Освіта сьогодні має безпосередній вплив на особистість і суспільство  та перетворюється  на важливу соціальну проблему. Вона має декілька причин: економічну, оскільки освіта є передумовою для економічного розвитку країни; культурну, оскільки освіта є важливим засобом трансляції цінностей і традицій; соціальну, оскільки освіта має на меті дати учням можливість досягати успіху й бути свідомими та активними громадянами. Тому реалії ставлять перед педагогами завдання – постійно реагувати на вимоги часу, поглиблювати і вдосконалювати свої професійні компетенції. Дистанційна освіта, яка стала основною  під час карантину, як в Україні так і в усьому світі, привела до розвитку нових її форм, нових підходів до навчання та вивела вчителя як фахівця на суспільну оцінку його діяльності. Дистанційна освіта вимагає більшої мотивації та здатності до діяльності і саморегуляції учня  в процесі навчання. Вміння самоорганізуватися, діяти та моніторити те що потрібно зробити. Діяльнісний підхід до навчання, який впроваджений в освітній процес нашої школи дозволив справитись учням і вчителям  з поставленими завданнями.

З 2009 року вчителі спеціалізованої школи №185 ім. Володимира Вернадського беруть участь в інноваційній діяльності на рівні  Всеукраїнського експерименту « Впровадження діяльнісного методу навчання у викладання фізико – математичних дисциплін за науково – педагогічним проектом « Росток» ( наказ МОН № 251 від 18.03.2009 р. Головним критерієм оцінки педагогічної технології є її ефективність і результативність. Технологія діяльнісного методу (ТДМ) довела це тим, що різко зросла кількість учнів, які стали переможцями районних і міських олімпіад, конкурсів-захистів МАН. Для впровадження в навчальний процес основних принципів інноваційної діяльності під час уроків вчителі добре опанували ІТ технології. Вони навчились гнучко і нестандартно мислити, адаптуватись до швидких змін.

Інноваційна робота педколективу зробила рішучий поворот до особистості учня, забезпечила  максимально сприятливі умови для виявлення і розвитку задатків та здібностей. Цю вимогу в  організації навчального процесу виражає принцип діяльності:  учень є не об’єктом, а суб’єктом навчання. Принцип діяльності виділяє учня як діяча в системі освіти, в той час як вчителю відводиться роль коуча, фасилітатора, модератора освітнього процесу. Технологія проведення уроків за принципом діяльності має на меті наявність послідовних завдань, які забезпечують діяльність учня на кожному етапі уроку. Діяльнісний підхід дає можливість організовувати діяльність учнів, інтегруючи її в цілісну систему:  спостереження, досліди, самостійний пошук інформації, спеціальні задачі і вправи на розвиток уяви; завдання з моделювання, конструктування об’єктів та явищ навколишнього світу.

Діяльнісний підхід тісно пов’язаний з основними  науково – педагогічними принципами: інтеграції, пріоритету творчої діяльності; пріоритету розвивального навчання, гуманітаризації, системності, екологізації, додатковості та особистісного підходу до учня. Такий підхід формує учня як життєвокомпетентну особистіть , яка є основою НУШ.

Діяльнісний метод навчання добре відпрацьований вчителями початкової школи, математики, фізики , природничих , суспільних наук. Вчителі СШ №185 ім. Володимира Вернадського  вдосконалили ТДМ поєднавши її з ІТ технологіями та доповнивши рекомендаціями щодо підготовки уроків. Вдосконалену технологію ми назвали динамічним уроком [1, c.1-6;   2, c.14-22].   Також педагогами розроблена система підготовки вчителя до роботи за технологією діяльнісного методу навчання. Для успішної роботи в системі діяльнісного навчання сучасному вчителю необхідно володіти:

• технологією діяльнісного методу ( методична складова)
• інформаційною складовою (комп’ютером, інтерактивною дошкою, програмним забезпеченням та іншими ІТ засобами)

Технологія діяльнісного методу включає в себе наступну послідовність кроків [3, с. 30].

