За тлумаченням сучасного словника з педагогіки, автором якого є Є.С. Рапацевич, „педагогічна діяльність - це особливий вид суспільно-корисної діяльності дорослих людей, яка свідомо спрямована на підготовку підростаючого покоління до самостійної діяльності у відповідності з економічними, політичними, моральними і естетичними цілями" [4, с. 576].

На сучасному етапі розвитку вітчизняного суспільства педагогічна діяльність математиків у школах  спрямована на інтелектуальний розвиток учнів, розвиток їх логічного мислення, пам’яті, уваги, інтуїції, умінь аналізувати, узагальнювати, робити умовиводи; опанування учнями системи математичних знань і вмінь, необхідних у повсякденному житті й достатніх для оволодіння іншими шкільними предметами та продовження навчання; формування в учнів загальнокультурних умінь, культури мовлення, чіткості і точності думки, критичності мислення, здатності відчувати красу ідеї, методу розв’язання задачі або проблеми, та таких людських якостей, як наполегливість, сила волі, здатність до переборення труднощів, чесність, працелюбність, тобто сьогодення потребує компетентнісну особистість, яка не лише володіє системою знань, а й розуміє закономірності відносин між людьми й адекватно поводиться в суспільстві і успішно самореалізується в соціумі як громадянин, сім'янин, професіонал.

Реалізація виховного процесу на уроках математики та в позаурочний час здійснюється через створення умов для самореалізації особистості, розвитку її індивідуальних можливосте та здібностей і втілюються у відповідних результатах- загальнолюдських цінностей.

Однією з виховних можливостей математики є застосування дослідницьких прийомів і методів у навчанні. Є всі підстави стверджувати, що використання цієї технології здатне забезпечити освіченість, розвиток і вихованість учнів відповідно до вимог, запропонованих сучасним рівнем розвитку науково-технічного і соціального прогресу до особистості, здатної і підготовленої до активного, позитивно-творчого мислення і перетворення світу.

Організацію навчально-виховного процесу в школі на основі технології навчання як дослідження (дослідницької технології) ми подаємо як забезпечення освітньої підготовки учнів в умовах систематизованих (за періодами навчання і навчальними предметами) навчальних досліджень з урахуванням їхнього комплексного впливу на виховання школярів і цілеспрямоване формування їх особистісних якостей, бо навчання в значній мірі стає таким, що ініціюється учнями, які засвоюють новий досвід, у тому числі і дослідницько-пізнавальний.

Під час інтегрованого уроку з геометрії та англійської мови з елементами реалізації наскрізної лінії «Екологічна безпека та сталий розвиток» в 11 класі «Наявність  тіл обертання в архітектурі» учениця досліджувала: яка форма будинку найенергозберігаюча.

Фрагмент уроку:

Учениця:  Доведемо:  при рівних об’ємах площа сферичної поверхні менше площі циліндричної поверхні.

1. Нехай об’єми циліндра і кулі рівні  V_ц = V_к,     
2. Об’єми циліндра і кулі розраховуємо за формулами V_ц = πr²h, тобто при r_ц = h_ц  маємо V_ц = πr³; V_к   = 4 / 3πR³.
3. Прирівняємо значення об’ємів циліндра і кулі 4 / 3πR³ = πr³,   4 / 3R³ = r³,   4R³ = 3r³;

4. Виражаємо R_к через r_ц; R³ = 3/4 r³.
5. Порівняємо радіуси циліндра і кулі R_к <  r_ц
6. Розрахуємо площу поверхні кулі по формулі S_к = 4 πR²; площу циліндра за формулою S_ц = 2πrh , тобто S_ц = 4πr²  

7. Порівняємо площі кулі і циліндра 4 πR² < 4πr²

Висновок: При рівних об’ємах , S_к  < S_ц

В результаті дослідження було підтверджено, що тіла, які мають сферичну поверхню економніше, тобто займають меншу площу. Цим пояснюється велика кількість предметів, що мають кулясту форму. Природа економить за рахунок сфери.

Наведемо приклади застосування деяких прийомів для реалізації виховної мети на уроках математики.

Прийом естетичного стимулювання.

Досить цікавою в цьому плані є  наукова робота Пустовіт Владислави  «Математична подорож у світ гармонії», метою  якої було -  зібрати та опрацювати матеріал про закони створення музики, еволюцію застосування математичних знань у музичному мистецтві, конструктивними особливостями музики; проаналізувати значення термінів «парабола» та «гіпербола» в математиці і літературі. Математика і музика – два шкільних предмети, два полюси людської культури. Слухаючи, музику  потрапляємо в чарівний світ звуків і відкриваємо в ній досконалість, простоту і гармонію. Вирішуючи математичні завдання,  занурюємося в суворий простір чисел. І не замислюємось про те, що світ звуків і простір чисел здавна тісно пов'язані один з одним. Так само і в літературі прослідковуються не лише принципи математики, а й використовуються співзвучні терміни. А Едгар По був переконаний, що «чим математичніший дар письменника, тим він геніальніший».

Прийом «Міжпредметні зв’язки»

Підвищення інтересу до навчання шляхом поєднання викладеного матеріалу з знаннями із інших навчальних предметів.  Інтегрований урок геометрії та англійської мови з елементами реалізації наскрізної лінії «Громадянська відповідальність».

