Актуальність. Одним із пріоритетних завдань Нової української школи є формування інклюзивного освітнього середовища.        

Метою роботи є опис психолого-педагогічного супроводу учнів з порушеннями слуху та надання певних рекомендацій вчителям початкових класів щодо особливостей навчання, виховання та корекції учнів з порушеннями слуху в умовах загальноосвітньої школи. Розробкою цього питання займалися І. Єременко, Л.Вавіна, Г.Мерсіянова, Н.Ф. Засенко, Колупаєва А.А., Данілавічютє Е.А., Литовченко С.В. та інші [3].                                            

Психолого-педагогічний супровід дитини з особливими освітніми потребами в закладі освіти з інклюзивним навчанням – це взаємоузгоджена комплексна діяльність команди фахівців та батьків дитини, спрямована на створення необхідних умов, що сприяють розвитку особистості дитини, засвоєнню нею знань, умінь і навичок, успішній адаптації, реабілітації, її самореалізації та інтеграції в соціум [2]. Склад команди, мета, завдання, принципи діяльності та організації роботи кожного учасника регламентуються "Примірним положенням про команду психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами в закладі загальної середньої та дошкільної освіти" [2]. Відповідно до висновку ІРЦ, індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю (за наявності), Команда супроводу складає індивідуальну програму розвитку дитини з ООП впродовж 2-х тижнів з моменту початку освітнього процесу. ІПР погоджується батьками та затверджується керівником закладу освіти [1-5].

В індивідуальній карті супроводу зазначаються: рік народження, домашня адреса, телефон батьків,  дата початку здійснення супроводу (зарахування дитини в школу), закінчення здійснення супроводу, відомості про інвалідність, діагноз, витяг з протоколу ШПМПК. Індивідуальна соціально-педагогічна та медико-психологічна карта супроводу учня з ООП має такі розділи-блоки: протоколи діагностичних засідань,  стан здоров'я, реабілітаційні заходи, блок психолога,  блоки сурдопедагога (логопеда чи корекційного педагога за вимогою), класного керівника,  вихователя групи продовженого дня, соціального педагога, батьківський блок  та рекомендації спеціалістів.

Вчитель знайомиться з із анамнезом дитини і, на основі вище зазначеного, ми заводить на кожного учня щоденник педагогічних спостережень, в який вносить короткі відомості про дитину, діагноз, анамнез та записує свої спостереження за кожним учнем, його досягнення, успіхи, порушення поведінки, реакцію на ті чи інші події.   Для покращення розвитку слухового сприймання учня з порушенням слуху, не залежно від супутніх діагнозів,  ми рекомендуємо батькам вести "слуховий щоденник", в якому батьки вдома повинні відмічати новий звук, який почула дитина і реакцію на нього.

Батьки – важлива частина команди супроводу дитини з особливими освітніми потребами. Нами було проведено анкетування і визначено рівні батьківської компетентності батьків учнів нашого реабілітаційного центру, відповідно до розроблених вченими п’яти рівнів батьківської компетентності: дуже низька(батьки не вміють правильно формулювати проблеми та не бачать шляхів вирішення), низька (батьки вміють визначати проблеми, але не вміють їх аналізувати, моделювати шляхи вирішення), середня(батьки вміють визначати проблеми, знаходять шляхи вирішення, але це займає дуже багато часу та ресурсів, тому такі батьки важко реагують на зміни та бояться майбутнього), висока (батьки швидко вирішують будь-яку проблему), найвища (батьки отримують відповідну освіту та починають професійно займатися питаннями реабілітації або допомагають іншим батькам на громадських засадах).

Отже, в анкетуванні взяло участь 180 сімей здобувачів освіти нашого навчального закладу. Батьки відповідали на 33 питання, які мали на меті визначити виконання батьками Закону "Про освіту" [1], знання особливостей психологічного розвитку молодших школярів , а саме когнітивної, емоційно-вольової, соціально-комунікативна сфер, визначення взаємозв'язку батьків з педагогами закладу. Також ми мали на меті визначити труднощі в спілкуванні та при виконанні домашнього завдання, виявити зацікавленості дітей в позаурочний час та надати відповіді на запитання, які цікавлять батьків здобувачів освіти багатопрофільного навчально-реабілітаційного центру.

Наш експеримент показав, що більшість батьків мають середній та високий рівні комтентності 37% та 38% відповідно.

