Одним із основоположних дидактичних і методичних принципів навчання української мови є принцип особистісної орієнтації.Він передбачає забезпечення вчителем оптимальних умов для різнобічного мовленнєвого розвитку кожного учня, урахування його індивідуальних особливостей, пізнавальних потреб, інтересів, прагнень, заохочення до самостійності у вивченні української мови.

Мета статті – проаналізувати способи практичної реалізації проблемного навчання як  творчого компоненту змісту освіти на особистісно зорієнтованому уроці української мови.

Особистісно зорієнтовану технологію навчання на уроці української мови розглядаємо як суб’єктно зорієнтовану, методично спроектовану й реалізовану вчителем-словесником організацію й управління процесом активного учіння, спрямованого на досягнення спеціально визначених навчальних цілей (пізнавальних, дослідницьких, експериментальних, перетворювальних, проектних) комунікативно компетентнісного й мовленнєво-діяльнісного характеру, різної складності та проблематики [2; с.248].

Щоб стати успішним сьогодні й у майбутньому, сучасний школяр повинен уміти розв’язувати відкриті задачі, тобто такі, які вирішуються різними шляхами й не мають єдино правильної відповіді. Саме тому вчитель повинен працювати над роз’ясненням дитині законів мислення: учити аналізувати, порівнювати, систематизовувати й моделювати, прогнозувати, робити припущення, аргументувати, спростовувати.

Інформаційне суспільство потребує творчої особистості, здатної самостійно мислити, приймати нестандартні рішення. Б. Шоу стверджував: «Єдиний шлях до знань – це діяльність». Саме проблемне навчання спрямоване на ефективне одержання знань, а в системі ОЗОН при цьому робиться акцент на суб’єктний досвід школяра,що сприяє свідомому й умотивованому розвитку. Таким чином реалізовується творчий компонент змісту освіти, який, за І.Я.Лернером, включає наступне [3, с. 102]:

• самостійне перенесення знань і вмінь у нову ситуацію;
• визначення нової проблеми в традиційній ситуації;
• бачення структури об’єкта, визначення його функцій;
• комбінування й перетворення раніше відомих способів діяльності в процесі розв’язування нової проблеми;
• створення принципово нового методу, способу, підходу, пояснення.

За В. Оконем, завдання тоді стає проблемою, коли в його змісті є певнепрактичне чи теоретичне утруднення, до подолання якого учень готовий  [5, с.73].

Серед методів самостійного здобуття знань, які дослідник охарактеризував як проблемні, ним виділено такі: класичний, проблемний, метод випадковостей, ситуативний, банк ідей, мікровикладання, дидактичні ігри [5, с. 175].    

А. Гін виділяє три основні вимоги до умов навчальної дослідницької задачі [1, с. 92]:

1) достатність умови;
2) коректність питання;
3) наявність протиріччя.

Урок у технології проблемного навчання виглядає як ланцюжок навчальних проблем, які вчитель створює, вислуховує різні точки зору, аналізує їх за участю учнів, знаходить вдалі форми та способи фіксації отриманих результатів.

Етапи дослідження на уроці української мови можуть бути такими:

• дослідження – гіпотеза;
• дослідження – пошук;
• дослідження – порівняння;
• виділення ключових понять у виучуваному матеріалі;
• складання алгоритмів, схем, таблиць;
• дослідження - спростування або підтвердження гіпотези.
• дослідження - творче конструювання.

Предметом для створення проблемних ситуацій слугуватимуть мовні зразки: тексти-гіпотези, тексти-провокації, тексти-тести, парадокси, результати спостереження над мовним матеріалом, аналіз життєвих ситуацій, ігрові елементи. При цьому використовується інтерактивне навчання, активні методи здобуття знань.

Зразок використання ігрового елементу у тексті-гіпотезі під час вивчення теми «Не з дієприкметниками» у 7-му класі.

На початку уроку під час вивчення теми «Не з дієприкметниками» учень висунув припущення, що ця тема не складна, адже вони вже знають, про правопис не з дієсловом та прикметником. У цей час у двері постукали й принесли телеграму з країни Знань від пані Орфографії: «Не з дієприкметниками: чужий серед своїх».

Завдання: 1. Доведіть або спростуйте в ході уроку припущення семикласника. 2. Висловте думки щодо змісту телеграми: а) які частини мови є «своїми» для дієприкметника; б) що хотіла підказати пані Орфографія?

Зразок використання ігрового елементу для дослідження-порівняння під час вивчення теми «Однорідні члени речення. Кома між однорідними членами» у 5-му класі.

Після пунктуаційного аналізу речень з однорідним членами для кращого запам’ятовування виучуваного матеріалу вчитель демонструє учням лист від казкового змія ЧИАБОТАІЙ.

Завдання: послухати лист та з’ясувати, на чому наголошує казковий герой, порівнявши зміст листа із вивченим на уроці матеріалом.

Чарівний лист-підказка

Шановні учні 5 класу!

Ви вже прочитали багато казок і знаєте, що змій у них виконує роль негативного героя. Я ж хочу з вами подружитися, тому прошу запам’ятати моє ім’я: я п’ятиголовий змій ЧИАБОТАІЙ. Моє завдання – допомогти вам вивчити тему «Розділові знаки в реченнях із однорідними членами». Запам’ятайте: «П’ятиголовий змій ЧИАБОТАІЙ коми ковтає». А на цьому слові бувайте здорові. Добре вчіться й мене не забувайте.

1 березня 2020 року.   З найкращими побажаннями  - ЧИАБОТАІЙ.

