Зміни в освіті відбуваються на основі затвердженого постановою Кабінету Міністрів Державного стандарту 4-річної початкової школи, що мають на меті: формувати людину, яка хоче і вміє самостійно вчитися; яка вміє сприймати інформацію, працювати з інформацією, сортувати її, осмислювати, аналізувати, творити. [1, с.1]

«Саме у молодшому шкільному віці закладається низка ціннісних установок, особистісних якостей і ставлень. Якщо ця обставина не враховується, якщо цей вік розглядається як малозначимий, «прохідний» для методу проектів, то порушується наступність між етапами розвитку освітньо – пізнавальної діяльності учнів, і значній частині школярів не вдається згодом досягти бажаних результатів у проектній діяльності».[ 2, с.5 ]

Метод проектів допомагає маленьким школярам «оволодіти ключовими компетентностями, які передбачають їх особистісно – соціальний та інтелектуальний розвиток, формуються на міжпредметній основі та є інтегрованим результатом предметних і міжпредметних компетенцій» [1, с.3 ]. Без яких їм не обійтись в житті, незалежно від обраної у майбутньому професії.

Цей метод актуальний й дуже ефективний, оскільки дає молодшому школяреві можливість експериментувати, синтезувати  отримані знання, розвивати творчі здібності та комунікативні навички. Метод проектів цікавий і корисний не тільки для дітей, а й для педагогів. Він дає можливість вивести на новий рівень взаємовідносини з батьками, відчути себе партнером дітей у вирішенні дослідницьких завдань, зробити процес навчання цікавим.

Саме проектна діяльність допоможе об’єднати навчання і виховання з реальними подіями з життя дитини, зацікавити її, захопити. Вона дає можливість об’єднати педагогів, дітей, батьків, навчити працювати в колективі. Кожна дитина зможе проявити себе, відчути потрібною, у неї з’явиться впевненість у своїх силах.

Застосування методу проектів в молодших класах  - це важко? Так. Це не просто, тому що діти ще не готові для самостійного виконання складних завдань. Але це можливо. Це будуть не повноцінні проекти, а лише елементи проектної діяльності в її класичному розумінні. І вони будуть для учня його проектом.

«Практика проведення навчальних досліджень із молодшими школярами може розглядатися як особливий напрямок позакласної або позашкільної роботи, тісно пов'язаний з основним навчальним процесом і орієнтований на розвиток дослідницької, творчої активності дітей, а також на поглиблення й закріплення наявних у них знань, умінь і навичок. Ця робота може мати локальний, і фронтальний характер, її можна проводити індивідуально, з невеликою групою дітей у процесі основних навчальних знань».[3, с.158]

Теми, які пропонуються як проектні, повинні бути доступні для розуміння дитини. Чим молодші школярі – тим простіші проекти, бо вони здатні виконувати найпростіші завдання. Звідси і висновок: проекти в молодшій школі відрізняються простотою. Учень повинен розуміти не тільки завдання, а й методи його розв’язання. Дитина повинна бути зацікавлена у проекті. Тому теми дитячих проектних робіт краще вибирати зі змісту навчальних предметів.

«Забезпечити мотивацію залучення молодших школярів до самостійної роботи над проектом можна за умови, коли проблема проекту відповідає пізнавальним інтересам учнів і знаходиться в зоні їхнього найближчого розвитку.

Усі етапи проектної діяльності повинні ретельно контролюватися вчителями, оскільки і теоретичних, і практичних знань та вмінь у молодших школярів ще мало. Тому проекти  у більшості випадків мають бути короткотривалі.

Участь  молодших школярів у  проектній  діяльності  сприяє формуванню в них таких компетентностей:

• уміння працювати в колективі;
• уміння розділяти відповідальність;
• аналізувати результати діяльності;
• відчувати себе членом команди;
• навички аналітичного погляду на інформацію;
• здатність до адекватної самооцінки.

Метою проекту є розв’язання проблеми – дослідницької, інформаційної, практичної.

Виконання роботи починається з планування самого проекту.

Обов’язкова умова проекту – пошук інформації, яка представляється учасниками проектної групи.

Кінцевим результатом роботи над проектом є продукт. Завершальним етапом має стати презентація проекту.   

Проектні технології за програмою «Крок за кроком» у роботі з  дітьми. 

Метою програми «Крок за кроком» є виховання свідомих громадян нового відкритого суспільства та залучення сімей до освіти дітей.

Це особистісно орієнтоване навчання, яке забезпечує вчителів вмінням створювати розвивальне середовище у групі, зосереджувати навчання і виховання навколо окремих центрів діяльності, залучати сім’ї до освітнього процесу групи та індивідуалізувати навчання, скерувавши його на задоволення потреб та інтересів кожної конкретної дитини.

