Працю вчителя не можна вважати просто професією – вона належить до розряду особистісних видів людської діяльності. Тобто своєрідність уроків визначає також і особистість викладача. Особливо це стосується вчителя-словесника, адже саме на уроках літератури педагог може створити  певний емоційний фон.

На відміну від учителів математики, біології чи хімії предметом співтворчості на уроках літератури не є наукові істини. Скоріше, це творчість письменника, яка для кожного має особистий та неповторний сенс. Уроки літератури переносять естетичний елемент, що супроводить навчально-виховний процесу площину безпосередньо педагогічної творчості. Урок літератури, позбавлений естетичного змісту, малопродуктивний у педагогічному відношенні.

Звичайно, діяльність педагога безпосередньо не пов`язана зі створенням нових естетичних цінностей, та неправильно розглядати її лише як відтворюючу за певними методичними рецептами духовно- естетичне багатство, глибину та багатогранність змісту мистецтва. Учитель літератури скоріше «транслює», підсилює художні емоції літературного твору. Не кожен педагог-словесник відповідає подібному визначенню. На уроці літератури варто не просто виписувати епітети з вірша В.Сосюри «Любіть Україну» чи складати цитатні характеристики. Урок літератури має пробуджувати в учнів тяжіння до прекрасного, до досконалості. Потрібно знати, що, формуючи естетичну спрямованість учня, необхідно спиратися на закони розвитку людської психіки в цілому, а це вимагає обліку специфічних умов проходження педагогічного акту.

Під педагогічним актом ми розуміємо сукупність правил і моделей моральної поведінки вчителя у процесі педагогічної діяльності в типових та нестандартних ситуаціях.

Наприклад, урок літератури на тему «Пісенна творчість Д.Павличка», останній з 7, після фізкультури… Учні виснажені і, разом з тим, збуджені. Що робити педагогу? Проводити урок за планом, не звертаючи уваги на стан класу? Та тоді, скоріше за все, діти не сприймуть так, як треба, творчість поета. Вимагати порядку наказом? Та чи налаштує такий порядок дітей на потрібний ліричний настрій? Є третій, найбільш сприятливий для ситуації варіант: учитель дає учням час на самостійне ознайомлення з творами поета, що дасть змогу їм заспокоїтись та «увійти» у тему.

Тож перша висновок, який можемо зробити,   – найважливіша вимога до уроків літератури – врахування особливостей, естетичної природи процесу передачі літературних знань.

Звичайно, література як навчальний предмет висуває до професії вчителя ряд суттєво професійних вимог. Художньо-педагогічна творчість – якість діяльності педагога.

При вивченні лірики особливо важливо створити атмосферу піднесеного духовного та емоційного настрою,  і саме в цьому полягає одне з головних завдань вчителя-словесника.

Наприклад, вивчення творчості В.Симоненка. не слід забувати, що при вивченні поезій взагалі не варто занадто прискіпливо аналізувати, намагатися пояснити кожен художній засіб, кожен образ та думку самого автора.  Розбирати докладно поезію В.Симоненка, достатньо просту за формою та тропів, особливо не слід. Урок можна розпочати з бесіди про патріотизм, про те, що кожна людина (і кожен поет) по-своєму бачить і відтворює любов до рідного краю. Далі можна пригадати патріотичні інших поетів твори, які вже вчили учні.

Слід зауважити, що у творчості В.Симоненка любов до рідної землі посідає чи не найважливіше місце. Один з найемоційніших його віршів, присвячених поданій тематиці,  – «Задивляюсь у твої зіниці».  З одного боку, вірш написано досить просто, без складних зворотів , незвичайних рим, надзвичайних тропів. З іншого – ця поезія настільки наповнена емоційно, що вражає читача до глибини душі своєю щирістю, справжністю почуттів, інтимним звучанням громадянської тематики.

Вірш навіть побудовано у формі звертання сина до матері-України:

Україно! Ти для мене диво!
І нехай пливе за роком рік,
Буду, мамо горда і вродлива,
З тебе дивуватися повік...
В очах мами-України поет бачить її минуле:
Крешуть з них червоні блискавиці
Революцій, бунтів і повстань.

Тож ми бачимо, що минуле нашої держави не було мирним і спокійним, доводилося виборювати не лише волю, але й просто право на існування. Симоненко наголошує, що все його життя, його творчість – лише заради України:

Ради тебе перли в душу сію,
Ради тебе мислю і творю...
Хай мовчать Америки й Росії,
Коли я з тобою говорю.

Поет немов клянеться у вірності своїй державі, прагне віддати їй всього себе. Та  раніше цей вірш друкувався без кількох строф, адже поета могли звинуватити у націоналізмі.

Зараз, коли ми можемо читати цю поезію у повному обсязі, вона звучить як високопатріотичний твір, захоплює щирістю почуття. Сила його саме в цьому, а також у простоті форми та образів, що свідчить про справжню художню довершеність твору. 

Найбільш відомим віршем В.Симоненка на патріотичну тематику є поезія «Лебеді материнства».

Спочатку ми ніби потрапляємо у дитинство, добру і теплу казку:

Мріють крилами з туману лебеді рожеві,
Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві.
Заглядає в шибу казка сивими очима,
Материнська добра ласка
в неї за плечима.

Вірш схожий на колискову і разом з тим на казку. Друга ж його частина – на материнський заповіт, який вона дає своєму любому синові:

Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу,

Виростуть з тобою приспані тривоги…

Вчителеві слід зупинитися на таких яскравих образах, як «очі материнські» та «білява хата», вернути увагу на простий, але такий глибокий за змістом висновок:

Можна все на світі вибирати, сину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину.

Література – мистецтво слова, а це вимагає особливого підходу до її вивчення, створення своєрідного емоційного та інтелектуального фону.

Література

1. Бакунець Г. Розвиток творчих здібностей учнів на уроках зв'язного мислення (з досвіду роботи) – Українська мова і література школі. – 2005. –
   № 2. – С. 36-38.
2. Буракова О. Сформувати гармонійну особистість : з творчої лабораторії вчителя - Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2005. – № 2. – С. 54-57.
3. Доротюк В. І. Індивідуальна своєрідність творчо обдарованої дитини - Обдарована дитина. – 2010. – № 1. – С. 15-17.
4. Коваль І. І. Психолого-педагогічні умови розвитку творчих здібностей школярів. Програма "Обдаровані діти"- Обдарована дитина. – 2009. – №8. – С. 20-29.