Метою діяльності Семидубського  ліцею Дубенської районної ради Рівненської області  є виховання громадянина і трудівника, особистості з міцним здоров’ям і глибокими, необхідними для життя і праці, знаннями, розвиненим почуттям національної гідності, готових до життя і роботи в сільському господарстві, заснованому на різних формах власності.

У 2013-2019 роках на базі навчального закладу проводилася дослідно-експериментальна робота за темою «Педагогічні умови виховання в учнів ціннісного ставлення до праці».( Наказ МОН від 06.03.2019 №317 “Про завершення дослідно-експериментальної роботи на базі Семидубського аграрного ліцею і ЗОШ І-ІІ ступенів Дубенського району Рівненської області”) З 2019 р. навчальний заклад бере участь в інноваційному освітньому проекті «Науково-методичні засади cтворення авторських педагогічних систем і моделей закладів освіти регіону» (Наказ управління освіти і науки Рівненської держадміністрації № 168 від 15.04.2019)

Актуальність теми полягає в тому, що  процес виховання в учнів ціннісного ставлення до праці складний, багато в чому суперечливий. З одного боку, він має враховувати інтереси, нахили, здібності особистості, а з другого – потреби суспільства у працівниках, спеціалістах певних сфер професійної діяльності. Отже, на процес допрофесійної і професійної освіти учнів впливають два основних чинники – інтереси особистості і потреби суспільства. Забезпечити їх взаємодію, поєднання інтересів покликаний наш навчальний заклад.

Мета: теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність педагогічних умов виховання в учнів ціннісного ставлення до праці.

Завдання:

• вивчити стан досліджуваної проблеми в теорії та освітній практиці;
• виявити концептуальні підходи та організаційно-змістові засади виховання в учнів ціннісного ставлення до праці;
• розробити та експериментально перевірити педагогічну модель процесу виховання в учнів ціннісного ставлення до праці;
• експериментально перевірити ефективність впровадження інноваційних технологій виховання ціннісного ставлення до праці;
• підготувати рекомендації педагогам, щодо виховання в учнів ціннісного ставлення до праці

У навчальному закладі розроблено концептуальні засади виховання ціннісного ставлення до праці, відповідно до яких моделювалася сформованість в учнів ціннісного ставлення до праці.

Концептуальний компонент моделі являє собою сукупність науково-теоретичних парадигм, концепцій та підходів, детермінуючих мету, задачі та зміст експериментальної роботи щодо формування в учнів ціннісного ставлення до праці.

Змістовий компонент моделі включає систему цінностей, які необхідно впровадити в інтегрований зміст навчальних предметів, гуртків, факультативів, товариств.

Інструментально-технологічний компонент моделі містить способи фіксації формування ціннісного ставлення до праці в змісті освітніх програм (навчальний план, навчальні програми, підручники, посібники, презентації, навчальні тренажери тощо).

Інноваційно-реалізуючий компонент – інноваційний педагогічний досвід (навчальна, виховна та організаційна педагогічна діяльність, ефективність якої забезпечується створенням і впровадженням внутрішніх педагогічних інновацій і нововведень).

Важливими стали створені педагогічні умови реалізації процесу формування ціннісного ставлення в учнів до праці. Серед них: організація педагогічного процесу, спрямованого на формування та розвиток професійної готовності майбутнього фахівця; застосування особистісно орієнтованого підходу до навчання та виховання, створення особистісно орієнтованих взаємовідносин; удосконалення та максимальний розвиток міжпредметних інтегративних зв’язків; використання інноваційних форм і методів навчання та виховання із застосуванням інформаційних технологій.

Основним результатом такого процесу стало сформоване в учнів ціннісне ставлення до різних видів праці, орієнтація їх на самореалізацію через обрану професію.

Допомогти учнівській молоді у життєвому самовизначенні, самореалізації, життєтворчості згідно з національними цінностями та в контексті ідеї інтеграції української держави у європейський освітній простір – головна мета експериментальної програми виховної роботи «Орієнтир». Робота за програмою ґрунтується на організації різнопланової діяльності учнів і тісній співпраці класного керівника з педагогом-організатором, практичним психологом, соціальним педагогом, учителями, медичною сестрою та лікарем-педіатром, батьками і громадськістю.

