Мета уроку літературного читання: продовжити ознайомлення учнів із казками народів Європи; познайомити з англійською народною казкою; удосконалювати техніку свідомого виразного читання; вчити стежити за логікою описування подій; формувати читацькі навички; формувати вміння визначати головну думку та пояснювати її; розвивати зв’язне мовлення, мислення, увагу; виховувати наполегливість у навчанні.

Мета уроку природознавства:  формувати уявлення учнів про осілих, перелітних та кочуючих птахів, зміну життя птахів із настанням осені; розвивати вміння аналізувати, порівнювати, робити висновки; формувати вміння висловлювати думки; виховувати дбайливе ставлення до природи, чуйність, милосердя, усвідомлення того, що життя пернатих друзів може залежати від людини.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: малюнки птахів, розрізна картинка сороки (пазли), макети дерев (осіннє та зимове), муляжі кленових гілочок, назви груп птахів (перелітні, осілі, кочуючі), картка - тлумачення слова – орнітолог, макет гнізда із пташкою та яйцями, мультимедійна презентація

Хід уроку

І.Організація класу

Нумо, діти, підведіться! Всі приємно посміхніться. 
Пролунав уже дзвінок. Починаємо урок! 

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Актуалізація опорних знань

- Погляньте на дошку. Прочитайте заголовки, записані на дошці. (На різних частинах дошки записані окремо теми з літературного читання та природознавства). Як ви гадаєте, який зараз у нас урок? (Припущення дітей)

- А урок у нас сьогодні незвичний. Ми об’єднаємо уроки літературного читання під назвою «Добре того вчити, хто хоче вчитися» та природознавства «Як змінюється восени життя птахів?». Дізнаємось про зміни, які відбуваються у житті птахів з приходом осені. Продовжимо знайомитись із казками народів Європи. Будемо вчитись аналізувати, порівнювати, робити висновки. Визначимо, чому ми об’єднали ці дві теми в один урок.      

• Пригадайте, як називається розділ підручника «Літературне читання», за яким ми працюємо? («Казки народів Європи»)
• Із казками яких народів Європи ми вже познайомилися?

(Російською - «Лисичка», білоруською – «Легкий хліб», болгарською – «Виноградар і змія», чеською – «Собаки, коти та миші»)

• Хто є головними героями цих казок? (В більшості тварини)
• Сьогодні познайомимося ще з однією народною казкою. Розгляньте фотографії і дізнаєтесь, який народ є її автором.  

(На екрані з’являються 4 фотографії  на одному слайді - телефонна будка, двоповерховий автобус, прапор, карта). Правильно, це Великобританія. Ця держава також розташована в Європі.

• Як називається столиця Великобританії? (Столиця – місто Лондон.)
• А яка мова є державною?(Державною є англійська мова.)
• Сьогодні ми познайомимось з  англійською народною казкою.
• Хто ж її головний герой?

1. Складання пазлу із зображенням сороки

(Складаємо пазл – зображення сороки (4 розрізних картинки), даючи правильні відповіді на запитання)

• Тіло яких тварин вкрито пірям? (Птахи) (1 картинка)
• Хто відкладає яйця та висиджує їх? (Птахи) (2 картинка)
• Ці тварини мають дзьоб. (Птахи) (3 картинка)
• Біла латка, чорна латка,

На гілках дерев стрибає,
Все, що блисне, забирає (Сорока)    (4 картинка)

• Що ми знаємо про сороку? Де вона живе?
• Чим харчується? (Жолуді, насіння, комахи, гризуни)
• Якими словами можна охарактеризувати сороку? (Плетуха, скрекотуха, балакуха)
• Яку людину порівнюють із сорокою? ( Балакучу)

2. Мовна розминка. Робота зі скоромовкою

Давайте пригадаємо скоромовку про сороку.

У середу на урок прийшло сорок сорок.

3. Гра «Шифрувальник»

Але виявляється, сорока вміє щось робити краще, ніж розносити плітки по лісу. Про це ви дізнаєтеся із англійської народної казки, назва якої зашифрована. Розшифрувати цю назву ви зможете, якщо прочитаєте лише букви, надруковані червоним шрифтом.

с у о л р х о ф ч к а ю ч й е я г ц н т і є з е д щ о ( «Сорочаче гніздо») 

 ІІІ. Робота над темою уроку

1. Інтерактивна вправа «Кероване читання з передбаченням»:

- Як ви гадаєте, про що піде мова у казці з такою назвою? (Припущення дітей). Читання зачину.
- А що відбуватиметься далі?

