Однією з основних цілей навчання іноземної мови є формування комунікативної компетенції на основі лінгвістичної компетенції певного рівня.

Щоб сформувати у школярів необхідні вміння та навички в тому чи іншому вигляді мовної діяльності, а також лінгвістичну компетенцію на рівні, визначеному програмою і Державним стандартом початкової освіти, необхідна активна усна практика для кожного учня [1, с. 5].

Щоб сформувати комунікативну компетенцію поза мовного оточення, недостатньо насичити урок умовно-комунікативними або комунікативними вправами, що дозволяють вирішувати комунікативні завдання. Важливо надати учням можливість мислити, вирішувати будь-які проблеми, які породжують думки, розмірковувати над можливими шляхами вирішення цих проблем, з тим щоб діти акцентували увагу на змісті свого висловлювання, щоб у центрі уваги була думка, а мова виступала у своїй прямій функції – формування і формулювання цих думок [2, с. 42].

В сучасному освітньому просторі не зовсів новий метод проектів стає актуальною технологієюформуваннякомунікативних навичок молодших школярів ХХІ століття. Ця освітня технологія надає можливість учням випробувати здобуті навички та знання на практиці. Спробувати знайти проблему для вирішення, обміркувати способи та засоби її вирішення, випробувати свої здібності в організації процессу.

Ще в 1910-ті роки американський професор Коллінгс першим у світі запропонував класифікацію навчальних проектів:

«Проекти ігор» — дитячі заняття (різноманітні ігри, народні танці, драматичні постановки і т. ін.), що мали на меті участь у груповій діяльності.

«Екскурсійні проекти» — спрямовані на вивчення дітьми проблем, пов’язаних з природою і суспільним життям.

«Оповідні проекти» — участь у яких давала можливість учням отримувати задоволення від розповіді різноманітної форми — усної, письмової, вокальної (пісня), художньої (картина), музичної (гра на піаніно) і т. ін.

«Конструктивні проекти» — передбачали виготовлення конкретного, корисного продукту (наприклад, виготовлення клітки для кролів, годівниці для пташок) [3, с. 42].

Для виконаннябудья-кого типу проекту потрібно дотримуватись певних етапів: організація, планування, виконання, оформлення,

Організації проектної діяльності.

Планування проекту вчителем може здійснюватися як в рамках шкільної програми, так і за її межами. В практиці викладанняанглійської мови в молодшихкласах проектна робота використовують для узльнення вивченого матеріалу, з метою практичного втілення набутих навичок учнями. Обираючи тему поекту вчитель має зважати на:

• зацікавленість учнів у даній темі;
• можливість розкрити тему в повному обсязі;
• відповідність теми віковим особливостям;
• практичний, особисто або соціально значущий результат;
• можливість використання проекту в системінавчальнихпроектів за темою.

Згідно  з навчальною програмою, вчитель знайомить учнів з вимогами щодо виконання проекту, при цьом унаголошує на диференційованому виконанні. Для поглибленого вивчення теми вчитель пропонує скористатися додатковими матеріалами або надає учням можливість самостійного пошуку інформації для виконання проекту.

В роботі над навчальним проектом, використовуються всі три складові: дані в підручнику, додаткові матеріали вчителя і знання учнів, отримані самостійним шляхом.

Проекти, щовиходять за рамки шкільної програми виконуються, як правило, частково у позакласній роботі з використанням великої кількості додаткових матеріалів та поєднують індивідуальну, групову і межклассную роботу з дітьми. Також проекти в основному традиційно виставляються на загальний огляд школи в ході проведення тижня англійської мови.

Планування проекту. Виклад ідеї вчителем на уроці. Вчитель на початку вивчення теми повідомляє про те, що у них є можливість виконати проект за темою – показати рівень розуміння вивченого та використовувати самостійно здобуті знання для виконання проектів. Вчитель спрямовує учнів на потрібний шлях пошуку додаткової інформації.

Обговорення змісту і характеру проекту з учнями. Обговорення відбувається напередодні виконання проекту шляхом узагальнення на уроці знань, отриманих в ході вивчення теми та додаткових матеріалів, які можуть бути використані у проекті.

Виконання. попередня робота в ході навчального процесу – читання текстів, виконання завдань і вправ, прослуховування записів, вивчення необхідних слів і структур, обговорення додаткових матеріалів.

Усне обговорення проекту на уроці, знайомство з зразком проекту в підручнику (у рамках шкільної програми) йди обговорення варіантів проекту в позакласній роботі чи поза шкільної програми.

