Як підвищити кваліфікацію
у центрі прогресивної освіти "Генезум"?

header
  • збірник матеріалів
  • публікація на сайті genezum.org безкоштовна
  • заочна участь
  • для закладів загальної середньої освіти
  • для закладів дошкільної освіти
  • Сертифікат - 5 год, 0.05/0.1 ЄКТС
ПЕРЕЙТИ
header
  • постійний доступ
  • можна проходити у будь-який час
  • дистанційне навчання
  • для закладів загальної середньої освіти
  • для закладів дошкільної освіти
  • Сертифікат - 16/30 год, 0.5/1 ЄКТС
ПЕРЕЙТИ
header
  • безкоштовний перегляд
  • інтерактив зі спікером
  • онлайн формат
  • для закладів загальної середньої освіти
  • для закладів дошкільної освіти
  • Сертифікат - 2 год, 0.06 ЄКТС
СКОРО

Третє тисячоліття називають суспільством знань і високих технологій. Інформація у такому суспільстві є першочерговою потребою, продуктом людської діяльності, джерелом знань, основою планування, прогнозування і моделювання, одним  із чинників прийняття рішень і управління процесами у суспільстві, освіті й техніці. Але інформація має бути не задля інформації, а для вирішення проблем, отримання знань, тому важливо вміти аналізувати і перетворювати її.

Сьогодні є всі підстави говорити про формування інформаційної культури, яка поступово стає невід’ємною складовою загальної культури людини будь-якої професії, сукупністю інформаційного світогляду і системи знань і вмінь, які забезпечують цілеспрямовану самостійну діяльність по оптимальному забезпеченню індивідуальних інформаційних потреб людини з використанням інформаційних технологій.

У грудні 2013 року було прийнято «Резолюцію Європарламенту з медіаграмотності у світі цифрових технологій», у якій чітко окреслено шлях до обов’язкового статусу медіаосвіти в усіх країнах Європейського Союзу: медіаосвіта повинна охопити всі верстви населення, включаючи дітей та молодь, стаючи  невід’ємною частиною навчальних програм на кожному рівні шкільного життя. До реалізації цього напряму діяльності долучилась і Україна. Медіаосвіта є невід’ємною частиною прав громадян будь-якої країни світу на свободу самовираження та права на інформацію, а також є інструментом підтримки демократії.  Медіаосвіта рекомендується до впровадження в національні навчальні плани всіх держав, у системи неформальної, допоміжної освіти та освіти впродовж життя. За визначенням ЮНЕСКО, «медіаосвіта зв’язана з усіма видами медіа (друкованими, графічними, звуковими, екранними та іншими формами) і різними технологіями». Упровадження медіаосвіти сприятиме: у локальній перспективі – розвитку в суб’єктів педагогічного процесу в закладах освіти і , зокрема, дошкільної, медіакультури й медіакомпетентності; на глобальному рівні – побудові в країні інформаційного суспільства, розвиткові економіки знань, становленню громадянського суспільства [4].

Використання інформаційно-комунікаційних технологій у діяльності ЗДО – це одна із найновіших  проблем дошкільної педагогіки. Вивченням ефективності впровадження й використання засобів ІКТ у навчанні дошкільників займались дослідники С. Новосьолова, Ю. Горвиць, Є. Зворигіна, С. Іванова, Н. Кириченко, О. Кореганова, Г. Лаврентьєва, Л. Марголіс, В. Моторін, О. Цимбалюк та ін. Їх дослідженнями доведено необхідність подалбшої роботи науковців і педагогів - практиків у цьому напрямі , адже сьогодні жоден фахівець не може обійтися без роботи з інформацією, а кожна людина активно використовує інформацію у повсякденному житті. Тому привчати дітей грамотно працювати з інформацією треба вже в дошкільних навчальних закладах, передавати їм накопичений дорослими досвід. Звичайно, одразу ж необхідно навчати дітей підходити до питань, пов’язаних з інформацією, творчо, не нав’язувати їм шаблонів, а навчати їх загальним методам і способам роботи з інформацією. І, можливо, діти з часом знайдуть власні прийоми обробки та використання інформації, зручніші та ефективніші саме для них [3].

Насамперед підкреслимо, що розвиток суспільства, науки і техніки ставить систему дошкільної освіти перед необхідністю використовувати нові засоби навчання, тому що дошкільний вік дитини – найбільш сприятливий для розвитку її творчого потенціалу та пізнавальної активності, а якісна дошкільна освіта є фундаментом якісної неперервної освіти. Тому особливо важливо, щоб дитина з найперших років розвивалась як особистість, активно вивчала та досліджувала навколишній світ. Необхідність застосування комп'ютерної техніки в освітньому процесі регламентовано нормативно-правовою базою. Закон України «Про дошкільну освіту», загальні положення Базового компонента дошкільної освіти вимагають від педагогів забезпечення належного розвитку, виховання та навчання дитини шести-семи років життя, створення умов для самореалізації особистості дитини, формуючи у неї вміння пізнавати навколишній предметний світ, себе, інших людей і практично застосовувати набуті знання. В Базовому компоненті дошкільної освіти у варіативній складовій введено освітню лінію «Комп’ютерна грамотність», що передбачає формування інформативної компетенції дошкільника [1].