Намагаючись розвивати свою дитину, батьки часто припускаються помилки, яка здатна нанівець звести всі їхні добрі наміри: вони вважають серйозними тільки такі завдання, які відбуваються на уроці в школі (садять дитину до столу, намагаються вчити букви, писати). Для неї добра та наука, якої вона не помічає, наука, яку вона осягає, продовжуючи гратись.

Перед батьками постає завдання – не виконувати роль вчителя на уроці, а цікавою грою, невимушеним спілкуванням розвивати свою дитину.

Вирішальне значення в розвитку дитини має пильність батьків та їхня активна участь у освітньому процесі своїх дітей. Їм варто пам’ятати, що поряд з постійним піклуванням про дитину потрібно максимально розвивати у неї самостійність, необхідну для соціальної адаптації в зрілому віці.

Школа сьогодення вимагає також і  від нас, педагогів, творчого підходу до роботи з дітьми.  Мабуть тому метод проектів за програмою «Крок за кроком» займає все більш чільне місце в  педагогічній практиці.

Метод  дає можливість в стінах школи формувати життєві компетентності, творчу особистість, пробуджує і розвиває в дитині талант, дає можливість дітям осмислено застосовувати свої знання, реалізує їх соціальні потреби, формує мотивацію до навчання.

Суть  досвіду полягає у впровадженні в освітній  процес інноваційних технологій, робота в проектних технологіях за програмою «Крок за кроком» з метою формування життєвих компетентностей учнів. Метою програми є виховання свідомих громадян нового відкритого суспільства та залучення сімей до освіти своїх дітей.

Принципами програми є залучення сім’ї до процесу навчання і виховання дітей, індивідуальний підхід до кожного учня, що є центральною фігурою педагогічного процесу, забезпечення права вибору через особистісно орієнтоване середовище. Особлива увага звертається на використання методик, які сприяють всебічному розвитку дітей природним шляхом, використання центрів діяльності й викладення тематичних концепцій, тематичне навчання,  навчання через гру, постійне підвищення кваліфікації вчителів і забезпечення технічної підтримки їхньої діяльності.

Участь сімей – унікальна особливість програми. Батьки є першими вихователями дітей, вони бажають, щоб діти були щасливими і стали активними членами суспільства. Батьків запрошують приєднатися до своїх дітей у класних заняттях і ділитися з дітьми своїми вміннями і талантами.

Рекомендований алгоритм побудови заняття за програмою «Крок за кроком» із використанням проектних технологій:

1. Організація проекту: визначення теми і мети; визначення центрів діяльності; гіпотези її розв’язання, «ЗХН»(знаємо, хочемо знати, навчилися).
2. Планування діяльності у проекті: визначення джерел інформації; вибір учнями центрів, завдань для виконання; залучення батьків; очікувані результати.
3. Дослідження теми проекту: збір необхідної інформації; аналіз даних; висновки, пропозиції.
4. Результати: підготовка загального сценарію проведення заняття; забезпечення центрів діяльності обладнанням, матеріалами; оформлення результатів; презентація; оцінка і самооцінка проекту.

Отже, програма «Крок за кроком» збагачує освітню практику України власним баченням технології особистісно зорієнтованого навчання. Вона відображає світову тенденцію переходу від парадигми, в якій дитина є «об’єктом педагогічних впливів», до тієї, що передбачає гуманістичний тип взаємодії учасників освітнього процесу.

А метод проектів   спрямований не на просте оволодіння деякою сумою знань, чи навіть їх системою, а на розвиток умінь вирішувати проблеми, показувати практичне використання знань. В основі методу проектів знаходиться розвиток пізнавальних навичок школярів, умінь самостійно конструювати свої знання.

Література

1. Державний стандарт початкової освіти. [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: http://nus.org.ua/news/uryad-opublikuvav-novyjderzhstandart-pochatkovoyi-osvity-dokument/.
2. Проекти в початковій школі : тематика та розробка занять / упоряд. О. Онопрієнко, О. Кондратюк. – К. : Шкільний світ, 2012.
3. Савенков А.І.Обдарована дитина в масовій школі.- М.: Вересень, 2001.- 158 с.
4. Рябова З. В., Кравченко Г. Ю. Метод проектів у розвитку якості початкової освіти / Упоряд.: Рябова З. В., Кравченко Г. Ю.-Х.: Видавництво «Ранок», 2013.
5. Романовська М.Б. Метод проектів у виховному процесі.-Х.: Веста: Видавництво «Ранок», 2007.
6. Рябова З. В., Кравченко Г. Ю. Метод проектів у розвитку якості початкової освіти / Упоряд.: Рябова З. В., Кравченко Г. Ю.-Х.: Видавництво «Ранок», 2013.