2. Читання казки в парах до слів "Тим часом сорока робила своє…"

- Чи справдились ваші передбачення?
- Чому?
- Що сорока  вміє добре робити? (Будувати гнізда) 

2. Розповідь про будування гнізд з ілюстраціями на слайдах

Більшість птахів досі існують у природі завдяки різним захисним пристосуванням. Одне з них — гніздо. Ніхто гаразд не знає, як саме птахи навчилися їх будувати, як здогадалися, що в гнізді яйця не розкочуватимуться, а пташенята будуть надійно сховані від хижака, та й перебуватимуть завжди під наглядом дорослих. Різні в птахів гнізда.  (На слайді показую гнізда інших птахів) Дятли влаштовують гнізда у дуплах. Сільські ластівки розташовують свої гнізда під дахами будинків. Ремез плете свою «рукавичку» із пухнатого насіння тополі, моху й трави.

Є птахи, яким гніздо не потрібне. Це імператорські пінгвіни.  Вони зберігають своє єдине яйце при собі, підтримуючи його лапами і складкою шкіри, що нависає над нижньою частиною живота.

Трава, вата, тополиний пух, волосся, тонкий дріт, ганчірки, глина, тріски, пір’я, камінці, папір, лозинки, очерет — ось далеко не повний перелік матеріалів, які використовують птахи для своїх будов.

Блискучі предмети, де-небудь поцуплені самими сороками, вони використовують для прикраси своїх гнізд.

3. Словникова робота

- Давайте прочитаємо слова та з’ясуємо їх значення.  Доберіть слово до його значення: глузд, абияк, заприсяглася, хворостина, недотепа, туркоче.         

(Робити без старання; розуміння; звуки, які ми чуємо від горлиці; тоненька гілочка; твердо пообіцяла; невміла людина).

4.Перевірка рівня первинного сприймання змісту прочитанного

- Які птахи вчилися вити гнізда?   (Сорока, дрізд, сова, горобець, шпак, горлиця)   ( зображення птахів на дошці)    
- Чи навчився хтось з них робити гніздо так, як сорока?  (Ні )
- Чого їм не вистачало?  (Старання та наполегливості)

5. Вправа з читання «Земля – небо» (вправа для очей «годинник»)

6. Фізхвилинка (музична)

- Яка пташка  (у фізхвилинці) спить у закутку? (Зозуля)
- Чи справді зозуля восени спить у закутку?

7.Аналіз змісту казки з елементами вибіркового читання

- Знайдіть та прочитайте зачин (початок) казки.
- Хто був першим учнем сороки?                  
- Хто залишився останнім учнем сороки?
- Чого їй не вистачило?
- Що заприсяглася сорока?

8. Вікторина «Хто уважний?» ( відповідаючи на питання, вибрати малюнок пташки на дошці)

1) Чиє гніздо?

• Гніздо на зразок млинця. (Шпак)
• Гнізда із хворостинок, зроблені абияк. (Дрізд)
• М’якенько вистелені гнізда. (Горобець)

2) Хто це сказав?

• Тягни три трісочки, тягни три-и. (Горлиця)
• Так он як воно робиться. (Дрізд)
• Я вже знаю, як його робити. (Сова)
• І я так зумію. (Горобець)
• Оце мені подобається. (Шпак)

- В якому порядку птахи вчилися будувати гнізда? (Показати малюнки птахів на дошці по порядку) (Сорока, дрізд, сова, горобець, шпак, горлиця)

9. Знайомство з поняттями «перелітні», «осілі» та «кочуючі» птахи на основі власного досвіду

Птахи – невід’ємна частина природи. Вони прикрашають діброви, луки, степи, ліси, є окрасою парків і садів. Це наші помічники, захисники наших лісів, полів, городів від шкідників.

          З настанням холодів відбуваються зміни у житті птахів.

• Які? (Їм нічого їсти, і частина птахів відлітає у теплі краї.) Першими відлітають комахоїдні птахи стрижі, ластівки, солов’ї, тому що набагато зменшується кількість комах; метелики забираються в щілини, де перезимовують до весни; засинають жуки, бабки, надійно ховаються гусениці і личинки. Як тільки замерзають водойми, відлітають водоплавні птахи: чаплі, дикі качки, лебеді. Як називають таких птахів?
• Пташок, які на зиму покидають свій рідний край, називаються перелітними. До перелітних пташок належать ластівки, лелеки, зозулі, шпаки, солов’ї, журавлі.
• Де вони зимують? ( В Африці, в Азії)

• Скільки б разів не гостювали птахи в теплих краях, та щороку навесні вони повертаються до рідних домівок.
• Чим вони займаються, повернувшись з вирію? (Будують або лагодять гнізда)
• А чи всі пташки відлітають у теплі краї? (Ні. Є такі пташки, які залишаються зимувати у нас, бо можуть найти собі поживу.)

