Сучасний етап розвитку України вимагає формування особистості, в якій гармонійно поєднуються здатність здобувача освіти до критичного мислення, пізнання проблем, що виникають в навколишній дійсності і які можна вирішити засобами математики; здобуття практичних навичок і вміння їх удосконалювати. Компетентнісний підхід створює оптимальні умови для поступового пе­реходу здобувачів освіти від теоретичних дій до самостійних практичних, дослідницьких, даючи учням змогу успішно скласти зовнішнє незалежне оцінювання,  шукати шляхи розв'язання пізнавальних та прак­тичних завдань, впроваджуючи елементи креативного підходу, що дає можливість охопити всі сфери навчання

Формування загальної системи знань учнів про реальний світ, що відображаєвзаємозв’язки різних форм руху матерії, - одна з основних освіт функцій між предметних зв’язків. Зв'язок міжнавчальними предметами є, передусім, відображення об’єктивно існуючого зв’язку між окремими науками та зв’язку наук із технікою, з практичною діяльність людини.

Поєднання економічного змісту задач, математичних методів у сфері застосування

Діяльнісний підхіддо організації навчання математики вимагає також, щоб учень під час вивчення навчального матеріалу здійснив повний циклпізнавальних дій, а саме:

• сприйняв навчальний матеріал;
• усвідомив його;
• запам’ятав;
• потренувався у застосуванні знань на практиці, а відтак здійснив
• наступну діяльність;
• повторення, поглиблення і міцніше засвоєння цього матеріалу;
• перенесення знань в нестандартні, змінені умови.

В процесі розвитку творчої особистості учня, визначено алгоритм створення креативної особистості.Повноцінне навчання математиці має за мету не лише здобуття учнями ґрунтовних знань, а й формування в них уміння застосовувати знання творчо, нестандартно, критично, оцінювати результати своєї діяльності. Основною задачею вчителя в даній тенденції звільнитися від спеціалізованих, або дисциплінарних меж при вивчені математики. Необхідність надати здобувачам освіти вибір засобів навчання, способів дій і форм роботи.

При підготовці до уроку а саме до виконання домашнього завдання впроваджую задачі прикладного змісту(додаток 1) і пов’язую їх з роботоюпідприємств і галузей сільського господарства, що є умовою орієнтації інтересу учнів до певних професій (керівник та власник компанії з продажу,  дизайнер, аналітик банківської сфери, аналітик в науково-технічній, фінансовій, інформаційній, технічній, маркетинговій та консалтинговій сферах).

Нижче представлені деякі теми та їх практичне застосування :

1. Для вирішення завдання з теми «Відсоткове відношення», впроваджую елементи віртуальної екскурсії. Учні класу об’єднуються у дві команди, отримують картки з завданнями у вигляді подорожі до магазину (І команда рахує продовольчі товари ,а ІІ команда промислові товари), де  вони вираховуватимуть відсоткове відношення проданого товару, визначатимуть, яку кількість товарів  необхідного замовити   для продажу на один день та  складають таблиці і будують діаграми. Заключним кроком є захист своїхкреативних рішень.

2. Під час  вивчення теми “статистика” в 9 класі учні  складають  сімейний бюджет  використовуючи  перспективний план для скорочення витрат на наступний місяць та складають діаграму порівнянь двох місяців.

3. Здобувачі освіти 7 класу з теми “Функції ” фіксують  температурний режим  на протязі 10 днів та складають графіки зміни температурного режиму.

Впроваджуючи таку систему  є певні переконання, що успіх України в тому, щоб побудувати  суспільство освіченого загалу, бо кожна дитина має право на успіх у житті, на максимальне розкриття власних здібностей, яке може запропонувати лише якісна освіта. Тож головний вектор навчального закладу спрямований на концепти Нової української школи. Використання компетентнісного підходу у процесі створення інтеграційної цілісності знань є необхідною умовою розвитку освіти та особистості, оскільки передбачає самовибудовування як інтелектуального ресурсу, так і особистості у межах цього процесу.

Таким  чином,  компетентнісний  підхід  в  інтеграції  знань  виявляє  здатність  перетворити  навчальний процес у середовище розвитку та саморозвитку. Проте цей розвиток не відбувається за певною еволюційною схемою. Рушієм у ньому є соціальні запити та особистісні потреби тих, хто навчається.  Інтеграційна цілісність сконцентровується над точками росту  (проблемами), що символізують потенційні можливості розвитку.

Література

1. Боришевський М.Й. Духовні цінності в становленні особистості громадянина/ М.Й.Бори шевський // Педагогіка і психологія. – 2011. – № 1. – С. 144–150.
2. Взаємодія з органами місцевого самоврядування і громадськістю [Текст] / І. Клещукова // Рідна школа. – 2008. – № 28, липень.
3. Лист Міністерства освти і науки України №1/11-5966 від 01.072019 «Щодо методичних рекомендацій про викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти  у 2019/2020навчальному році» [Електронний ресурс].- Режим доступу: https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/metodichni-rekomendaciyi
4. Методичний посібник для вчителів математики [за заг.редакцією Л.Д.Покроєвої] – Харкі   вська академія неперервної освіти, 2016.-180 с.
5. Нова українська школа. Концептуальні засади реформування середньої школи [Електрон ний ресурс].- Режим доступу: mon.gov.uamon.gov.ua/activity/education/zagalna.../ htmНазва з екрану.