба лише здоровою.
7. Тренуйте систему адаптаційних механізмів у дитини з раннього віку, привчайте її до ситуації, в якій треба змінювати форми поведінки.
8. Навчайте дитину вдома всіх необхідних навичок самообслуговування.
9. Допоможіть дитині виробити звичку дотримуватися такого режиму дня, як в дитячому садку.

Рекомендації вихователю для ефективної взаємодії  з  дитиною раннього віку, яка  вперше буде відвідувати дошкільний навчальний заклад

1. Спробуйте планово і поступово заповнювати групу (прийом 2- 3 малюків у тиждень).
2. Кожного дня утримуйте контроль за станом здоров’я, емоційним станом, апетитом, сном дитини.
3. При відвідуванні батьками дошкільного закладу, виходьте їм на зустріч.
4. Запропонуйте батькам оглянути  групу, ігрову кімнату, зверніть  увагу на іграшки, посібники, які є в групі, покажіть шафи, куди діти вішають свій одяг.
5. Обов’язково познайомте батьків з режимом дня в дитячому садку.
6. Виясніть найяскравіші особливості і звички дитини: як називають її вдома, чим дитина більше всього любить займатися, особливості її поведінки.
7. Уточніть наступні правила при спілкуванні з батьками:

• дитячий садок – це відкрита система, батьки – учасники освітнього процесу, тому в будь-який час батьки можуть прийти в групу  і знаходитися в ній скільки їм це необхідно;
• батьки в подальшому можуть приводити та забирати дитину в зручний для них час;
• вихователь повинен прислухатися до прохань батьків, що стосуються харчування, сну, одягу дитини;
• всі загартовуючі процедури проводяться тільки за погодженням з батьками.

Як показує практика,  ефективним є  обов’язкове відвідування практичного   психолога, перед вступом дитини в ЗДО. Він проведе вступну,  роз’яснювальну бесіду з батьками. Під час цієї бесіди заповнюють „Психолого-педагогічні параметри,  що визначають готовність дитини до вступу в садок”.

Приблизні складові  картки можуть виглядати так:

Психолого-педагогічні параметри визначення готовності дитини до вступу в заклад дошкільної освіти

      Адаптаційний листок заповнюється протягом місяця. Подаємо приблизний зміст листка.

АДАПТАЦІЙНИЙ ЛИСТ ДИТИНИ

ПОЗНАЧКИ : Добре – „+”, задовільно – „Y”, незадовільно – „ –”.

Пізніше, на основі даних „Адаптаційного листа” спостережень вихователів і спеціалістів, робиться висновок про ступінь адаптації дитини (легка, середня, важка) і здійснюються рекомендації  з індивідуальної роботи.

З метою вдосконалення роботи ЗДО щодо супроводу дітей адаптаційного періоду та про­філактики дезадаптації дитини, просимо батьків відповісти на запитання опитувальника.

Анкета для батьків щодо прогнозування ступеня адаптації дитини

до умов ЗДО

Прізвище, ім'я дитини________

Дата народження________

Вік       ____

1. Який настрій переважає в дитини останнім часом удома?

• Бадьорий, урівноважений — 3 бали;
• нестійкий — 2 бали;
• пригнічений — 1 бал.

2. Як малюк засинає?

• Швидко, спокійно (до 10 хвилин) —З бали;
• довго не засинає — 2 бали;
• неспокійно — 1 бал.

3. Чи використовуєте ви додатковий вплив, щоб приспати дитину (заколисування, читання казок, масаж, колискові тощо)?

• Так — 1 бал;
• ні — 3 бали.

4. Яка тривалість денного сну дитини?

• 2 години — 3 бали;
• 1 година — 1 бал.

5. Який апетит у вашої дитини?

• Гарний — 4 бали;
• вибірковий — 3 бали;
• нестійкий — 2 бали;
• поганий — 1 бал.

6. Як ставиться ваша дитина до висаджуван­ня її на горщик?

• Позитивно — 3 бали;
• негативно — 1 бал.

7. Чи проситься ваша дитина на горщик?

• Так — 3 бали;
• ні — 2 бали;
• іноді — 1 бал.

8. Чи є у вашої дитини «погані» звички?

• Смокче соску або палець, розгойдується
  (вказати інше) — 1 бал;
• немає — 3 бали.

9. Чи цікавиться дитина іграшками, побуто­вими предметами?

• Так — 3 бали;
• іноді — 2 бали;
• ні — 1 бал.

10. Чи проявляє дитина інтерес до дій до­рослих?

• Так — 3 бали;
• іноді — 2 бали;
• ні — 1 бал.