Також в ході експерименту було виявлено, що лише у 29% батьків не виникає труднощів у процесі виховання, а решта стикається з наступними:

• Діти не звертають уваги на вимоги 17%;
• не вистачає часу на спілкування з дітьми 24%;
• не мають достовірної інформації про особливості спілкування з дітьми 29%;
• розбіжність думок щодо виховання 9%;
• діти не розуміють вимог 2%;
• відсутність єдності вимог з учителями 1% тощо.

Відповідно до результатів нашого дослідження переконані, що потрібно використовувати різні форми роботи з батьками: батьківські конференції, батьківські дні, дні відкритих дверей, ввести щоденники взаємозв'язку, всеобуч, консультації і семінари для поліпшення роботи як з батьками так і з фахівцями з команди психолого-педагогічного супроводу.

Рекомендації вчителям, які навчають дітей з порушеннями слуху

1. Знання вчителем рівнівзниження слухової чутливості кожного з вух дитини (для того щоб знаходитися з боку вуха з меншою втратою слуху). Потрібно вміти налаштувати слуховий апарат або звуковий процесор КІ, мати елементарні знання щодо принципів роботи звукопідсилюючої апаратури, та вміти допомогти учневі.
2. Взаємне розташування вчителя й дитини має бути таким, щоб учень бачив губи педагога. Розмовляючи з дитиною, що не чує, або має обмежений слух, дивіться їй прямо у вічі і говоріть чітко. Деякі діти читають по губах. Намагайтесь стояти так, щоб Вас та Ваші уста було добре видно та щоб Вам нічого не заважало. Використовуйте чіткі, коротенькі речення.
3. Творчі завдання слід подавати у письмовій формі.
4. Перевіряти розуміння учнем значення слів, фраз.
5. Граматичнінедоліки мови (неправильна побудова речень, неправильне узгодження всередині речень) ведуть до обмеження розуміння усного мовлення та тексту, який дитина читає.
6. Використовуйте якомога більше унаочнень (демонстраційний матеріал, презентації тощо).

Найважливіші корекційні вміння учителя, в класі якого є діти з особливостями психофізичного розвитку: провести педагогічну діагностику разом з дефектологом і психологом;  спрогнозувати шляхи подальшого розвитку дитини з урахуванням наявного дефекту; попередити виникнення порушень розвитку вторинних відхилень; визначити загальні і конкретні завдання корекційного навчання і виховання; планувати окремі види корекційної роботи;  враховувати в навчально-виховному процесі характерні для дітей з особливостями психофізичного розвитку можливості і фактори компенсації, використовувати їх в корекційній діяльності; відбирати і застосовувати необхідні для вирішення корекційних завдань методи, прийоми і засоби навчання, виховання, діагностики, корекції, компенсації; створювати корекційні умови виховання, навчання, розвитку і соціальної адаптації дітей з особливостями психофізичного розвитку для засвоєння ними інтелектуального і морального досвіду в поєднанні з засвоєнням мови і мовлення; формувати позитивну мотивацію участі в корекційній роботі у дітей з особливостями розвитку і виховувати в них оптимізм, бачення життєвої перспективи, відчуття успіху;  визначати результативність корекційної роботи на всіх етапах педагогічної діяльності;  свідомо і критично управляти своєю корекційною діяльністю; працювати в тісному контакті з фахівцями: дефектологом, психологом, логопедом, медичними працівниками, а також з батьками [1-5].

Корекційно-розвивальна робота з дітьми з порушеннями слуху  спрямована на:

• розвиток слухового сприймання, мовлення, пізнавальної діяльності, психофізичний, соціально-комунікативний розвиток дітей з особливими потребами, формування в них навичок просторового, соціально-побутового орієнтування тощо;
• розвиток навичок саморегуляції та саморозвитку дітей шляхом взаємодії з навколишнім природним середовищем з урахуванням наявних знань, умінь і навичок комунікативної діяльності і творчості;
• формування компенсаційних способів діяльності як важливої умови підготовки дітей з особливими освітніми потребами до навчання у загальноосвітній школі;
• створення умов для соціальної реабілітації та інтеграції дітей з особливими освітніми потребами, розвиток їх самостійності та життєво важливих компетенцій».

Корекційний компонент інклюзивної освіти має забезпечуватись кількома шляхами: реалізація корекційних цілей у процесі навчання і ви­ховання дітей (на уроках, під час виконання домашньої навчальної роботи, на виховних заходах); проведення корекційно-розвиткових занять спеціаліста­ми; виконання батьками вимог і рекомендацій фахівців щодо корекційного впливу на дитину.

