Сучасна дитина легше впорається з комп’ютером, аніж із буквами. Та все ж навички читання не втрачають актуальності, адже досі більшість інформації в інтернеті або текстова, або супроводжувана текстом. У наш час багато говорять про кризу читання. Сучасний молодший школяр читає менше, ніж типовий представник попереднього покоління учнів. Одна з об’єктивних причин цього явища – стрімкий розвиток масмедійної культури. На відміну від письмової компетенції. формування якої в школі вже у деяких країнах є дискусійним питанням, актуальність читацької компетентності на близьке майбутнє поки що під сумніви не підпадає.

Читання – настільки складний процес, що його важко чи неможливо визначити одночасно. Адже є стільки різновидів діяльності, яка зветься читанням. Скажімо читання твору мовчки; перечитування для себе; читання параграфа підручника з певним навчальним завданням; перечитування власного тексту з метою його вдосконалення тощо. Бо це справжнє чудо, що за допомогою невеликої кількості значків (букв, цифр, розділових знаків) люди можуть передавати один одному найрізноманітніші повідомлення, ділитися враженнями, розповідати про свої почуття. Та навчити по справжньому добре читати непросто. Необхідно створити для дитини сприятливі умови, забезпечити кваліфіковане керівництво навчанням, основою якого є знання особливостей процесу читання, володіння ефективними методами і прийомами [4].

Освіта, як відомо, безперервна, тож і в наступності вона виявляється для кожної дитини по-різному – залежно від фізичного й інтелектуального розвитку.

Досвід роботи свідчить, що можна сформувати у дітей досить високі рівні навичок свідомого, виразного, в міру швидкого, правильного читання.

Саме за допомогою цих навичок дитина найкраще виражає розуміння смислу читаного і ставлення до нього, не залишаючи поза увагою темпу.

Розвиток дитини важко передбачити. Іноді учень, опанувавши самостійно спосіб читання в 3-4 роки, має в школі або високі показники у засвоєнні знань, або цілком посередні. Через погане харчування, нинішні умови сімейного виховання, екологічну кризу багато дітей приходять до школи не готовими до навчання за всіма належними вимогами. Якщо ці школярі за 4 роки засвоюють хоча б мінімальні рівні якостей читання, то це можна вважати успіхом класовода [2].

Чимало невикористаних резервів містить і початковий етап. Сьогодні понад 70 % семирічних дітей уміють читати (літерами, складами, словами), отже, опанувати грамоту вони можуть за 1,5 – 2 місяці, значно удосконаливши свою техніку читання не лише на букварних, але й на додаткових текстах. Диференціювання за рівнем можливостей учнів дасть змогу виявляти обдарованих дітей і розвивати їхні природні задатки.

Існують усі можливості за допомогою диференційованих завдань, спрямованих на колективну, групову, індивідуальну форму роботи, прискорити перехід від аналітичного до синтетичного читання дітей, які відстають.

Ідеться про становлення цілісних прийомів читання на рівні слова: у підручниках – злиття, у практиці окремих вчителів – пара звуків – склад, а потім словосполучення (речення). Дія відтворення звукової структури слова, усвідомлено на етапі аналітичному, поступово згортається й переходить у внутрішній план, стаючи операцією у складі повної усвідомлено дії – осмислення речення або початку фразового читання [1].

Кожний урок має просувати дитину в оволодінні способами,! навичками правильного, свідомого, виразного і досить швидкого читання, орієнтовані на проміжні й кінцеві результати при врахуванні вікових, індивідуальних здатностей дітей до оволодіння вмінням читати вголос і мовчки на оптимальних для кожного рівня. Таке явище цілком закономірне, оскільки за свідченням вчених, -від 90 до 95 відсотків інформації ми одержуємо завдяки зоровому сприйманню.