11. Як ваша дитина грається?

• Уміє гратися самостійно — 3 бали;
• не завжди — 2 бали;
• не грається наодинці— 1 бал.

12. Які стосунки в дитини з дорослими?

• Легко йде на контакт — 3 бали;
• вибірково — 2 бали;
• важко — 1 бал.

13. Які стосунки у вашого малюка з дітьми?

• Легко йде на контакт — 3 бали;
• вибірково — 2 бали;
• важко — 1 бал.

14. Як ставиться до занять: уважна, посидю­ча, активна?

• Так — 3 бали;
• не завжди — 2 бали;
• ні — 1 бал.

15. Чи впевнена дитина у собі?

• Так — 3 бали;
• не завжди — 2 бали;
• ні — 1 бал.

16. Чи є в дитини досвід розлуки з близь­кими?

• Переносить розлуку легко — 3 бали;
• важко — 1 бал.

17. Чи є в дитини прихильність до кого-небудь із дорослих?

• Так — 1 бал;
• ні — 3 бали.

Дякуємо за щирі відповіді! Сподіваємося на подальшу співпрацю!

Підрахувавши кількість позитивних відпо­відей, можна зробити прогноз адаптації ма­люка до умов ЗДО:

• дитина готова до вступу в ЗДО —55—40 балів,
• умовно готова — 39—24 бали;
• неготова — 23—76 балів.

Прогноз ступеня адаптації малюка відслідковує поруч з вихователем практичний психолог. Але полегшити процес адаптації, на мою думку, допомагають адаптаційні заняття, які є необхідною формою роботи вихователя з дітьми в закладі дошкільної освіти. Пропоную авторські розробки проведення адаптаційних занять з дітьми раннього дошкільного віку.

Тема: «Давайте познайомимось»

Мета: спрямувати роботу на формування у дітей первинних уявлень про себе як особистість («Я сам»). Вчити називати своє ім’я, вік, розуміти, що поруч з тобою є вихователь, інші діти та батьки.

Створити належні умови для дитячої повноцінної соціалізації, формувати відчуття приналежності дитини до певного дитячого угрупування. Викликати у дітей радість від перебування в групі, бажання погратися з іншими дітьми.

Хід:

В групу заходить новенька дитина, тримається за мамину руку, не відпускаючи її. Вихователь пропонує дитині піти погратись. У випадку згоди, вихователь бере дитину за руку і підводить до діток. (Мамі дозволяється бути в групі так довго, як вона того забажає). Якщо дитина не погоджується, нехай залишається біля мами.

З іншими дітьми проводиться заняття-гра «Зустрінемо новачка»

Матеріал: предметно-ігрове середовище групи, нова лялька-«лялька як персона»

Варіант 1:

Вихователь: - Ой, діточки, до нас ще хтось іде. Хто це? Нова ляля. Лялю звати Оленка.

Ляля Оленка така ще маленька
І в неї весела рідня.
А очі в Оленки такі голубенькі!
В садочок ляля ходить щодня.

Розглянути ляльку: в що одягнена, її зовнішній вигляд, порівняти зі знайомою лялькою, що в ігровому осередку. Приблизні запитання:

• Яка симпатична і акуратна нова лялька! А якого кольору її платтячко?
• Подивіться, які стрічки Оленка заплела в косички..
• А чим відрізняються Марічка і Оленка?
• Ляля хоче познайомитись зі всіма дітками, що сьогодні прийшли до нас в садочок. Олю, дай ручку лялі. Скажи, як тебе звати (і так по колу). Давайте запросимо нову ляльку сісти. Прошу, лялю, стілець, сідай ось тут. Будеш з нашими дітками грати.

(Самостійні ігри дітей).

Варіант 2:

У вихователя в руках – дзеркало. Вона пускає «сонячні зайчики», звертає увагу дітей.

- Діти, хто це стрибає в нас по стіні?
- Сонячний зайчик. Давайте з ним познайомимось. Хто ти, гостю невідомий?
- Сонячний зайчик.
- Він хоче знати, як нас усіх звати. Я, зайчику. Руслана Володимирівна. Праворуч від мене стоїть Оля. Скажи, Олечко, голосно, як ти називаєшся. (діти по черзі знайомляться, називаючи своє ім’я )
- Ось і познайомились. А тепер давайте пограємо із Сонячним зайчиком. (Якщо вийде, впустити сонячного зайчика дітям на долоньки, на носик….і т.п.) Під веселу музику потанцюємо разом із Сонячним зайчиком (музикотерапія). Попрощаємось. Ще обов’язково Сонячний зайчик прийде до нас у гості.