- Птахи, які не відлітають — це осілі пташки. (До них належать горобці, сороки, ворони, сичі, дятли, синиці). Ці пташки полюбляють насіння лободи, подорожника, живляться рештками рослин, а от синиці дуже люблять свіже несолоне сало. А ще на зиму до нас прилітають північні гості: снігурі, омелюхи, шишкарі. Вони живляться ягодами калини та горобини, шишками. Виявляється, наші краї для них уже теплі краї: літом вони майже всі відлітають на далеку Північ, де зима дуже холодна. Там ці пташки звивають гнізда і виводять пташенят. А восени всім сімейством вони прилітають до нас. Такі птахи називаються кочуючі або зимові гості.

10. Рухлива гра «Перелітні птахи»

- Чи запам’ятали ви назви птахів та до яких груп вони відносяться? (Підказка на дошці). Давайте перевіримо. Я буду називати птахів, а ви згадуйте, до якої групи вони відносяться. Якщо це перелітні птахи, то змахуєте руками, як птахи крилами, якщо осілі – присідаєте, якщо зимові гості – обіймаєте себе.

Ластівки, омелюхи, дрозди, синиці, лелеки, гуси, снігурі, зозулі, жайворонки, дятли, сови, горобці, шишкарі, журавлі, горлиці, шпаки.

- Чи зустрічали ви цих птахів у своїй місцевості?
- Чому птахів  називають пернатими друзями? (Приносять велику користь)
- Як ми можемо їм допомогти восени та взимку? (Збирати корм і виготовляти годівниці для птахів.) Чим можна підгодувати птахів?  

11. Вправа «Посади птахів до годівнички»

• Хто з героїв нашої казки залишиться з нами зимувати?
• Кого ми посадимо до годівнички? (Сорока, горобець, горлиця, сова)
• А кого – ні. Чому? (Шпаки і дрозди. Тому що вони відлітають до вирію)

12. Слухання порад орнітолога «Це варто знати»

- Яким пташкам і як ми можемо допомогти вже зараз?

Послухайте корисні поради від орнітолога. (Тлумачення: Орнітолог – людина, вчений, що займається вивченням життя птахів, їх охороною.)

Порада 1. Підгодовувати, а не годувати.

Щоб птахи не втратили свої навички у добуванні їжі, їх необхідно лише підгодовувати.

Порада 2. Змайструвати годівничку.

Годівничка повинна бути зручною і для вас, і для птахів. Нам по силах не тільки допомогти нашим меншим друзям перезимувати, а й зменшити кількість сміття. Адже для виготовлення годівничок ми можемо використати не лише дерево, фанеру, а й дати нове життя речам, які збирались викинути: рештки гарбуза, шкоринки апельсина, скляні, пластикові пляшки та фляги  тощо.

Порада 3 . Слідкувати за раціоном.

Птахів можна годувати несмаженим насінням соняшника,  гарбуза, дині, пшеницею, просом, хлібними крихтами, ягодами горобини та бузини, шматочками яблук, обрізками овочів.  Синиці полюбляють свіже сало. Але запам’ятайте, шкідливими для них є солоні продукти, свіжий житній хліб.

ІV. Рефлексія

1. Музична пауза «Чий спів?» (слухання голосів птахів з казки та відгадування їх)  (Голоси сороки, дрозда, сови, горобця, шпака, горлиці)  

Які різноманітні та неповторні голоси пернатих друзів. Давайте разом впізнаємо птахів за їх чарівним співом

2. Складання сенкану

- Спів якої пташки ми почули найпершим? Давайте складемо сенкан до слова «сорока»

1. Сорока.
2. Балакуча, галаслива.
3. Літає, скаче, скрекоче.
4. Швидко розносить плітки.
5. Сорока – білобока.
6. Вправа «Мікрофон»

- Як називається казка, з якою познайомились?
- Хто її автор? Головні герої?
- Чи навчився хтось з них робити гніздо так майстерно, як сорока? Чому?
- Закінчіть речення, вибравши правильний варіант :   

Птахи не навчились робити гнізда, як сорока, бо …

а) їм не вистачало прутиків
б) сорока їх погано вчила
в) їм не вистачило терпіння дослухати науку до кінця.

-  Поясніть значення прислів’я (теми уроку) «Добре того вчити, хто хоче вчитися»
- Чи можна сказати, що це прислів’я  є головною думкою казки?
- Які ви знаєте групи птахів (за переміщенням відповідно до пір року)?
- Наведіть приклади перелітних птахів нашої місцевості.
- Поясніть причини відльоту птахів у вирій.
- Наведіть приклади осілих птахів своєї місцевості.
- Чому ми обєднали уроки читання та природознавства?
- Що нам вдалося?
- А що ні? Як це виправити?