Інформатика — фундаментальна наука про методи, засоби й технології опрацювання інформації, яка разом з речовиною й енергією належить до основних понять, на яких будується сучасна наукова картина світу.

У умовах швидкого розвитку інформатизації шкільний курс інформатики набуває нового функціонального призначення, спрямованого на формування інформаційної культури, інформаційної компетентності, усвідомлення учнями ролі інформаційних технологій у розвитку сучасного суспільства. Під час навчання в учнів мають бути сформовані як теоретична база знань з основ інформатики, так і вміння й навички ефективного використання ними сучасних комп'ютерно-інформаційних технологій у навчально-пізнавальній і майбутній професійній діяльності. [2, с. 7]

Для реалізації основних завдань особистісно-орієнтованого підходу необхідно розробляти інноваційні технології, які б сприяли успішному засвоєнню знань учнів застосовувати в більшій мірі методи позитивного стимулювання до навчальної діяльності, створювати навчально-виховні ситуації, що слугуватимуть ефективними умовами досягнення успіху учнями. Саме програмування учнів на досягнення успіху в навчальній діяльності, з урахуванням їхніх індивідуальних особливостей та створення відповідних виховних ситуацій, сприятиме розвитку їхніх потенційних можливостей і бажання отримувати новий досвід у процесі навчання та формуватиме позитивну мотивацію навчання. [1, с. 32]

Як показує практика, на перший погляд зрозумілі і осяжні терміни для дорослої людини, у школярів середньої ланки можуть викликати певні труднощі. І зустрічаючись з ними на уроці інформатики, дехто починає «пасувати». Або діаметрально протилежна ситуація ¬ у учня все виходить, йому зрозумілі основні поняття, він має бажання та прагнення займатися далі, але сам не розуміє з чого почати, прагнення та бажання залишаються нездійсненними. Особливо гостро постає це питання саме під час вивчення тем з курсу «Основи алгоритмізації та програмування». Як же допомогти таким учням, як показати, що програмування це цікаво, весло, як підтримати, якщо відведених годин не вистачає, як сформувати мотивацію до вивчення інформатики?

У цьому нам допоможе позакласна робота та грамотне її планування.

Позакласна робота — це система занять, заходів і організованого навчання учнів, що проводяться в школах і поза ними під керівництвом учителів, громадськості, органів учнівського самоврядування.

Як органічна частина загальної системи навчально-виховного процесу позаурочні заняття певною мірою вільні щодо вибору конкретної тематики, рівня самостійності учнів у набутті прикладних знань і умінь, здійснення цілеспрямованої творчої діяльності.

Позакласна робота значно відрізняється від навчальної в лабораторії чи кабінеті. Такі заняття побудовані з урахуванням пізнавальних і творчих інтересів учнів на основі їхньої добровільної участі. [3, с. 62]

Цілями позакласної роботи з інформатики можуть бути розширення і поглиблення знань учнів з інформатики, підвищення пізнавальних інтересів шляхом проведення цікавих заходів.

Додаткові заняття з інформатики сприяють кращому розвитку індивідуальних здібностей учнів і переслідують такі основні цілі:

а) пробудження і розвиток інтересу до поглибленого вивчення інформатики та її відгалужень;

б) формування навичок науково-дослідницького характеру;

в) забезпечення допрофесійної трудової підготовки школярів в галузі застосування інформаційних технологій;

г) організація вільного часу і дозвілля.

Позакласна робота з школярами з інформатики в ряді випадків проходити в традиційних формах (гуртки, факультативні курси, олімпіади), а може набувати нових, специфічних форм (комп'ютерні клуби, очні і заочні, літні і зимові школи юних програмістів, дистанційні олімпіади, участь в телекомунікаційних проектах тощо). Розглянемо декілька з них.

Гурток — найбільш гнучка, глибоко індивідуальна форма роботи з різним змістом. У гуртку беруть участь учні різних вікових категорій, займаються тільки ті, хто проявив явний і підвищений інтерес до предмета. Як результат – участь у шкільній конференції і захист наукових робіт. Наприклад, учні 5-7 класів починають з ознайомлення та опрацювання теоретичної бази, написання простих програм використовуючи такі середовища програмування як Scratch, Code.org. Починаючи з 8 класу учні пишуть наукові роботи, які окрім шкільної конференції, представляються на МАН і містять, окрім теоретичної бази, велику практичну частину зі створеними програмами готовими до використання. [3, с. 62]

Масові заходи позакласної роботи з інформатики – один із найцікавіших та найрізноманітніших видів роботи. Може включати у себе декілька видів робіт:

• тижні(дні) інформатики – заходи, що проходять під час тижня, різноманітні: зустрічі з програмістами, людьми, чия професія пов'язана з використанням комп'ютерів; екскурсія на комп'ютерну виставку або на виробництво, де використовується комп'ютерна техніка; перегляд програм, розроблених учнями.
• турніри, творчі ігри з інформатики – щоб налаштувати мислення учнів на максимальну чіткість, засвоєння нових знань й відпрацювання певних навичок у сфері комунікації, досить ефективним є метод рольових ігор. [3, с. 64] Рольова гра припускає участь не менше двох «гравців», кожному з яких пропонується провести спілкування один з одним відповідно до заданої ролі. Психолого-педагогічні особливості, характерні для учнів основної школи, передбачають широке застосування різних варіантів ігрових методик: дидактичні й рольові ігри, естафети, змагання, виявлення учня, що набрав більшу кількість балів під час роботи за комп'ютером, відгадування загадок, кросвордів, ребусів, комп'ютерні ігри на розвиток логіки, уваги, пам'яті і т. д. Розглянемо використання ігрового середовища для вивчення програмування в основній школі на прикладі мови коду. Матеріали проекту «Година коду» і використані прийоми значно відрізняються від тих, що звикли використовувати на уроках інформатики. Вправи спроектовані так, що ознайомлення з основними алгоритмічними конструкціями відбувається у близькому до ігрового режиму протягом 1 години з використанням візуального середовища Blockly. На екрані учні бачать сформульоване ігрове завдання, лабіринт із персонажами гри і команди, які вони вміють виконувати. Потрібно правильно зібрати блоки у робочій області і запустити програму. Якщо відповідь неправильна або неефективна, з’явиться відповідна підказка. Усі блоки візуального середовища можна переглянути в режимі коду. [5, с. 80]

Олімпіади – займають особливе місце серед інших організаційних форм. Олімпіади націлені на пошук обдарованих, розвинених і освічених учнів; інформатики. Основною метою проведення олімпіад будь-якого рівня й спрямованості є виявлення талантів. Окрім того, учні, які беруть участь в предметній олімпіаді, в процесі напруженої інтелектуальної боротьби починають краще усвідомлювати як свої переваги, так і недопрацювання, певні прогалини в знаннях і вміннях. Незважаючи на те, що кількість переможців завжди є меншою, ніж загальна кількість учасників, найбільше значення має той факт, що учасники цього заходу потрапляють у середовище, яке стимулює їхнє подальше інтелектуальне зростання, надихає на самовдосконалення й сприяє виробленню в свідомості молодої людини правильних життєвих орієнтирів, визначенню справжніх цінностей. Кожна олімпіада — це не лише творче, а й спортивне змагання із своїми призерами і аутсайдерами, ідеями і помилками. Існує думка, що олімпіади з інформатики - це не шкільна інформатика, як і великий спорт — це не уроки фізкультури. Разом з тим олімпіади з інформатики, демонструють рівень, на який шкільні вчителі, можуть і повинні піднімати планку складності щоденних занять. Форми проведення олімпіад з інформатики можуть бути різними. Розвиток мережі Інтернет останнім часом надає можливість проводити дистанційні олімпіади учнів з інформатики. Так, наприклад, на освітньому сайті naurok.com.ua можна ознайомитись з правилами організації і проведення олімпіади з інформатики з використанням Інтернету та взяти в ній участь. [3, с. 67]

Отже, формуючи позитивну мотивацію учнів вчитель не лише розвиває інтерес чи відповідальне ставлення до навчання, але й сприяє формуванню бажання досягати високих результатів та почувати себе успішною особистістю. Це в свою чергу сприяє як підвищенню пізнавальної активності учнів, так і формує відповідні якості особистості. [1, с. 36]. Успіх такої діяльності залежить від індивідуальних особливостей кожного учня та правильно організованої, ефективної роботи вчителя, а позакласна робота з інформатики є одним з ключових інструментів для досягнення поставлених цілей.

Література

1. Докучина Т. О. Мотивація навчання як запорука стимулювання учнів до досягнення успіху / Т. О. Докучина // Педагогічна освіта: теорія і практика. - 2011. - Вип. 8. - С. 32-37.
2. Інформатика 8: методичний посібник Л. П. Семко, І. М. Семененко; – К., ТОВ «КОНВІ ПРІНТ», 2018. – 64 с.
3. Морзе Н. В. Методик навчанн інформатики: Навч. посіб.: У 3 ч. / З ред.акад. М. І. Жалдака. К.: Навчальн книга, 2004.– Ч. І: Загальн методик навчанн інформатики. - 256 с : іл.
4. Руденко, В. Д. Шкільна інформатика: сучасні проблеми та погляд у майбутнє. Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 2: Комп’ютерно-орієнтовані системи навчання, (9), 134-140.
5. Самойленко Н.І., Семко Л.П. Методичні підходи до вивчення інформатики в основній школі// Наукові записки. – Випуск 7. – Серія: Проблеми методики фізико-математичної і технологічної освіти. Частина 2. – Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В.Винниченка, 2015 – С. 76-81.
6. Співаковський О. В. Майбутнє шкільної інформатики. Тенденції розвитку освітніх інформаційно-комунікативних технологій / О. В. Співаковський // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова : зб. наук. праць. — К. : НПУ імені М. П. Драгоманова — 2005. — №3(10). — С. 226–234.