Безпосереднє виконання проекту, як правило, у формі домашнього завдання. Важливо пояснити учням диференціацію проектів. Діти самі вибирають рівень проекту. Чим більше самостійно отриманих знань використано в проекті, тим вище він оцінюється.

Оформлення. Проходить, як правило, вдома. Включає в себе використання фотографій, малюнків, наліпок за темою в письмовому вигляді проекту або оформлення проекту у рольовій грі, усному поданні або спектаклі.

Презентації. Презентації – дуже важливий етап проектної роботи. Презентація сприяє подальшому розвитку творчої роботи, позитивної мотивації та розвитку впевненості в собі. Важливість цього етапу пояснюється тим, що кожна справа повинна мати своє логічне завершення. Навчальний значення проекту виявляється не в кінцевому результаті, а в ході виконання проекту, хоча ці етапи безпосередньо пов'язані між собою. Вчителю важливо, як працювали діти, як реалізували свої можливості, як виявляли самостійність, які вміння і навички набули. Для учнів цей етап пов'язаний з демонстрацією результатів своєї роботи і з оцінкою своєї діяльності. Спосіб презентації залежить від теми, місця проекту в навчальному процесі і від кінцевого продукту: або це усне подання, або письмова робота, або п'єса, або гра.

Оцінювання. Необхідно об'єктивно оцінити проект в цілому, враховуючи мову, творчість, чіткість презентації, зусилля, прикладені до виконання проекту, ступінь самостійності.  По можливості, краще не виправляти помилки подібно диктанту або тесту. Краще підкреслити неточності олівцем або на окремому аркуші. Потрібно розуміти, що будь-який проект – це лише частина роботи, яку діти виконують в ході мовного курсу. Тут більш важливі дослідницькі та самостійні якості дітей, вміння проявити себе. Велике значення для молодших школярів має позитивне ставлення до результату їх діяльності. Завжди треба відзначити будь-які позитивні моменти проекту і робити акцент на позитивному. Не можна забувати і про стимулювання на подальше самостійне рішення проблем. Для цього можна використовувати ігровий момент в оцінюванні, а також грамоти або сувеніри, щоб відзначити всіх учасників проекту.

Практичне використання результатів проекту. Проекти, виконані в кінці теми і оформлення письмово, бажано вивішувати на дошці або на стіні в кабінеті англійської мови, щоб учні могли бачити результати своєї праці. Кращі проекти можна відзначити грамотами в різних номінаціях або в кінці семестру влаштувати виставку робіт.

Проект – один із видів творчої діяльності учнів, який включає цілеспрямоване опанування навичок і здобуття знань і бажання поділитися ними з іншими людьми. Він базується на принципах зв'язку з реальним життям, комунікативної активності, урахування вікових особливостей здобувачей освіти, принципах між предметних зв'язків.

Метод проектів є дидактичним засобом для підвищення мотивації розвитку особистості учня, універсальним засобом для застосування в навчальному процесі; хорошою формою консолідації лексичного матеріалу і розвитку комунікативних навичок (при цьому за відправну точку дискусії приймався текст).

Позитивна мотивація – основа вивчення іноземної мови, особливо в молодшій школі, коли діти ще не розуміють важливе значення знання мови в їх подальшому житті. А використання проектної методики підвищує інтерес дітей до вивчення англійської мови шляхом розвитку внутрішньої мотивації, адже учень стає центром процесу навчання. У ході проектної діяльності учні набувають унікальний досвід взаємодії з товаришами, поділ фронту робіт і зон відповідальності, розвивають таку необхідну соціальну навичку, як уміння співпрацювати.

Література

1. Державний стандарт початкової загальної освіти // Початкова освіта. – 2011. – № 18.
2. Метод проектів: особливості застосування в початковій школі : Посіб. для вчителів початкових класів, слухачів курсів підвищення кваліфікації, студентів педагогічних факультетів вищих навчальних закладів. – К : Київський міський педагогічний університет ім. Б. Д. Грінченка, 2009. – 42 с.
3. Проекти в початковій школі: тематика та розробка занять / За ред. О. Онопріенко. – К. : Шкільний світ, 2008. – 128 с.
4. Салтівська Р. Н. Лингводидактический підхід до проектної методики в молодших класах. П'ятигорськ, 1997
5. Тягло О. В., Цимбал П. В. Проектні технології : особливості впровадження у початковій школі // Початкове навчання та виховання. – Х. : Вид. група «Основа», 2008. – № 19-21.