Мета: поглибити компетентність керівників музичних щодо форм і методів національно-патріотичного виховання дошкільників у різних видах музичної діяльності; конкретизувати й узагальнити знання щодо використання джерел та засобів виховання патріотизму; вправляти в умінні аналізувати проблему, приймати нестандартні рішення; розвивати творчий потенціал педагогів, креативність; виховувати почуття єдності, уміння працювати в колективі, любов до України, пошану до народних традицій.

Матеріали та обладнання: мультимедійний екран, пісочний годинник, плоскі макети дерева, записи звучання українських народних музичних інструментів, 2 магнітних дошки, слайди із портретами українських композиторів та зображенням  народних інструментів, табло для висвітлення показника рейтингу команд (кількості балів), площинні зображення осіннього листя із зображенням ноти та скрипічного ключа на зворотній стороні ( за кількістю учасників), зображення ноти та скрипічного ключа у форматі А5, музичні інструменти та інструменти з побутового матеріалу, картки із бібліографічними відомостями про композиторів, 2 звукові іграшки, запис пісень Р. Птачика «Камінь-Каширський назавжди» та В. Нестерука «Вікно в дитинство», торба для гри.

Хід брейн-рингу

Вихователь-методист: Потужним джерелом і міцним підґрунтям виховання дошкільнят є утвердження в свідомості і почуттях особистості патріотичних цінностей, переконань і поваги до культурного та історичного минулого України. У сучасній практиці дієвим засобом розвитку особистості дошкільника є музичне мистецтво.

Пропоную вам взяти участь у брейн-ринзі «Патріотичне виховання дошкільників засобами музики».

Для цього необхідно створити дві команди. Зробимо це таким чином. Нині пізня осінь. Нещадний вітер зірвав із дерев листя і розкидав їх на землі. Вони незвичайні: зі зворотної сторони мають зображення символів. Зберіть ці листочки. Розгляньте їх і займіть місця за столами, де є аналогічні символи.

Поділ учасників на команди: «Нотка», «Скрипічний ключ».

Учасники брейн-рингу займають свої місця за столами. Представлення  членів журі (методист відділу освіти, завідувач ЗДО, практичний психолог).

Вихователь-методист: Кожній команді пропоную запитання, на які потрібно відповісти швидко і правильно. Звукнатиску на музичну іграшку буде сигналом про те, що  команда  готова  відповідати. Якщо команда дає неправильну відповідь на запитання, право відповісти на нього надається команді суперників. За кожну правильну відповідь отримується один бал.  Отже, починаймо!

Конкурс І.    Розминка.

Запитання команді 1:

1. Який документ визначає мету і завдання національно-патріотичного виховання дітей та молоді? (Концепція національно-патріотичного виховання дітей та молоді).
2. В якому документі визначено завдання виховання дошкільнят на основі національної обрядовості? (Лист МОН України від  10.2016 р. №1/9-561 «Щодо організації роботи  дошкільних навчальних закладів по ознайомленню дітей із народними традиціями, святами та обрядами»).
3. Що таке «патріотизм»? (Любов і відданість своїй батьківщині, прагнення своїми діями служити її інтересам, за­хищати їх, гордість за матеріальні та духовні на­дбання свого народу).
4. Хто автор музики Гімну України. (М. Вербицький).
5. Коротенькі пісні або вірші жартівливого змісту, які поєднують відповідні рухи та спів, налаштовують дитину на ігро­вий настрій. (Забавлянки).
6. Як називається гра для старших дошкільників на українську народну пісню «Галя по садочку ходила»? (Гра з хусточкою).
7. Неве­личкі приказки, які промовляють або проспівують, щоб за­спокоїти або приспати дитину. (Утішки).

Запитання команді 2:

1. Який документ визначає основні умови ефективної реалізації завдань національно-патріотичного виховання дітей в дошкільному закладі? (Інструктивно-методичні рекомендації  МОН України від 25.07.2016 № 1/9- 396  «Про організацію національно-патріотичного виховання  у дошкільних навчальних закладах».
2. В якому документі визначено основні завдання музичного виховання дітей дошкільного віку? (Інструктивно-методичні рекомендації МОН України від 02.09.2016 № 1/9- 454  «Про організацію роботи з музичного виховання  у дошкільних навчальних закладах»).
3. Хто такий «патріот»? (Той, хто дуже любить вітчизну — свій край, своїх людей).
4. Хто автор слів Гімну України. (П. Чубинський).

