Протягом усього життя людина здобуває знання, набуває життєвого досвіду. Реальний світ вимагає бути освіченим, творчим, успішним.

Мета статті: показати, що лише різні форми і методи роботи вчителя допоможуть підготувати школяра до життя у складному сучасному світі.

Сьогодення ставить перед системою освіти низку взаємопов’язаних завдань, перелік яких став уже традиційним: якомога якісніше навчити здобувачів освіти основ наук, формуючи відповідні знання та вміння, і виховувати їх, прищеплюючи загальнолюдські цінності; розвивати мислення школярів, формуючи ефективні й результативні способи розумової діяльності. Виконання цих завдань неможливе без постійного розвитку інтелекту здобувачів освіти та підвищення їх загальнокультурного рівня.

Необхідно спрямувати навчально-пізнавальну діяльність  здобувачів освіти до самостійного пошуку, у процесі якого здобувається досвід цілеспрямованості, рефлексивної самоорганізації й самооцінки, досвід комунікативної взаємодії.

Компетентнісний підхід зміщує акценти з накопичування знань, умінь і навичок на формування й розвиток здатності практично діяти, застосовувати досвід успішних дій у конкретних ситуаціях [1, с.3].

Саме посилення практичної і прикладної спрямованості математичної освіти і складає сутність компетентнісного підходу до навчання математики.

Щоб реалізувати на практиці визначені завдання, потрібно основну увагу звернути на активізацію навчальної діяльності здобувачів освіти. Ще В.О.Сухомлинський вказував на небезпеку неробства за партою, неробства шість годин щодня, місяці і роки. Це розбещує.

Навчання математики має викликати в школярів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст – бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності [3, с.10].

Лише в умовах широкої різноманітності методів та організаційних форм можливе врахування індивідуальних особливостей здобувачів освіти, їх діяльна, активна позиція в навчальному процесі, творча співпраця з ними вчителя. У цілому ж можна говорити про збагачення уроку за рахунок введення в нього елементів інших форм навчальних занять та створення ситуації успіху.

Основною формою проведення занять є урок. Проте використовуються ще й нетрадиційні форми навчання: групові, дидактичні ігри, уроки «однієї задачі», «однієї ідеї», математичні «бої», інтегровані та пленерні уроки, метод проектів тощо [2, с.15].

Хочу зупинитись на деяких уроках «просто неба», які називають пленерними. Це уроки, проведення яких передбачається не в класі, а просто неба із залученням багатства довкілля в усіх його проявах для того, щоб вчитися бачити, слухати і розуміти навколишній світ. Василь Олександрович Сухомлинський називав їх уроками мислення на природі.

Такі уроки проводяться без мобільних телефонів, комп’ютерної техніки, калькуляторів тощо. Під час уроків на природі мовлення дітей стає більш емоційним, яскравішим, виразнішим. Проведення пленерного уроку є досить ефективним для розвитку мислення, фантазії, розширення світогляду, ставлення до розумової праці та самого себе, створення позитивного емоційного ставлення до процесу навчання. Це сприяє формуванню у здобувачів освіти креативності, глобального мислення, розвитку пізнавальної, діяльнісної, інформаційної та кульмінаційної компетентностей.

На таких уроках можна вдало пов’язати теорію з практикою та реальним життям. Досвід проведення пленерних уроків я запозичила у львівських учителів.

Ось у п’ятому класі, вивчаючи тему «Відрізок. Довжина відрізка» вчитель готує конспект уроку, робочий зошит або роздруковані завдання для дітей та обладнання: сантиметрову стрічку, кольорові мотузки, кілочки, карточки з цифрами [4, с. 15]. Вступне слово  про техніку безпеки та особливості уроку на природі (у дворі школи), ознайомлення з обладнанням та налаштування на роботу вчитель оголошує в класі. У робочому зошиті   вчитель заготовив 2 завдання для домашньої і 6 завдань для класної роботи.

Розглянемо два з них.

• На подвір’ї школи зафіксовані умовні містечка А і В на певній відстані один від одного. Прокладіть різні дороги з містечка А до містечка В.

