Мета: актуалізувати знання учнів про мовну систему; на основі уявної подорожі допомогти зрозуміти важливість орфографічної і пунктуаційної грамотності письма, граматично правильного оформлення усного і писемного мовлення; розвивати пам'ять, увагу, логічне мислення, мовлення учнів; виховувати інтерес до вивчення мови.

Обладнання: записи на дошці, ілюстрація таблички із назвою населеного пункту «Королівство Помилок», роздатковий матеріал.

Хід заходу

       І. Організаційний етап.

       ІІ. Повідомлення теми та мети заходу.

-    Погляньте на таблицю, яка «прикрашає» вхід до загадкових володінь і скажіть, куди ми з вами потрапили?
-    У Королівство Помилок.
-    Так, сьогодні ми побуваємо у країні, де всі роблять помилки, як в усному мовленні, так і писемному. Жителів цього міста називають  «помилчанами». Ми подивимось, як живуть ці люди. У деяких місцях королівства будемо робити зупинки, щоб ознайомитись з особливостями життя у цій державі.

ІІІ. Основна частина.

Зупинка перша.

Розпочнемо зі знайомства з керівництвом країни – із самим королем. Невже він теж безграмотний, оскільки залишає помилки навіть на табличці біля входу до королівства? Ось послухайте промову короля на Головній площі:

«Во-шіп   і-су-баб   дів   я!
Во-шіп   і-су-баб   дів   я!»

• Чи зрозуміли ви, про що говорить король?

Щоб розібратися зі змістом історичної промови короля, ознайомимося з текстом промови, що надрукована у всіх газетах королівства.

(Робота з роздатковим матеріалом: на партах в учнів аркуші, названі «Помилчанські новини».)

• Отже, хто розгадав головну тезу виступу короля?

(Я від бабусі пішов!)

• У чому полягає помилка даного запису?

(Слова записані справа наліво.)

• В українській мові, як і в багатьох інших, слова пишуться і читаються зліва направо. А от у арабській, турецькій, перській – навпаки: справа наліво. Багато з вас зараз переглядає турецький серіал «Величне століття. Роксолана». У ньому є епізод, у якому грек Ібрагім вчить шах-заде Мустафу письма. Якщо ви уважно дивилися цей уривок, то помітили, що Ібрагім водив пером саме справа наліво.

Зупинка друга.

Оскільки ми тримаємо в руках газету, розглянемо особливості періодичної преси, що є поширеними в цій державі. Справа в тому, що в багатьох газетних статтях час від часу зникають певні літери.

Зараз ми з вами спробуємо прочитати текст газетної статті, у якому зовсім відсутня літера А.

НЕГРМОТНИЙ, ПОЛІЗ ЧИТТИ!

Жив-був вовк. Стрий він ств і слбкий. Їсти ж треб! Пішов він їжу шукти. Бчить – н глявині кінь псеться. Зібрв остнні сили стрий розбійник і кже люто:

• Я тебе з їм, коню!

Той переляквся, трясеться весь і відповідє:

• Я не проти, вовчок-сірячок, ле не можн мене їсти.
• Чому? – зціквився сірячок.
• Ось н, почитй, - скзв кінь і підняв ногу.

Підійшов вовк, глянув зціквлено, кінь йому копитом як дсть – тк і посиплись іскри з очей. Довгенько не міг прийти до тями стрий. Як очуняв, подумв: «Ото дурний! Негрмотний, поліз читти!»

• Чому із вовком трапилась така оказія?
• Чи він усвідомив свою помилку?
  Зупинка третя.

Побуваємо у школі Королівства Помилок. Подивимось, як там вчаться діти. А для цього розглянемо декілька фрагментів уроків.

ФРАГМЕНТ І

- Петре, ти знаєш алфавіт?
- Так.
- Яка буква стоїть за буквою "А"?
- Усі інші.

ФРАГМЕНТ ІІ

Учитель запитує учнів:

- Хто з вас може сказати, чим знаменитий футбол?
- Футбол - це гра, яка потребує мужності та витривалості.
- Так, правильно, а ще?
- Футбол - це гра за національну першість країни.
- Вірно. Ну а ще чим він знаменитий?

Учні мовчали.

- В такому разі, кажу я,футбол знаменитий тим, що пишеться із буквою "те".

Учитель узяв крейду і написав великими літерами: "ФУТБОЛ".

Після цього жоден учень класу не допускав у цьому слові помилку.

Завдання "Виправляємо помилку"

- Подивіться на записи на дошці і скажіть, яку помилку допустили при написанні числа?

("Дванацяте березня" - пропущена буква "д".)

- Це досить поширена помилка не лише у Королівстві Помилок, а і в нашій школі теж. Щоб зрозуміти серйозність даної помилки, послухайте дещо з історії граматики нашої мови.

Справа в тому, що у мові наших предків - слов'ян - не було таких числівників, як "дванадцять", "чотирнадцять", "шістдесят", а натомість на позначення відповідної кількості предметів вони використовували такі сполучення слів: "два на десяти", "чотири на десяти", "шість десят".

Згодом, через багато століть, такі сполучення слів злилися в одне слово. Отже, буква "д" є частиною (входить до кореня) давнього "десять" (у сучасній мові - "дцять").

Робота з віршем Г.Бойка "Про перо і чорнило"

- Послухайте вірш, що характеризує не лише учнів школи Королівства Помилок, а й багатьох учнів нашої школи.

(Читають двоє учнів у формі діалогу.)
- Що це в тебе знов - таки
Двійки в зошит сіли?
У диктантах помилки
Знов зачервоніли?
- І чого б я приставав?
Бачиш, яке діло -
Я перо погане мав
І рідке чорнило...
- Ти вже краще помовчи!