 Весняні обрядові дії, що охоплю­ють пісні, хороводи, рухи. (Веснянки).

5. Як називається танець для старших дошкільників на українську народну пісню «Гаївка»? (Кривий танець).
6. Пісня, яку співають, заколисуючи дитину. (Колисанка)

Конкурс  2. Музичне заняття.

Вихователь-методист: Формування патріотичних почуттів дошкільників на музичних заняттях   здійснюється через різні форми взаємодії керівника музичного з дітьми. Прошу розкрити їх. На підготовку даного завдання дається 2 хвилини, після чого команди почергово називають по одній формі роботи з дітьми.  Кожна відповідь оцінюється 1 балом. Відповіді не повинні повторюватись.

Орієнтовні відповіді:

• слухання високохудожніх зразків української класичної та сучасної музики і бесіда з приводу прослуханого твору;
• цікаві бесіди про відомих українських співаків, композиторів, їх творчий шлях;
• ознайомлення і зацікавлення дітей українськими народними інструментами та грою на них;
• використання народних звичаїв, обрядів, ігор на святах, розвагах;
• розгляд ілюстрацій народознавчого змісту та бесіда у поєднанні з музикою;
• інтерактивні музично-дидактичні ігри;
• вивчення елементів народного танцю;
• вивчення українських народних пісень та їх виконання тощо).

Журі виставляє суму набраних балів команд на табло.

Конкурс 3.   Музичний дивограй.

Вихователь-методист: Під час занять ви знайомите дітей з різними мелодіями. Пропоную прослухати фрагмент музичного твору та швидко назвати його жанр. За кожну правильну відповідь команда отримує 1 бал.

Запис мелодії для команди 1:

-          Гімн України;
-          колискова;
-          дитяча пісня.

Запис мелодії для команди 2:

-          козацький марш;
-          коломийка;
-          весільна пісня.

Журі виставляє суму балів команд на табло.

Музична фізкультхвилинка.

Українська народна гра «Котилася торба».

Вихователь-методист: У сюжетах українських народних ігор розкрито безмежне коло побутових тем — трудові процеси, патріотизм, пори року, світ людей тощо. Існує сотні мелодій, варіацій ігор. Запрошую пограти гру «Котилася торба». Для цього прошу всіх вийти на середину зали і утворити коло, взявшись за руки. Під музику співаєте і передаєте торбу один одному. Коли музика зупиняється, той, у кого в руках торба, кладе її на підлогу, а сам стає в коло. Він виконує елемент танцю, який практикується в роботі з дошкільниками. Усі аплодують.   Потім уклоняється, бере торбу і передає далі.

Журі за цей час підсумовує кількість  балів і виставляє їх  на табло.

Конкурс 4. Пісня – душа народу.

Вихователь-методист: У розвинених країнах світу знання своєї національної спадщини вважають прерогативою культурної людини. Так в Японії, вступаючи до університету навіть за технічним фахом, абітурієнт складає залік на знання тридцяти народних пісень. Отже, вирушаємо в гості до пісні. Для кожної команди прозвучить п’ять фрагментів українських народних пісень. Вам потрібно уважно прослухати кожен фрагмент, назвати  і проспівати  частину пісні. За кожну правильну відповідь коман­ди отримують 1 бал.

Орієнтовний перелік українських народних пі­сень для команди 1:

*      «Як діждемось літа»;
*      «Зайчику, зайчику»;
*      «Диби-диби»,
*      «Ой дзвони дзвонять»,
*      «Веселі гуси»,

Орієнтовний перелік українських народних пі­сень для команди 2:

*      «Іванчику-білоданчику»;
*      «Веснянка»;
*      «Ой, минула вже зима»;
*  «Вийди, вийди, сонечко»;
*  «Подоляночка».

Журі виставляє суму балів команд на табло.

Конкурс 5. Упізнай  музичний інструмент за звучанням.

Вихователь-методист: Сучасні діти мають стільки електронних забавок, що їх складно чимось зацікавити. На противагу модним іграшкам справжньою дивовижею можуть стати народні музичні інструменти - цікаві і, разом з тим, — сучасні, незважаючи на свою давність.

