Сьогодні завданням  школи є не просто наповнити школяра певною сумою знань, а здійснювати підготовку гармонійно і всебічно розвиненої молодої людини, здатної до гнучкості мислення, швидкого реагування та самостійних креативних рішень у розв'язанні життєвих завдань. Такі завдання можливо реалізувати за умови  впровадження в освітній процес школи нових підходів, технологій, методик організації  навчання  молодших  школярів [1, с.15].

Однією з таких новітніх педагогічних технологій, що дає можливість якнайповніше розвивати творчого школяра, є проєктна технологія.

Українська дидактика в останні  роки  збагатилася  напрацюваннями в організації  проєктної  діяльності  учнів (І.Єрмаков, Г.Сазоненко, О.Онопрієнко, В.Тименко, А.Цимбалару  та ін.), що сприяє  впровадженню  методу проєктів  у  практику  початкової  школи.

Проєктну діяльність школярів  можна  розглядати як  елементарну модель  професійної діяльності.  Її  цілі  багатоаспектні, тому, що проєктна  діяльність  є  багатокомпонентою  і міжпредметною, адже  вона  сприяє:

• формуванню в учнів умінь співпрацювати (партнерське  спілкування);
• формуванню організаційних  умінь  і навичок (особливо визначення  мети й розподіл часу);
• формуванню  умінь працювати з різними   видами  інформації (збирання, аналіз, систематизація, узагальнення, збереження й спосіб використання);
• оволодінню  уміннями  оцінювати  свої можливості,  усвідомлювати свої  інтереси, робити  мотивований  вибір;
• розвиткові пізнавальних  потреб,  інтересів,  дослідницькій поведінці;
• збагаченню новими  знаннями ,  інформацією, новими  цінностями [1,с.299].

Проєктне  навчання створює унікальні передумови для розвитку  ключових компетенцій учнів і самостійності в осягненні нового, стимулюючи їхню природну допитливість і творчий потенціал.

Проєкт, який  пропонуємо  учням, має  викликати в них  захоплення, зацікавити їх. Будь – яку дію діти  повинні  самостійно  спланувати,  виконати,  проаналізувати  й  оцінити.

Роботу  за  проєктами  слід починати  з постановки  певної проблеми і наступне її  розкриття,  розв’язання,  з  обов’язковою  наявністю  ідеї та гіпотези  розв’язування  проблеми, чітким  плануванням дій, розподілом  ролей, тобто наявністю  завдань  для  кожного  учасника  за  умов  тісної  взаємодії,  відповідальності  учасників проєкту  за свою частину  роботи, регулярного обговорення  проміжних  кроків  та результатів.

Робота  є  ефективною  у тому  випадку,  коли в навчальному процесі  ставимо  певне  дослідницьке,  творче  завдання.

Ідеальним  є  той проєкт, для виконання  якого  необхідні знання  з різних галузей, що дають  змогу  розв’язати  цілий  комплекс  проблем. Під час  розв’язування  конкретних  життєвих  ситуацій,  пізнаючи  навколишній  світ,  діти  отримують необхідні  для  життя  знання,  вчаться  самостійно  вчитися.

Перевага  його  в тому, що  він  забезпечує  високу  мотивацію,  зацікавленість учнів,  зв'язок з реальним  життям, розвиток  кооперації та  наукової  допитливості,  самоконтроль,  краще  засвоєння  знань,  свідому  дисциплінованість.

Існує небезпека  застосування  проєктного  навчання:  виникає ризик  не  виконати  навчальну  мету  і не  досягти результатів.  Але  цього  можна  уникнути,  якщо  раціонально  спланувати  процес.

Узагальнюючи  досвід  проєктної  діяльності  в  початковій  школі, підкреслюю  такі  вимоги  до неї:

• контроль за виконанням проєктних  завдань  повинен  бути  більш  ретельним (більша  кількість   консультацій  і спостережень  за веденням проєктної  документації), бо  і  теоретичних, і  практичних знань і вмінь  у молодших  школярів ще мало;
• проєкти  для  початкової  школи  у більшості  випадків  мають бути  короткотривалі (обдаровані учні,  які  випереджають  у  своєму  розвиткові однолітків,  можуть  з  успіхом  розробляти  і  довготривалі  проєкти);
• для пошукової діяльності  бажано  спочатку  залучати дітей  з підвищеною  навчальною мотивацією – їхні дослідження можуть зацікавити  інших  учнів;
• у  ролі перших  проєктів  варто  обирати групові;
• значну увагу  необхідно приділити  презентації  проєктів:  запрошувати на неї  батьків, учнів  інших  класів ( такий  підхід створює  мотивацію  для  подальшої  роботи);
• учитель на початку  проєктування повинен  підвести  учнів  до  вибору  теми;
• теми учнівських  проєктів  мають бути різноманітними, їх не слід регламентувати та  виділяти  більш значимі;
• робота над проєктом  у  початкових класах  не  повинна бути вимушеною, учні  мають працювати  добровільно. [2, с.144]

Метод проєктів є сучасною педагогічною технологією, використання якої створює умови для всебічного розвитку особистості у процесі організації творчої діяльності учнів початкових класів, де вчитель не лише підвищує власний професійний рівень, а й формує в школярів навички самоосвіти, що є головним завданням сучасної школи.

Література

1. Бех І.Д.  Особистісно зорієнтоване виховання : науково-методичний посібник / І.Д. Бех. – К. : ІЗИН, 1998.
2. Косогова О.О. Метод проектів у практиці сучасної школи. – Ч..: Вид-во «Ранок», 2010
3. Проектна діяльність у школі / упорядник М. Голубенко. – К. : Шкільний світ, 2007.
4. Савченко О.Я.Дидактика  початкової  освіти/ О.Я.Савченко – Київ: Грамота,  2013