Тема уроку: Моя країна – Україна, а я – її дитина

Заплановані результати: учень/учениця орієнтується в найближчому просторі; виявляє інтерес до дослідження історії та сучасності власної держави; доказово обґрунтовує свої припущення; прагне здобути більше інформації про свій рідний край, про культуру та літературу рідного краю

Загальні

Предметні

Особистісні

Знання:

Сформованість сприйняття картини світу та життя в українській державі  через призму матеріальної та духовної культури  як продукту творчої предметно-перетворюючої діяльності людини.

Засвоєння системи навчальних дій в ході виконання різних завдань.

Набуття досвіду взаємодії та співпраці через обмірковування прийнятих у колективі соціальних норм, критичне ставлення до наукових відкриттів та фактів.

Уміння:

Сформованість в учнів ідентичності та готовності до майбутніх історичних та соціальних змін

Повага до різноманітності думок, справедливе ставлення до інших, толерантне ставлення до культурного та расового різноманіття світу

Завдання вивчення теми (дії учителя)

Уточнити уявлення дітей про країну проживання, її назву; формувати усвідомлення своєї приналежності до держави Україна, бажання пізнавати її, виховувати допитливість, патріотизм; розвивати інтерес до пізнання історії свого краю; стимулювати бажання генерувати та висловлювати власні думки та почуття; під час роботи дотримуватись етапів створення ідеї та її розвитку через таксономію Блума.

ЕТАПИ УРОКУ

Форми та прийоми організації навчальної діяльності вчителем

Діяльність учнів

Заплановані результати

І. Мотиваційно-орієнтаційний етап

Налаштовуються на сприйняття інформації в спокійному темпі та слідкують за візуальним супроводом

Фіксація головних ознак об’єкту в свідомості; розпізнавання відповіді на загадку; розумові операції на рівні здобуття знань.

Для нас нарешті настав день, коли ми починаємо нашу довгу подорож Україною. І почати цю подорож слід словами відомого педагога та письменника Василя Сухомлинського: «Без будь-кого з нас Батьківщина може обійтися, але будь-хто з нас без Батьківщини – ніщо».

А продовжмо відгадуванням  загадки-забавлянки, автором якої є Ігор Січовик:

Красивий, щедрий рідний край

І мова наша солов’їна.
Люби, шануй, оберігай

Усе, що зветься…(Україна)

1.1. Створення мотиваційної основи навчальної діяльності.

Актуалізація знань та створення ситуації ускладнення

Перш ніж перейти до обговорення відгадки, будь ласка, розгорніть свої лепбуки і зробіть там помітку відносно вашого настрою на початку уроку.

Отже, ми відгадали загадку. Прошу вас розгорнути підручник на с. 4 та дати відповіді на такі питання:

1. Яку назву має наша держава?

2. Як називається наше місто?

3. Яку назву має наш регіон?

4. В якому місті ми живемо?

5. Яку назву має наш Герб?

6. Яке значення мають кольори українського Прапора?

7. Де можна почути наш Гімн? 

Згадують, в якому місті ми живемо, в якому регіоні, в якій країні. Згадують державні символи України. Зауважують, що Україна є європейською державою, отже розташована географічно наша країна на материку Євразія.

Сформованість емоційно-ціннісного ставлення до знань, що здобуваються;

Згадування та передача набутих знань дітьми, що дозволяє зробити висновок про властивості пам’яті та уваги учнів

1.2. Цільова основа діяльності.

Формулювання навчального завдання

Сьогодні ми маємо не тільки згадати, що ми знаємо про Україну, але й дізнатися багато нового. В цьому нам допоможе вірш Павла Тичини на с. 4.

Прочитайте вірш. Як ви уявляєте та розумієте картину, яку словами малює поет? З чим порівнюються струмок і метелик?

Ці створінню вітають та люблять Україну і вони передали нам зашифроване послання. Розшифруйте перше послання в підручнику. (Я люблю Україну)

Учні читають вірш, уявляють та аналізують значення кожного образу вірша.

Без підказки учні розшифровують ребус.

Застосування здобутих знань без підказки, залучення та демонстрація логіки міркування.

Включення другого рівня розуміння інформації в формі розпізнавання та відтворення.

ІІ. Пошуковий етап

2.1. Планування діяльності (пошук шляхів розв’язання проблеми)

Розгорніть зошит на с. 2. Там є друге зашифроване послання. Розшифруйте його і запишіть відповідь (Україна)

А ось наступне питання викликає певні труднощі, адже ми вже маємо подумки покинути межі нашої країни та подивитися на її розташування більш масштабно. Нам слід дізнатися, яке місце в світі займає Україна та яке географічне положення вона має?  Що нам може допомогти в цьому? Проведемо невеликий «мозковий штурм» та подумаємо над цим питанням.

Учні практично використовують набуті навички розшифровки; діти пропонують шляхи пошуку інформації про розташування України; вчаться слухати та об’єктивно оцінювати пропозиції однокласників та вчителя

Залучення аналітичних механізмів мислення, встановлення  зв’язків між джерелом та оптимальністю використання цього джерела для пошуку відповіді на питання.