Для цього завдання  на подвір’ї школи вчитель табличками фіксує умовні містечка А і В на певні відстані один від одного. Далі пропонує велосипедистові (учень 1), водію (учень 2), мотоциклісту (учень 3) проїхати різними прокладеними дорогами з А до В. Після цього відбувається обговорення, який із шляхів зручніший, скільки ще шляхів можна прокласти.

• Прокладіть «повітряну дорогу» для літака з містечка А до містечка В (для літака немає перешкод).

 Кожен здобувач освіти виконує роль конструктора. Проводять аналіз і роблять висновок про повітряну трасу у вигляді натягнутої мотузки. Така найкоротша лінія є відрізком.

Домашнє завдання. 1. Виміряйте ширину вхідних дверей вашого будинку. Виразіть її у метрах, дециметрах, сантиметрах і міліметрах.

• На подвір’ї, де ви мешкаєте, довільно зафіксуйте 5 паличок та між ними, почергово сполучаючи, протягніть мотузку так, щоб жодні дві її частини не перетиналися. Утвориться ламана. Виміряйте довжину її ланок та обчисліть довжину ламаної.

На наступному уроці при перевірці домашнього завдання про відрізок діти отримують три мотузки довжиною 1 м, 2 м і 4 м відповідно та виконують такі завдання.

1.Виміряйте довжину кожної мотузки та виразіть у метрах, дециметрах, сантиметрах.
2.Розташуйте мотузки в порядку зростання довжини.
3.Як знайти середину мотузки, не вимірюючи її довжини?
4.Як поділить мотузку на чотири рівні частини, не вимірюючи її довжини?
5.Складіть із цих трьох мотузок один відрізок та виміряйте його довжину. Скільки розв’язків має задача?

Пленерні уроки у нашій школі полюбляють діти різного віку. Проте вивчення формул скороченого множення методом проектів, дало змогу досить успішно реалізувати практичну спрямованість навчання математики у 7 класі. Здобувачі знань легко і радісно включились у роботу. Вони готували матеріал, вчили один одного і через 10 уроків ми провели підсумковий урок узагальнення знань як наукову прес-конференцію «Чудовий світ формул». Учні працювали у трьох групах: кореспонденти, знавці формули , знавці формули . Практична спрямованість проекту: навчитись використовувати формули скороченого множення для усного рахунку. Виявились творчі учні, які склали вірші для кращого запам’ятовування формул. Керівники груп на основі зібраного матеріалу створили презентації і завдання для інших груп.

Щоб активізувати навчальну роботу учнів 9 класу, я поєднала виконання практичної роботи на побудову графіка квадратичної функції з методом проектів. Перед здобувачами освіти стояло ряд завдань: 1) вивчити і представити частину теоретичного матеріалу про квадратичну функцію, 2) скласти або підібрати завдання для перевірки знань з цього розділу, 3) виконати творче завдання-малюнок на  побудову, записане формулами квадратичних функцій, взятих на проміжках, 4) представити на завершення проект «Прикрасьмо Городище фонтанами».

Цей метод перетворює учнів із пасивних слухачів на активних учасників навчального процесу. Сьогодні вони ще діти, а завтра вони стануть особистостями, керівниками підприємств, держави. Якщо у здобувачів освіти сформована активна життєва позиція, їм до всього є діло, вони не залишаються байдужими, то ми виховали порядних, наполегливих, успішних молодих людей, патріотів нашої України.

Висновок. Лише практична спрямованість навчання математики забезпечить країну цілеспрямованими, освіченими, всебічно розвиненими молодими людьми, які підготовлені до суспільного життя і до професійної діяльності.

Література

1. Глобін О. Концепція реалізації компетентнісного підходу у навчанні математики в основній школі / Глобін О. І. // Математика в рідній школі. – 2014. – №12.
2. Колтовська О. Прикладна спрямованість шкільного курсу математики // Математика. – 2008. - № 3.
3. Математика. Навчальна програма для учнів 5–9 класів загальноосвітніх навчальних закладів // Математика в рідній школі. – 2017. – №7 - 8.
4. Мерзляк А.Г., Полонський В.Б., Якір М.С. Математика: підруч. для 5 кл. загальноосвіт. навч. закладів – Х: Гімназія, 2013. – 352 с.