Найбільших успіхів у будь-якій сфері діяльності досягають держави, які мають високий інтелектуальний та творчий потенціал нації. Відомо також, що майбутнє людської цивілізації залежить від реалізації обдарованості людей. Саме тому одним з основних завдань системи національної освіти є формування творчо активної, всебічно розвиненої особистості.

У Доктрині національної освіти, що визначає стратегію й основні напрямки розвитку освіти України в ХХІ столітті, записано: «Система освіти має забезпечувати підтримку обдарованих дітей і молоді, розвиток у них творчих здібностей, формування навичок самоосвіти і самореалізації особистості».

Останнім часом помітна тенденція розглядати обдарованість як явище, яке не лише враховує здібності, а й охоплює всі структурні компоненти особистості. Відомо, що рівень мотивації, емоційні стани можуть впливати на рівень виявлення здібностей. Розвивати творчі здібності необхідно ще з ранніх років, використовуючи схильності дитини. Чим раніше розпочати розвиток здібностей і талантів, тим більше шансів на їх розкриття.

Формування особистості учня нового типу  базується на дотриманні важливого принципу навчання і виховання – принципу гуманізму, відповідно до якого учню надаються необхідні умови, які сприяють творчій діяльності, самореалізації  їхньої особистості у навчально-виховному процесі – це створення творчої атмосфери в колективах, атмосфери співдружності, співтворчості, співпраці. У розвитку творчих можливостей учнів велике значення має випереджальний характер навчання і виховання. Творчі здібності є ніщо інше, як виявлення специфічного мислення особистості, а розвиток творчих здібностей ґрунтується на саморегуляції особистісної взаємодії  з середовищем. Творчість учнів, новизна та оригінальність їхньої навчальної діяльності виявляються тоді, коли вони самостійно ставлять проблему і знаходять шляхи її вирішення. При цьому слід домагатися постійного зростання рівня творчості обдарованих дітей, знаходити оптимальні співвідношення всіх видів їхньої діяльності, щоб одержати найкращий результат. 

Психологічний супровід обдарованої дитини - це комплексний підхід, основний зміст якого полягає в організації допомоги школярам у соціально-психологічній адаптації, у створенні  спеціальних умов  для всебічного, цілісного психологічного розвитку здібних та обдарованих дітей, надання методичної, психопрофілактичної допомоги у розвитку психологічних особливостей і властивостей, удосконаленні своїх здібностей; методична допомога педагогічному колективу у питаннях виховання і розвитку обдарованих дітей на різних етапах навчання; психологічна просвіта батьків щодо становлення і розвитку творчої особистості.

Саме тому, мною була створена програма психологічного супроводу обдарованої дитини.  Розробка програми зумовлена важливістю даної проблеми на сучасному етапі, адже навчання та  розвиток  обдарованого учня має специфічний індивідуалізований характер в системі загальної освіти. Крім того, виникають труднощі, які пов’язані як з виявленням обдарованої дитини, так і з подальшим розвитком його специфічних здібностей. Тому обов’язковою умовою в роботі з такими учнями, є індивідуально - особистісний підхід, при якому враховується не лише індивідуальність, а й уся система відносин особистості з оточенням, вплив цих стосунків на психіку дитини та її можливості.                                                       

Для пошуку і виявлення потенційних можливостей дітей проводиться діагностика, яка включає різні методи: тестування, спостереження, співбесіди, експертне оцінювання вчителями, батьками поведінки дітей. Складові обдарованості, які підлягають діагностиці це: особистісні показники, мотивація до навчання, інтелект, пізнавальна активність.  Програма ґрунтується напринципахцілісності, наступності, системності та варіативності змісту, органічної єдності національних і загальнолюдських цінностей; засадах особистісно орієнтованого, діяльнісного та компетентнісного підходів.

Особистісно орієнтований підхід спрямований на  розвиток різноманітних інтересів, індивідуальних мистецьких схильностей та універсальних здібностей особистості, розкриття індивідуальності обдарованої дитини. Діяльнісний підхід спрямований на розвиток широких пізнавальних інтересів, розвиток цілісного світорозуміння та системного мислення, набуття здатностей до самостійного здобування знань і дослідницьких умінь і навичок, формування здатності до рефлексії, самопізнання, розуміння цінності й унікальності іншої людини й безпосередньо себе.