При планування роботи з дітьми з ООП необхідно пам’ятати, що разом зі специфічними труднощами розвитку для всіх категорій дітей з особливостями психофізичного розвитку властиві такі проблеми: соціальна дезадаптованість дитини; уповільнене й обмежене сприймання; недоліки розвитку моторики; вади мовленнєвого розвитку; недоліки розвитку розумової діяльності; недостатня, у порівнянні зі звичайними дітьми, пізна­вальна активність; прогалини у знаннях та уявленнях про навколишній світ, міжособистісні стосунки; недоліки у розвитку особистості (невпевненість у собі, залежність від оточуючих, низька кому­нікабельність, егоїзм, песимізм, занижена або завищена самооцінка, невміння керувати власною поведінкою).

Вище означені недоліки можуть проявлятись у дітей неоднаковою мірою, у різних комбінаціях і вимагають внесення певних коректив у навчально-виховний процес та режим дня, що обов’язково відображається у індивідуальній програмі розвитку.

Крім додаткових корекційно-розвиткових занять, корекційну спрямованість повинно мати і саме навчання тому, плануючи уроки, розробляючи їх конспекти, вчитель чітко визначає корекційну мету кожного уроку для учнів, обумовлюючи її дидактичними завданнями уроку, характе­ром навчального матеріалу, типологічними та індивідуаль­ними особливостями учнів в інклюзивному класі. Окремий конспект уроку для інклюзованого учня не складається. Учитель складає загальний конспект уроку плануючи, у які види навчальної діяльності він залучатиме дитину разом з іншими, а на яких етапах уроку учень виконуватиме індивідуальні завдання, завдання менші за обсягом чи складністю. Для їх відображення учитель може відвести горизонтальну лінію у загальному конспекті, наприклад, (з конспекту уроку з української мови для 6-го класу на тему: «Числівник»):

У планах - конспектах уроку, вчитель інтегрує навчальний матеріал загальноосвітніх і спеціальних програм так, щоб на одному уроці діти з різним станом психофізичного і інтелектуального розвитку вивчали близьку за змістом тему, але на тому рівні засвоєння, який доступний для кожного учня. Для пояснення складних тем, учням розробляються картки інструкції з описом покрокових дій. Така побудова навчальних занять створює умови, при яких всі учні класу залучаються до загальнокласної роботи[1-5].                                            

Специфіка педагогічного процесу для учнів з пору­шеннями психофізичного розвитку полягає також у використанні спеціальних засобів корекції з урахуванням конкретної категорії порушення: адаптація змісту освіти до пізнавальних можливостей учнів, наочність навчання,  уповільненість процесу навчання, повторюваність у навчанні та вихованні, включення учня в діяльність, спрямовану на подолання труднощів і перешкод, позитивні емоції педагога як засіб стимулювання ді­тей до діяльності й спілкування, стимулююча функція педагогічної оцінки.

Висновки. Отже, необхідність створення команди супроводу дитини з ООП, залучення до роботи не лише фахівців, а й батьків через використання нових форм роботи: батьківських конференцій, всеобучів, консультацій (групових та індивідуальних), створення зошитів взаємозв'язку між всіма учасниками педагогічного процесу, дотримання спеціальних правил у роботі з учнями з порушеннями слуху є основними умовами  для успішного навчання, виховання та реабілітації даної категорії дітей.

 Література

1. Закон України «Про освіту».– [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakonrada.gov.ua/laws/show/2145-19.
2. Наказ Міністерства освіти і науки України № 609 від 08.06.2018 року «Про затвердження примірного положення про команду психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами в закладі загальної середньої та дошкільної освіти». – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennya-primirnogo-polozhennya-pro-komandu-psihologo-pedagogichnogo-suprovodu-ditini-z-osoblivimi-osvitnimi-potrebami-v-zakladi-zagalnoyi-serednoyi-ta-doshkilnoyi-osviti
3. Колупаєва А.А., Данілавічютє Е.А., Литовченко С.В. Професійне співробітництво в інклюзивному навчальному закладі: навчально-методичний посібник. – К.: Видавнича група «А.С.К.», 2012. – 192 с. (Серія «Інклюзивна освіта»).
4. Інклюзивне навчання: вибір батьків / А.А. Колупаєва, Л.М. Наконечна, — Харків: Вид-во «Ранок», ВГ «Кенгуру», 2018. – 56 с. – (Інклюзивне навчання за нозологіями).
5. Путівник для батьків дітей з особливими освітніми потребами: Навчально-методичний посібник у 9 книгах / За заг. ред. Колупаєвої А.А. – К.:ТОВ ВПЦ «Літопис-ХХ» — 2010. – (Серія «Інклюзивна освіта»).