Фрагменти уроку:

1. Парад геометричних фігур.

За  малюнком  вказати назву фігури англійською мовою (встановити відповідність)

(Інтерактивна дошка)

And now let’s revise the geometric shapes.

2. Звіт груп, які отримали творчі завдання для дослідження

Виступ групи  «Мандрівники в минуле геометрії», які розглянули питання з історії геометрії: Звідки і коли, царські шляхи, «вигідна» наука, за логічним ланцюжком, музей і бібліотека.+

Виступ групи  «Мандрівники в сучасність геометрії»

Виступ групи   «Мандрівники в майбутнє геометрії»

3. Виставка творчих робіт «Конкурс архітекторів»

Учні отримали завдання: створити об’єкт за допомогою геометричних фігур та пояснити це англійською мовою. Let’s have a look at your pictures which were created with a help of different geometric shapes.

And now let’s use our smart board to assist us in creating different objects using the following shapes. (Sts work at the board).

Як приклад зв’язку математики та економіки можна навести наукову роботу Шпирки Вікторії «Причини та наслідки безробіття на ринку праці» (2місце в міському конкурсі МАН) , мета якої - дослідити значення безробіття в сфері зайнятості населення, працевлаштування неповнолітніх та актуальність вибору професії абітурієнтів в майбутньому.

Думка вчителів нашої гімназії щодо навчання учнів така:

- дати учням міцні й глибокі знання з предмета;
- викликати у дитини інтерес до знань, навчити його мати власну думку;
- виховувати у дітей самостійність, допитливість, чесність, особисту ініціативу, віру в себе;
- сприяти творчому розвитку кожного учня як на уроці, так і поза уроку.

Вважаємо, що при виконанні завдань виховного напрямку ефективною є позаурочна робота з математики, яка визначається низкою чинників, серед них - добровільний характер участі у ній. Оскільки участь у формах позаурочної роботи з математики є добровільною, то залучаються до неї позитивно вмотивовані школярі.

Кожний рік відбувається вистава  з математики, в якій беруть участь учні різних класів, що здружує колектив і сприяє співробітництву, умінню спілкуватися та працювати разом  задля досягнення  мети. В виставі звучать вірші, пісні про математику, проводяться різні конкурси, змагання, в яких беруть участь і глядачі. Так, це важка праця – підготовка такої вистави: довгі репетиції учасників, костюми, виготовлення  реквізиту, але  як приємно дивитися на зацікавлені очі дітей, чути їх сміх та підказки під час виступів. Чим більше допомоги залу під час конкурсів, підказок з місця – тим більший успіх вистави. Створення ігрових ситуацій  підвищує інтерес до предмета, вносить різноманітність і емоційне забарвлення в роботу, знижує стомлення, розвиває увагу, взаємодопомогу.

Вже  після сьомого класу набагато важче зацікавити учнів систематичною додатковою роботою з математики. Але й тут є вихід з цієї ситуації -  написання науково-дослідницьких робіт. Так шкільна робота учня 9 класу Шем’якіна Нікіти «Математичне обгрунтування побудови арки» перейшла в 10 класі у роботу «Арка як геометрична форма»  по МАНу (секція прикладної математики, 3 місце в обласному етапі) і мала продовження в 11 класі як «Тривимірне моделювання архітектурних елементів з використанням арочних форм»(секція математичне моделювання, 3 місце в обласному етапі). За три роки учень пройшов етапи від побудови арки і купола за допомогою креслярського приладдя, створення авторської арки до складання комп’ютерної програми.

Враховуючі вказані напрямки і прийоми виховної роботи при вивченні математики видно, що в сучасних умовах потрібно не лише надавати знання дітям, але й  виховувати їх, створивши належні умови для самореалізації особистості та розвитку їх життєвих навичок і ціннісних орієнтацій,  тобто формувати позитивні мотивації на здоровий спосіб життя, виховувати громадянина, патріота,  інтелектуально розвинену, духовно і морально зрілу особистість, готову протистояти негативним впливам, вирішувати особисті проблеми. 

Література

1. Білоусова Н.В. Позаурочна виховна діяльність як умова активізації самовдосконалення молодших підлітків / Н.В. Білоусова // Наукові записки НДУ імені М. Гоголя. Психологопедагогічні науки. – 2011. – № 3. – С. 87 – 91.
2. Довбня П. Позакласна робота з математики: досвід, перспективи / П. Довбня,
3. В. Слуцький // Гуманітарний вісник Державного вищого навчального закладу “Переяслав Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди”. Педагогіка. Психологія. Філософія: збірник наукових праць. Вип. 22 / М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Переяслав Хмельницький держ. пед. Ун. ім. Г. Сковороди; голов. ред. В.П. Коцур. – Переяслав Хмельницький: [б. в.], 2011. – С. 47 – 51.
4. Слєпкань З.І. Методика навчання математики: підручник. – К.: Вища школа, 2006. – 582 с.
5. Педагогика : большая соврем. энцикл. / сост. Е. С. Рапацевич. —Минск : Соврем. слово, 2005. — 720 с.
6. Фіцула М.М. Педагогіка: навчальний посібник [для студентів вищих педагогічних закладів освіти] / М.М. Фіцула. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2002. – 528 с.(Альмаматер).
7. Безшнанько О. Виховний потенціал уроку математики.