Послідовність зазначених кроків означає:

1. Самовизначення до діяльності( створюються умови для виникнення внутрішньої потреби залучення до діяльності «хочу»)
2. Актуалізація знань і фіксація ускладнень в діяльності (актуалізація знань,умінь і навичок для побудови нового способу дій;тренінг відповідних розумових операцій; організація ускладнень в діяльності та фіксація учнями цих ускладнень)
3. Постановка навчальної задачі (постановка мети уроку, яка пов’язана з усуненням причини ускладнень; формулювання теми уроку)
4. Побудова проекту виходу із ускладнення,«відкриття» нового знання (залучення учнів в ситуацію вибору методу розв’язання учбової задачі побудова нового способу дій; мовна і знакова морфологізація нового способу дій в символах і мові, які прийняті в даній темі; фіксація розв’язання учбової задачі)
5. Первинне закріплення в зовнішній мові (розв’язування учнями типових завдань за новими поняттями; промовляння нового способу розв’язування в зовнішній мові)
6. Самостійна робота з самоперевіркою в класі (самостійне розв’язування учнями типових завдань за новим правилом (законом) чи поняттям; самоперевірка за еталоном, виявлення помилок; самооцінка результатів засвоєння; організація ситуації успіху)
7. Включення в систему знань і повторення (виконання завдань, де новий закон чи поняття використовується як крок в більш загальному алгоритмі; повторення і закріплення навчального матеріалу)
8. Рефлексія діяльності (самооцінка учнями власної діяльності, що нового дізнались, успіх виконаних кроків; порівняння отриманих результатів з метою поставленою діяльністю; фіксація успіху діяльності і висновок про наступні кроки)

Як працювати вчителю, щоб підготувати урок за ТДМ? Спробуємо подати ці рекомендації у вигляді алгоритму дій:

1) Починаємо з вибору теми, визначення мети та типу уроку. Звертаємося до календарного плану, програми. Припустимо, що ми обрали урок за типом: відкриття нових знань.

2) Проводимо аналіз навчального матеріалу з обраної теми за наявними у дітей підручниками. Тобто виділяємо основні теоретичні та інформаційні відомості необхідні для опанування теми учнями: закони, означення, логічні висновки, алгоритми та інше. Визначаємося з практичним застосуванням матеріалу: проблемами, прикладами, задачами.

3) Проектуємо діалог з учнями, результатом чого повинні бути висновки про основне теоретичне посилання уроку («відкриття» нових знань). Одночасно фіксуємо питання для актуалізації: Які відомі поняття ми використовуємо?

4) Проектуємо діалог з учнями, щодо практичного використання основного теоретичного посилання (первинне закріплення) та фіксуємо, які відпрацьовані практичні навички та вміння  нам знадобляться для актуалізації.

5) Готуємо завдання для самостійної роботи та еталон для її самоперевірки. Підбираємо завдання, аналогічні до тих, які пропонувались при первинному закріпленні.

6) Готуємо завдання, де новий матеріал використовується як крок в більш загальному алгоритмі вирішення проблеми.

7) Складаємо завдання для актуалізації знань, умінь та навичок на основі зафіксованих питань  в пунктах 3 і 4. Організовуємо ускладнення в діяльності постановкою задачі, яку неможливо розв’язати відомими засобами.

8) Проектуємо діалог, щодо самооцінки дітьми власної діяльності на уроці.

9) Складаємо конспект та створюємо електронну складову уроку.

Отже, освіта - живий процес, схожий до сільського господарства. Садівники знають, що рослини не треба змушувати рости. Вони не чіпляють до них коренів, не приклеюють листя і не фарбують його. Рослини ростуть самі по собі. Завдання садівника - створити найкращі умови для росту. Добрі садівники створюють умови, погані - ні. Те ж саме із навчанням , добрі учителі створюють умови для навчання, погані-ні. Вони мусять зацікавлювати, надихати і захоплювати учнів, створюючи умови, в яких ті хотітимуть вчитися. Здібні вчителі знають, що досконало знати свій предмет замало. Їхнє завдання - не викладати предмет, а навчити учнів через діяльність стати інтегрованими у світ, тобто життєво компетентними .

Література

1. Гонтаренко І.В., Агеєва Н.І. «Розв’язування ірраціональних рівнянь».
2. Газета «Математика», № 45(445), грудень, 2007. Вид-во: Шкільний світ.
3. Гонтаренко І.В., Агеєва Н.І. «Динамічний урок як засіб інтенсифікації навчання математики». «Математична газета», № 3, березень, 2008. Вид-во: Освіта України
4. «Школа 2000…». Непрерывность образования: дидактическая система деятельносного метода. Вып. 5. М. : УМЦ «Школа 2000…», 2005. 384 с.
5. Кен Робінсон і Лу Ароніка. Школа майбутнього.Революція у вашій школі,що назавжди змінить освіту/ Переклала з англ.Ганнна Лелів. – Львів: Літопис, 2016. – 258 с.Ф