Комп’ютер для педагогів Антонівського ясел-садка № 4 комбінованого типу з логопедичними групами Херсонської міської ради став потужним технічним засобом навчання дітей. Використання комп’ютера дозволило розширити можливості педагога, створило базу для залучення дітей до компʼютерних навчальних програм. На сьогоднішній день компʼютерні програми, ігри, завдання у своїй роботі застосовують всі педагогічні працівники: вихователі, музичні керівники, вчителі-логопеди, психолог, вихователь-методист. Всі матеріали ретельно підбираються з урахуванням віку дітей та напрямів навчальної роботи з ними. Велику роль у їх підборі відіграє те, чи мають ці матеріали позитивне моральне спрямування, чи не присутні в них  прояви агресивності, жорстокості, насилля. Позитивним уважаємо наявність у цих програмах  елементів новизни, сюрпризності, незвичності, використання засобів заохочення, що так полюбляють діти.

Застосування компʼютерів, мультимедіа та інформаційних технологій у якості дидактичних засобів використовується нами для підвищення мотивації та індивідуалізації навчання, розвитку творчих здібностей дітей та створення сприятливого емоційного фону. Можемо зауважити, що використання мультимедіа у навчанні не тільки збільшує швидкість передачі інформації дітям та підвищує рівень її засвоєння, а й сприяє розвитку таких процесів як увага, памʼять, мислення, уява, мовлення, розвиває почуття кольору, композиції, бере участь у інтелектуальному, емоційному та моральному розвитку дітей. Новизна компʼютера та інтерактивного обладнання відображаються в розширенні та збагаченні змісту знань, вмінь та навичок дитини, в інтенсифікації створення структурних комплексів інтелектуального та мотиваційно-емоційного характеру, у зміні динаміки процесу психічного розвитку.

Використання мультимедійних презентацій дозволяє зробити заняття емоційно забарвленими, привабливими, викликає у дитини живий інтерес, є прекрасним наочним посібником і демонстраційним матеріалом, що сприяє підвищенню результативності заняття. Доведено, що людина запам'ятовує 20% почутого і 30% побаченого, і більше 50% того, що вона бачить і чує одночасно. Таким чином, полегшення процесу сприйняття і запам'ятовування інформації за допомогою яскравих образів - це основа будь-якої сучасної презентації. Відтак, компʼютер дозволяє створити умови для підвищення ефективності процесу навчання, розширює вікові можливості навчання.

На наш погляд, зрозуміло, що педагог, який веде заняття з використанням мультимедіа – проектора, компʼютера, вже має перевагу перед колегами, які працюють тільки в межах традиційних технологій. Адже такі заняття дозволяють інтегрувати аудіовізуальну інформацію, представлену в різній формі (відеофільм, анімація, слайди, музика), активізують увагу дітей завдяки можливості демонстрації явищ і об'єктів в динаміці.

Підводячи підсумки, можна дійти висновків , що впровадження ІКТ сприяє підвищенню професійного рівня педагогів, спонукає їх шукати нові нетрадиційні форми і методи навчання, проявляти творчі здібності; сприяє підвищенню інтересу дітей до навчання, активізує їх пізнавальну діяльність, підвищує якість засвоєння програмного матеріалу. Упровадження ІКТ в освітній процес ЗДО дозволяє робити заняття привабливими, сучасними завдяки дизайну представленої інформації. Компʼютерні технології допомагають закріплювати знання, вміння, навички дітей, розвʼязувати пізнавальні та творчі завдання. Використання ІКТ дає  дітям можливість  моделювати, вирішувати різні проблемні ситуації, сприяє розвитку таких процесів як увага, памʼять, мислення, уява, мовлення, розвиває почуття кольору і композиції. На наше переконання ,  використання інформаційно-комунікаційних технологій у закладі дошкільної освіти є збагачувальним і перетворювальним фактором, одним із шляхів оновлення змісту освіти згідно сучасних вимог. 

Література

  1. Базовий компонент дошкільної освіти (нова редакція). // Дошкільне виховання ― № 7 ― 2012 ― 61с.
  2. Запорожченко Ю.Г. Використання засобів ІКТ для підвищення якості інклюзивної освіти: збірник наукових праць «Інформаційні технології в освіті» / за заг. ред. Ю.Г. Запорожченко. Херсон: ХДУ, 2013 - С. 138–145.
  3. Кутеньова Н.Б. Інноваційний підхід до організації методичної роботи з педагогами . Вихователь-методист дошкільного закладу. – 2012 - № 10 - С. 44 – 52.
  4. Використання ІКТ в ДНЗ. Режим доступу: http://www.bilatserkva-dnz3.edukit.kiev.ua/vikoristannya_ikt_v_dnz/ (дата звернення: 10.05.20020).
  5. Використання ІКТ у навчально-виховному та корекційно-відновлювальному процесі. Режим доступу: http://paginec.rv.ua/446/ (дата звернення: 11.05.2020).
  6. Дмитренко О.В. Інформаційно-комунікативні технології в дошкільній освіті. Режим доступу до електронного джерела: http://klasnaocinka.com.ua/ru/article/informatsiino-komunikativni-tekhnologiyi-v-doshkil.html (дата звернення: 10.05.2020).
  7. Постанова Кабінету міністрів України від 3 листопада 1993 р. №896 Про Державну національну програму «Освіта» («Україна XXI століття»). Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/896-93-%D0%BF (дата звернення: 10.05.2020).
  8. Указ Президента України № 344/2013 Про Національну стратегію розвитку освіти в Україні на період до 2021 року. Режим доступу: http://www.mon.gov.ua/files/normative/2013-06-28/1642/344.doc
    (дата звернення: 10.05.2020).