Прошу заплющити очі та послухати звучання на­родного музичного інструмента. Коли музика стихне -  розплющте очі, назвіть цей інструмент,  знайдіть його  зображення на екрані. За кожну правильну відповідь команда отримує 2 бали.

Перелік музичних інструментів:

команда 1 - домра, цимбали;

команда 2 - бандура, скрипка.

Журі виставляє суму балів команд на табло.

Конкурс 6.  Відгадай інструмент за описом.

Вихователь-методист: Зараз пропоную бліц-турнір. Назва конкурсу вказує на характер завдання. Відповідати  треба швидко. За кожну правильну відповідь команда отримує 1 бал.

Завдання для команди 1:

1. Найрозповсюдженіший у музичному по­буті України інструмент, який має вигляд дерев’яної трубки з п'ятьма-шістьма отворами для пальців. (Сопілка.)
2. Невеличка дерев'яна конусоподібна діжечка, верхній отвір з двох боків обтягнутий шкірою. Смикання за прикріплений центрі пучок конячого волосся викликає ревучий звук. Звідси і назва. (Бугай).
3. Струнний смичковий музичний інструмент, в якому роль смичка вико­нує колесо. (Ліра).
4. Цей музичний інструмент козак нази­вав вірною дружиною? (Кобза).

Завдання для команди 2:

1. Казаноподібні барабани різних розмірів, відкрита сторона яких затягнута шкірою, які були в Запорозькій Січі. Клейноди українського козацтва. (Литаври).
2. Даний музичний інструмент здавна був у гуцулів своєрідним сигнальним при­строєм? (Трембіта).
3. Найпоширеніший народ­ний ударний інструмент, обтягнутий з одного боку шкірою? (Бубон).
4. Дуда, коза, баран, міх — все це назви одного й того самого народного інстру­мента. Він відомий не лише українцям, а й іншим народам світу. Назва його асоціюється з нашою областю. (Волинка).

Хвилинка відпочинку.  Калина – символ України.

Ведуча: У вас на столах знаходяться різні музичні інструменти: класичні та нетрадиційні. Прошу взяти по одному з них. Пропоную обіграти народну легенду про  калину. Я буду розповідати її, а ви допоможете грою на музичних інструментах. Коли і які інструменти потрібно залучати, я вам повідомлятиму зображеннями цих інструментів на картках. Отже, починаємо.

Музична легенда про Калину

Колись давно, в од­ному селі, жила гарна дівчинка. Звали її Калин­ка (дзвоник). Проте люди її любили не за красу, а за добре та чуйне серце (трикутник). Одно­го разу побачила дівчинка в лісі низенький та «хворобливий» кущ. Стебло в нього було то­неньке, а листя зовсім бліде (сопілка). Шкода стало Калинці куща. Зрозуміла вона, що не вижити йому серед дубів-велетнів («глісан­до» на металофоні). Викопала дівчинка рос­лину й посадила на узбіччі дороги, що вела до рідного села. Весна видалась спекотною, і Ка­линка щодня носила воду зі своєї криниці — поливала саджанець («музика дощу»).

Кущ ожив і став розростатися. Стебла по­товстішали й налилися соком, листочки стали яскраво-зеленими. Аж ось і біленькі квіточки з’явилися (маракаси). Одного разу йшов тією дорогою мандрівник (ложки). Стомився, жарко йому стало. От він і присів, аби відпочити у тіні куща. Аж тут пташки прилетіли, на кущ сіли й стали співати пісень (свищики). Від­почив мандрівник, насолодився співом, подя­кував кущеві й тому, хто його доглядає в таку спеку, та помандрував далі (ложки).

Минуло літо, на кущі стало жовкнути лис­тя (шурхіт паперу) і з’явилися ягідки (бубонці). Прийшла якось Калинка до свого куща, а він «насипав» їй у долоньку ягідок (намис­тинки на нитці). Зварила з них Калинка варення й при­гостила всіх односельців. І тут усі помітили, що кісточки в ягідок схожі на маленькі серця (трикутник). Відтоді й почали цей кущ нази­вати калиною на згадку про добру та праце­любну дівчинку Калинку (дзвоник).

Ведучий розповідає Легенду про дівчинку- Калинку, а учасники супроводжують розповідь звучанням музичних інструментів.