 Програма «Орієнтир» розрахована на роботу з учнями 1 – 11-х класів з урахуванням їх вікових, індивідуальних та психолого-педагогічних особливостей.

Програма включає комплекс заходів, які забезпечують можливість досягнення найоптимальнішого результату щодо гармонійного розвитку особистості та формування ціннісного ставлення її до праці.

Завдання програми:

• виховання працелюбства, свідомого ставлення до праці як до вищої цінності людини і суспільства;
• виховання цивілізованого господаря, формування культури трудових стосунків;
• ознайомлення з трудовим законодавством;
• виховання дисциплінованості, організованості, вміння включатися у виробничі відносини;
• формування розуміння загальних основ сучасного виробництва, прагнення розширювати свій кругозір, оволодівати загальною трудовою культурою;
• сприяння формуванню мотивів праці та заповзятливості;
• розвиток потреб особистості до самореалізації та професійного самовизначення;
• створення умов для розкриття потенційних можливостей учнів, їх інтелектуального розвитку, самоствердження.

Структура програми відображає наступність у роботі з учнями та передбачає наявність трьох кроків: перший крок – «Зернята істини» (1-4 класи); другий крок – «Знайди себе»(5-9 класи); третій крок – «Сходинки в доросле життя» (10-11 класи).

Учні 10-11 класів, які мають спільні економічні погляди та прагнуть розвивати підприємницькі здібності, отримувати знання, навички, вміння із підприємницької діяльності та популяризували економічні знання серед однолітків, об’єднавшись у шкільний клуб підприємництва «КРОК». Керівник клубу та практичний психолог організовують проведення семінарів, тренінгів, «круглих столів», аукціонів. Учні організовують ярмарки, конкурси, створюють проекти, презентації, що дає змогу формувати ключові компетентності – підприємливість та ініціативність.

У навчальному закладі функціонує шкільне науково-виробниче садівниче товариство імені родини Симиренків як добровільне об’єднання учнів, створене на основі спільного інтересу учнів та педагогів до садівництва, науково-дослідницької роботи в саду та творчої спадщини славетної родини українських науковців, садівників та меценатів. Мета товариства – виховання любові до рідної землі та творчої праці на ній, відтворення та утвердження традиційного українського типу господаря землі – високоморального, працелюбного, науково мислячого, практичного та ініціативного.

Висаджений сад «Дружба», саджанці для якого були надані кафедрою садівництва і овочівництва Львівського національного аграрного університету, став виробничою базою учнівських досліджень. У шкільному саду дослідницьку роботу проводять члени шкільного науково-виробничого садівничого товариства імені родини Симиренків, дослідницькі роботи яких щорічно посідають призові місця на обласному етапі Всеукраїнського зльоту учнівських виробничих бригад трудових аграрних об’єднань загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладів та районних і обласних етапах конкурсу-захисту наукових робіт Малої академії наук. У шкільному саду, де розмішено п’ять вуликів, проводять практичні заняття члени гуртка «Бджоляр».

Здобути навички догляду за квітами та ознайомитись з основами фітодизайну учні мають змогу на заняттях гуртка «Квітникарство».

Результати дослідження засвідчили, що ціннісне ставлення до праці в учнів Семидубського  ліцею формується на основі врахування впливу визначених раніше педагогічних умов на ефективність формування морально-ціннісного ставлення до продуктивної праці. Організація освітнього процесу щодо формування морально-ціннісного ставлення до праці, крім уроків праці, передбачає позаурочну та позашкільну діяльність учнів, а саме: роботу з батьками, самостійну роботу учнів, роботу з учителями різних предметів, екскурсії.