Компетентнісний підхід сприяє формуванню ключових комтентностей: уміння вчитисявпродовж життя, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності, обізнаність і самовираження у сфері культури. На сучасному етапі найважливіше значення має формування самоосвітньої компетентності обдарованого учня, що розглядається як інтегрована риса особистості, що характеризується наявністю певним чином організованих і структурованих знань, самоосвітніх умінь і навичок, мотивів, інтересу до самовдосконалення, досвіду самоосвітньої діяльності, спрямованістю на освіту впродовж життя, ціннісних орієнтацій, що дають змогу успішно вирішувати питання самореалізації, самовиховання, саморозвитку.

Дана програма будується на шести основних напрямках роботи :

1. Виявлення обдарованої дитини.
2. Діагностика обдарованих дітей.
3. Корекційно-розвивальна робота з обдарованими дітьми.
4. Робота з батьками обдарованої дитини.
5. Робота з педагогічним колективом.
6. Професійна орієнтація здобувача освіти.

Створення такої системи психологічного супроводу в навчальному закладі дає можливість виявити обдарованість на початкових етапах розвитку дитини, сприяє ефективному розвитку здібностей під час її навчання в закладі, забезпечує можливість застосувати свої вміння та навички у подальшому навчанні в професійно-технічних закладах, вузах та самореалізації себе в професійній діяльності.

Звичайно, впровадження програми потребує кропіткої щоденної роботи не лише психологічної служби, а й всіх учасників освітнього процесу. В процесі роботи переконалися, що розвиток кожного учня має специфічний характер і методи, застосовані до однієї дитини, не можуть бути застосовані до інших. Вони мають інтерпретуватися під кожного індивіда окремо. Успіх у досягненні результатів роботи буде забезпечений лише при узгодженні дій усіх учасників освітнього процесу ( педагогів,  батьків і т.д.). Один із ключових компонентів концепції Нової української школи є педагогіка партнерства – педагогіка, що ґрунтується на партнерстві між учнем, учителем і батьками. В основі педагогіки партнерства – спілкування, взаємодія та співпраця між учасниками освітнього процесу.

Модель партнерських відносин, дозволяє успішно формувати всебічно розвинену творчу особистість,  яка буде самостійна, конкурентоспроможна, орієнтована на успіх, відкрита до нового досвіду, зі стійкою активною позицією. Оскільки місія  Нової школи – допомогти розкрити та розвинути здібності, таланти і можливості кожної дитини на основі партнерства між учителем, учнем і батьками, яка дасть можливість створювати сприятливі умови для обдарованих дітей[11].

Мета  програми:   виявлення обдарованих учнів і створення оптимальних умов для розвитку їхніх природних можливостей, сприяння самореалізації та адаптації до життя в суспільстві.

Основні завдання:

• дослідити, прогнозувати та розвивати задатки та здібності обдарованих учнів;
• розробляти та впроваджувати індивідуальні програми розвитку обдарованих дітей;
• забезпечити сприятливі умови для самовираження обдарованої дитини;
• надавати психологічну підтримку обдарованим дітям, допомагати у вирішенні особистісних проблем, сприяти соціалізації та формуванню комунікативних навичок та навичок саморегуляції;
• сприяти формуванню позитивної Я –концепції обдарованого учня (самоповаги, самоприйняття, самоставлення);
• проводити просвітницьку роботу з батьками щодо розвитку здібностей дітей;
• працювати над підготовкою педагогічних працівників до роботи з обдарованими дітьми.