Не кажи смішного.
Запиши собі й завчи
Віршика такого:
"Хто правопис твердо зна,
Той і пише вміло
І ніколи не пеня
На перо й чорнило!"
- Чого навчає вірш Г.Бойка?

4. Зупинка четверта.

- Подорожуючи у незнайомих містах, ми зазвичай любимо заходити до магазинів. Зараз спробуємо прочитати назви магазинів Королівства Помилок. Для цього треба закреслити зайві літери.

ВМАВГВАЗВИВН         (Магазин.)

ЛУНЛІЛВЕЛРЛМАЛГЛ     (Універмаг.)

ДСНІСПСРОС             (Дніпро.)

ДИНТЯНЧНИЙН СНВІНТ    (Дитячий світ.)

5. Зупинка п'ята.

- Хтось із жителів королівства написав про себе таке: "Усіх пальців у мене двадцять п ять на одній руці, стільки ж на другій, та й на обох ногах десять".

Чим пояснити таку неймовірність?

(Розсіяністю або безграмотністю: треба поставити двокрапку після слова "двадцять").

- Неправильно поставлений розділовий знак або його відсутність призводить до спотворення змісту. Всім відома історія казки С.Маршака

"Дванадцять місяців" із державним документом, у якому було написано

"Казнить нельзя помиловать". Виконавці вироку не могли його виконати, бо не знали, що їм треба зробити. Від позиції коми у даному реченні залежало життя людини: або її стратять, або подарують життя.

6. Зупинка шоста.

- Допоможіть боброві допливти до свого будинку, адже він не знає правил правопису, а на перешкоді - слова з помилками. Щоб здолати цей лабіринт, треба виправити усі помилки, що трапляються на його шляху.

7. Зупинка сьома.

- А зараз послухайте оповідання про одного хлопчика, який живе у Королівстві Помилок.

ОПОВІДАННЯ

Є собі такий хлопчик. Про що б він не говорив, його завжди важко зрозуміти. Івасик не дурний. Ні! Він добре вчиться. Коли він пише самостійні твори, він продумує кожну фразу, і всі іменники, прикметники, сполучники та інші частини мови у нього завжди виявляються на своєму місці. Проте Івасик чомусь вважає, що в усній мові дотримувати правил граматики зовсім не обов язково. Коли він розмовляє, він не утруднює себе тим, щоб відшукати в пам яті слова, потрібні для висловлення власної думки. Наприклад, йому треба сказати:

- Мамо, я викликав по телефону з домоуправління слюсаря, і він полагодив нам у кухні водопровідний кран.

Івасику ліньки пригадати, що слюсар зветься слюсарем, кран - краном, що існує дієслово "лагодити". Він повідомляє маму:

- Мамо, я подзвонив, цей прийшов, раз, раз, - і готово.

Не думайте, що Івасик ковтає слова, щоб висловитись якнайкоротше. Потрібних слів у його мові не вистачає, а от непотрібних - велика кількість. "Значить", "так би мовити", "оце саме", "розумієш" - усі ці слова раз у раз "зриваються" з його язика, "зриваються" просто так, за звичкою.

Іноді Івасик висловлюється так:

- Слухай-но, знаєш що, дай-но мені, розумієш, он ту, оцю саму штуковину. У перекладі на зрозумілу для всіх мову це означає:

- Володю, дай мені циркуль.

Вміння точно й чітко висловлювати свої думки необхідне кожній культурній людині. Це Івасик розуміє. Але він не розуміє, що вміння швидко знаходтти і правильно розміщувати у своїй мові слова не дається без вправ. Спочатку ми добираємо свої висловлювання, відшукуємо потрібні нам слова, але якщо людина стежить за собою під час розмови, ці потрібні для висловлювання її думки слова починають виникати в пам яті все з більшою легкістю.

Хто з вас не чув футбольних коментарів? Івасик - завзятий уболівальник. Але якщо б коментатор так само мало працював над своєю мовою, то ваш "уболівальник" почув би такий репортаж:

- Увага! Значить, така справа, говорить, виходить, оце саме. Одним словом, починаємо. Зараз... Кинули! Біжить,біжить,біжить... Раз! Об штангу Ребров, оце саме! Там двоє побігло!.. Упав! А той тепер поза грою! А цей... Веде,веде,веде! Раз! Ба-бах! Є! Готово! Значить, оце саме, гол, одним словом... Цей як ударив, той як підскочив, а оцей раз - і готово!

Зрозуміли б ви, друзі, що відбувається на футбольному полі?
Ні, не радимо вам бути схожими на цього хлопчика.

За Ю. Сотником.

Бесіда

- Чи є у нас у класі учні, які говорять так само, як цей хлопчик?

- Я думаю, що, прослухавши це оповідання, учні класу зроблять певні висновки і надалі будуть слідкувати за своїм усним мовленням.

ІV. Підсумки заходу.

Бесіда

- То чи може бути правильним устрій життя країни, у якій занедбана мова?

(Життя у цій державі йде за "помилковим проектом", і ніякого прогресу у ній бути не може.)

- Чи згодні ви із твердженням, що показником рівня культури і розвитку будь-якої держави є насамперед мова?

- Ми побачили це на прикладі Королівства Помилок?

Вправа "Розумні капелюшки".

Вчитель роздає учням 3 капелюшки. Учні першого ряду отримують червоний капелюшок і готують розповідь про те ,що нового вони дізнались на сьогоднішньому заході. Учні другого ряду отримують зелений капелюшок і готують розповідь про те, що сподобалося на заході. Учні третього ряду отримують жовтий капелюшок і готують розповідь про те, що не сподобалося на позакласному заході.