Варіант 3:

Заняття починається в роздягальні. Вихователь – до дітей:

• Діти, ви вже виросли, стали великими, тому прийшли в дитячий садок. Доки діти маленькі, вони живуть вдома, з мамою, татом, а коли виростають – ходять у дитячий садочок, як тато і мама – на роботу. І Улянка прийшла в садок, (вивішує фото дитини у куточку ранкових зустрічей «Хто до нас прийшов») і Олежик, Катруся теж своє фото повішає ось тут, вона вже давно ходить у садочок. А сьогодні Марічка вперше до нас прийшла. Ось її картинка, повішаємо її поруч з вашими фотографіями. Марічка щодня буде до нас приходити і тут вивішуватиме своє фото. Дивись, Марічко, тут діти наші роздягаються. І Наталя, і Андрійко, - всі мають свою шафу. Твоя шафа теж тут є, ось вона. На дверцях намальована мишка. Запам’ятай, Марічко, це твоя шафа. Давай глянемо, чи там твої речі? (Відкриває, у шафі лежить лялька.)
• Ой, дивіться, тут ляля Оленка(метод «лялька як персона»). Вона хоче подивитися, як ми живемо у садочку. Візьми, Марічко, лялю за руку і підемо подивимось, де діти граються. Відкривай, Олежику, двері.

Діти заходять в ігрову кімнату, розглядають іграшки, показують, де їдять борщик. Оглядають туалетну кімнату, спальню… знову повертаються на килимок. Вихователь пропонує пограти з лялькою Оленкою та іншими іграшками. Якщо дитина не відпускає маминої руки, екскурсію по груповій проводять разом з мамою.

Варіант 4:

В гості до діток приходить ведмедик (іграшку тримає і озвучує помічник вихователя). Він ніколи не був у дитячому садку і хоче щось запитати.

Ведмедик: - Дітки, дітки. Де були ви?

Вихователь: - В дитсадочок свій ходили.

                        Там багато є діток

                         Подружив нас дитсадок!

Ведмедик: - Чим ви бавились, малята?

Вихователь: - Є в нас рибки, і звірята,

                        І зелений вертоліт,

                        Що ляльок бере в політ.

Ведмедик: - Що ви, дітки, там робили?

Вихователь: - Ми таночки там водили,

                        З’їли кашку і кисіль,

                        Набиралися ми сил.

Ведмедик: - Дітки, дітки, де були ви?

Вихователь: - В дитсадочок свій ходили,

                        Там наслухались казок,

                        Любим свій ми дитсадок.

Ведмедик: - І мені подобається ваш садочок. Але я ще не все бачив. Покажете мені свою групу? (Екскурсія-огляд групової кімнати.)

На прогулянку теж можна взяти ведмедика.

• Ось, ведмедику, наш майданчик. Тут ми граємось. Цей будиночок – наш павільйон. А чи знаєш, ведмедику, на чому ти стоїш?
• Це – лавка. Тут сідають діти. Але на неї ніколи не стають ногами, бо можна забруднити, і тоді няні доведеться лаву мити. А ми любимо нашу няню і поважаємо її працю. Тому, Коля, іди і посади ведмедика. Не можна ставати ногами на лавку!
• А що це, дітки? Наша пісочниця. Тут пісок. Якщо він мокрий, з нього можна робити пасочки, будувати хатки.

Ведмедик: - Я запам’ятаю. А можна я на гірку вилізу?

Вихователь: - Ну іди, піднімайся по східцях, міцно тримайся за поручні, щоб не впасти. А тоді спускайся, сидячи, щоб не впасти теж. Тільки так можна з’їжджати. Коли спустився ведмедик, тоді можна і Андрійкові, не треба пхатись, по черзі, бо можна теж впасти.

- Що ж, ведмедику, сідай на лаву і подивись, чи чемно діти спускаються з гірки і дружно бавляться.

Література

1. Бойчук О. В., Фесюкова Л. Б. Дитячий садок сьогодні та завтра. – X.: Ранок, 2007. – 80 с.
2. Кононко О. Л. Соціально-емоційний розвиток осо­бистості. – К.: Освіта, 1998. – 255 с.
3. Науменко Т. О. У дитячий садок прийшли новень­кі. – Запоріжжя:,ЛІПС, 2002. – 70 с.
4. Нуреєва О. С, Шейнфельд 3.1. Таємниці адаптації. – X.: Основа, 2007. – 160 с.
5. 5. Стреж Л. Діагностика адаптації дітей до умов дошкільного закладу // Психолог дошкілля. – 2011. – № 9 – С. 4-9.