На основі методичних рекомендацій вчителя Б.В.Динги свою роботу по читанню з першокласниками розпочинаю з того, що діти навчаються читати за допомогою серії таблиць, спрямованих на доведення до автоматичності певних навичок – складових досконалого читання. Система роботи з таблицями допомагає не лише оволодіти високою технікою ознайомлення з текстами, а й спрямована на виховання людини, залюбленої у книгу, в рідну мову, знавця літературної спадщини свого народу.

Таблиця «Читаємо самі» - основна. Вона вводить у техніку читання. Один примірник цієї таблиці, як і інших, наступних таблиць, має кожна дитина, другий – в учителя на дошці. Робота таблицею «Читаємо самі» (н-д, читаємо склад однієї з приголосних букв «М» та голосних «А», «О», «У», «И», І», «Е» - «МА», «МО», МУ», МИ», «МІ», МЕ»), дає змогу прискорити темп читання удвоє, оскільки школярі навчаються сприймати і називати не окремі букви, а склад, як єдине ціле, усвідомлюють його структуру. Визначають закономірність розташування складів, що сприяє розвитку пам’яті, логічного мислення. згодом на основі цієї таблиці організовуються ігри, наприклад:

1. Знайди заданий вчителем склад.
2. Склади слова з двох, трьох, чотирьох літер (ми, рак, тиша) або складів (ро-са, ко-ле-со, за-пи-та-ли).
3. «Хто перший?» Змагання для двох учнів, що одночасно почали читати рядок чи стовпчик: хто швидше закінчить.

Завдяки ігровим ситуаціям навчальний процес пожвавлюється, стає невимушеним, підвищується активність дітей, допомагають формувати позитивне ставлення до уроків читання.

Після того, як учні навчаться читати склади й усвідомлять їх структуру, переходимо до роботи з наступною таблицею (н-д, читаємо склад однієї з приголосних букв «М» та голосних «А», «О», «У», «И», І», «Е» +добавляємо навпаки - «МА, АМ», «МО, ОМ», МУ, УМ», МИ, ИМ», «МІ, ІМ», МЕ, ЕМ». Вона, як і попередня, служить для відпрацювання техніки читання прямих та обернених складів і використовується виключно для урізноманітнення форм роботи. 

За структурою вони нагадують попередні з тією лише різницею, що у них вертикально записані всі можливі злиття двох чи трьох приголосних. Для читання складів зі збігом двох-трьох приголосних використовуються наступні таблиці (н-д, «КВ» з голосними «А», «О», «У», «И», І», «Е», читаємо – «КВА», «КВО», «КВУ», «КВИ», КВІ», «КВЕ» та  «ВБР» з голосними «А», «О», «У», «И», І», «Е», читаємо – «ВБРА», «ВБРО», «ВБРУ», «ВБРИ», «ВБРІ», «ВБРЕ» та ін.). Застосування зазначених таблиць дає змогу багаторазовим не набридливим повторенням досягати миттєвого прочитання будь-якого складу, позитивно впливає на пам'ять, розвиток уваги, пробудження пізнавального інтересу.

Закінчивши працювати з таблицями, першокласники, як правило, успішно читають будь-який склад у будь-якому слові. Тож неступний етап – опанування якнайбільшої кількості карток з 8-10 словами на кожній. Менше не бажано, бо діти одразу їх запам’ятають і проказуватимуть, не дивлячись.

Карток налічується не менше двадцяти, їх велика кількість запобігає можливості впізнавати слова, не читаючи, сприяє збільшенню словникового запасу. Наприклад, картки типу:

СТРУНА                                        ЗЛАМАВ

СТРІЛА                                          ЗЛОВИВ

СТРІЧКА                                        ЗЛІСТЬ

СТРИБОК                                       ЗЛИВА

ГОСТРО                                          РОЗЛУКА

АЙСТРИ                                         РОЗЛЮЧЕНИЙ

СТРАВА                                         УЗЛІССЯ

СТРІМКИЙ                                    ЗЛОЧИНЕЦЬ

Дані таблиці читають хором, поодинці, сусід сусідові. Від повільного темпу до дуже швидкого. Дотримуючись і не дотримуючись послідовності слів. Улюблена гра: двоє учнів читають одночасно вголос – хто швидше завершить.