Для самостійного опрацювання матеріалу шляхом спостереження над мовними явищами під час вивчення теми «Правопис -н- у дієприкметниках та -нн- у прикметниках дієприкметникового походження» можна запропонувати учням завдання.

1. Зіставити слова з одним і двома -н- , самостійно пояснити, від чого залежить написання подвоєних букв у словах, подібних звучанням.

Не сказане тобою слово – несказанна краса. Не зрівняна ніким дорога – незрівнянний твір. Не скінчена учнем робота – нескінченна розмова.

2. Яка роль наголосу у виборі правильного написання?
3. Визначити, де дієприкметник, а де прикметник дієприкметникового походження. Обґрунтувати відповідь.

Оптимізувати проблемний виклад можна в ході аналізу життєвих ситуацій.

Посперечалися два учні. Готуючи до уроку ОБЖ пам’ятку «Дотримання норм гігієни», один із них написав: «Мийте руки перед їжею», а інший: «Мийте руки перед їдою». Яке твердження є правильним, на вашу думку?

Довідка: їда – споживання їжі, їжа – харчі.

Створити умови для потреби в комунікації можуть тексти творчого спрямування.

Поміркуйте, що мав на увазі письменник. Чи згодні ви з ним? Якщо так, то наведіть власні приклади, докази.

… мова – це пісня душі,
Покладена на слова.
Д. Білоус

Реалізація особистісного аспекту у вивченні української мови неможлива без диференційованого підходу. Він особливо актуальний під час проблемного навчання, адже не всі діти мають однакову базу теоретичних знань. Повинен бути врахований і загальний рівень навченості.

Основою вибору допомоги мають бути дані діагностики особистості школяра, які дають можливість встановити причини труднощів у навчанні. Залежно від них йому може бути надано той чи інший вид допомоги, зокрема:

1. Доповнення до завдання у вигляді схеми із рекомендацією до його виконання.
2. Запис умови, крім словесної, у вигляді таблиці.
3. Рекомендація алгоритму виконання.
4. Пояснення ходу виконання подібного завдання.
5. Посилання на правило, на основі якого виконується завдання.
6. Попередження про найбільш типові помилки під час виконання.

Наприклад, у 7 класі під час вивчення теми «Не з дієприкметниками» можна запропонувати учням алгоритм перевірки правильності написання, який побудований із урахуванням основної закономірності цієї орфограми: синтаксичної ролі дієприкметника та наявності залежних слів.

Не з дієприкметниками

1. З’ясуй, яку синтаксичну роль виконує дієприкметник?

                           ↓                                                            ↓

                      означення                                         присудок

                           ↓                                                             ↓

Висновок: продовж спостереження                     пиши окремо

2. Уживається в реченні із залежними словами?

                      ↓                                                        ↓

                     так                                                      ні                                                     

                       ↓                                                        ↓   

Висновок: пиши окремо                                      разом

Вивчаючи у 6-му класі «Ступені порівняння прикметників», учитель попереджає учнів про найбільш типову помилку під час утворення складеної форми вищого й найвищого ступенів: додавання слів більш (менш) і відповідно найбільш (найменш) до простої форми вищого ступеня замість початкової.                  

Неправильно                                           Правильно

Більш солодший                                        Більш солодкий

Найменш рухливіший                               Найменш рухливий

Запис умови, крім словесної, у вигляді таблиці сприяє оптимізації навчального процесу, створенню ситуації успіху.
Під час вивчення у 6-му класі теми «Творення присвійних прикметників» можна  запропонувати такий варіант завдання.
Користуючись поданою схемою, утворити присвійні прикметники і пояснити їх правопис.                                              

г                    ж                                                                          к                 ч

1)  к + ин  →  ч                       2) шк + ин  →  щ                  3)  д + ий  →  ж

     х ш                                                              ц                        ч

Ольга, Одарка, муха, Мелашка, вовк, ведмідь, заєць, мачуха, свекруха, Солоха, Палажка, Хвеська, Васька, шульга.

Після розв’язання певної мовної проблеми вчитель повинен по можливості диференціювати  й домашні завдання (за характером, змістом, об’ємом) для різних груп учнів.

Отже, щоб досягнути позитивного результату в житті, особистість повинна бути готовою до постійного пошуку, вибору. Унікальність технології особистісно-зорієнтованого навчання в тому, що вона сприяє самовизначенню й самореалізації здобувача знань, який стає суб’єктом навчальної діяльності. У процесі проблемного навчання здійснюється активізація діяльності учня, спрямованої на здобуття знань та використання їх для виконання нестандартних завдань. Принцип співробітництва – головна умова для досягнення цілей уроку. Орієнтація на внутрішню мотивацію – імпульс для реалізації діяльнісного аспекту здобуття знань.  Таким чином  реалізовується творчий компонент змісту освіти, спрямований на розвиток компетентного учня в умовах навчально-предметного середовища.

Література

1. Гін А.О. Прийоми педагогічної техніки: Вільний вибір. Відкритість. Діяльність. Зворотній зв'язок. Ідеальність: посібник для вчителів. – 2-ге вид. – доп. – Луганськ, 2007. – 100 с.
2. Кучеренко І. Теоретичні і методичні засади сучасного уроку української мови в основній школі: монографія /І. Кучеренко. – Умань: Видавець ФОП Жовтий О.О., 2014.
3. Лернер И.Я. Проблемное обучение. – М.: Знание. – 1974. – №
4. Оконь В. Введение в общую дидактику. – М.: Высшая школа, 1990.
5. Оконь В. Основы проблемного обучения. – М.: Просвещение, 1968.
6. Шарко В.Д. Сучасний урок: технологічний аспект / Посібник для вчителів і студентів. – К.: СПД Богданова А.М., 2007. – 220 с.