Конкурс 7. Екскурс в історію музики.

Ведуча: Музика є містком, який поєднує різні епохи. Ми сьогодні дізнаємось про тих, чиє серце й майстерні руки дарують усім чарівні звуки не одне століття.

Увага на екран! Перед вами портрети композиторів-класиків української музики, які розміщені під певним порядковим номером. На столах у великих конвертах – картки із бібліографічними відомостями про композиторів. За 2 хвилини ви повинні назвати прізвище та ім'я композитора і показати картку із цифрою, яка зображує порядковий номер портрета. Звук  натиску на музичну іграшку буде сигналом про те, що  команда  готова  відповідати.  За кожну  правильну відповідь команда отримує 1 бал.

На екрані демонструються портрети композиторів.  На картках у конвертах  - відомості про композиторів, прізвища яких не вказані:

команда 1 -  Семен Гулак-Артемовський, Микола Лисенко;

команда 2 -  Дмитро Бортнянський, Кирило Стеценко.

Журі виставляє суму балів команд на табло.

Конкурс 8. Люби і знай свій рідний край.

Ведуча: Становлення громадянина починається з його малої батьківщини, і не лише зі знання її минувшини, а й сучасності.

Увага: завдання! Основна професія цих людей не має жодного стосунку до мистецтва. Але обидва залишили свій слід в сучасній музичній культурі нашого міста. Назвіть авторів пісень, які прозвучать зараз. Правильна  відповідь оцінюється 2 балами.

Завдання команді 1.

Гітара в його руках оживає і на папір лягають акорди пісні. Камінь-каширський піснетворець у  своєму творчому доробку має близько 50 пісень. На  п’ятому туристичному фестивалі авторської пісні, фото- і кіноаматорів «Вітрила  пригод», який проходив у 2017 році в м. Луцьку під гаслом «Україна єдина»,  виступив із двома піснями. Хто цей автор і як називається його твір?

На екрані – відеокліп на пісню Романа Птачика «Камінь-Каширський назавжди».

Завдання команді 2.

Ця людина – автор пісні, яка стала візитною карткою і своєрідним гімном нашого міста і району. В ній він висловлює любов до свого міста, його жителів. Твір знайомить сучасників із давніми назвами  вулиць Каменя-Каширського. Хто цей автор і як називається його твір?

Звучить пісня Віталія Нестерука «Вікно в дитинство».

Журі виставляє суму балів команд на табло.

Конкурс 9. Разом з родиною.

Ведуча: Родина й дитячий садок – два виховних інститути, кожен з яких на своєму рівні сприяє становленню громадянина.

На дошці ви бачите зображення дерев. Увага, останнє задання:

Команді 1 – розмістити на ньому листочки-стікери, на яких написати традиційні форми роботи з батьками з означеної проблеми, що ви практикуєте у себе в закладі дошкільної освіти.

Команді 2 - відобразити нетрадиційні форми співпраці з родинами, які сприяють національно-патріотичному вихованню дошкільнят.

Виконання даного завдання оцінюється у 5 балів. Час виконанння – 3 хв. 

Журі підбиває підсумки змагання й оголошує переможця. Команда- переможець отримує певний приз, усі учасники - подарунки у вигляді міні-довідника (практичного матеріалу керівникові музичному).

Ведуча: Сьогодні ми поринули у чарівний світ української народної та сучасної музики, пригадали свята, традиції, народні пісні, інструменти, ігри. Обидві команди змагалися на високоінтелектуальному рівні й довели, що добре обізнані з українською народною культурою та музичним мистецтвом рідного краю.

Сподіваюся, що наша зустріч була корисною для вас. Бажаю і надалі зберігати духовні й культурні надбання українського народу і доносити їх до дитячих сердець!