За наслідками дослідно-експериментальної роботи у закладі розроблено рекомендації з виховання в учнів ціннісного ставлення до праці, основні положення яких передбачають:

• виховання конкурентоспроможного господаря власної землі, здатного творчо мислити, усвідомлювати свою приналежність до сучасної цивілізації, чітко орієнтуватися в реаліях і перспективах сучасного життя, глибоко розуміти традиції та культурні цінності українського народу, бути спадкоємцем і продовжувачем національних трудових традицій;
• формування характеру, звичок, умінь, навичок, необхідних для продуктивної діяльності в житті;
• вироблення свідомого ставлення до будь-якої праці, виховання відповідальності, працелюбства, прагнення до досягнення результатів своєї праці, добросовісності, чесності, порядності, ініціативності, розвиток творчості, готовності до праці в умовах ринкових відносин;
• гармонійне поєднання навчання, виховання, продуктивної праці і дослідництва, організації та стимулювання трудової діяльності, залучення учнів до соціально-значущих видів трудової діяльності;
• формування соціалізованої трудової активності учнів;
• реальне значення потенційних можливостей учнів, прогнозування потреб і розвитку особистості;
• комп’ютеризація та проектування навчального змісту, методичне забезпечення відповідно до вікових психолого-педагогічних та індивідуально-типологічних особливостей сучасного сільського учня;
• удосконалення системи трудового виховання в процесі вивчення основ наук, позакласної і позашкільної роботи;
• упровадження поліваріантності навчальних програм із трудового навчання, поглиблення їх практичної спрямованості, широке використання новітніх педагогічних інформаційних технологій та впровадження модульної побудови навчального матеріалу;
• підготовка до трудової діяльності в нових умовах господарювання, виховання бережливого ставлення до природи, її багатств, їх економного використання;
• розвиток підприємництва, участь у відновленні народних ремесел і промислів;
• ознайомлення учнів із загальними уявленнями про світ професій та психофізіологічними вимогами до представників різних типів професій, з науковими основами техніки, технології, організації та економіки виробництва;
• розвиток технічної творчості та сільськогосподарського дослідництва;
• формування розуміння ролі праці в житті людини і суспільства, загальних основ сучасного виробництва;
• формування активної життєвої позиції;
• виховання цивілізованого господаря;
• розвиток потреби у творчій праці, діловитості, підприємництва;
• допомога в оволодінні загальною трудовою культурою;
• формування техніко-технологічних та фінансово-економічних знань, практичних умінь і навичок, необхідних для залучення учнів до продуктивної праці та оволодіння новою професією;
• розширення політехнічного світогляду учнів і розвиток їхніх творчих здібностей на основі взаємозв’язку трудового навчання з основами наук;
• формування в учнів розуміння загальних основ сучасного виробництва, прагнення розширювати свій технічний кругозір, оволодівати загальною трудовою культурою та основами наукової організації праці;
• формування в учнів поваги до людей праці, які створюють матеріальні і духовні цінності;
• ознайомлення учнів з основами ринкової економіки, різними формами господарської діяльності;
• становлення в учнів цілісного наукового світогляду, загальнонаукової, загальнокультурної, технологічної, комунікативної та соціальної компетентності на основі засвоєння знань про природу, людину, суспільство, культуру, виробництво;
• використання досвіду народної педагогіки, залучення учнів до вивчення народних ремесел, створення умов для органічного включення їх у трудову діяльність;
• становлення особистості як творця та проектувальника власного життя, забезпечення гармонізації і гуманізації відносин між учнями та педагогами, школою і родиною на основі усвідомленого вибору особистого життєвого шляху;
• формування ціннісних орієнтацій, здатності до самопізнання особистості в різних видах творчої діяльності, вмінь і навичок, необхідних для професійного вибору;
• збереження та зміцнення морального, фізичного і психічного здоров’я вихованців, формування та розвиток звички до здорового способу життя;
• досягнення органічної єдності та взаємозв’язку з іншими соціокультурними системами на основі послідовності, взаємодії і диференціації трудового виховання;
• своєчасне виявлення захоплень і обдарувань учнів, підготовка національної учнівської еліти для поповнення вищих навчальних закладів талановитими абітурієнтами та відродження високопрофесійної творчої інтелігенції України.

 Робота педагогічного колективу з формування в учнів ціннісного ставлення до праці отримала громадську підтримку в селі, районі, області.