Очікувані результати:

• виявлення потенційної (прихованої) обдарованості здібних учнів;
• індивідуалізація навчально-виховного процесу для обдарованих дітей, пристосування всіх виховних прийомів до кожного учня персонально;
• налагодження міжособистісних стосунків в групі, засвоєння законів психологічної сумісності, засобів ефективної групової діяльності;
• самовираження і самоствердження обдарованої дитини через підтримку й розуміння з боку всіх учасників освітнього процесу (батьків, вчителів, друзів);
• створення моделі партнерських відносин учасників освітнього процесу, що дозволить успішно формувати всебічно розвинену творчу особистість;
• допомога обдарованій дитинів усвідомленому, особистісному виборі;
• формування конкурентоспроможної особистості, яка не лише характеризується високим рівнем інтелектуального розвитку, а й є психологічно підготовленою до усвідомленого професійного вибору та повноцінного життя в сьогоденні.

Дана методична розробка «Психологічний супровід обдарованої дитини» схвалена  науково-методичною радою  КНЗ КОР "Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів" м. Біла Церква (  Протокол № 2  від 28 лютого 2019 року)  та занесена до Анотованого каталогу обласної виставки «Освіта Київщини: творчі здобутки, перспективні педагогічні ідеї та технології» (повна версія).

Література

1. Антонова О.Є. Підготовка майбутнього вчителя до роботи з обдарованими учнями     як складова ­­­його професійної компетентності / О.Є. Антонова // Вісник Житомирського педагогічного університету . – 2003. – Вип. № 12. – С.66-69.
2. Бойправ М.Д. Індивідуально-психологічні властивості особистості / Бойправ М.Д., Пісоцький В.П., Щотка О.П. – Ніжин: Видавництво НДПУ ім.Гоголя, 2004 . – 122 с.
3. Бухлова Н. Обдарована дитина. Психолого – педагогічний супровід / упоряд. Ж.Сташко. – К. : Шкільний світ, 2013. – 104 с.
4. Воронцова Е. Обдарованість: діагностика та система роботи зі здібними дітьми // Психолог. – 2006. – № 25 – 28. – С. 15 – 45.
5. Гільбух Ю.З. Розумово обдарована дитина / Ю.З. Гільбух – К., 1993. – 77 с.
6. Громовий У. Плекати обдарованих / У. Громовий // Завуч. – 2007. – №14.– C. 10–11.
7. Докшина Н., Кошель С. Робота з обдарованими дітьми / Н. Докшина, С. Кошель // Психолог. – 2004. – № 44. – C. 52– 58.
8. Доровський А.І. Дидактичні основи розвитку обдарованості учнів / А.І. Доровський. – М. : Роспедагенство, 1998. – 209 с.
9. Іваненко І. Індивідуальні програми для обдарованих учнів / І. Іваненко // Психолог. – 2003. – № 48. – C. 24 – 28.
10. Лосєва А.А. Психологічна діагностика обдарованості / А.А. Лосєва. – М.: Академічний проект, 2004. – 176 с.
11. Нова школа: простір освітніх можливостей, 2016 . [Електронний ресурс]. – Режим доступу : kubg.edu.ua/images/stories/Departaments/Anonces/2016
12. Овчаренко К. Організація роботи з обдарованими дітьми / К. Овчаренко // Психолог. – 2004. – № 37. – C. 17 – 23.
13. Теплов Б.М. Здібності та обдарованість / Б.М. Теплов . – М.: Педагогіка, 1985.– Т.1.
14. Туріщева Л.В. Особливості роботи з обдарованими дітьми / Л.В. Туріщева.  – Харків: Видавнича група «Основа»,  2008. – 122 с.
15. Туріщева Л.В. Робота шкільного психолога з батьками. Навчально-методичний посібник для вчителя / Л.В. Туріщева. – Х.: Вид. група «Основа», 2009. – 128 с.
16. Туріщева Л.В. Вивчення особистості школяра і педагога / Л.В. Туріщева, О.В. Гончаренко – Х.: Вид. група «Основа», 2007. – 144 с.
17. Чернишова Д. Організація роботи з обдарованими учнями / Д.Чернишова // Обдарована дитина. – 2001. – № 7.  –  С.4 –  7.
18. Яленицький В.М. Психологія життєтворчої активності особистості / В.М.Яленицький. – Рівне.: РДГУ, 2006. – 360 с.