Практичний матеріал:  бібліографічні відомості про композиторів

1. Народився композитор на Черкащині в сім’ї свя­щеника, походить зі старовинного козацького роду. З дитинства мав чудовий голос, знав багато українських пісень і любив їх вико­нувати. Навчався в Київському духовному училищі та у Київській духовній семінарії. За­жив слави першокласного вокаліста і за наказом київсько­го митрополита був прийнятий до хору Софій­ського собору, згодом — Михайлівського Золо­товерхого монастиря і став першим солістом хору. Левова частка написаних ним творів — пісні. Найпопулярніші з них — «Стоїть явір над водою», «Ой на горі та й женці жнуть». В Україні його знають і шанують у мистецьких ко­лах переважно як автора першої  україномовної опери про козаків «Запорожець за Дунаєм». (Семен Гулак-Артемовський)
2. Його вважають основоположником про­фесійної української ком­позиторської школи. Народився на Полтавщині. Здобув професійну музичну освіту в консерваторії Лейпци­га, що в Німеччині. Збирав український фольклор, відкривав недільні школи та хорові гуртки. Се­ред його найпопулярніших творів — обробки народних пісень, романси, солоспіви та хори, більшість з яких створені на слова українських поетів, зокрема Тараса Шевченка. Композитор є автором опер для дітей — «Пан Коцький», «Коза-дереза». (Микола Лисенко)
3. Митець-просвітитель. Народився на Київщині (тепер — Черкащина) у бага­тодітній сім'ї художника-самоука. Змалку він проявив здібності до мистецтва — малювання і музики. Творча діяльність розгорнулась у період національного відродження і культурно-мистецького підйому України. Збагатив вітчизняне музичне мистецтво високохудожніми вокальними і музично-драматичними творами: автор кантат «Шевченкові», «Єднаймося», опер «Полонян­ка», «Кармелюк», хорових мініатюр і солоспі­вів. Увійшов до плеяди видатних українських композиторів початку XX століття. Залишив у спадок освітнім закладам підручники «Методика навчання співу» та «Початковий курс на­вчання дітей нотного співу», пісенні збірки «Луна» та три «Шкіль­них співаника».

На­писав дві дитячі опери-казки — «Івасик-Телесик» та «Лисичка, Котик і Півник». (Кирило Стеценко)

4. Композитор родом із провінційного Глухова. Жив і творив у період панування в Європі класицизму. Семирічним потрапив до Петербурзької співочої капели, здобуває прихильність царських осіб, а відтак і блискучу музичну освіту в Італії. Там він пробув десять років і почав писати опери, кан­тати, сонати. Свого часу композитор був ультрамодним: його твори виконували всюди — і при дворі, і в церкві. Виробив свій стиль, що зберіг актуальність на кілька поколінь уперед. Деякі твори звучали в європейських театрах. (Дмитро Бортнянський)

Література

1. Концепція національно-патріотичного виховання дітей та молоді. (Наказ Міністерства освіти і науки України від 16 червня 2015 року № 641).
2. Інструктивно-методичні рекомендації «Про організацію національно-патріотичного виховання у дошкільних навчальних закладах». (Додаток до листа МОН України  від  25.07.2016 р. №1/9-396).
3. Інструктивно-методичні рекомендації «Про організацію роботи з музичного виховання дітей у дошкільних навчальних закладах». (Додаток до листа МОН України  від  02.09.2016 р. №1/9-454 ).
4. Щодо організації роботи дошкільних навчальних закладів по ознайомленню дітей із народними традиціями, святами та обрядами. (Лист МОН України від  20.10.2016 р. №1/9-561).
5. Кишинська А. Дружно граємо – Україну прославляємо. //Палітра педагога. – 2017.- №4. – С.7.
6. Машовець М. Патріотичне виховання в сучасному дошкільному закладі. //Палітра педагога. – 2017.- №4. – С.3-5.
7. Пилипчак М. Музичне виховання дітей та народна спадщина. // Музичний керівник. – 2016. - №10. – С.4.
8. Приходько Т. Пісенне розкрилля Романа Птачика. // Газета «Полісся», 23 вересня 2017 р.
9. Сухонос Т. Щаслива дитина, міцна родина, квітуча Україна. // Дошкільний навчальний заклад. – 2017. - №9. – С.36.
10. Хребтова А., Первишова О., Дубровіна І. Роль українських народних музичних інструментів у патріотичному вихованні дошкільників. // Музичний керівник. – 2016. - №6. – С.9.
11. Шандра Н. З Україною у серці. // Дошкільний навчальний заклад. – 2017. - №9. С.9.
12. Шуть М. Інтерпретаційно-виконавські музичні ігри: крок до творчості. // Музичний керівник. – 2015. - №2. – С. 4.