2.2. Фіксація плану в усній формі

Дійсно, ми можемо подивитися розташування України на мапі світу, глобусі або переглянути навчальне відео. Дивимося та запам’ятовуємо всю інформацію, адже наприкінці на нас чекає цікавий тест на вашу уважність з теми, що вивчається. Інформацію, отриману з відео, перевіримо за допомогою мапи та глобуса.  (перегляд відео «Україна – частина Європи» з 00.01 до 03.00)

Який висновок ми можемо зробити, спираючись на факти, що лунали в відео? Де розташована Україна? Чому ви вважаєте, що саме в Європі?

Що потрібно, щоб це довести?

Діти вчаться критично сприймати факти, що лунають у відео; налаштовуються на грамотне сприймання та аналіз медіапродуктів.

Механізми синтезу дозволяють створити ситуацію цілісного сприймання поняття. Узагальнення, пропозиції дітей щодо пошуку шляхів підтвердження факту вказують на те, що критичність мислення присутня та відбувається пошук додаткових достовірних джерел підтвердження інформації.

Робота в мікрогрупах

Об’єднайтеся в групи. Кожна група отримає розрізнені частини мапи. Ви маєте скласти пазл та знайти країну, про яку ми сьогодні говоримо.

Ви  помітили, що у декого в групі опинилася зайва частина, а якійсь групі не вистачає. Що слід зробити?

Дійсно, пам’ятайте, що до кінця зробити роботу дозволить тільки взаємодопомога.

Діти мають скласти пазл з мапою світу та знайти Україну. Під час цієї роботи мають формуватися колективні відносини не тільки в середині мікрогрупи, але й на рівні учнівського колективу класу. 

ІІІ. Практичний етап

3.1. Відкриття «нового» знання

Отже, ми переглянули відео і можемо затверджувати, що правильною відповіддю на питання «Де розташована Україна?» стане другий варіант – Європа.

Зверніть увагу на мапу світу. Ми маємо чітко окреслювати межі нашої держави. Україна – це найбільша країна Європи.

 3.2. Застосування знань, умінь у новій ситуації, створення алгоритму роботи

А тепер я пропоную вам вигадати свій власний шифр, про який ми дізналися сьогодні. Ваше зашифроване слово має бути написано в зошиті на с. 2

(Я люблю Харків, Україну; можна написати назву свого населеного пункту)

3.3. Застосування знань та вмінь для вирішення навчальних або творчих завдань

Отже, ми поговорили про те, що Україна – це наш дім. І ми маємо його цінувати. А тепер перевіримо, наскільки якісно ви сьогодні слухали цікаві факти про нашу державу.

(Тестування в відео з 03.01 по 03.21)

Давайте відповіді впевнено та не зволікайте.

Учні уважно спостерігають за правильним формулюванням відповіді та запам’ятовують алгоритм відтворення.

Набуті знання переходять на вищий рівень реалізації – творчий. Діти створюють свій власний шифр.

Також діти мають встановити відповідність між отриманими  на уроці знаннями та варіантами, що пропонується в тесті.

На даному етапі продовжується впровадження синтетичних завдань та вправ.

Формулювання завдань має сприяти формуванню високого рівня навчальних результатів.

Слід задіяти різні види пам’яті на цьому етапі роботи.

IV. Рефлексивно-оцінний етап

4.1. Рефлексія результатів діяльності

Отже, сьогодні на уроці ми згадали, яка цікава наша держава та наш рідний край, дізналися, наскільки Україна є важливою для всього європейського простору, володіє виходом до моря.  Столицею України є Київ.  Також ми навчилися розгадувати шифри та самостійно їх складати.

4.2. Рефлексія способів діяльності

Оскільки ми почали наш урок словами Василя Сухомлинського, то й закінчимо наш урок словами іншого великого українця Григорія Сковороди. Він сказав: «Кожному мила своя сторона». А отже треба берегти право людини почуватися добре на його Батьківщині, в його ріднім краї і співчувати,  якщо з якоїсь причини людина не може знайти або повернутися на свою рідну землю. Цю тему ми

продовжимо наступного уроку.

4.3. Рефлексія емоційного стану та  настрою
Наразі у ваших лепбуках ви маєте позначити, який настрій вас супроводжував протягом уроку та з яким настроєм ви закінчили урок. Проаналізуйте, як змінювався настрій та від чого це залежало.
Я вам дякую за урок! До нових зустрічей!!!

 Діти розуміють важливість думок, що висловлює учитель. Вони порівнюють те, що вони знали з тим, про що дізналися.

Учні мають проаналізувати все способи отримання та надання інформації та обрати для себе найбільш оптимальний.

На етапі оцінювання або рефлексії слід проаналізувати переваги та недоліки своєї роботи та усунути їх.

Обов’язковій рефлексії та обговоренню  підлягає емоційний стан та настрій дітей.