Як засвідчує практика, швидкість читання залежить від кута зору – від кількості друкованих знаків, яку людина охоплює поглядом одночасно. Для розширення кута зору з першого дня перебування дитини у школі використовуються малюнкові, числові, буквені та складові піраміди, а також квадрати Шульте. Учні на буквених пірамідах читають склади, на складових – слова, за малюнковими – називають зображені предмети або геометричні фігури. Мета такої роботи розширити кут зору настільки, щоб дитина, ознайомлюючись із рядком підручника, лише двічі переводила погляд, що забезпечить їй можливість миттєво бачити пів рядка книги чи цілий газетний рядок. Сприяють розширенню кута зору квадрати Шульте, розміром 20х20 см, поділені на клітинки. Клітинки заповнені літерами і числами. Зупиняють погляд спершу на середній лінії, пізніше у центрі, за 25 сек. називають і показують числа від 1 до 25, літери в алфавітному порядку. Досвід роботи показує, що певні труднощі у дітей викликають слова з апострофом. Поклавши в основу своєї роботи методику Б.В.Динги, при ознайомлені учнів з цією темою використовую нижчезазначену таблицю. За нею прочитати склад чи слово з апострофом – все одно, що перестрибуючи через пеньочок.

ш                                         є

м                                          ї

ф                                          ю

р                                           я

За допомогою таблиці діти вчаться правильно вимовляти склад з апострофом, запам’ятовують правило його правопису. Закріплюють здобуті уміння шляхом роботи із слідуючою таблицею.

М’ята

солов’ї

бур’ян

п’ятеро

б’ють

об’єкт

з матір’ю

в’юн

Щоб діти не плутали парні приголосні, пропоную серію таблиць, які містять слова з цілими приголосними. Робота проводиться в плані порівняння вимови та правопису слів:

д-т                                                               б-п

дон-тон                                                       бік-вік

доня-Тоня                                                  біла-піна

вдома-втома                                              білка-пілот

Кожний наступний матеріал обов’язково базується на добре засвоєному попередньому.

Уміння і любов до читання здебільшого формуються у молодшому шкільному віці, коли приділяється увага техніці читання. Унаслідок відповідних вправлянь техніка читання зростає.

Щоб досягти бажаних результатів на уроках читання, слід будувати навчання за вимогами педагогіки і психології, кожний наступний матеріал обов’язково повинен базуватися на добре засвоєному попередньому, повинні відраховуватися вікові та індивідуальні особливості розвитку дітей, головне – це багаторазові щоденні тренування, відпрацьовування техніки читання і доведення навичок і вмінь до автоматизму.

Література

1. Покроєва Л. Сучасний урок: традиційні та інноваційні підходи / Л.Покроєва, З.Рядова, І.Капустін, С.Ставицький// Директор школи. Бібліотека. – 2008. – №4 – С. 4-24
2. Пометун О., Пироженко Я. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: наук.-метод.посібник.- К.: В.С.К., 2004. – 192 с.
3. Tипова освітня програма під керівництвом Р.Б. Шияна [Електронний ресурс] Режим доступу: https://nus.org.ua/news/opublikuvaly-typovi-osvitni-programy-dlya-1-2-klasiv-nush-dokumenty/
4. Яковлева І.В. Методичний посібник "Формування у молодших школярів навичок швидкочитання як засобу усвідомленого сприйняття художнього твору [Електронний ресурс] Режим доступу: https://naurok.com.ua/metodichniy-posibnik-formuvannya-u-molodshih-shkolyariv-navichok-shvidkochitannya-yak-zasobu-usvidomlenogo-spriynyattya-hudozhnogo-slova-131746.html